Рішення № 9008469, 03.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" грудня 2009 р. справа № 5020-2/335

За позовом           Концерну „Союзенерго”

(51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Спаська, буд. 8 )

до:          Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради          

(99011, м. Севастополь, вул. Л.Павліченко, 2 )

про          стягнення заборгованості у розмірі 194529,60 грн,

          Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Лосяк І.В, довіреність № 10/09 від 30.03.2009,

відповідача –Шевченко Д.В., довіреність № 05-юр від 02.01.2009.

СУТЬ СПОРУ:

Концерн „Союзенерго” (далі –позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 194529,60 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого за договором поставки товару.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Представник відповідача у судовому засіданні повідомив про відсутність заперечень та погодився з позовом.

У зв’язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.06.2009 між концерном „Союзенерго” (постачальник) та комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (покупець) був укладений договір поставки № 64/09 (далі - Договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов’язався здійснити поставку у встановлений строк, а покупець своєчасно оплатити та прийняти продукцію, далі за текстом іменованими як „товар”, в асортименті, кількості та цінах, які зазначені у специфікаціях, які є невід’ємною частиною зазначено Договору.

Згідно з пунктом 10.1 Договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2009, а у

разі невиконання сторонами своїх зобов’язань по Договору строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар та виставив рахунки-фактури № СФ-0002751, № СФ-0002752 від 18.06.2009 (а.с. 11-12) на загальну суму 194529,60 грн.

Факт отримання продукції відповідачем підтверджується довіреностями № 0233, 0234 від 22.06.2009 на отримання товару (а.с. 20-21).

Відповідно до пункту 9.2 Договору відповідачу надіслана вимога (лист вих. 926 від 19.10.2009) щодо сплати заборгованості (а.с. 17). У своїй відповіді відповідач визнав заборгованість та зобов’язався погасити заборгованість до 31.12.2009 (а.с 16).

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем не здійснювалась, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 194529,60 грн., що підтверджується також актами звірення взаєморозрахунків, підписаними відповідачем (а.с. 13).

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 4.1 Договору покупець зобов’язується оплачувати товар на умовах відстрочки платежу до 90 днів від дати поставки.

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 194529,60 грн відсутні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 194529,60 грн обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 1945,30 грн та інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вулиця Павліченко 2, р/р 26008945004935 в СФ УСБ, МФО 324195, ідентифікаційний код 03358357) на користь Концерну „Союзенерго” (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вул. Спаська, буд. 8, код ЄДРПОУ 31965106, р/р 26007122897001 в КБ „Приватбанк” міста Дніпропетровська, МФО 305999) основну заборгованість у розмірі 194529,60 грн (сто дев’яносто чотири тисячі п’ятьсот двадцять дев’ять грн 60 к), витрати по сплаті державного мита у розмірі 1945,30 грн (тисячу дев’ятсот сорок п’ять грн 30 к) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     підпис                                                  Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 08.12.2009