Ухвала суду № 90087075, 16.06.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/2056/20

Номер провадження 1-кс/201/1289/2020

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання – Кінаші Я.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Будака С.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Грицай В.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Мерешко М.О.,

обвинувачених – ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Будака О.С. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 03 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000024 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000024 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2020 року призначено підготовче судове засідання за вказаним обвинувальним актом на 16 червня 2020 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурором Будаком О.С. подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, відомості про яке 03 січня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000024, строком на 60 діб.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від чотирьох до шести років, а тому є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, прокурор зазначив, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 , може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні. Вказав, що у ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки в місці його проживання, відсутнє постійне місце роботи та джерело доходу, 08 квітня 2020 року відносно обвинуваченого до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська направлений обвинувальний акт за ч. 2 ст. 187 КК України, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може вчинити нові умисні кримінальні правопорушення з корисливих мотивів. Таким чином, на переконання прокурора, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , є недоцільним, оскільки не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Грицай В.О. у підготовчому судовому засіданні заперечував проти продовження його підзахисному строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість заявлених прокурором ризиків.

При цьому, подав письмові заперечення в яких вказав, що прокурор грубо порушив вимоги ч. 1 ст. 199 КПК України, яка передбачає, що клопотання про продовження строків тримання під вартою подається прокурором не пізніше ніж 5 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та подав таке клопотання у судовому засіданні 16 червня 2020 року, в той час, коли строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 20 червня 2020 року, тобто із порушенням передбаченого законом строку на 1 день. Також адвокат посилався на те, що прокурором не доведено ризик можливих спроб його підзахисного переховуватися від суду та не надано доказів про наявність негативної репутації, адже раніше його підзахисний до кримінальної відповідальності не притягався. Також на переконання захисника, той факт, що його підзахисний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає, спростовує заявлений прокурором ризик можливого здійснення впливу на потерпілого та свідків. Крім того, сторона захисту вважає посилання прокурора на те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, безпідставним, так як такий факт не відноситься до даного кримінального провадження, в межах якого подано клопотання про продовження строку тримання під вартою. За наведених ним підстав просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під варто.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника Грицая В.О. та просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Мерешко М.О. залишили вирішення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 вказано, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Так, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів до 03 березня 2020 року.

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2020 року застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 30 квітня 2020 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2020 року застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжено на строк 60 днів до 20 червня 2020 року. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 03 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650000024 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України повернуто прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області Будаку О.С., з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в суді, не зменшилися на час розгляду клопотання і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи і джерела доходу.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_3 переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані у суді ступень яких є досить високою.

Поряд із цим, оцінивши обґрунтування прокурора на підтвердження наявності ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до переконання, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такий ризик існує, про що свідчить той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України і обвинувальний акт стосовно останнього направлений до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

На переконання суду, наведені обставини можуть характеризувати обвинуваченого ОСОБА_1 , як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Таким чином, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність продовження існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватими, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, доводи сторони захисту, що порушення прокурором передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України п`ятиденного строку для подання клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 1 день, є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання, є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та суперечать викладеним у постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2020 року висновкам, на яку посилався захисник, виходячи з наступного.

Так, стаття 199 КПК України, яка регламентує порядок продовження строку тримання під вартою, покладає на слідчого, прокурора певні обов`язки, у тому числі, подати клопотання про продовження строку тримання під вартою до суду не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199).

Слідчий суддя, суд зобов`язані розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

Слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Таким чином, ст. 199 КПК України встановлює два процесуальних строки: 1) п`ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою; 2) строк розгляду клопотання слідчим суддею, судом, які є строками виконання обов`язку.

При цьому, передбачений наведеною вище статтею п`ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч. 5 ст. 199 КПК України не пов`язує обов`язок слідчого судді, суду відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв`язку з його недотриманням.

Такі висновки повністю узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України (колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду) у справі № 263\15845\2019 (номер провадження 51-6165км19) від 08 квітня 2020 року.

Таким чином, ураховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_1 раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, і зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання обвинуваченого під вартою закінчується 20 червня 2020 року, вважає за доцільне продовжити тримання ОСОБА_1 під вартою строком на 60 днів до 14 серпня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 183-184, 199, 315, 314-316, 369-372 КПК України, суд, –

постановив:

Клопотання прокурора Будака О.С. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 14 серпня 2020 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 14 серпня 2020 року.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 45 хвилин 18 червня 2020 року.

Головуючий - суддя І.Г. Ополинська