Рішення № 90073977, 26.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7183/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.

за участю сторін:

представник позивача - Гринько Т.В.,

представник відповідача - Шуневич-Христенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Коробельна, 4/1-Н) до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про:

Визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 25.09.2014 № 63, від 21.10.2014 № 56, від 05.11.2014 № 7, від 14.11.2014 № 20, від 19.11.2014 № 25, від 11.12.2014 № 13, від 24.12.2014 №35.

Розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИСМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 17.05.2019 № 57, від 28.05.2019 № 52, від 28.05.2019 № 54, від 28.05.2019 № 55, від 28.05.2019 № 56, від 28.05.2019 № 58, від 28.05.2019 № 59, від 28.05.2019 № 60, від 28.05.2019 № 61, від 28.05.2019 № 62, від 28.05.2019 № 63, від 30.05.2019 № 39, від 30.05.2019№ 53, від 30.05.2019 № 37, від 30.05.2019 № 38.

Зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

Податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 25.09.2014 № 63, від 21.10.2014 № 56, від 05.11.2014 № 7, від 14.11.2014 № 20, від 19.11.2014 № 25, від 11.12.2014 № 13, від 24.12.2014 №35.

Розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 17.05.2019 № 57, від 28.05.2019 № 52, від 28.05.2019 № 54, від 28.05.2019 № 55, від 28.05.2019 № 56, від 28.05.2019 № 58, від 28.05.2019 № 59, від 28.05.2019 № 60, від 28.05.2019 № 61, від 28.05.2019 № 62, від 28.05.2019 № 63, від 30.05.2019 № 39, від 30.05.2019№ 53, від 30.05.2019 № 37, від 30.05.2019 № 38.

Виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 червня 2019 року Позивач отримав Квитанції щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в яких зазначено про не прийняття до реєстрації податкових документів позивача. Позивач вважає, що неприйняття Державною фіскальною службою України до реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних є протиправним.

Відмовляючи в реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, Відповідач діяв всупереч положення статей 102, 192 ПК України, ст. 19 Конституції України, чим порушив право Позивача на реєстрацію розрахунків коригування та відповідне зменшення податкових зобов`язань з ПДВ.

Позивач послався на аналогічну правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 803/940/16, від 19.04.2018 року у справі № 810/30/16.

04.02.2020 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого реєстрація податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних можлива лише з урахуванням ст. 102 ПК України, а саме 1095 днів. Таким чином, неприйняття на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних Позивача є повністю обґрунтованим.

Заяви, клопотання учасників справи.

20.03.2020 року від представника Позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 420/7183/19 до закінчення обмежувальних карантинних заходів в країні.

29.05.2020 року, від представника ДПС України надійшло клопотання про заміну сторони по справі правонаступником; участь у судовому засідання в режимі відео конференції.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчинені судом.

23.03.2020 року, судом зупинено провадження у справі до 25.05.2020 року.

25.05.2020 року, судом продовжено зупинення провадження у справі до 02.06.2020 року.

02.06.2020 року, судом поновлено провадження у справі.

02.06.2020 року, залучено до участі у справі у якості 2 Відповідача – Державну податкову службу України.

02.06.2020 року, судом вирішено допустити участь представника ДПС України у судовому засіданні в режимі відео конференції щодо розгляду адміністративної справи № 420/7183/19.

02.06.2020 року, судом зупинено провадження у справі до 19.06.2020 року.

19.06.2020 року, судом поновлено провадження у справі.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись

Обставини справи.

02 вересня 2013 року між Позивачем (Повіреним) та компанією «Рисоіл С.А.» (Довіритель) укладено договір доручення № 13, відповідно до умов якого Повірений зобов`язаний за дорученням Довірителя та за рахунок Довірителя організувати проведення комплексу робіт з проектування та будівництва універсального складу на земельній ділянці Довірителя. Сторонами правочину погоджено термін виконання доручення до 31.12.2020 року. (т.1 а.с.20-23)

На виконання умов договору доручення від 02.09.2013 року № 13, компанією «Рисоіл С ОСОБА_1 » з метою авансування витрат, на користь Позивача перераховано кошти у сумі 4283925,53 доларів США та 297000,00 ЄВРО, що підтверджується листами банківських установ. (т.1 а.с.221-222)

У зв`язку з отриманням авансу/передплати склав податкові накладні та задекларував податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 13082097,48 грн. Позивач включив до складу податкового зобов`язання за періоди: вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, липень 2015, серпень 2015 року та відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказані звітні (податкові) періоди у Додатку № 5 рядок «Інші». (т.1 а.с.137-215)

25.03.2018 року між Позивачем (Повіреним) та компанією «Рисоіл С.А.» (Довіритель) підписано додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору доручення від 02.09.2013 року № 13, відповідно до якої Позивач зобов`язувався повернути Довірителю грошові кошти у сумі 1359342,29 дол. США, які одержані ним як аванс/передплата за договором доручення від 02.09.2013 року № 13. (т.1 а.с.24-39)

10.06.2019 року ТОВ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» отримало Квитанції щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.09.2014 № 63, від 21.10.2014 № 56, від 05.11.2014 № 7, від 14.11.2014 № 20, від 19.11.2014 № 25, від 11.12.2014 № 13, від 24.12.2014 № 35, в яких зазначено щодо податкових накладних наступне.

- документ не може бути прийнятий – порушено вимоги п. 46.1 ст. 46, ст. 102 Податкового кодексу України. а саме звітність за жовтень 2014 року вже не приймається.

10.06.2019 року ТОВ «СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» отримало Квитанції щодо реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 17.05.2019 № 57, від 28.05.2019 № 52, від 28.05.2019 № 54, від 28.05.2019 № 55, від 28.05.2019 № 56, від 28.05.2019 № 58, від 28.05.2019 № 59, від 28.05.2019 № 60, від 28.05.2019 № 61, від 28.05.2019 № 62, від 28.05.2019 № 63, від 30.05.2019 № 39, від 30.05.2019№ 53, від 30.05.2019 № 37, від 30.05.2019 № 38, в яких зазначено щодо розрахунків коригування наступне.

- документ не може бути прийнятий – порушено вимоги статті 102 ПК України та пункт 6 Порядку № 1246, а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.

Не погоджуючись із діями Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі –ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України (у редакції станом на день складання податкової накладної) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п. 192.1.1 ст. 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Приписами п. 192.3 ст. 193 ПК України встановлено, що результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Висновки суду.

Надаючи оцінку правомірності дій суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що ПК України не передбачає обмежень у часі з огляду на час настання першої події, а саме не обмежує Позивача провести відповідне коригування сум податкових зобов`язань за результатами податкового періоду та надіслання отримувачу розрахунку коригування податку, а також відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби результатів перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту.

Як встановлено судом, в 2014 році, у відповідності до ст.187 ПК України ( у редакції на дату отримання грошових сум) позивач склав податкові накладні та задекларував податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 13082097,48 грн. Позивач включив до складу податкового зобов`язання за періоди: вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, липень 2015, серпень 2015 року та відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказані звітні (податкові) періоди у Додатку № 5 рядок «Інші».

25.03.2018 року між Позивачем (Повіреним) та компанією «Рисоіл С.А.» (Довіритель) підписано додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору доручення від 02.09.2013 року № 13, відповідно до якої Позивач зобов`язувався повернути Довірителю грошові кошти у сумі 1359342,29 дол. США, які одержані ним як аванс/передплата за договором доручення від 02.09.2013 року № 13.

Тобто, коригування податкового зобов`язання з ПДВ відбулося у зв`язку зі змінами у договірних відносинах (повернення передплати) здійснення Позивачем у податковому (звітному) періоді, в якому такі зміни відбулися фактично – травень 2019 року. Позивач оформив розрахунки коригування та направив їх для реєстрації в ЄРПН.

Коригування податкових накладних у даному випадку відбулось внаслідок зміни обсягів робіт (послуг) та перерахунку компенсації їх вартості, жодних помилок у податковій звітності Позивач не виправляв.

Слід зазначити, що обмежень, визначних статтею 192 ПК України, які не дають Позивачу права на зменшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, контролюючим органом не наведено, оскільки такі обмеження відсутні.

У постанові Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 803/940/16 зазначено, що аналіз наведених норм свідчить про відсутність у них умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні товару з датою виникнення таких зобов`язань.

До коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, відображення у податковому обліку його результатів, у платника податку не можуть бути зменшені податкові зобов`язання, за рахунок чого у передбачених законом випадках виникнути право на відшкодування податку.

Твердження відповідача про те, що у разі, якщо повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства.

Також, у постанові Верховного Суду від 19.04.2018 року у справі № 810/30/16 суд вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, згідно з якими якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналіз наведених норм свідчить про відсутність у них умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні товару з датою виникнення таких зобов`язань.

Коригування податкового зобов`язання здійснено позивачем в межах строку дії договірних відносин у податковому (звітному) періоді, в якому такі зміни відбулися фактично.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.).

З урахуванням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, відповідно до якого податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно, суд вважає дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних позивача та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних - вчинені Відповідачем: не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, відповідно, – вони є протиправними, а позовні вимоги Позивача, в тому числі похідна вимога Позивача зобов`язального характеру, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Коробельна, 4/1-Н) до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 25.09.2014 № 63, від 21.10.2014 № 56, від 05.11.2014 № 7, від 14.11.2014 № 20, від 19.11.2014 № 25, від 11.12.2014 № 13, від 24.12.2014 №35, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИСМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 17.05.2019 № 57, від 28.05.2019 № 52, від 28.05.2019 № 54, від 28.05.2019 № 55, від 28.05.2019 № 56, від 28.05.2019 № 58, від 28.05.2019 № 59, від 28.05.2019 № 60, від 28.05.2019 № 61, від 28.05.2019 № 62, від 28.05.2019 № 63, від 30.05.2019 № 39, від 30.05.2019№ 53, від 30.05.2019 № 37, від 30.05.2019 № 38.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

Податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 25.09.2014 № 63, від 21.10.2014 № 56, від 05.11.2014 № 7, від 14.11.2014 № 20, від 19.11.2014 № 25, від 11.12.2014 № 13, від 24.12.2014 №35.

Розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ”:

- від 17.05.2019 № 57, від 28.05.2019 № 52, від 28.05.2019 № 54, від 28.05.2019 № 55, від 28.05.2019 № 56, від 28.05.2019 № 58, від 28.05.2019 № 59, від 28.05.2019 № 60, від 28.05.2019 № 61, від 28.05.2019 № 62, від 28.05.2019 № 63, від 30.05.2019 № 39, від 30.05.2019№ 53, від 30.05.2019 № 37, від 30.05.2019 № 38.

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ” (код ЄДРПОУ - 31786337, адреса місцезнаходження: 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Коробельна, 4/1-Н), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений та підписаний 26.06.2020 року.

Суддя Бутенко А.В.

.