Рішення № 90073973, 26.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4768/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

сторін:

позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - Козеровська А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2019 року №Ф-561-17,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2019 року №Ф-561-17, судові витрати стягнути з відповідача.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що під час подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік, ним допущена помилка, а саме: замість Таблиці № 2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» помилково заповнена Таблиця №1 для підприємців на загальній системі оподаткування, в зв`язку з чим в картці платника податку по ЄСВ відображено нарахування по єдиному внеску в сумі 5293,88 грн. До позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Позивач вважає таке нарахування штрафних санкцій та пені безпідставним, тому що ним не допускалося несвоєчасної сплати, а списання помилково відображеної недоїмки в обліковій картці неправомірно прирівняно відповідачем до сплати ЄСВ.

25.06.2020 року за вх. № 24392/20 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до пункту 16 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 435 від 14.04.2015 року відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова". Отже, Позивачем за 2015 рік самостійно визначена база нарахування єдиного внеску, який підлягає сплаті на загальних підставах, та не підлягає скасуванню. Проаналізувавши відомості з облікових даних інформаційної системи органу Доходів і зборів загальна сума заборгованості Позивача, станом на 30.09.2019 року становить 5293,88 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 4414,86 грн. та пеня у розмірі 3174,36 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2019 року № Ф-561-17. Відповідно до вищезазначеного вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2019 року № Ф-561-17 ГУ ДПС в Одеській області є правомірною та законною.

З урахування зазначеного ГУ ДПС в Одеській області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 повністю необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року зупинено провадження по справі.

25.06.2020 року, протокольною ухвалою суду, поновлено провадження по справі.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог.

Обставини справи.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 01.09.2010 року, номер запису державної реєстрації – 25430000000036041 та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 року за 3 групою, ставка єдиного податку 5% до доходу (а.с.9-14).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (КВЕД -62.09).

21.01.2016 року позивачем сформований та поданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску за 2015 рік, форма Д5 (річна).

Як вбачається із звіту, в переліку таблиць звіту, позивачем обрано таблицю № 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями», в результаті чого в картці платника податку по ЄСВ відображено нарахування по єдиному внеску в сумі 5293,88 грн.

23.08.2018 року позивачем подано звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів та обрано таблицю № 3 Відомості про збільшення або зменшення сум зобов`язань за страховими внесками за результатами проведеної перевірки. Зі звіту вбачається, що за результатами камеральної перевірки порушень не виявлено про що складено Акт перевірки від 23.08.2019 року.

04.10.2019 року на підставі відомостей з облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, ГУ ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-561-17 у розмірі 12883,10 грн. (недоїмка 5293,88 грн. + штрафи 4414,86 грн. + пеня 3174,00 грн.).

11.02.2020 року Овідіопольським районним відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 61222809 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 12883,10 грн. за вимогою № Ф-561-17 від 04.10.2019 року (а.с.15-16).

11.02.2020 року Овідіопольським районним відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 61222809 в розмірі 269,00 грн. (а.с.21-22).

11.02.2020 року Овідіопольським районним відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12888,31 грн. (а.с.23).

13.03.2020 року Овідіопольським районним відділом ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 61222809, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на рахунку(ах) АТ «Райффайзен Банк Аваль» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів в загальній сумі 14440,41 грн. (а.с.17-18).

Позивач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-561-17 від 04.10.2019 року прийнята відповідачем з порушенням законодавства, а тому є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Законом №2464 (стаття 25) передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно з ч. 2 статті 11 Закону №2464 із страховими коштами, акумульованими на рахунках органів доходів і зборів, здійснюються, зокрема такі операції:1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; 2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум; 3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску.

Згідно пункту 3 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказ Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 499 (далі – Інструкція № 499), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 3 розділу 6 Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції № 449 після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом (господарським судом), то підшивається примірник (копія) рішення суду (господарського суду) до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд.

Форми та строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт) передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435).

Пунктом 2 розділу V Порядку № 435 передбачено, що у разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5, 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Відповідно до п.6 розділу V Порядку № 435 у разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці із зазначенням типу форми "скасовуюча" та "додаткова", вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти).

Висновки суду.

Судом встановлено, що згідно відомостей облікової картки платника ЄСВ за позивачем обліковано недоїмку зі сплати ЄСВ відповідно до самостійно поданої звітності про суми нарахованого ЄСВ у сумі 12883,10 грн.

04.10.2019 відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-561-17 у розмірі 12883,10 грн., тобто після подання позивачем скасовуючого звіту від 23.08.2018 року та проведеної відповідачем камеральної перевірки, відповідно до якої порушень під час перевірки не виявлено.

Як вбачається з матеріалів справи до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки як підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справа, позивачем своєчасно сплачувався єдиний соціальний внесок протягом 2015 року в розмірі 422,65 грн. щомісяця.

Позивач обґрунтував обставини помилковості наданої звітності, оскільки ним не допускалося несвоєчасної сплати єдиного внеску, а списання помилково відображеної недоїмки в обліковій картці платника податків, неправомірно прирівняно відповідачем до сплати ЄСВ. Натомість 04.10.2019 року відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-561-17.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04, п.71).

Згідно статті 2 Закону № 2464 його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно пункту 6 Розділу VI Інструкції № 499 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом.

Крім того, згідно пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Судом встановлено, що звіти подано 21.01.2016 року та 23.08.2018 року, а оскаржувану вимогу прийнято 04.10.2019 року.

Отже, вимога прийнята відповідачем з порушення строків визначених передбачених для винесення такої вимоги.

Таким чином, з огляду на вищевказане, вимога про сплату боргу ГУ ДПС в Одеській області № Ф-561-17 від 04.10.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2019 року №Ф-561-17 є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2019 року №Ф-561-17 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2019 року №Ф-561-17.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2020 року.

Суддя Бутенко А.В.

.