Ухвала суду № 90082352, 30.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 червня 2020 року Справа 160/6785/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави Україна в особі прокуратури Дніпропетровської області (пр-т. Дмитра Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2020 р., засобами поштового зв`язку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі прокуратури Дніпропетровської області в якій позивач просить стягнути з Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду у розмірі 1 021 095,96 (один мільйон двадцять одна тисяча дев`яносто п`ять) грн., у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. З ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 21 січня 2020 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/6785/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 24.06.2020 р.

Відповідно до п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду за період з з 01 липня 2015 року по 21 січня 2020 року., а з позовом до суду звернувся засобами поштового зв`язку 19.06.2020р., тобто з пропуском встановленого місячного строку звернення до адміністративного суду.

Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків із наданням підтверджуючих доказів не надав.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; - спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення терміну "суб`єкт владних повноважень", під яким законодавець розуміє орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Також, зазначеною нормою закону визначено, що відповідачем у справі виступає суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Позивачем у позовній заяві відповідачем визначено "Держава Україна" в особі прокуратури Дніпропетровської області, що не відповідає наведеним вище положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, Держава Україна може бути відповідачем лише у разі, якщо відсутній орган державної влади, його посадова чи службова особа, які у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень та здійснюють владні управлінські функції щодо позивача.

Крім того, чинний Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач в особі іншої особи.

Отже, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі, зазначивши його у позовній заяві.

Згідно п.4, п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У позовній заяві позивач просить стягнути з Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , матеріальну шкоду у розмірі 1 021 095,96 (один мільйон двадцять одна тисяча дев`яносто п`ять) грн., у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. З ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 21 січня 2020 року, проте в чому саме полягає протиправність рішень, дій або бездіяльність відповідача не зазначено.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ст.123, ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі прокуратури Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:

- надати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності пропуску таких строків із наданням підтверджуючих доказів;

- викласти в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору із зазначенням належного способу захисту прав позивача, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України;

- визначитись з учасниками адміністративного процесу із уточненням суб`єктного складу сторін, зокрема відносно визначення належного відповідача;

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Віхрова