Ухвала суду № 90094498, 24.06.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/780/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Саржевської І.В.,

з участю секретаря Олійник С.М., Теліуса С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лиман заяву ОСОБА_1 , про перегляд рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2016 за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (справа № 236/780/16-ц),

ВСТАНОВИВ:

11.10.2019 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у справі № 236/780/16-ц, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного АТ «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

11.11.2019 позивач ОСОБА_1 подав до суду уточнену редакцію заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 вказує, що після отримання ним постанови Верховного суду від 22.07.2019 року, котрою було залишено без змін рішення суду першої інстанції від 22.09.2016 року та ухвалу Апеляційного суду від 01.12.2016 року, він звертався із запитами до Лиманського відділення поліції Словянського ВП ГУНП Донецької області, до 21-го державного пожежно-рятувального загону 69-ї пожежно-рятувальної частини, до Донецького НДІСЕ МЮУ, до Українського гідрометеорологічного центру. Отримавши відповіді на свої запити, вказаних органів та установ, позивач вбачає існування у справі обставин, котрі відносяться до категорії нововиявлених.

ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що причиною пожежі у належному йому домоволодінні АДРЕСА_1 стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної проводки (коротке замикання)(постанова слідчого від 27.04.2013 року про закриття кримінального провадження).

Згідно з висновками представників пожежної охорони, причиною виникнення пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при монтажі електричної мережі.

Наведені висновки слідчого та співробітників пожежної охорони підтверджують свідки ОСОБА_2 .

Згідно з висновками експерта вартість ремонтно-відновлювальних робіт в належному позивачу житловому будинку, постраждалому внаслідок пожежі, становить 63389,00 грн..

ОСОБА_1 просить переглянути рішення суду в цивільній справі за нововиявленими обставинами, визнати винним відповідача у виникненні пожежі в домоволодінні та стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки та моральну шкоду в межах суми 159052,90 грн..

Заявник ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, на заявлених вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, заперечував проти задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 ..

Дослідивши заяву ОСОБА_1 (в уточненій редакції) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду рішення, постанови або ухвали суду за нововиявленими або виключними обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 №4, пунктом 1 роз`яснено, що передбачений главою 4 розділу V ЦПК перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пунктах 3, 4, 7 вказаної постанови нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої ст. 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які відповідно до п.1 ч. 2 ст. 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Згідно зі статтею 361 ЦПК України 2004 року (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України 2017 року) підставами перегляду рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 року, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 року підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК України 2004 року.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2016 року в справі № 236/780/16-ц було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», про відшкодування 35000,00 грн. майнових збитків та 15000,00 грн. моральної шкоди, заподіяних внаслідок пожежі в домоволодінні АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 88-90).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01.12.2016 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін (т. 1, а.с. 134-136).

Постановою Верховного Суду від 22.07.2019 року рішення суду першої інстанції від 22.09.2016 року та ухвалу Апеляційного суду залишено без змін від 01.12.2016 року (т.1, а.с. 210-213).

Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що причиною відмови в задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 стало недоведеність вини відповідача у заподіянні шкоди ОСОБА_1 .. Зокрема, під час розгляду цивільної справи № 236/780/16-ц встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 квітня 2013 року в будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності позивачу сталася пожежа, внаслідок якої знищено повністю покрівлю житлового будинку. Між позивачем та відповідачем з 12.07.2005 року було укладено договір на постачання та користування електричною енергією. Відповідно до довідки №1121 від 24.09.2013 року - 21 Державного пожежно-рятувального загону головного управління ДСНС України у Донецькій області орієнтовна причина пожежі коротке замкнення електромережі на вводі до будинку. При цьому за її змістом не визначено остаточно причини пожежі, а лише зазначено як орієнтовну причину- коротке замкнення електромережі на вводі до будинку, а відповідно до вимог закону доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Інших доказів вини відповідача в заподіянні позивачу шкоди ОСОБА_1 надано не було .

Згідно з засадами правового регулювання цивільного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення.

На час первісного розгляду позову ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди вже були складені постанова слідчого про закриття кримінального провадження 27.04.2013 року та акт про пожежу 22.04.2013 року. Однак, позивачем не були надані до суду вказані документи; також позивачем під час розгляду первісного цивільного позову не було заявлено клопотань щодо витребування судом цих документів з Територіального органу міліції та пожежної охорони.

Позивачем під час первісного розгляду цивільної справи не було заявлено клопотань щодо виклику до суду та допиту на засадах змагальності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

ОСОБА_1 лише у жовтні 2019 року звернувся до Донецького НДІСЕ МЮУ із заявою про здійснення комплексного експертного пожежно-технічного та будівельно-технічного дослідження; під час розгляду справи позивач не заявлял клопотань про призначення відповідних судових експертиз.

За змістом ст. 423 ЦПК України нововиявленими обставинами є зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення не вбачається причин котрі об`єктивно не дозволяли би позивачу на час первісного розгляду справи отримати копії певних процесуальних документів з органу міліції та пожежного нагляду, клопотати перед судом про виклик свідків, призначення судових експертиз у справі. Отже, обставини наведені, в заяві ОСОБА_1 , не відповідають критеріям нововиявлених обставин, встановлених нормами ст. 423 ЦПК України, оскільки ці обставини існували на час первісного розгляду справи судом та могли бути відомими позивачеві за умови належного користування своїми правами, передбаченими цивільним судочинством.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що наведені заявником обставини не є підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. 423-429, 258-261, 263, 268, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , про перегляд рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2016 за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (справа № 236/780/16-ц).

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження судового рішення продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя -