Ухвала суду № 90082583, 30.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2020Справа № 910/3328/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрянка"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі

про скасування рішення.

Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпрянка» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про скасування рішення, оформленого протоколом від 07.03.2018 №309 засідання комісії ПАТ «Київенерго» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621, яким визначено необхідність сплати ПрАТ «Дніпрянка» недоврахованої електроенергії у сумі 51 665,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2017 уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» складено акт про порушення №04621, в якому зазначено, що споживачем на об`єкті: вбудоване приміщення за адресою: вул. Марганецька, буд. 22 порушено Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), а саме здійснено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі (незайнятого приміщення) прихованою проводкою (у підвальному приміщенні будинку) поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. В подальшому на засіданні комісією з розгляду вказаного акта було прийнято рішення, оформлене протоколом від 07.03.2018 №309, відповідно до якого позивачу здійснено нарахування за недовраховану електроенергію у сумі 51 665,92 грн. Проте, як зазначає позивач, ПрАТ "Дніпрянка" не має ані у власності, ані у користуванні підвальних приміщень, а також з приміщень, що належать товариству на праві власності, відсутній вхід до підвальних приміщень будівлі за цією адресою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 і прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог, визнано недійсним рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», яке оформлено протоколом від 07.03.2018 №309 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі №910/3328/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

14.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/3328/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 справа прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., підготовче судове засідання призначено на 18.05.2020.

05.05.2020 представником відповідача 2 подано письмові пояснення.

13.05.2020 представником позивача подано заперечення.

15.05.2020 представником відповідача 2 подано клопотання про відкладення судового засідання.

15.05.2020 представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі спеціаліста.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 виправлено технічну описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 21.04.2020.

У судове засідання 18.05.2020 представник позивача з`явився, представники відповідачів не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 15.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 30.06.2020 представник позивача та відповідача 2 з`явились, представник відповідача 1 не з`явився.

Розглянувши у судовому засіданні 15.06.2020 клопотання про залучення до участі у справі спеціаліста, заслухавши пояснення представників сторін, оскільки згідно з ч. 2 ст. 71 ГПК України допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта, а згідно з ч. 1 ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо), судом відмовлено у задоволенні означеного клопотання.

Водночас, з огляду на приписи пункту 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у судовому засіданні судом постановлено на обговорення питання щодо необхідності призначення судової експертизи.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 30.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

30.06.2020 представником позивача подано клопотання про призначення судової експертизи.

У судове засідання 30.06.2020 представник позивача та відповідача 2 з`явились та надали усні пояснення щодо необхідності призначення судової експертизи, представник відповідача 1 не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого позивачем клопотання та призначення судової експертизи, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Пункт 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є скасування рішення, оформленого протоколом від 07.03.2018 №309 засідання комісії ПАТ "Київенерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621, яким визначено необхідність сплати ПрАТ "Дніпрянка" недоврахованої електроенергії у сумі 51 665, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2017 уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" складено акт про порушення №04621, в якому зазначено, що споживачем на об`єкті: вбудоване приміщення за адресою: вул. Марганецька, буд. 22 порушено Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), а саме здійснено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі (незайнятого приміщення) прихованою проводкою (у підвальному приміщенні будинку) поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. В подальшому на засіданні комісією з розгляду вказаного акта було прийнято рішення, оформлене протоколом від 07.03.2018 №309, відповідно до якого позивачу здійснено нарахування за недовраховану електроенергію у сумі 51 665,92 грн. Проте, як зазначає позивач, ПрАТ "Дніпрянка" не має ані у власності, ані у користуванні підвальних приміщень, а також з приміщень, що належать товариству на праві власності, відсутній вхід до підвальних приміщень будівлі за цією адресою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 і прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог, визнано недійсним рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», яке оформлено протоколом від 07.03.2018 №309 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 15.02.2018 №04621.

Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі №910/3328/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд, у своїй постанові зазначив:

«Таким чином, за умови існування між сторонами спору щодо порушення споживачем ПКЕЕ та суперечності наявних у матеріалах справи доказів, для правильного вирішення справи необхідним є достовірне встановлення факту наявності або відсутності самовільного підключення електроустановок до електричної мережі прихованою проводкою до об`єктів (обладнання) позивача.».

Також, Верховний Суд зазначив: «Крім того, суд першої інстанцій дійшов висновку, що під час проведення перевірки дотримання споживачем правил ПКЕЕ на кабелі самовільного підключення є напруга. Разом з тим, апеляційний господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, на підставі наявних у справі доказів, зокрема, акта про порушення позивачем ПКЕЕ, фактично дійшов протилежного висновку про те, що на кабелі відсутня напруга, тобто кабель був відключений.

5.27. Також суд зазначив, що в акті про порушення зазначено місце (точку) підключення до електричних мереж, але не зафіксовано належно, що таке підключення здійснено до об`єктів чи обладнання позивача, оскільки приміщення позивача взагалі не оглядались. Крім того в цьому акті зазначено, що підключення здійснено до обліку на кабелі АВВГ 4x50, що не відповідає дійсності, оскільки даного кабелю там не існує, а підключення здійснене було до проводу СІП 4x50.».

В силу ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів..

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.

Суд також враховує, що в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Таким чином, враховуючи існування між сторонами спору щодо порушення споживачем ПКЕЕ та суперечності наявних у матеріалах справи доказів, що безпосередньо зазначено в постанові Верховного Суду, вказівки в якій в силу приписів ч. 1 ст. 316 ГПК України є обов`язковими для суду першої інстанції, для правильного вирішення справи необхідним є достовірне встановлення факту наявності або відсутності самовільного підключення електроустановок до електричної мережі прихованою проводкою до об`єктів (обладнання) позивача, наявність чи відсутність напруги у кабелі та відповідно перебування самовільного підключення в межах балансової належності позивача.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Оцінюючи запропоновані сторонами питання, які мають бути роз`ясненні за наслідками проведення судової експертизи, враховуючи роз`яснення, викладені в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз, з огляду на предмет спору, суд вважає за необхідне поставити на вирішення експерта питання щодо перебування самовільного підключення, зафіксованого у Акті про порушення № 04621 від 15.02.2018 в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності Приватного акціонерного товариства "Дніпрянка", наявності напруги у кабелі самовільного підключення, на підставі якого складено Акт про порушення № 04621 від 15.02.2018 та щодо фактичного споживання Приватним акціонерним товариством "Дніпрянка" не облікованої електроенергії внаслідок самовільного підключення, яке зафіксоване у Акті про порушення № 04621 від 15.02.2018, що узгоджуватиметься із фактичним предметом спору та вказівками, зазначеними в поставної Верховного Суду у даній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

Таким чином, з`ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об`єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити державній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на Приватне акціонерне товариство "Дніпрянка".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Призначити у даній справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1) Чи перебувало самовільне підключення, зафіксоване у Акті про порушення № 04621 від 15.02.2018 в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності Приватного акціонерного товариства "Дніпрянка"?

2) Чи була наявна напруга у кабелі самовільного підключення, на підставі якого складено Акт про порушення № 04621 від 15.02.2018?

3) Чи відбувалось фактичне споживання Приватним акціонерним товариством "Дніпрянка" не облікованої електроенергії внаслідок самовільного підключення, яке зафіксоване у Акті про порушення № 04621 від 15.02.2018?

3. Витрати за проведення експертизи покласти на Приватне акціонерне товариство "Дніпрянка".

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Провадження по справі № 910/3328/18 зупинити до одержання результатів експертиз.

6. Матеріали справи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 30.06.2020.

Суддя О.А. Грєхова