Рішення № 90088643, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/3601/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «НАШ ДІМ»до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «НАШ ДІМ» (далі також - позивач, Державне підприємство) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2018 №Ю-878-17.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2018 №Ю-878-17 сформована відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та була надіслана на адресу позивача з порушенням строків. Позивач зазначив, що попередньо ГУ ДФС у м. Києві надіслало на адресу Державного підприємства вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2017 №Ю-878-17 з визначеною сумою недоїмки по сплаті єдиного внеску у сумі 83 292,32 грн. Вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2017 №Ю-878-17 Державне підприємство оскаржило до суду, внаслідок чого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2017 було відкрито провадження у справі №826/14000/17, та наразі розгляд цієї справи триває. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність у органу ДФС права на формування вимоги про сплату боргу на суму недоїмки, що охоплена незавершеною процедурою оскарження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/3601/19 за вказаним позовом та дану справу призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а саме: засвідченого витягу з картки особового рахунку платника єдиного внеску (Державного підприємства «НАШ ДІМ») за період з 31.12.2017 по 31.12.2018, копії оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) разом з доказами вручення такої поштою позивачу). В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача виклав нормативне регулювання порядку прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки). Також представник відповідача повідомив суд, що за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості платника станом на 30.11.2018 становила 191 551,45 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у м. Києві сформувала оспорювану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2018 №Ю-878-17, яку відповідач вважає законною.

У свою чергу позивач своїм правом на подання до суду відповіді на відзив та додаткових матеріалів у встановлений строк н скористався.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві сформовано та надіслано на адресу Державного підприємства «НАШ ДІМ» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2018 №Ю-878-17, якою визначено, що станом на 30.11.2018 заборгованість (у вигляді недоїмки) зі сплати єдиного внеску позивача становить 191 551,45 грн.

Не погоджуючись із правомірністю такої вимоги про сплату боргу, Державне підприємство «НАШ ДІМ» оскаржило її у досудовому порядку, шляхом подання відповідної скарги до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 21.01.2019 №3088/6/99-99-11-05-25-25 вказана вимога про сплату боргу була залишена без змін, а скарга платника (позивача) - без задоволення.

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною від 06.12.2018 №Ю-878-17 та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі по тексту - Закон №2464).

Так, за змістом пп. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 (у редакції чинній на момент прийняття оспорюваної Вимоги) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною третьою ст. 9 цього Закону встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пп. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону №2464 визначено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до положень ч. 1 - 4 ст. 25 Закону №2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Поряд з цим, питання щодо стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску визначені у розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 №449 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953).

Так, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Зокрема, у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Окрім того, ч. 6 ст. 25 Закону №2464 визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Дослідивши наявні у справі матеріали суд встановив, що за змістом наданого представником відповідача витягу картки особового рахунку платника єдиного внеску (позивача) упродовж 2018 року за Державним підприємством «НАШ ДІМ» постійно обліковувалася заборгованість (недоїмка) по сплаті єдиного внеску з динамікою до зменшення або збільшення у різних місяцях року. Зокрема, станом на 31.12.2017 за позивачем обліковувалася недоїмка у сумі 111 219,88 грн., що була погашена за підсумками квітня 2018 року за рахунок сплачених державним підприємством коштів.

Крім того, за період з січня по листопад 2018 року в картці особового рахунку позивача на підставі поданих ним звітів були нараховані до сплати суми єдиного внеску (всього у загальній сумі 390 967,34 грн.), та за той самий період позивачем було сплачено єдиного внеску всього у сумі 310635,77 грн. Станом на 30.11.2018 різниця між сумами нарахованого до сплати та погашеного єдиного внеску (з урахуванням облікованої на початок 2018 року суми недоїмки 111 219,88 грн.) становила 191 551,45 грн.

В ході розгляду цієї справи судом сторони не подали до суду жодні документальні докази та письмові пояснення на підтвердження того, що облікована за Державним підприємством «НАШ ДІМ» станом на 31.12.2017 сума недоїмки (111 219,88 грн.) була сформована протиправно. Також позивач не подав до суду жодні документально обгрунтовані письмові заперечення до змісту поданого представником відповідача витягу з картки особового рахунку платника єдиного внеску (Державного підприємства «НАШ ДІМ») за період з 31.12.2017 по 31.12.2018.

Таким чином, станом 30.11.2018 за даними картки особового рахунку платника єдиного внеску за Державним підприємством «НАШ ДІМ» обліковувалася недоїмка по сплаті єдиного внеску у сумі 191 551,45 грн., що виникла у зв?язку із не сплатою позивачем поточних платежів. Саме на цю суму недоїмки відповідачем 06.12.2018 сформована на адресу позивача оспорювана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2018 №Ю-878-17.

Враховуючи вищенаведене у сукупності суд вважає, що у матеріалах справи відсутні документальні докази, які б спростовували правомірність сформованої ГУ ДФС у м. Києві вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2018 №Ю-878-17.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «НАШ ДІМ» (ідентифікаційний код 30723920, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34) до Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок