Рішення № 90082806, 30.06.2020, Господарський суд Луганської області

Дата ухвалення
30.06.2020
Номер справи
913/304/20
Номер документу
90082806
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2020 року Справа № 913/304/20

м. Харків Провадження №178913/304/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця Бухонько Ліни Анатоліївни, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 15978,45 грн,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Фізична особа - підприємець Бухонько Ліна Анатоліївна (далі - позивач) звернулася з позовною заявою від 19.05.2020 №б/н до Комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач) про стягнення 15978,45 грн за договором на закупівлю товару №37/2 від 23.01.2020, з яких: основний борг в сумі 15773,40 грн, 3 % річних в сумі 78,87 грн, інфляційні втрати в сумі 126,18 грн.

Ухвалою суду від 22.05.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, суд розглядає справу в порядку частини 8 статті 252 ГПК України за наявними в ній матеріалами в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

05.06.2020 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позов від 03.06.2020 №б/н, в якому останній повідомляє про те, що позов визнає у повному обсязі та заборгованість не заперечує.

Відзив про визнання позову підписано директором КП «Комбінат шкільного харчування» Сєвєродонецької міської ради - Астаповим Є.А. та засвідчено печаткою підприємства.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд встановив таке.

Між комунальним підприємством «Комбінат шкільного харчування» Сєвєродонецької міської ради, як Замовником (далі - відповідач) та фізичною особою-підприємцем Бухонько Ліною Анатоліївною, як Виконавцем (далі - позивач) було укладено договір на закупівлю товару від 23.01.2020 №37/2 (далі - Договір - а.с.11,12).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується у 2020 році поставити Замовнику товар згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015-15510000-6 молоко та вершки (молоко 2,5 % жирності, фасоване в поліетиленові пакети; молоко згущене з цукром жирністю не менше 8,5 % ж/б 0,370 кг; сметана 15 % жирності, фасована), а Замовник - прийняти і оплатити цей товар.

Кількість товару і ціна за одиницю, технічні вимоги визначаються у специфікації (додаток 1 до цього договору), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору ціна без ПДВ становить 116075,00 грн.

Як встановлено п. 4.1 Договору, розрахунки Замовником проводяться протягом 15 календарних днів з дня поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

У п.5.1 Договору встановлено строк поставки товару: з моменту укладення договору до 31.12.2020.

Як визначено у п.5.5 Договору, приймання-здача товару згідно специфікації по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів та відповідного сертифікату якості.

У пп. 6.1.1 та 6.1.2 Договору визначено, що Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар та прийняти поставлений товар згідно з накладною.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1 Договору).

Відповідно до пп. 6.4.1 п. 6.4 Договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за поставні товари.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 10.1 Договору).

Між сторонами за Договором було підписано Специфікацію (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 116075,00 грн без ПДВ, а саме:

- молоко 2,5 % жирності, фасоване в поліетиленові пакети, 1500 л за ціною за одиницю без ПДВ 20,70 грн на суму без ПДВ 31050,00 грн;

- молоко згущене з цукром жирністю не менше 8,5 % ж/б 0,370 кг, 2500 шт. за ціною за одиницю без ПДВ 31,65 грн на суму без ПДВ 79125,00 грн;

- сметана 15 % жирності, фасована, 100 кг, за ціною за одиницю без ПДВ 59,00 грн на суму без ПДВ 5900,00 грн (зворот а.с.12, а.с.13).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу у січні-березні 2020 року товар на загальну суму 35508,15 грн, що підтверджується расходними накладними, підписаними сторонами без зауважень та заперечень щодо кількості, ціни та якості товару (а.с.14,15), а саме:

- від 23.01.2020 №24441 на суму 7866,00 грн;

- від 23.01.2020 №24443 на суму 11868,75 грн;

- від 20.02.2020 №24572 на суму 7866,00 грн;

- від 05.03.2020 №24642 на суму 7907,40 грн.

В порушення умов Договору відповідач свої зобов`язання щодо повної оплати товару не виконав. Станом на день подання позову, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за Договором становить 15773,40 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань з розрахунків за Договором на закупівлю товару від 23.01.2020 №37/2 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15773,40 грн за расходними накладними від 20.02.2020 №24572 на суму 7866,00 грн та від 05.03.2020 №24642 на суму 7907,40 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у сумі 78,87 грн нараховані за період з 21.03.2020 по 20.05.2020 та інфляційні втрати в сумі 126,18 грн нараховані за квітень 2020 року, згідно наданих позивачем розрахунків (а.с.17,18).

Сторонами за Договором складено, підписано та засвідчено їх печатками акт звірення розрахунків, згідно якого залишок заборгованості на 01.04.2020 складає 15773,40 грн. (а.с.16).

Відповідач повністю визнав заявлений позивачем позов.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Фактичні обставини свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору на закупівлю товару №37/2 від 23.01.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 663 та ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар у період з 23.01.2020 по 05.03.2020 на загальну суму 35508,15 грн, що підтверджується расходними накладними, засвідчені копії яких додані до матеріалів справи (а.с.14,15).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей - ОСОБА_1 , яка діяла на підставі наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу від 11.08.2016 та посадової інструкції завідуючого складом КП «Комбінат шкільного харчування» Сєвєродонецької міської ради, засвідчені копії яких додані до матеріалів справи (а.с.20-22).

Відповідач за отриманий товар частково в сумі 19734,75 грн (перерахував на рахунок позивача 25.02.2020 суму 7866,00 грн та 27.02.2020 суму 11868,75 грн), про що свідчить виписка з рахунку позивача від 15.05.2020 (а.с.19).

У зв`язку з тим, що відповідач розрахувався з позивачем частково за отриманий товар, у відповідача виникла заборгованість в сумі 15773,40 грн за расходними накладними від 20.02.2020 №24572 на суму 7866,00 грн та від 05.03.2020 №24642 на суму 7907,40 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору сторони визначили, що розрахунки Замовником проводяться протягом 15 календарних днів з дня поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

З акту звірення розрахунків, що міститься в матеріалах справи (а.с.16), який підписано з боку відповідача директором та головним бухгалтером, вбачається, що заборгованість складає 15773,40 грн.

Доказів погашення в сумі боргу, що заявлена позивачем, в повному обсязі відповідачем не надано.

Таким чином, у зв`язку з порушенням строків оплати, передбачених Договором, борг в сумі 15773,40 грн підтверджується матеріалами справи, є обґрунтовано заявленим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, відзив на позов відповідача про визнання позову, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Перевіркою судом розрахунку 3% річних у сумі 78,87 грн та інфляційних втрат у сумі 126,18 грн порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вказані вимоги є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач при поданні позову за платіжним дорученням від 20.05.2020 №240 сплатив до Державного бюджету України судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з визнанням позову відповідачем, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в розмірі 1051,00 грн.

Решта судових витрат позивача зі сплати судового збору у розмірі 1051,00 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ч. 1 ст. 130, ст.ст.232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Комбінат шкільного харчування» Сєвєродонецької міської ради, вул. Гоголя, 43, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 32830931, на користь фізичної особи-підприємця Бухонько Ліни Анатоліївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , борг в сумі 15773,40 грн, інфляційні втрати в сумі 126,18 грн, 3 % річних в сумі 78,87 грн, судовий збір у сумі 1051,00 грн.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути фізичній особі-підприємцю Бухонько Ліні Анатоліївні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1051,00 грн, сплачений за платіжним дорученням від 20.05.2020 №240.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2020.

Суддя О.С. Фонова

Попередній документ : 90082805
Наступний документ : 90082807