Ухвала суду № 90081946, 30.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2020Справа № 910/9038/20

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Буд - Прайм»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс Алюмініум»

про стягнення 1 297 669, 31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус Буд - Прайм» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екліпс Алюмініум» про стягнення 1 297 669, 31 грн., з яких: 1 179 699, 38 грн. витрати на усунення недоліків робіт та 117 969, 93 грн. штрафу.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Суд зазначає, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу з дотриманням вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, опис вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об`єкта поштового зв`язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.

На підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів заявником додано опис вкладення у цінний лист, з якого вбачається, що відповідачу надіслано позовну заяву з додатками, кількість предметів - 112 арк., проте в описі жодним чином не конкретизовано, які саме додатки до позовної заяви були направлені на адресу відповідача, що унеможливлює суд установити факт виконання обов`язку заявником, передбаченого п. 1 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання приписів статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію платіжного доручення № 868 від 16.06.2020 про сплату 19 465, 05 грн.

Проте, суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до Господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

При цьому, пунктами 2.20, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" який носить виключно рекомендаційний та роз`яснювальний характер зазначено наступне: чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, додана позивачем до позовної заяви копія платіжного доручення № 868 від 16.06.2020 про сплату 19 465, 05 грн., не є належним доказом сплати судового збору.

Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах у справі № 918/702/18 від 14.02.2019, у справі № 904/1081/18 від 23.01.2019, у справі № 924/491/17 від 12.02.2019 та багатьох інших.

При цьому, згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд звертає увагу на те, що встановлення підтвердження зарахування судового збору до державного бюджету здійснюється тільки з оригіналу платіжного доручення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.05.2020 у справі № 910/1762/20.

Крім того, судом встановлено, що позовна заява підписана представником заявника - Зарецькою Д.М.

На підтвердження повноважень щодо підписання заяви представником заявника - адвокатом Зарецькою Д.М. подано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 02.06.2020, виданого на підставі Договору про надання правової допомоги № 06-05/20/ від 29.05.2020.

Разом із цим, вищевказаного Договору про надання правової допомоги до заяви представником заявника - адвокатом Зарецькою Д.М. не додано.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Буд - Прайм» залишити без руху .

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Статус Буд - Прайм» строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Статус Буд - Прайм»

спосіб усунення недоліків шляхом подання до суду:

- подання до суду доказів, які б підтверджували факт направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з усіма додатками, які долучені позивачем до позовної заяви;

- подання до суду оригіналу платіжного доручення № 868 від 16.06.2020;

- подання Договору про надання правової допомоги № 06-05/20 від 29.05.2020 на підставі якого Зарецька Д.М. представляє інтереси позивача у справі;

- подання читабельних копій документів, а саме: Додатку № 2 до Договору будівельного підряду № 77/05 від 10 травня 2017 (графік виконання робіт); Додатку № 4 до Додаткової угоди № 2 від 21 серпня 2017 по Договору будівельного підряду № 77/05 від 10 травня 2017 (графік виконання робіт).

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Статус Буд - Прайм», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили 30.06.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя М.Є. Літвінова