Рішення № 90096193, 18.06.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/4820/19

пр. № 2/336/362/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18 червня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Янковського Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , належним позивачеві на праві приватної власності та зняти відповідачів з реєстрації.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 18.10.2019 року провадження у справі відкрите та цивільну справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка.

В судовому засіданні позивач та її представник пред`явлений позов підтримали, зазначивши про те, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є синами позивача. Позивач надала згоду на реєстрацію їх місця проживання у своїй квартирі, а саме, ОСОБА_3 з 15.02.2000 року та ОСОБА_2 з 24.09.2008 року. Однак, з 2018 року відповідачі та їх родини виїхали за межі України та в добровільному порядку зніматись з реєстрації не мають можливості, що створює певні ускладнення у реалізації прав ОСОБА_1 , як власника квартири, тому вважає за можливе позов задовольнити. Також вказали на можливе розглянути справу в заочному порядку у зв`язку з неявкою відповідачів в судове засідання.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи розгляду справи повідомлялись через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку ст. 128 ч. 11 ЦПК України через відсутність відомостей про фактичне місце проживання, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву за змістом якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд розглянути справу за своєї відсутності на підставі наданих доказів.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно, про що постановлено ухвалу суду 18.06.2020 року.

В ході розгляду справи представником позивача заявлено клопотання про допит свідка, яке було задоволено судом, а також за клопотанням представника позивача долучено до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, інших заяв чи клопотань не надходило.

Відповідачі не направили до суду відзивів на позовну заяву, а також не заявили будь-яких клопотань, не надали доказів.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору направила до суду письмові пояснення з доказами щодо позову.

При вивченні письмових доказів судом встановлено наступне.

На підставі договору №1371.К купівлі-продажу нерухомості від 03.04.1995 року, ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрований Запорізькою регіональною товарною біржою за №281 р№38872.

05.04.1995 року Запорізьким БТІ на ім`я ОСОБА_1 видано реєстраційне посвідчення, яким завірено, що квартира АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору №1371.К купівлі-продажу нерухомості від 03.04.1995 року.

З наданого позивачем Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2020 року вбачається, що вищевказана квартира на праві приватної власності належить позивачеві ОСОБА_1 та право власності позивача зареєстроване 12.06.2020 року державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг ЗМР Мороз О.М.

Згідно з відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані проживаючими за адресою: АДРЕСА_2 з 15.02.2000 року та з 24.08.2008 року по теперішній час.

В ході розгляду справи, за клопотанням представника позивача була допитана в якості свідка ОСОБА_4 , яка є сусідкою позивача ОСОБА_1 та вказала про те, що відповідачів не бачила близько 4-5 років, наразі вони в квартирі не мешкають.

При вирішенні справи суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що встановлено ч. 1 ст. 316 ЦК України. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном - ч. 1ст. 317 ЦК України.

Стаття 391 ЦК України надає право власнику майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Стаття 405 ЦК України вказує, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мешкають у квартирі та не є власниками квартири, що створює для позивача перешкоди у здійсненні повною мірою права власності, яке з урахуванням встановлених обставин та наведених норм закону підлягає захисту.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, повністю підтверджені наданими доказами та показами свідка, тож вбачає підстави для задоволення позовних вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою.

За змістом позовної заяви, позивач не просила стягувати з відповідачів понесені нею витрати у вигляді судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , відомості про РНОКПП відсутні.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 36, код ЄДРПОУ 40302133.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду виготовлений 26.06.2020 року.