Рішення № 9008494, 03.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" грудня 2009 р. справа № 5020-9/392 За позовом           Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії (99028, м. Севастополь, вул. Репіна, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” (99008, м.Севастополь, вул. Карантинна, буд. 16)

про стягнення 2135552,19 грн. за рахунок майна,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” (99008, місто Севастополь, вул. Карантинна, 16, адреса для кореспонденції: 99011, м. Севастополь, вулиця Лоцманська, 3 кв. 51)

до Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії (99028, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 1)

про визнання частково недійсним кредитного договору

суддя Рибіна С.А.

За участю представників:

позивача - Козирева Юлія Володимирівна, довіреність №1172 від 22.09.2009,

відповідача –Южанінова Тетяна Вікторівна, довіреність б/н від 05.01.2008.

СУТЬ СПОРУ: Публічне Акціонерне товариство „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії (далі - Банк) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” (далі –ТОВ „Сапфір-Траст”) про стягнення 2135552,19 грн. за рахунок майна, з яких: 1740000,00 грн. –заборгованість за кредитом, 364758,41 грн. - заборгованість по нарахованих процентах, 30793,78 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

В процесі розгляду спору позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просить стягнути 2240334,98 грн. за рахунок майна, з яких: 1740000,00 грн. –заборгованість за кредитом, 463151,84 грн. - заборгованість по нарахованих процентах, 37183,14 грн. - пеня за прострочення сплати процентів (т.2 а.с.8).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов’язань, норм Цивільного кодексу України. Доводи виклав у позові (т.1 а.с.2-5).

Ухвалою суду від 09.09.2009 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5020-9/392.

28.10.2009 ТОВ „Сапфір-Траст” звернулось до суду з позовом до ПАТ „Банк „ТАВРИКА” про визнання частково недійсним кредитного договору.

Ухвалою суду від 29.10.2009 зустрічний позов ТОВ „Сапфір-Траст” прийнятий для сумісного розгляду.

Відповідач проти позову заперечує, у зустрічній позовній заяві просить визнати недійсним пункт 6.4 кредитного договору №08-07 від06.03.2007, оскільки, на його думку, даний пункт протирічить чинному законодавству України. Додаткові доводи та обґрунтування викладені у відзиві на позов (т.1 а.с.102-104, т.2 а.с.22-23).

Позивач проти зустрічного позову заперечує, доводи та обґрунтування викладені у відзиві на зустрічний позов (т.2 а.с.1-3).

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2007 між Акціонерним товариством „Банк „ТАВРИКА”, правонаступником якого є Публічне Акціонерне товариство„Банк „ТАВРИКА” (пункт 1.2 Статуту, т.1 а.с.56) (Банк) та ТОВ „Сапфір-Траст” (Позичальник) був укладений кредитний договір №08-07 (далі –Кредитний договір) (а.с.19-11).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит на будівництво нерухомості, поповнення оборотних коштів, ведення поточної діяльності в розмірі 1800000,00 грн. на строк з 06.03.2007 по 05.03.2010.

Строк дії Договору визначається з дня видачі кредиту та до повного виконання Позичальником зобов’язань за даним Договором (пункт 8.6 Кредитного договору).

Плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 18% річних (пункт 1.2 Кредитного договору).

Додатковою угодою №1 від 20.09.2007 до Кредитного договору визначено, що Банк надає Позичальнику відзивну поновлюєму кредитну лінію на будівництво нерухомості, поповнення оборотних коштів, ведення поточної діяльності в розмірі 1800000,00 грн. на строк по 05.03.2010. Кошти в межах кредитної лінії надаються Позичальнику траншами за письмовою заявою Позичальника за наявністю у Банка вільних кредитних ресурсів в межах вільного ліміту, обумовленого в пункті 1.1 Кредитного договору. Кредитні кошти за погодженням Банку можуть бути надіслані на оплату рахунків, контрактів, зараховані на поточний рахунок Позичальника з подальшим використанням відповідно до цільового призначення кредиту (т.1 а.с.12).

Згідно Додаткової угоді №2 від 06.10.2008 до Кредитного договору сторони встановили плату за користування кредитом в розмірі 24% річних (т.1 а.с.13).

Пунктом 3.2 Кредитного договору в редакції 06.03.2007 нараховані проценти за кредит Позичальник сплачує платіжним дорученням на пізніш п’ятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено нарахування процентів, та в день погашення кредиту на рахунки СФ АБ „Таврика”. У разі, якщо п’яте число є неробочим днем, то оплата процентів здійснюється не пізніш наступного робочого дня.

В редакції Додаткової угоди №3 від 01.03.2009 передбачено, що нараховані проценти за кредит Позичальник сплачує платіжним дорученням не пізніш останього робочого дня місяця в якому відбулось нарахування процентів, та в день погашення кредиту на рахунок Банку №208853012293. (т.1 а.с.14).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Банком прийнята нежитлова іпотека по договору (пункт 2.1 Кредитного договору).

Так, 07.03.2007 між Банком (Іпотекодержавець) та ТОВ „Сапфір-Траст” (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки (далі –Договір іпотеки), який посвідчений нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Поздняковою В.І. за реєстровим №411 (т.1 а.с.15-21).

Предметом Договору іпотеки є: нерухоме майно –нежиле приміщення, вбудоване приміщення магазину площею 205,70 м2 з підвалом площею 165,10 м2, загальною площею 370,80 м2, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Карантинна, будинок 16 (пункт 1.2 Договору іпотеки).

Нерухоме майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09.11.2005 за реєстраційним номером 3428 приватним нотаріусом Севастопольського міського приватного округу Ревуцькою Т.А. та зареєстрованого 17.11.2005 Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” в реєстровій книзі 15 нж. стор.101 за реєстраційним номером 1385 (пункти 1.5, 2.1.1 Договору іпотеки).

Згідно підпункту 3.1.5 Договору іпотеки у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов’язань за цим договором або за Кредитним договором Іпотекодержавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу, визначену підпунктом 3.1.4 пункту 3.1. цього Договору.

Відповідно до пункту 6.2 Договору іпотеки Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки –нерухоме майно, незалежно від настання строку основного зобов’язання у разі, якщо на момент настання строку виконання зобов’язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту та/або частини кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки.

Відповідно до витягів з особових рахунків №№2089630112293, 208953022293, 208943032293, 208933042293, 228853012293 сума нарахованих і несплачених процентів за період з 25.10.2008 по 08.09.2009 складає 364758,41 грн. (т.1 а.с.28-48).

Згідно пункту 5.3 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та процентів за кредит Позичальник зобов’язується сплатити Банку, додатково до установленої процентної ставки користування кредитом, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу за кожний день прострочення платежу.

Оскільки з 06.12.2008 відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, не погашає своєчасно нараховані проценти за користування кредитом, це стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Суд визнає позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно статті 1048 Цивільного кодексу України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що ТОВ „Сапфір-Траст” порушені його зобов'язання, передбачені умовами Кредитного договору щодо своєчасної сплати процентів. Заборгованість по сплаті процентів на момент винесення рішення суду в період з 25.10.2008 по 03.12.2009 складає 463151,84 грн.

Розрахунок процентів перевірений судом та визнаний правомірним.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом в тому числі сплата спричинених збитків та неустойки.

На підставі пункту 5.3 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та процентів за кредит Позичальник зобов’язується сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем заявлена до стягнення пеня в період з 06.12.2008 по 03.12.2009 в розмірі 37183,14 грн. розрахунок пені перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та визнаний правомірним.

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Позичальнику наданий кредит на будівництво нерухомості, поповнення оборотних коштів, ведення поточної діяльності в розмірі 1800000,00 грн. на строк з 06.03.2007 по 05.03.2010.

Згідно пункту 6.4. Кредитного договору Банк має право достроково стягнути з Позичальника, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет залогу, суму заборгованості за кредитом (з урахуванням процентів та пені за прострочення платежів) та штраф в розмірі 25% від суми кредиту у разі недотримання Позичальником будь-якого із умов кредитного договору або здійснені неправомірних дії відносно предмету залогу.

Листами вих.№1009/1 від 18.08.2009 та 79 від 19.01.2009 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та можливість дострокового стягнення як заборгованості по процентах так і самого кредиту за рахунок майна, що знаходиться в іпотеці.

Відповідно до пункту 6.4. Кредитного договору та пунктів 3.1.4 та 3.1.5 договору іпотеки у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов’язань за цим договором або за Кредитним договором Іпотекодержавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу.

У відповідності зі статтею 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

На підставі викладеного, суд визнає, що позивач має право звернутись до суду з позовною заявою про звернення стягнення з відповідача за рахунок майна.

Таким чином, позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії підлягають задоволенню.

Зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ „Сапфір-Траст” просить визнати недійсним пункт 6.4 кредитного договору №08-07 від06.03.2007.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до статті першої Закону України "Про іпотеку" основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно пункту 1.1 Договору іпотеки договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з кредитного Договору №08-07 від 06.03.2007 та додатку до нього (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору), далі — "Кредитний договір" або „основне зобов'язання", укладеного між: Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, за умовами якого Іпотекодавець зобов'язаний до 05 березня 2010 року повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі 1800000,00 грн., сплатити проценти за користування ним згідно умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним та цим Договором.          

У відповідності з умовами даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпоте кодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заста вленого на нижческазаних умовах цього Дговору.

Суд встановив, що під основним зобов’язанням сторони визначили повернення кредиту та сплату процентів.

З викладеного вбачається, що довід позивача за зустрічним позовом про те, що зобов’язанням є тільки порушення строку повернення кредиту, є безпідставним.

Згідно пункту 6.4 Кредитного договору Банк має право достроково стягнути з Позичальника, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет залогу, суму заборгованості за кредитом (з урахуванням процентів та пені за прострочення платежів) та штраф в розмірі 25% від суми кредиту у разі недотримання Позичальником любого із умов кредитного договору та здійснення неправомірних дій відносно предмету застави.

Тобто право Банку задовольнити свої вимоги по основному зобов’язанню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яке закріплене в пункті 6.4 Кредитного договору, відповідає чинному законодавству України.

На підставі вищевикладеного, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2135552,19 грн., але в процесі розгляду справи збільшив позовні вимоги до 2240334,98 грн., тобто при зверненні до суду із заявою про збільшення позовних вимог позивач повинний був доплатити до державного бюджету суму державного мита в розмірі 193,22 грн., але така оплата позивачем здійснена не була.

Таким чином, з позивача підлягає стягненню в Державний бюджет України 193,22 грн. державного мита.

У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії задовольнити повністю.

2.          Стягнути на користь Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії (99028, м. Севастополь, вул. Репіна, буд. 1, ідентифікаційний код 26124308, к/р 32005101400 у Головному Управлінні НБУ АРК, МФО 324377) з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” (99008, м.Севастополь, вул. Карантинна, буд. 16, ідентифікаційний код 31600519, п/р 260053012293 в СФ „Банк „ТАВРИКА”, МФО 31600519) заборгованість у розмірі 2240334,98 грн., з яких: 1740000,00 грн. –заборгованість за кредитом, 463151,84 грн. - заборгованість по сплаті нарахованих процентів, 37183,14 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, за рахунок нерухомого майна: нежитлового вбудованого приміщення магазину площею 205,70 м2 з підвалом площею 165,10 м2, загальною площею 370,80 м2, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вулиця Карантинна, будинок 16.

3.           Стягнути на користь Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії (99028, м. Севастополь, вул. Репіна, буд. 1, ідентифікаційний код 26124308, к/р 32005101400 у Головному Управлінні НБУ АРК, МФО 324377) з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” (99008, м.Севастополь, вул. Карантинна, буд. 16, ідентифікаційний код 31600519, п/р 260053012293 в СФ „Банк „ТАВРИКА”, МФО 31600519) 22446,76 грн., з яких: 22210,76 грн. - витрати по сплаті державного мита в сумі та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Публічного Акціонерного товариства „Банк „ТАВРИКА” в особі Севастопольської філії (99028, м. Севастополь, вул. Репіна, буд. 1, ідентифікаційний код 26124308, к/р 32005101400 у Головному Управлінні НБУ АРК, МФО 324377) в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 193,22 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Сапфір-Траст” відмовити повністю.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 08.12.2009.