Постанова № 9009385, 14.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2009 року Справа № 10/183-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Резниченко С.Ю.

за участю представників:

від позивача : Бандуристий Р.С., довіреність № 202/1 від 31.03.09 р.;

від третьої особи : Грудниста В.Ю., довіреність № 52 від 20.08.09 р.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Дніпропетровського державного проектного інституту житлового та цивільного будівництва “Дніпроцивільпроект”, місто Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року у справі №10/183-09;

за позовом, Державного підприємства Дніпропетровського державного проектного інституту житлового та цивільного будівництва “Дніпроцивільпроект”;

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровська межова компанія”;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області;

про стягнення 7713,74 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ДП ДДПІ ЖЦБ “Дніпроцивільпроект” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ТОВ “Дніпропетровська межова компанія”, заборгованість на загальну суму 7713,74 гривень, яка складається:

з суми основного боргу в розмірі 6390,03 гривень;

суми інфляційних втрат в розмірі 222,1 гривень;

суми пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт у сумі 579,39 гривень;

суми 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 74,92 гривень;

штрафу у сумі 447,3 гривень, по зобов’язанням виниклими за договором №27 від 1 липня 2005 року, укладеного між сторонами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов’язан-ня за укладеним договором шляхом прострочення оплати за період користування послугами з 1 лютого 2009 року по 15 березня 2009 року.

Рішенням господарського суду у справі №10/183-09 від 24 вересня 2009 року (суддя Кощеєв І.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що доказів виставлення, на час звернення з позивачем орендареві рахунків із розрахунком вартості послуг які є предметом спору, позивачем суду не надав, а відповідач заперечує факт отримання таких рахунків від балансоутримавача.

Тому господарський суд вважає, що у відповідача ще не виникло зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг відповідно до умов договору.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

На апеляційну скаргу відповідач відзив не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області, скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 1 серпня 2005 року між відповідачем, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія” та третьою особою, Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-1794-0Д від 1 серпня 2005 року.

Відповідно до пункту 1 укладеного договору, третя особа, Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області, орендодавець, передає, а відповідач, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія”, орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, нежитлові приміщення в адміністративному будинку, площею 132,7 м2, розміщені у місті Дніпропетровськ, по вулиці Набережна Леніна, будинок №29а.

Надані приміщення перебувають на балансі ДП ДДПІ ЖЦБ “Дніпроцивільпроект”.

Крім того між позивачем, ДП ДДПІ ЖЦБ “Дніпроцивільпроект” та відповідачем, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія”, 1 липня 2005 року був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №27.

Відповідно до пункту 1.1 “Балансоутримувач”, ДП ДДПІ ЖЦБ “Дніпроцивільпроект” забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, а також утримання прибудинкової території, а орендар відповідач по справі, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія”, бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 1 серпня 2005 року, третя особа, Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області передало, а відповідач, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія”, прийняв в оренду вищевказані нежитлові приміщення.

Укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №27 від 1 липня був пролонгований до 1 березня 2009 року.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 15 березня 2009 року відповідач, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія”, повернув позивачеві ДП ДДПІ ЖЦБ “Дніпроцивільпроект” нежитлові приміщення.

Відповідачем порушені зобов’язання з оплати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 27 від 1 липня 2005 року шляхом прострочення оплати за період користування послугами з 1 лютого 2009 року по 15 березня 2009 року.

Заборгованість відповідача, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія” перед позивачем, ДП ДДПІ ЖЦБ “Дніпроцивільпроект” по відшкодуванню витрат на утримання орендованих приміщень за договором склала 6390,03 гривень і дотепер залишається неоплаченою.

Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволені позовних вимог.

Оскільки відповідно до пункту 2.1.1 укладеного договору №27 від 1 липня 2005 року, оплата за експлуатаційні послуги по обслуговуванню та утриманню будівлі, інженерно-технічних мереж, прибудинкової території встановлюється згідно з “Розрахунком вартості послуг по обслуговуванню виробничих приміщень наданих в оренду”, який є невід’ємною частиною до договору.

Відповідно до пункту 2.1.2 укладеного договору оплата, орендарем, відповідачем по справі, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія”, комунальних послуг встановлюється за діючими розцінками і тарифами, згідно з договорами комунальних підприємств, водопостачання каналізацію, теплопостачання, електропостачання.

Відповідно до пункту 3.2.3 укладеного договору №27 від 1 липня 2005 року, встановлено обов’язок орендаря не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача.

У судовому засіданні також було встановлено, що відповідачем порушені зобов’язання з оплати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 27 від 1 липня 2005 року шляхом прострочення оплати за період користування послугами з 1 лютого 2009 року по 15 березня 2009 року і заборгованість відповідача, ТОВ “Дніпропетровська межова компанія” перед позивачем, ДП ДДПІ ЖЦБ “Дніпроцивільпроект” по відшкодуванню витрат на утримання орендованих приміщень склала 6390,03 гривень і дотепер залишається неоплаченою.

Відповідач не визнає позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не були виставлені рахунки на оплату.

Судова колегія вважає, що заперечення відповідач не відповідають дійсності, оскільки відповідач визнав рахунки із розшифровкою сум для оплати спожитих ним в лютому та березні 2009 року послуги, які були надані йому позивачем заздалегідь до подання позову.

Цей факт підтверджується відзивом відповідача на позов, в якому він заперечує проти позовних вимог позивача на підставі того, що позивачем було включено в суму рахунків за лютий та березень 2009 року суми земельного податку із посиланням в тексті розрахунку зайво перерахованих коштів на відповідні розміри сум земельного податку, які дійсно відповідають сумам включеним позивачем до рахунків виставлених відповідачу для оплати наданих послуг.

Копії рахунків №80 від 27 лютого 2009 року та №136 від 31 березня 2009 року наявні в матеріалах справи.

Те ж саме було висловлено відповідачем в запереченнях до акту звірки взаємних розрахунків по договору відшкодування витрат балансоутримувача.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов’язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням того, що Позивачем були надані суду докази повторно направлення Відповідачу рахунків для оплати вартості послуг наданих в лютому і березні 2009 року, а саме лист вихідний №593 від 2 вересня 2009 року, копії виставлених рахунків, докази відправки, очевидним є те, що строк виконання зобов’язань відповідача з оплати послуг з утримання орендованого майна та комунальних послуг наданих йому позивачем в лютому і березні 2009 року вже в будь-якому разі настав.

Однак ці зобов’язання досі залишаються невиконаними.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України визначає, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 231 ГК України відповідач за порушення строків оплати має сплатити штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Крім того відповідно до умов договору за прострочення оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати. Позовні вимоги задовольнити. .

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Дніпропетровського державного проектного інституту житлового та цивільного будівництва “Дніпроцивільпроект”, місто Дніпропетровськ, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року у справі №10/183-09, скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровська межова компанія”, 49600, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна В.І. Леніна, №15А р/р №26004351210100 у ДОД “Райффайзен Банк Аваль” МФО 305653, ЄДРПОУ 32099356 на користь позивача, Державного підприємства Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва “Дніпроцивільпроект”, вулиця Набережна В.І. Леніна, будинок №29 місто Дніпропетровськ, 49600, р/р 26006118288001 у КБ “Приватбанк” у місті Дніпропетровську, МФО 305299 ЄДРПОУ 02497789, суму основного боргу в розмірі 6390,03 гривень, суму інфляційних втрат в розмірі 222,1 гривень, пеню за несвоєчасну оплату виконаних робіт у сумі 579,39 гривень, 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 74,92 гривень, штраф у розмірі 447,3 гривень.

Стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровська межова компанія”, на користь позивача, Державного підприємства Дніпропетровський державний проектний інститут житлового та цивільного будівництва “Дніпроцивільпроект”, 102 гривні витрати на державне мито за розгляд справи у господарському суді Дніпропетровської області, 51 гривню витрати на державне мито за розгляд справи у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, 315 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                             П.П. Павловський

          Судді                                                                                В.В. Швець

                              О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 21.12.2009 року.

З оригіналом згідно

Помічник судді                                        О.В. Чабаненко