Ухвала суду № 90073987, 26.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

26 червня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/2466/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Полтавської області від 15.04.2020 №245к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 15.04.2020, стягнення з прокуратури Полтавської області різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

Підставою даного позову є незгода позивача з наказом, яким його звільнено з посади заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області.

Ухвалою суду від 19.05.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення недоліку - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в сумі 1 відсоток ціни позовних вимог про стягнення різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді (за реквізитами: отримувач - УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ 38019510, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок - UA518999980313141206084016002, призначення платежу - Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або належних доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

03.06.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 19.05.2020, шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог у вигляді виключення із заявлених позовних вимог вимоги про стягнення з прокуратури Полтавської області різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.

У зв`язку з цим, ухвалою суду від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2466/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09:00 год. 24.06.2020.

24.06.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом: - зупинення дії наказу прокурора Полтавської області від 15.04.2020 №245к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області за власним бажанням"; - заборони посадовим особам органів прокурати України, у тому числі Полтавської області, призначати (переводити, переміщувати) осіб на посаду заступника керівника Кобеляцької місцевої прокурати Полтавської області.

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного наказу та заборони посадовим особам прокуратури Полтавської області призначати (переводити, переміщувати) осіб на посаду заступника керівника Кобеляцької місцевої прокурати Полтавської області може призвести до: - подальшого видання інших наказів щодо призначення ОСОБА_1 на посаду нижчого рівня або переведення до іншого органу, іншої місцевості (регіону), а також у разі перевищення 30 денного строку, внаслідок не доброчесності відповідача, до звільнення з органів прокуратури; - призначення на адміністративну посаду (заступника керівника Кобеляцької місцевої прокурати Полтавської області) іншого працівника. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити, а, у подальшому, унеможливити виконання рішення суду та здійснення ефективного захисту, а також поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .

Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу норм статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;

6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);

7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;

9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень слідує, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 27.02.2020 у справі №640/6177/19.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

В іншій своїй постанові від 12.06.2018 у справі №826/14722/17 Верховний Суд вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

В силу припису частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи оцінку доводам заяви про забезпечення позову, суд вказує, що позивачем не наведено та не доведено наявність підстав, передбачених частиною другою статті 150 КАС України, які б вказували на очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень. Також позивачем не наведено належних та достатніх аргументів щодо обставин, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому, виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу прокурора Полтавської області від 15.04.2020 №245к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області за власним бажанням" є фактично вирішенням справи по суті заявлених позовних вимог, оскільки наведені в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову у вказаний спосіб, до вирішення справи по суті, за змістом зводиться до обґрунтування і мотивації позовної заяви, в якій позивач оскаржує законність рішення відповідача.

Крім того, суд враховує зазначення ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову, що станом на 24.06.2020 посада заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області є вільною та на неї не запрошено іншу особу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Другого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя О.В. Гіглава