Рішення № 90088657, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/5257/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс»до третя особаУправління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунальне підприємство «Київреклама»провизнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» з позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Київреклама» про визнання протиправними та скасування вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.02.2019 №001881-19, від 13.03.2019 №003124-19, №003125-19, №003126-19, №003127-19.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що вивіски «АРМА МОТОРС» та «RENAULT» не є рекламними засобами, оскільки вказані вивіски знаходяться на зовнішній поверхні будинку не вище першого поверху, оскільки будівля є одноповерховою, що доводиться змістом паспортних даних на будівлю. Натомість, словосполучення «АРМА МОТОРС» є найменуванням юридичної особи, зареєстрованим у встановленому порядку, а літерні позначення «RENAULT» є зареєстрованим знаком для товару, право продажу та сервісне обслуговування якого належить позивачу на підставі дилерської угоди, укладеної з ПАТ «Рено Україна». На додаток, представником позивача зауважено, що ТОВ «Арма Моторс» не вчинялось жодних дій щодо встановлення прапорців, про які йде мова у вимогах від 13.03.2019 №003125-19, №003126-19, №003127, з урахуванням того, що вказані прапорці не містять будь-якої інформації, а тому не можуть вважатись рекламним засобом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третю особу, встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень щодо позову та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Арма Моторс» про забезпечення позову.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що рекламні засоби розміщені позивачем з порушенням Типових правил, Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (зі змінами та доповненнями), Порядку розміщення реклами в м. Києві, Правил розміщення рекламних засобів в м. Києві, а також Порядку розміщення вивісок в м. Києві, оскільки площа рекламного засобу з текстом «АРМА МОТОРС» становить 22 кв.м, а з текстом «RENAULT» - 3 кв.м. Крім того, представником відповідача вказано, що вказані у вимогах від 13.03.2019 №003125-19, №003126-19, №003127 прапорці, згідно з Класифікатором типових рекламних засобів, затвердженого додатком 3 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №223/2445, є рекламними засобами.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про стягнення судових витрат, понесених ТОВ «Арма Моторс».

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, за результатами обстеження території Святошинського району міста Києва за адресою: Святошинський район, вул. Кільцева дорога, 18/ перехрестя з вул. Трублаїні виявлено порушення Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (зі змінами та доповненнями), Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 (зі змінами і доповненнями), Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №37/6253 (зі змінами і доповненнями), Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №223/2445, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №224/2446, а саме: розміщення спеціальної(-их) тимчасової(-их)/ стаціонарної(-их) конструкції(-ій), внаслідок чого посадовою особою Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено наступні акти:

від 08.02.2019, в якому вказано про порушення розміщення спеціальної рекламної конструкції на фасаді будинку (будівлі), суть порушення: самовільно встановлений РЗ (п. 17.2 «Б»), площа РЗ: 22 кв.м;

від 12.03.2019, в якому вказано про порушення розміщення спеціальної рекламної конструкції на фасаді будинку (будівлі), суть порушення: самовільно встановлений РЗ (п. 17.2 «Б»), площа РЗ: 3 кв.м;

від 12.03.2019, в якому вказано про порушення розміщення спеціальної рекламної конструкції типу прапор, прапорець, який використовується як рекламоносій, що стоїть окремо до 5 кв.м, суть порушення: самовільно встановлений РЗ (п. 17.2 «Б»), площа РЗ: 1,5 кв.м;

від 12.03.2019, в якому вказано про порушення розміщення спеціальної рекламної конструкції типу прапор, прапорець, який використовується як рекламоносій, що стоїть окремо до 5 кв.м, суть порушення: самовільно встановлений РЗ (п. 17.2 «Б»), площа РЗ: 1,5 кв.м;

від 12.03.2019, в якому вказано про порушення розміщення спеціальної рекламної конструкції типу прапор, прапорець, який використовується як рекламоносій, що стоїть окремо до 5 кв.м, суть порушення: самовільно встановлений РЗ (п. 17.2 «Б»), площа РЗ: 1,5 кв.м.

На підставі викладеного, посадовою особою Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) сформовано вимоги від 28.02.2019 №001881-19, від 13.03.2019 №003124-19, №003125-19, №003126-19, №003127-19, якими визначено здійснити демонтаж вказаних конструкцій, а також вказано, що у разі невиконання цих вимог до 22.03.2019 (щодо вимоги від 28.02.2019 №001881-19) та до 03.04.2019 (щодо решти вимог) конструкції будуть демонтовані Комунальним підприємством «Київреклама».

Вважаючи вказані вимоги протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; а рекламними засобами - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

За правилами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про рекламу», законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва (надалі - Правила благоустрою), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Підпунктом 14.1.1 Правил благоустрою передбачено, що розміщення та утримання засобів та обладнання зовнішньої реклами, реклами на об`єктах та обладнанні транспорту комунальної власності територіальної громади міста Києва (крім випадків її розміщення на/в рухомому складі) в м. Києві повинно відповідати вимогам законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про рекламу», Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, інших обов`язкових до виконання нормативно-правових актів, рішенням Київської міської ради, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Правилам.

Підставою для розміщення реклами, виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу, його встановленням та експлуатації, є виданий в установленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами або погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності (пп. 14.1.4 Правил благоустрою).

У свою чергу, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 Типові правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (надалі - Типові правила).

Відповідно до п. 3 Типових правил, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Приписи п.п. 45-46 Типових правил визначають, що контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 2 п. 17.4 Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 (надалі - Порядок №37/6253, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин), вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж), з) пункту 17.2 цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу.

Відповідно пп. «б» п. 17.2 Порядку №37/6253, демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цього Порядку у таких випадках, зокрема, у разі виявлення самовільно встановлених рекламних засобів.

Приписи п. 1.3 Порядку №37/6253 визначають, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу; після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у продовженні терміну дії дозволу або його скасування. Не вважається самовільно встановленим рекламний засіб протягом часу розгляду заяви розповсюджувача реклами про продовження строку дії дозволу до моменту прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідного рішення за такою заявою; самовільно встановлена спеціальна конструкція - спеціальна конструкція, що розміщується на майні або території підприємств комунальної власності або на внутрішній поверхні кабін ліфтів будинків комунальної власності та використовується для розміщення реклами без наявності Дозволу на розміщення реклами. Не вважається самовільно встановленою спеціальна конструкція, що розміщується протягом часу розгляду заяви розповсюджувача реклами про продовження строку дії Дозволу на розміщення реклами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вимога може бути направлена особі за умови, якщо за наслідками огляду було встановлено факт, зокрема, самовільного розміщення рекламного засобу без наявного на те дозволу. Разом з тим, обов`язковою умовою правомірності такої вимоги є те, що виявлена конструкція належить до реклами.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про рекламу», розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу», вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

У розумінні абз. 8 п. 2 Типових правил, вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.

Аналогічна позиція щодо застосування наведених правових норм викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2018 у справі №814/2539/14.

Крім того, у даній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що за змістом ст. 9 Закону України «Про рекламу», вивіска не є рекламою у разі розміщення на ній однієї із видів інформації (зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності та ін.), а не їх сукупність.

У силу п. 48 Типових правил, вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов`язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об`єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів. Забороняється вимагати від суб`єктів господарювання будь-які документи для розміщення вивісок чи табличок, не передбачені законодавством.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, між ТОВ «Голден Реаліті» (орендодавець) та ТОВ «Арма Моторс» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2017 №01/17, у відповідності до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитловий будинок - частину приміщення автосервісного комплексу з адміністративними приміщеннями загальною площею 7 059 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, буд. 18, з метою здійснення господарської діяльності пов`язаної з продажем та обслуговуванням автомобілів, розміщення органів управління орендаря, а також здійснення іншої діяльності в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 1.5 вказаного договору, строк оренди майна становить з 01.06.2017 року по 31.12.2017.

Додатковою угодою №1 від 29.12.2017 до договору оренди нежитлового приміщення №01/17 від 01.06.2017 сторони погодили викласти пункт 7.1 договору №01/17 в наступній редакції: договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2018.

Додатком №2 від 28.12.2018 до договору оренди нежитлового приміщення №01/17 від 01.06.2017 сторони домовились, що строк оренди майна, згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 01.06.2017 №01/17, продовжено до 30.12.2019.

На підставі акту прийому-передачі майна від 01.06.2017 орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в оренду приміщення автосервісного комплексу з адміністративними приміщеннями загальною площею 7 059 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, Кільцева Дорога, буд. 18.

Крім того, між ПАТ «Рено Україна» та ТОВ «Арма Моторс» (дилер) укладено дилерську угоду від 01.01.2008 №010817.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що оскільки вивіска «RENAULT» розташована не вище першого поверху будівлі - місця торгівлі автомобілями даної марки, дилером яких є ТОВ «Арма Моторс» на підставі укладеного договору, площа її поверхні не перевищує 3 кв. м, остання не може вважатися рекламою у розумінні наведених законодавчих положень, оскільки містить у собі лише інформацію про виробника товару у місці, де цей товар реалізується споживачеві. Відтак, вимога Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2019 №003124-19 є протиправною та підлягає скасуванню.

У той же час, у вимозі від 28.02.2019 №001881-19 вказано, що площа самовільно встановленого рекламного засобу становить 22 кв.м, що перевищує допустиму площу вивіски, визначену п. 48 Типових правил, що, у свою чергу, свідчить про порушення позивачем законодавства про рекламу у даному разі та про правомірність даної вимоги.

Щодо вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2019 №003125-19, №003126-19, №003127, в яких йде мова про порушення розміщення спеціальної рекламної конструкції типу прапор, прапорець, який використовується як рекламоносій, що стоїть окремо до 5 кв.м, суд звертає увагу, що останні, згідно з наданими представником позивача фотографіями, містять у собі зображення та назву торгівельної марки «RENAULT», дилером якої є ТОВ «Арма Моторс», про що вказано вище.

Відтак, з огляду на характер діяльності позивача, яка здійснюється останнім за адресою м. Київ, Кільцева дорога, 18, існує прямий зв`язок між діяльністю останнього та розміщеними за вказаною адресою прапорами прапорцями, виходячи зі змісту останніх. Іншого представником позивача не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

При цьому, суд звертає увагу, що прапорці, згідно з Класифікатором типових рекламних засобів, затвердженого додатком 3 до рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №223/2445, є рекламними засобами.

Вказане у своїй сукупності свідчить про правомірність оскаржуваних вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2019 №003125-19, №003126-19, №003127, виходячи із заявленого предмету та підстав позову, а також наявних у матеріалах справи доказів.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2019 №003124-19. В іншій частині позовних вимог суд дійшов до висновку про їх необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення останніх.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Приписами ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У силу ч.ч. 1 та 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 9 605,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 19.03.2019 №100822563 та від 20.03.2019 №100822575.

У той же час, на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 12 500,00 грн. представником позивача надано до суду копії договору про надання правової допомоги від 11.03.2019, акту приймання-передачі наданих послуг до вказаного договору від 04.07.2019 на суму 10 500,00 грн., платіжного доручення від 11.03.2019 №О-3460 на суму 10 500,00 грн., договору про надання правової допомоги від 19.02.2020, акту приймання-передачі наданих послуг до вказаного договору від 20.03.2020 на суму 2 000,00 грн., платіжного доручення від 19.02.2020 №1 на суму 2 000,00 грн. та ордер серії КС №470164 від 26.05.2020.

Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивач підлягають судові витрати у розмірі 4 421,00 грн. (12 500,00 грн. + 9 605,00 грн.)/5).

Керуючись ст.ст. 12, 77, 132, 134, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Київреклама» (код ЄДРПОУ 26199714, адреса: 04070, м. Київ, вул. Боричів узвіз, 8) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2019 №003124-19.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» (код ЄДРПОУ 34356004, адреса: 07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Старотроїцька, 42) документально підтверджені судові витрати у розмірі 4 421,00 грн. (чотирьох тисяч чотирьохста двадцяти однієї грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 41348526, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок