Рішення № 9008335, 18.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.09                                                                                 Справа № 9/289пн

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІАЛ", м. Стаханов Луганської області

до 1. Стахановської міської ради Луганської області

2. Комунального підприємства "Стахановське бюро технічної інвентаризації", м. Стаханов Луганської області

про усунення перешкод користування земельною ділянкою

в присутності представників сторін:

від позивача –Довженко О.М., дов. № 21 від 07.12.09,

від 1-го відповідача – не прибув,

від 2-го відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Юніал", звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- усунути перешкоди у користуванні землею, що є у власності позивача,

- визнати за ним право власності на наступні будівлі:

·           літ. Д –склад металопрокату та устаткування площею 705,5 кв. м.,

·           літ. Г-2 –двоповерхова допоміжна будівля складу металопрокату і устаткування з ПД площею 100,5 кв. м.,

·           літ. В –склад будівельних матеріалів з вбудованою ТП і РП площею 155,1 кв. м.,

·           літ. Е –будівля топочної і сторожки площею 45,4 кв. м.

- зобов'язати КП "Стахановське БТІ" провести реєстрацію права власності на зазначені вище об'єкти.

1-й відповідач, Стахановська міськрада, відзив на позовну заяву не надав, однак голова міськради звернувся до суду телеграмою від 17.12.09 з клопотанням про розгляд справи без участі представника ради.

2-й відповідач, КП "Стахановське БТІ", відзив на позовну заяву не надав, однак звернувся до суду телеграмою від 17.12.09 з клопотанням про розгляд справи без участі представника.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу комплексу нерухомого майна від 31.01.03, укладений в нотаріальній формі, згідно з яким йому належить на праві власності нерухоме майно за адресою: м. Стаханов, вул. Несторова, буд. 49, що складається з: А –будівлі цеху з виробництва безалкогольних напоїв з прибудовами заг. площею 619,2 кв. м., Б –будівлі вино сховища заг. площею 279 кв. м., водозабору, У –уборної, № 1, № 2 – споруд.

Крім того, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЛГ № 129089 позивачу належить на праві власності земельна ділянка за адресою: м. Стаханов, вул. Несторова, буд. 49, заг. площею 0,8277 га для здійснення виробничої діяльності (кадастровий номер: 441310000:02:014:0001).

30 жовтня 2009 року при виході зі складу засновників та розподілі майна, ТОВ "Юніал" передав Костромітінову О.Д. та Костромітіновій О.С. в натурі будівлі за літерами "А" та "Б", а також 40 метрів огорожі споруди № 2 та металеві ворота –споруду № 1.

Згодом у позивача виникла потреба у будуванні допоміжних будівель, у зв'язку з чим позивачем самовільно збудовано наступні будівлі: Д –склад металопрокату та устаткування площею 705,5 кв. м., Г –двоповерхова допоміжна будівля складу металопрокату і устаткування площею 100,5 кв. м., В –склад будівельних матеріалів з вбудованою ТП і РП площею 155,1 кв. м., Е –будівля топочної і сторожки площею 45,4 кв. м.

Другим відповідачем була проведена технічна інвентаризація та виготовлений технічний паспорт на збудовані об'єкти, за яким ці об'єкти визнані як самовільно збудовані, однак вони знаходяться в межах земельної ділянки, що є у власності позивача.

          Крім того, 1-м відповідачем було відмовлено у введенні спірних об'єктів в експлуатацію, а 2-м відповідачем –у реєстрації права власності на них.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а відповідно до ч. 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права власності.

Інтерес позивача полягає у встановленні його права власності на самовільно збудовані ним об'єкт нерухомості, які розташовані за адресою: м. Стаханов, вул. Несторова, буд. 49.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу комплексу нерухомого майна від 31.01.03, укладеним в нотаріальній формі, позивачу належить на праві власності нерухоме майно за адресою: м. Стаханов, вул. Несторова, буд. 49, що складається з: А –будівлі цеху з виробництва безалкогольних напоїв з прибудовами заг. площею 619,2 кв. м., Б –будівлі вино сховища заг. площею 279 кв. м., водозабору, У –уборної, № 1, № 2 –споруд.

Крім того, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЛГ № 129089 позивачу належить на праві власності земельна ділянка за адресою: м. Стаханов, вул. Несторова, буд. 49, заг. площею 0,8277 га для здійснення виробничої діяльності (кадастровий номер: 441310000:02:014:0001).

30 жовтня 2009 року при виході зі складу засновників та розподілі майна, ТОВ "Юніал" передав Костромітінову О.Д. та Костромітіновій О.С. в натурі будівлі за літерами "А" та "Б", а також 40 метрів огорожі споруди № 2 та металеві ворота –споруду № 1.

Позивач побудував на вказаній земельній ділянці об'єкти нерухомості: Д –склад металопрокату та устаткування площею 705,5 кв. м., Г -2 –двоповерхова допоміжна будівля складу металопрокату і устаткування з ПД площею 100,5 кв. м., В –склад будівельних матеріалів з вбудованою ТП і РП площею 155,1 кв. м., Е –будівля топочної і сторожки площею 45,4 кв. м., та у зв'язку із здійсненням господарської діяльності звернувся до 1-го відповідача з прохання ввести в експлуатацію самовільно збудовані будівлі, однак отримав відмову.

Відповідно до ст. 316 правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вирішуючи спір за цією справою, суд виходив з наступних принципових позицій.

Статті 329 –345 ЦК України встановлюють порядок набуття права власності з певних підстав.

Цивільне законодавство України визначає загальне правило набуття права власності - це підстави, не заборонені законом, не встановлюючи виключний перелік таких підстав. Крім того, законодавством встановлена презумпція правомірності набуття права власності - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 375 ЦК України передбачає право власника на забудову земельної ділянки - власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Крім того, статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Тісно пов'язано з набуттям права власності на створене нерухоме майно питання самочинного будівництва.

Статтею 376 ЦК України, що має назву "Самочинне будівництво" передбачено наступне:

1. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

3. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку за № 51 від 10.11.04 спірна земельна ділянка площею 0,8277 га за адресою: М. Стаханов, вул. Несторова, 49, була відведена позивачу для здійснення виробничої діяльності, і саме на цій ділянці позивач придбав за вказаним вище договором купівлі-продажу нерухоме майно.

Суд погоджується з доводами позивача, що будування допоміжних будівель, які є предметом спору, відбулося у зв'язку з необхідністю ведення господарської діяльності підприємства у відповідності до статутних завдань, не порушуючи цільове призначення земельної ділянки.

Крім того, частиною 5 ст. 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Оскільки самочинно збудоване позивачем нерухоме майно не порушує права інших осіб, знаходиться на ділянці, що належить позивачу на законних підставах, суд вважає. що вимога про визнання права власності за позивачем на спірні об'єкти нерухомості є правомірною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про усунення перешкоди у користуванні землею, що є у власності позивача, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів порушення його права шляхом перешкоди з боку третіх осіб, тому ця вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання КП "Стахановське БТІ" провести реєстрацію права власності на зазначені вище об'єкти, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають майнові права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі –Тимчасове положення), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. N 6/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за N 66/7387) Бюро технічної інвентаризації здійснює лише державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, тому не може бути належним відповідачем за позовом про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна.

Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності:

а) місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування:

- фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07 державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.

Відповідно до пункту 32 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993) з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна.

У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 № 8/219-07 та ухвалі Вищого господарського суду України від 05.03.08 № 18/523пн викладено таку ж правову позицію.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 8 від 30.11.09, за яким сплачено 85,00 грн. державного мита, не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки державне мито за вимогою майнового характеру щодо визнання права власності на нерухоме майно складає 1% від вартості спірного майна суду, тому до стягнення підлягає державне мито у розмірі 102,0 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Визнати за позивачем, ТОВ "ЮНІАЛ", 94016, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Несторова, буд. 49, код 31993704, право власності на наступні будівлі:

·           літ. Д –склад металопрокату та устаткування площею 705,5 кв. м.,

·           літ. Г-2 –двоповерхова допоміжна будівля складу металопрокату і устаткування з ПД площею 100,5 кв. м.,

·           Літ. В –склад будівельних матеріалів з вбудованою ТП і РП площею 155,1 кв. м.,

·           літ. Е –будівля топочної і сторожки площею 45,4 кв. м.

3. Зобов'язати КП "Стахановське бюро технічної інвентаризації" провести реєстрацію за позивачем, ТОВ "ЮНІАЛ", код 31993704, право власності на наступні будівлі:

·           літ. Д –склад металопрокату та устаткування площею 705,5 кв. м.,

·           літ. Г-2 –двоповерхова допоміжна будівля складу металопрокату і устаткування з ПД площею 100,5 кв. м.,

·           Літ. В –склад будівельних матеріалів з вбудованою ТП і РП площею 155,1 кв. м.,

·           літ. Е –будівля топочної і сторожки площею 45,4 кв. м.

4. У задоволенні вимоги про усунення перешкоди у користуванні землею, що є у власності позивача, - відмовити.

5. Стягнути з позивача, ТОВ "ЮНІАЛ", 94016, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Несторова, буд. 49, код 31993704, на користь державного бюджету державне мито у розмірі 102,0 грн.

Рішення набирає чинності після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 21.12.09.

Суддя                                                             А.Г.Ворожцов