Ухвала суду № 90079328, 16.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.06.2020Справа № 910/15649/17

За позовом Приватного акціонерного товариства «Укргазвидобуток»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс»

про стягнення 3 152 150,17 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 3 152 150,17 грн., з яких: 2 247 304,12 грн. сума основного боргу, 819 578,01 грн. пеня за період з 11.09.2016 до 11.09.2017, 85 268,03 грн. 3% річних за період з 21.07.2016 по 11.09.2017 за договором купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1 від 18.07.2016.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що сума заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №18/07/Г-1 від 18.07.2016 виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного та повного розрахунку за отриманий природний газ.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Нафтогаз-Альянс» зазначає, що позов не підлягає задоволенню, так як природний газ не відповідає вимогам якості встановленим Кодексом ГТС.

У судових засіданнях оголошувались перерви.

28.11.2017 позивачем подані заперечення на відзив на позовну заяву.

12.12.2017 відповідачем подані письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.12.2017 призначено по справі судову судового-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017., чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

04.12.2018 через відділ діловодства суду від до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/15649/17 та висновок експерта від 26.11.2018 №13880/18-71.

Суд на підставі ст.230 ГПК України, ухвалою суду від 18.12.2018 поновив провадження у справі. Розгляд справи призначено на 29.01.2019.

29.01.2019 позивачем подана заява про зміну підстав позову. Відповідно до поданої заяви позивач зазначив, що внаслідок виправлення даних обліку, сума заборгованості відповідача, яка була предметом спору за додатковою угодою зменшується на суму 402 000,00 грн., проте виникає заборгованість відповідача за додатковою угодою №1 в розмірі 402 000,00 грн. При цьому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором залишається без змін та становить 2 247 304, 12 грн., але змінюються правові підстави її виникнення, поряд з додатковою угодою №2, частина заборгованості виникає з додаткової угоди №1.

Суд розглянувши подану позивачем заяву про зміну підстав позову та заслухавши думку представників сторін, прийшов до висновку що заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, тому зазначена заява позивача прийнята судом до розгляду.

У задоволенні поданого через відділ діловодства суду клопотання про призначення повторної експертизи суд відмовив за недоведеністю підстав.

12.03.2019 позивачем подана заява про виправлення описки в заяві про зміну підстав позову, зокрема в частині зазначення вірних сум заявлених до стягнення. Позивач підтримує наступні заявлені позовні вимоги: 2 247 304,12 грн. сума основного боргу, 819 578,01 грн. пеня за період 11.09.2016 до 11.09.2017, 85 268,03 грн. 3% річних за період з 21.07.2016 по 11.09.2017.

24.04.2019 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, яка розцінена судом яка заява про збільшення суми позовних вимог.

На підставі пп.2 п.2 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, позивач має право збільшити або зменшити розмір вимог.

Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 2 247 304,12 грн. сума основного боргу, 540 057,85 грн. пені, 78 873,54 грн. 3% річних.

Подана заява прийнята судом до розгляду на підставі ст.46 ГПК України, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір по суті.

В підготовчому засіданні 28.05.2019 представник відповідача підтримав подане 25.01.2019 через загальний відділ діловодства суду клопотання про проведення судової експертизи .

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та заслухавши думку сторін, погоджується з твердженням позивача що, а ні ідентифікувати який саме (кого з видобувних підприємств) природний газ було спожито, а ні взяти його на експертизу (оскільки його було спожито /спалено більше року тому) є неможливим, а саме питання проведення його експертизи, яка буде черговою і вже другою в цьому судовому процесі є затягування процесу розгляду цієї справи, і тому вирішив відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи від 25.01.2019 №14/2.

Також, представник відповідача підтримав подане 19.02.2019 клопотання про призначення повторної експертизи, оскільки ТОВ «Нафтогаз-Альянс» подає свої пояснення виходячи з того, що висновки експерта за № 13880/18-71 від 26.11.2018 року необґрунтованими та суперечать іншим матеріалам справи.

Представник позивача заперечив проти призначення у справі повторної експертизи, оскільки вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо документальних доказів щодо існування між Позивачем і Відповідачем за договором № 18/07/Г-1 від 18.07.2016 р. додатковій угоді № 1 від 18.07.2016 р. додатковій угоді № 2 від 19.07.2007 р. і по справі № 910/15649/17 суми основного боргу в розмірі 2 247 304, 12 грн., наявність якої Відповідачем не спростовується.

Суд розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі повторної судової експертизи та заслухавши думку сторін, суд зазначає, що у суду відсутні сумніви у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо), тому суд відмовляє відповідачу в задоволення клопотання про призначення повторної експертизи від 18.02.2019 №33/2.

Представник відповідача також підтримав, подане 17.04.2019 клопотання про призначення судово-економічної експертизи оскільки вважає, що предметом спору у даній справі є вимоги ПрАТ «Укргазвидобуток» про стягнення з ТОВ «Нафтогаз-Альянс» заборгованості, 3% річних та пені за договором купівлі-продажу газу №18/07/Г-1 від 18.07.2016 року, а з матеріалів судової справи вбачається невірний та необґрунтований розрахунок, тому ТОВ «Нафтогаз-Альянс» вважає, що існує нагальна потреба у спеціальних знаннях для встановлення дійсного розміру заборгованості, пені та 3% річних.

Представник позивача заперечив проти заявленого відповідачем клопотання про призначення експертизи та зазначає, що відповідач виражає сумніви та заперечує проти вірності та обґрунтованості розрахунку суми основного боргу, 3% річних та пені взагалі, не вказуючи на конкретні помилки в сумах або в термінах розрахунку та не наводить жодного прикладу, на його погляд вірного та необґрунтованого розрахунку суми основного боргу, 3% річних та пені, що ніяк не може служити підставою для проведення повторної судової експертизи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, в яких встановити відповідні обставини неможливо.

В пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З огляду на те, що в процесі підготовчих засідань у суду не виникало питань, які потребують спеціальних знань і в матеріалах справи відсутні докази які є взаємно суперечливими, господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення спору, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для призначення по справі судово-економічної ї експертизи від 16.04.2019 №69/2.

В підготовчому засіданні 28.05.2019 остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог. З`ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

У судовому засіданні 28.05.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/15649/17. Призначено розгляд справи №910/15649/17 по суті на 18.06.19.

12.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" подано зустрічну позовну заяву (№10282 від 12.06.2019) до Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсним договору №18/07/Г-1 купівлі-продажу природного газу від 18.07.2016.

Ухвалою суду від 18.06.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" до Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" про визнання недійсним договору повернуто заявнику.

04.07.2019 позивач Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" подав через загальний відділ діловодства суду заяву про зловживання процесуальними правами згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу.

На обґрунтування поданої заяви про зловживання процесуальними правами позивач зазначає, що відповідачем в процесі судового розгляду по декілька разів було заявлено ті ж самі клопотання, а саме щодо призначення судової експертизи, призначення повторної судової експертизи, знов призначення судово-економічної експертизи. Після відмови в задоволенні поданих клопотань, відповідачем подано Зустрічну позовну заяву, яку повернуто судом заявникові. На думку позивача всі вище перелічені дії Відповідача спрямовані на затягування судового процесу .

Представник відповідача заперечує проти заявленої повивачем заяви про зловживання процесуальними правами згідно ст. 43 ГПК України, а також звертає увагу суду на те, що чинний ГПК або будь-які інші нормативно-правові акти не надають критеріїв, за якими можна було б одразу однозначно встановити, що подані клопотання спрямовані виключно на затягування розгляду справи або завідомо безпідставним. Тобто відповідач зазначає, що подані ним клопотання є виключно його процесуальним правом.

Залежно від конкретних обставин суд згідно п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України статті може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд розглянувши Заяву позивача про зловживання процесуальними правами та заслухавши думку сторін дійшов висновку, що дії які вчинялись відповідачем не є зловживання, а також доказів вчинення відповідачем дій, що мали б наслідком перешкоджання позивачу у судовому захисті своїх прав та законних інтересів, у суду відсутні підстави щодо визнання зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, передбачених ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, а тому в задоволенні зазначеної Заяви позивача слід відмовити.

А відтак вказані обставини в сукупності не становлять підстав для вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами.

В судовому засіданні 04.07.2019 представник відповідача підтримав подане 03.07.2019 через загальний відділ діловодства суду Клопотання про зупинення провадження у справі, а саме відповідач просить суд зупинити провадження у справі №910/15649/17 за позовом ПрАТ «Укргазвидобуток» до ТОВ «Нафтогаз-Альянс» про стягнення 3 152 150, 17 грн. до завершення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Нафтогаз-Альянс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.07.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі №910/15649/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про стягнення 3 152 150,17грн. до завершення розгляду Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ «Нафтогаз-Альянс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ «Нафтогаз-Альянс».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.06.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Нафтогаз-Альянс" повернуто апелянту.

Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №910/15649/17 залишено без руху до 22.11.2019. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі № 910/15649/17.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" в частині оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі №910/15649/17.

Ухвалою суду від 18.02.2020 поновлено провадження, призначено засідання на 07.04.2020.

Однак, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання призначене на 07.04.2020 не відбулось.

Ухвалою суду від 12.05.2020 розгляд справи призначено на 28.05.2020.

У судовому засіданні 28.05.2020 судом оголошено перерву до 16.06.2020.

26.05.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив у зв`язку з необґрунтованістю.

16.06.2020 відповідачем подана заява про відвід судді. Подана заява мотивована тим, що суддею Борисенко І.І. не було встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті (зокрема шляхом задоволення повторних та додаткових клопотань, то відповідач дійшов до висновку визначення судді за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційною системи під час реєстрації документів) (зазначених у ч.2 ст.6 цього ГПК України) було здійснено без врахування спеціалізації для цієї судді.

Частинами першою і четвертою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Так, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/15404/19 до судового розгляду по суті на 18.06.2019.

Заяву про відвід судді від участі у розгляді справи №910/15649/17 подано 16.06.2020, під час розгляду справи по суті в останньому судовому засіданні перед оголошенням рішення у справі.

Враховуючи те, що заява про відвід судді Борисенко І.І. була подана представником відповідача 16.06.2020 року, тобто в день проведення судового засідання 16.06.2020, суд дійшов до висновку про її розгляд у судовому засіданні без передачі цієї заяви на розгляд іншого судді.

Розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді Борисенко І.І. у справі № 910/15649/17, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є незгодою заявника з судовими рішеннями прийнятими суддею Борисенко І.І. по даній справі та перераховані заявником зауваження відносяться суто до процесуальних моментів здійснення правосуддя суддею.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, в порушення приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) заявником не надано доказів упередженості судді Борисенко І.І.

Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 ГПК України передбачено, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з п.п. 2.3.4.- 2.3.7 Положення Про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішення Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

Коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи розраховується за формулою: К_Н = Сума (Вага_Судової_Справи) / КтРД, де:

К_Н - коефіцієнт навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи;

Сума (Вага_Судової_Справи) - розраховується як сума ваги кожної судової справи, які були розподілені на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи;

Вага_Судової_Справи - розраховується для кожної судової справи, яка була розподілена на суддю, починаючи з початку поточного року до моменту автоматизованого розподілу поточної судової справи, за формулою:

К_СКЛАДН * К_ФУС / К_АДМІН,

де:

К_СКЛАДН - коефіцієнт складності судової справи (категорії судової справи), що підлягає автоматизованому розподілу (повинен бути більше 0);

К_ФУС - коефіцієнт форми участі судді в розгляді судової справи на момент автоматизованого розподілу цієї судової справи;

К_АДМІН - коефіцієнт адміністративних посад - коефіцієнт участі судді у судовій справі при виконанні суддею інших повноважень, не пов`язаних із здійсненням правосуддя на момент розподілу судової справи (повинен бути в межах від 0,4 до 1);

КтРД - кількість робочих днів, у які судді розподілялися судові справи, починаючи з початку календарного року.

Обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

Отже, враховуючи Положення про автоматизовану систему документообігу суду та з врахуванням Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, при проведенні автоматизованого розподілу судової справи № 910/15649/17 було обрано вірний критерій учасників.

Таким чином, оскільки заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді Борисенко І.І., а обставини, наведені у ст. 35 ГПК України як підстава для відводу, судом не встановлені, заявлений відвід судді Борисенко І.І. є необґрунтованим та заява представника відповідача про відвід судді Борисенко І.І. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви №38/2 від 16.06.2020 року представника відповідача про відвід судді Борисенко І.І. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 16.06.2020.

Суддя І.І. Борисенко