Ухвала суду № 90074836, 17.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23682/17

Провадження № 4-с/522/70/20

УХВАЛА

17 червня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря судового засідання – Полегенького В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 заінтересовані особи приватний виконавець Щербаков Юрій Сергійович, ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду та про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною і поновлення порушеного права, зобов`язанням передати справу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою заінтересовані особи приватний виконавець Щербаков Юрій Сергійович, ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду та про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною і поновлення порушеного права, зобов`язанням передати справу.

Головуючий суддя Науменко А.В. оголосив вступну та резолютивну частину ухвали 17.06.2020 року. З 22.06.2020 року по 25.06.2020 року головуючий суддя знаходився у відпустці у зв`язку з чим повний текст ухвали викладено 26.06.2020 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник ОСОБА_1 посилається на те, що 23.10.2019 року приватним виконавецем Щербаковим Юрієм Сергійовичем на підставі виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2019 року у справі 522/23682/17 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 60396001, але йому не було своєчасно повідомлено про відкриття виконавчого провадження № 60396001.

Представник скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заявив клопотання про визнання повноважними причини пропуска строку

06.11.2019 року скаржник дізнався про існування вищезазначеного виконавчого провадження, звернувся з письмовою вимогою до Приватного виконавця про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та був ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження № 60396001.

Скаржник просив суд поновити строк звернення до суду та про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження № 60396001 неправомірною, поновлення порушеного права зобов`язанням передати справу до виконання в іншу область за місцем реєстрації боржника..

В судове засідання сторони з`явилися. Суд, заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , представника ОСОБА_2 – адвоката Муконіна О.В. та представника приватного виконавеця Щербакова Ю.С. – Громадський О.В. дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, приходить до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги, оскільки на думку суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 довів в судовому засіданні, що строк подання скарги пропущений з поважних причин.

Судом встановлено, що 23.10.2019 року приватним виконавецем Щербаковим Юрієм Сергійовичем на підставі виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси від 21.10.2019 року у справі 522/23682/17 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 60396001.

Заявник посилається на те, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в наданих документах не було ніяких доказів направлення постанов боржнику(позивачу)рекомендованим листом або кур`єром на дійсну адресу боржника. Це на думку боржника є порушенням ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" що, нібито, підкріплюється висновками Верховного Суду у справі № 916/1605/15-г.

Відповідно до ч. І ст.28 : "Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. ". Приватним виконавцем відповідно до вимог чинного законодавства було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження, копія реєстру поштових відправлень а також чеки про сплату за відправлення надані до справи.

Відповідно до п.2, Розділу І Правил, автоматизація технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби та у приватного виконавця забезпечується автоматизованою системою виконавчого провадження (далі - Система), механізм функціонування якої визначено Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256 (далі - Положення про автоматизовану систему).

Відповідно до п.9-10 Розділу II Правил, Реєстрація вихідної кореспонденції органів державної виконавчої служби, приватного виконавця здійснюється в Системі в порядку, встановленому пунктами 5, 6 розділу IV Положення про автоматизовану систему. Дата реєстрації та вихідний номер документа формуються Системою. За даними про зареєстрований вихідний документ Системою формується журнал реєстрації вихідної кореспонденції (додаток 5) . Процедура ведення журналів, передбачених цим розділом, полягає у щоденному роздруковуванні відповідних журналів і віднесенні їх до відповідних справ згідно із номенклатурою.

Наказом Мінюсту №1829/5 від 07.06.2017 також було затверджено, номенклатуру справ приватного виконавця, за індексом 01-29 було затверджено Журнал реєстрації вихідної кореспонденції. Саме у цій справі "Журнал реєстрації вихідної кореспонденції" зберігаються докази надсилання боржникам документів виконавчого провадження, тому що закінчені виконавчі провадження зберігаються по номенклатурі за індексом 02-01.

Судом встановлено, що боржник не ознайомлювався з Журналом реєстрації вихідної кореспонденції, тому не міг мати інформації про наявність або відсутність доказів його повідомлення про відкриття виконавчого провадження та надіслання документів.

Судом встановлено, що посилання боржника на правові позиції Верховного Суду є недороченими адже аналіз постанови у справі №916/1605/15-г від 07 травня 2018 року, свідчить про те що вона стосувалась застосування Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV, який мав ч.2 ст.25 такого змісту: "Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника -у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.".

Але на момент відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем зазначений Закон уже не діяв і відповідно не було процедури "добровільного виконання боржником рішення" про які зазначає Верховний Суд у приведених постановах.

Що стосується тверджень скаржника, що у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області не було ніяких підстав та повноважень відкривати виконавче провадження відносно боржника, який зареєстрований та проживає у виконавчому окрузі Херсонської області та не має ніякого майна в Одеській області, суд вказує на наступне.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначає місце виконання рішення приватним виконавцем за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника без поділу на види майна. Таким чином, Закон визначає місце виконання рішення за місцезнаходженням будь-якого майна боржника.

Відповідно до ч. З ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). Отже, виконавче провадження може бути відкрите за місцезнаходженням безготівкових грошових коштів боржника.

Стягувачем було надано приватному виконавцю разом із заявою про відкриття виконавчого провадження ухвалу Приморського районного суду у справі № 522/23682/17 від 28 грудня 2017 року якою було накладено арешт на рахунок боржника НОМЕР_1 в Філії Одеське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», МФО 328845, код ЄДРПОУ 09328601, в межах суми боргу 479497,30 гривень.

Тобто зазначеним судовим рішенням було встановлено що у боржника наявне майно у місті Одесі. За таких обставин приватний виконавець мав всі підставі прийняти виконавчий лист до виконання та відкрити виконавче провадження.

Зазначене збігається з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 10.09.2018 р. у справі №905/3542/15:

«19.Частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4,7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні) , поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник (пункти 11, 12), у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

В частині 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника,виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи Інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У зв`язку із викладеним та враховуючи, що в ухвалі апеляційного суду у цій справі від 25.01.2018 був зазначений лише рахунок відповідача, що відкритий у ПАТ "ВТБ БАНК" з місцем реєстрації місті Києві, а подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, суд зазначає, що дії приватного виконавця Наконечного І.М., який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови від 05.02.2018 про відкриття виконавчого провадження № 55717414 та подальші виконавчі дії з винесенням постанови від 06.02.2018 у виконавчому провадженні № 55717414 про арешт коштів на всіх рахунках боржника – відповідача, відкритих в АТ "Дельтабанк", ПАТ "ВТБ "Банк", ПАТ "ПУМБ", філії " Кредитопромбанк», ПАТ «Міський комерційний банк», ПАТ АБ «Радабанк», АТ «КБ «Союз» не суперечать наведеним нормам законодавства, а тому суд відхиляє доводи скаржника.»

Також під час вчинення виконавчих дій приватним виконавцем було підтверджена інформації у заяві на відкриття виконавчого провадження, що боржник перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 яка має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 . Виходом на місце зі слів сусідів було встановлено що боржник дійсно проживає за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 , про що виконавцем було складено відповідний акт та залишене повідомлення у дверях квартири АДРЕСА_2 .

Таким чином відповідач має у виконавчому окрузі Одеської області не тільки грошові кошти а ще і мешкає в м. Одесі в квартирі, що в частині належить дружині, що спростовує твердження скаржника про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний виконавець Щербаков Юрій Сергійович, ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду та про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною і поновлення порушеного права, зобов`язання передати справу слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.4,12, 13,19, п.1, ч. 1, ст. 255, 258-261, 447,448ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення зі скаргою.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний виконавець Щербаков Юрій Сергійович, ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду та про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною і поновлення порушеного права, зобов`язання передати справу – відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 26.06.2020 року.

Суддя А.В. Науменко

17.06.2020