Рішення № 90081262, 24.06.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2020 р. Cправа № 902/46/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Сичук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ", вул. Гоголя, буд. 99, кв. 4, м. Запоріжжя, 69002, код - 34595639

до: Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР", вул. Кар`єрна, буд. 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116, код - 00292379

про стягнення 535 500,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

20.01.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ" до Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр" про стягнення 535 500,00 грн за виконані роботи на підставі актів здачі-прийняття робіт.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18.03.2020 року об 11:00 год.; також постановлено, судове засідання провести в режимі відеоконференції; доручено Господарському суду Запорізької області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ".

Ухвалою від 03.03.2020 року постановлено судове засідання 18.03.2020 року об 11:00 год. провести в режимі відеоконференції; доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника Приватного акціонерного товариства "Жежелівський кар`єр".

12.03.2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив б/н від 11.03.2020 року на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні.

17.03.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 17.03.2020 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з запровадженням карантину у м. Києві.

18.03.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшов лист до якого додано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00048 та № ОУ-000052.

В судовому засіданні 18.03.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/46/20 на 14.04.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

06.04.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 01-34/3145/20 від 06.04.2020 року), в якому останній зазначає, що відповідачем не надіслано позивачу відзиву на позовну заяву, в зв2язку з чим просить суд про ознайомлення з матеріалами та надіслання відзиву засобами поштового зв`язку та на електронну адресу.

Крім того, 06.04.2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 01-34/3150/20 від 06.04.2020 року), в якому останній просить суд з метою подання відповіді на відзив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче судове засідання у справі № 902/46/20 на іншу дату. Також у клопотанні останній просить суд провести наступне судове засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Запорізької області.

08.04.2020 року від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (б/н від 06.04.2020 року), в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, а саме після завершення карантину та забезпечити подальшу участь відповідача в судових засіданнях в режимі відеоконференції, визначивши суд відповідальним за її проведення який територіально знаходиться в м. Києві.

В судовому засіданні 14.04.2020 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/46/20 на 13.05.2020 року об 11:30 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 15.04.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання. Крім того, даною ухвалою забезпечено участь представників Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ" та Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" в судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Запорізької області та Господарського суду Київської області.

04.05.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 27.04.2020 року), в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задоволити позов. В якості додатків до відповіді на відзив додано ряд документів.

05.05.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 05.05.2020 року, в якому останній просить суд надати можливість участі в судовому засіданні, яке призначено на 13.05.2020 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв"язку EasyCon.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року забезпечено участь представника Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" адвоката Воронцова О.М. у розгляді справи № 902/46/20 у судовому засіданні 13.05.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 13.05.2020 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/46/20 на 04.06.2020 року об 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

26.05.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (б/н від 25.05.2020 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Також, 26.05.2020 року від представника відповідача на електронну суду надійшло клопотання про забезпечення судових витрат (б/н від 25.05.2020 року), в якому останній просить суд вжити заходи забезпечення судових витрат та зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливості відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку з розглядом справи.

29.05.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (б/н від 29.05.2020 року).

03.06.2020 року від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення (б/н від 27.05.2020 року), в якому останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд задоволити позов.

Ухвалою суду від 05.06.2020 року повідомлено учасників, що розгляд справи по суті № 902/46/20 відбудеться 24.06.2020 року.

У судове засідання прибули представники сторін, які підтримали позиції по суті спору: представник позивача наполягала на задоволенні позову, представник відповідача - просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ" подано до суду позов з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" 535 500,00 грн за виконані роботи на підставі актів здачі-прийняття робіт.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем грошових зобов`язань в частині оплати вартості виконаних робіт відповідно до Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000052 від 30.06.2019 на загальну суму 304 500, 00 грн. та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000048 від 29.07.2019 на загальну суму 231 000, 00 грн.

Матеріали справи містять підписані обома сторонами Акт №ОУ-0000052 від 30.06.2019 року здачі - приймання робіт (надання послуг) з подрібнення гірської породи (екскаватором) протягом 290 годин на суму 304 500,00 грн та Акт №ОУ-000048 від 29.07.2019 року здачі - приймання робіт (надання послуг) з подрібнення гірської породи (екскаватором) протягом 220 годин на суму 231 000,00 грн (а.с. 6. 7).

26.11.2019 року позивачем направлено ПрАТ "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" вимогу про сплату заборгованості в сумі 535 000,00 грн, яку отримано відповідачем 06.12.2019 року (а.с. 8-10).

12.03.2020 року відповідачем надано відзив на позовну заяву (вх. №02.1-34/2299/20) у якому зазначено, що сторонами не укладався договір з приводу визначених у актах робіт, не погоджувався предмет, строк та ціна робіт, фактично роботи з подрібнення гірської породи (екскаватором) не виконувались, тому сам по собі факт підписання актів не підтверджує виникнення правовідносин між сторонами і не є підставою для перерахування коштів.

Також, відповідач вказує, що акти здачі - приймання робіт (надання послуг) могли бути підписані попереднім керівником без необхідних повноважень, операції, визначені у актах мають нереальний характер з огляду на припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з 31.10.2018 по 28.11.2019 рр.

Відповідач посилається на практику Верховного Суду стосовно фіктивності господарських операцій, відсутності у позивача відповідних видів економічної діяльності для виконання визначених у актах робіт (а.с. 47-115).

04.05.2020 року позивачем у відповіді на відзив від 27.04.2020 року (а.с. 156-158) пояснено, що реквізити договору №2105/19 від 21.05.2019 року зазначено у даних актах помилково, такий договір дійсно не підписувався сторонами, однак позивач володіє достатньою матеріально - технічною базою для виконання робіт, належний код економічної діяльності.

Позивач зазначає, що між сторонами існували тривалі господарські відносини, зокрема з приводу виконання Договору №1409/17 найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем (оператор, механік) від 14.09.2017 року (а.с. 163-172) та Договору №0306/19 найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем (оператор, механік) від 03.06.2019 року (а.с. 174-177), умовами яких передбачено передачу у користування екскаватора гусеничного, вартість оренди залежить від однієї мотогодини роботи.

Сторонами підписано акт звіряння розрахунків (а.с. 173), у якому відображено зобов`язання за Актами №ОУ-0000052 від 30.06.2019 року та №ОУ-000048 від 29.07.2019 року здачі - приймання робіт (надання послуг) з подрібнення гірської породи (екскаватором), також позивачем сформовано за фактом виконаних робіт податкові накладні (а.с. 178-183), відносно яких відповідачем не висунуто претензій.

Тому, ТОВ "Сємат" вважає доведеними обставини виникнення правовідносин щодо предмета спору.

26.05.2020 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №01-34/4710/20), у яких відповідач наголошує, що підписані сторонами договори найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем не підтверджують виконання робіт за Актами №ОУ-0000052 від 30.06.2019 року та №ОУ-000048 від 29.07.2019 року здачі - приймання робіт (надання послуг) з подрібнення гірської породи (екскаватором).

Відповідач дізнався про існування вказаних актів коли отримав копію позовної заяви з додатками, що підтверджує Довідкою №120 від 05.03.2020 року (а.с. 220), долучені позивачем до відповіді на відзив документи є неналежними та недопустимими доказами.

03.06.2020 року ТОВ "Сємат" надано письмові пояснення по суті спору (вх. №01-34/5053), до яких долучено банківську виписку від 05.06.2019 року (а.с. 233) щодо перерахування Приватним акціонерним товариством "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" 200 000,00 грн за подрібнення гірської породи згідно рахунку №СФ-0000095 від 23.05.2019 року.

Надаючи правове регулювання спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

На підставі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З приводу виникнення між сторонами господарських правовідносин та майново-господарських зобов`язань суд керується тими нормами, згідно яких договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19, від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14, від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88:

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.4);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

Суд виходить з того, що надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) містять відомості про зміст та обсяг господарських операцій, кількість годин роботи, її вартість, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток

Питання строків розрахунку врегульовано нормами ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Тобто, сторонами досягнуто усіх істотних умов, з якими закон пов`язує виникнення договірних зобов`язань.

Заміна керівника юридичної особи не може стати підставою для відмови від виконання господарських зобов`язань.

Відповідачем не спростовано фактів поставлення печатки та підписання уповноваженою особою актів здачі - приймання робіт (надання послуг) з подрібнення гірської породи (екскаватором), акту звірки розрахунків, внесення попередньої оплати за вказані роботи, що підтверджено банківською випискою від 05.06.2019 року (а.с. 233).

З наданих позивачем документів щодо права власності та оренди техніки (а.с. 190-198) вбачається можливість виконання визначених у актах робіт, тому суд відхиляє доводи відповідача відносно фіктивності даних господарських операцій.

Сторонами підписано належним чином оформлені первинні документи, що фіксує факт здійснення господарських операцій, встановлення договірних відносин, є підставою для здійснення розрахунків за виконані роботи (подібні висновки містяться у Постанові КГС ВС від 10.06.2020 року у справі №916/73/19).

Суд звертає увагу на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків (див. частина перша статті 11 ЦК України).

У цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер), зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Отже, відповідно до вимог Закону бухгалтер, який підписав акт звіряння, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у № 910/1389/18.

Крім того, факт оформлення позивачем податкових накладних, чинність яких не спростовано відповідачем також у сукупності з іншими доказами оцінюється судом як підтвердження існування господарських зобов`язань (Постанова КГС ВС у справі №906/355/19 від 01.06.2020 року).

Тому, суд вважає доведеними обставини виникнення між сторонами господарських зобов`язань, які позивачем виконано належним чином, оскільки їх чинність засвідчено відповідачем шляхом внесення передплати, підписання актів здачі-приймання виконаних робіт, реєстрацією позивачем податкових накладних, а також підписання керівником відповідача акту звірки розрахунків.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт не містять строків розрахунку.

В силу вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки відповідачем отримано вимогу про здійснення оплати 06.12.2019 року (а.с. 10), тому починаючи з 14.12.2019 року мало місце прострочення виконання грошових зобов`язань.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, права позивача є порушеними і підлягають судовому захисту.

Враховуючи, що відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт в сумі 200 000,00 грн, що підтверджено відповідним платіжним документом та не заперечувалось позивачем, то вимоги про стягнення грошових коштів у цій частині є необґрунтованими.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши наявні у справі письмові документи, суд вважає надані позивачем докази на підтвердження виникнення господарських правовідносин більш достовірними, за вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі вимог на суму 335 000,00 грн, за виключенням перерахованих відповідачем 05.06.2019 року коштів.

Витрати позивача зі сплати судового збору (а.с. 5) підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 5 029,95 грн, при цьому, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 002,55 грн слід залишити за позивачем.

У відзиві на позов відповідачем зазначено орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Однак, на момент проголошення рішення відповідачем не надано доказів їх понесення, матеріали справи також не містять договору про надання правової допомоги, актів виконаних робіт, які підтверджували б обставини її надання.

Відповідно до ч. 8 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки, до закінчення судових дебатів відповідачем не надано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, то суд залишає дану заяву Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" без розгляду, що не позбавляє права повторного звернення з такими вимогами у визначений ГПК України спосіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" (вул. Кар`єрна, буд. 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116, код - 00292379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ" (вул. Гоголя, буд. 99, кв. 4, м. Запоріжжя, 69002, код - 34595639) 335 000,00 грн заборгованості за виконання робіт з подрібнення гірської породи (екскаватором) згідно Акту №ОУ-0000052 від 30.06.2019 року та Акту №ОУ-000048 від 29.07.2019 року; 5 029,95 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ" (вул. Гоголя, буд. 99, кв. 4, м. Запоріжжя, 69002, код - 34595639) в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" (вул. Кар`єрна, буд. 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116, код - 00292379) 200 000,00 грн.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 002,55 грн - залишити за позивачем.

5. Залишити без розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "ЖЕЖЕЛІВСЬКИЙ КАР"ЄР" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЄМАТ" судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі - 100 000,00 грн.

6. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

7. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Роз`яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення складено 30 червня 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Гоголя, буд. 99, кв . 4 , м. Запоріжжя, 69002 )

3 - відповідачу (вул. Кар`єрна, буд. 1-В, с. Жежелів, Козятинський район, Вінницька область, 22116)