Вирок № 90095280, 26.06.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2323/20

1-кп/310/500/20

ВИРОК

Іменем України

26 червня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мороки С.М.,

за участі секретаря Олійник Н.М.,

прокурора Букало І.С.,

представника потерпілого Завальнюк Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роза, Бердянського району Запорізької області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не одружений, на утриманні дітей не має, офіційно не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України,

В с т а н о в и в:

Згідно змісту ст.1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статті 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно ст.17 Лісового кодексу України, у постійне користування на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, які відповідно до змісту статті 19 Лісового кодексу України мають: виключне право на заготівлю деревини: право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації.

Відповідно до ст. 67 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини: заготівля другорядних лісових матеріалів та інше.

Згідно статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

08 лютого 2020 року у ОСОБА_1 виник умисел на незаконну порубку дерев. З цією метою, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким він не повідомив про злочинність своїх намірів, 08 лютого 2020 р. приблизно о 19 год. 00 хв. на автомобілі ЛуАЗ-968 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) прибули на територію полезахисної смуги ДП «Бердянське лісове господарство (квартал №23, виділ №27), яка розташована на відстані 1 кілометра від села Роза (в бік села Нововасилівка міста Бердянська Запорізької області).

Перебуваючи у вказаному вище місці, ОСОБА_1 у період з 19 гол. 10 хв. до 20 год. 20 хв. 08 лютого 2020 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, самовільно, у порушення встановлених законом правил вирубки, не маючи спеціального дозволу, за допомогою принесеної з собою ручної бензопили марки «GL. 5200 M», шляхом спилювання, здійснив незаконну порубку двох дерев породи «Дуб звичайний» сироростучої діаметром 26 см та 42 см (загальна вартість 12153 гривні 08 копійок) та розпилив їх на фрагменти, які склав в цій же лісосмузі.

Одразу після цього, протиправні дії ОСОБА_1 були виявлені співробітниками Бердянського ВИ ГУНИ в Запорізькій області, побачивши яких ОСОБА_1 покинув місце скоєння злочину.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 завдано істотну шкоду навколишньому природному середовищу, у вигляді погіршення захисних властивостей полезахисної лісосмуги, забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст.246 КК України.

25 червня 2020 року між представником потерпілого Завальнюк Н.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою представник потерпілого Завальнюк Н. В. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.246 КК України, при цьому обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального злочину.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.246 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. Сторони також погоджуються на звільнення ОСОБА_1 згідно положень статті 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком (випробуванням) на 1 (один) рік.

Підсудний ОСОБА_1 зобов`язується, а представник потерпілого (ДП «Бердянське лісове господарство», код ЄДРПОУ 05432193, село Азовське, вулиця Гагаріна, 106) Завальнюк Наталя Вікторівна погоджується з тим, що ОСОБА_1 відшкодує завдану ним шкоду в сумі 12153 грн. 08 коп. протягом 24 (двадцяти чотирьох) місяців, з дати затвердження цієї угоди судом.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є:для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку; для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, також розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та представник потерпілого Завальнюк Н.В. в судовому засіданні просили угоду про примирення між ними затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілого угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого, визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 467 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між представником потерпілого та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 скоїв незаконну порубку дерев у захисник насадженнях, його дії кваліфікує за ч.1 ст.246 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.314, 373, 374, 471, 474 КПК України, суд -

У х в а л и в:

Затвердити угоду від 25.06.20 про примирення між представником потерпілого Завальнюк Н.В. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Керуючись ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти зазначений орган про зміну свого місця мешкання.

Речові докази по справі: деревину, що передана представнику потерпілого, залишити йому за належністю, автомобіль ЛуАЗ-968 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який передано ОСОБА_3 , залишити йому за належністю, ручну бензопилу марки «GL 5200 M», яка зберігається в камері схову Бердянського ВП по квитанції №93/р/220 р. від 26.03.20 р., повернути за належності ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду С.М. Морока