Рішення № 90073939, 25.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3072/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі – Личаківський ВДВС), в якій позивачка просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Личаківського ВДВС Гармадій Ю.Т. від 19.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61585274 відносно ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що згідно з оскаржуваною постановою, головним державним виконавцем Личаківського ВДВС Гармадій Ю.Т. відносно боржника ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження з виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.12.2019 №0006 про стягнення штрафу у розмірі 5100,00 грн. При цьому, згідно з матеріалами виконавчого провадження № 61585274 на виконання передано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.12.2019 №0006-вих-4231/147, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, проте адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн накладено на іншу особу – ОСОБА_2 .. Таким чином, позивачка зазначає, що згідно з постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.12.2019 №0006 боржником вважається ОСОБА_2 а не ОСОБА_1 , оскільки адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн накладено саме на ОСОБА_2 . Також покликається на те, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.12.2019 №0006 з дня її винесення та до 19.03.2020 включно не оскаржувалася, рішення про відстрочку її виконання не приймалося, а відтак строки давності щодо звернення до виконання вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення не зупинялися. Відтак, трьохмісячний строк звернення до виконання цієї постанови сплив 03.03.2020. Враховуючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята 19.03.2020 та положення ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, позивачка висновує, що виконавчий документ надійшов не раніше 18.03.2020, тобто з пропуском граничного строку його виконання. Відтак, покликаючись на вимоги п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, позивачка стверджує, що відповідачем порушено вимоги вказаного закону при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.12.2019 №0006, що є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, зареєстрованому канцелярією суду 23.06.2020 за вх. № 31467. В обґрунтування відзиву зазначено, що відповідно до бази даних АСВП на виконанні у Личаківського ВДВС перебуває постанова № 0006 видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про стягнення з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету у м. Львові в особі Інспеції ДАБК у м. Львові суми штрафних санкцій в розмірі 5100,00 грн. На адресу відділу 17.03.2020 надійшла заява стягувана підписана СЕД Львівської міської ради № 0006-вих-15859 від 27.02.2020 разом з виконавчим документом та додатками. Згідно з Журналом реєстрації документів про відкриття виконавчих проваджень за період з 17.03.2020 по 17.03.2020 матеріали виконавчого провадження головним державним виконавцем Гармадій Ю.Т. отримано 19.03.2020, про що свідчить відмітка у журналі. На виконання п. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 19.03.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61585274 та надіслано до виконання боржнику рекомендованим поштовим відправленням. 19.03.2020 державним виконавцем відповідно до ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 19.03.2020 державним виконавцем відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», та відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 №512/5 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 19.03.2020 державним виконавцем у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження, підписаної СЕД Львівської міської ради № 006-вих-15859 від 27.02.2020 ОСОБА_3 , вимоги п. 5 ст. 26 Закону України не порушено, відтак трьохмісячний строк звернення до виконання не пропущено. Також вказує на те, що відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що власником за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення складеного 02.10.2019, який надійшов 22.06.2020, повторно перевірено, що боржником по вище вказаному виконавчому документу є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, вважає, що підстав для скасування постанови головного державноговиконавця Личаківського ВДВС Гармадій Юлії Тарасівни від 19.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61585274 відносно ОСОБА_1 немає

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 16.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові; витребувано у Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчого провадження ВП № 61585274.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.12.2019 №0006 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП; накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

17.03.2020 до Личаківського ВДВС надійшла заява стягувача про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.12.2019 №0006, підписана СЕД Львівської міської ради № 006-вих-15859 від 27.02.2020.

19.03.2020 постановою державного виконавця Личаківського ВДВС Гармадій Ю.Т. відкрито виконавче провадження № 61585274 з примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.12.2019 №0006 про стягнення з ОСОБА_1 5100 грн штрафу.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2020 ВП №61585274 є предметом оскарження з підстав пропущення трьохмісячного строку звернення виконавчого документа до виконання та в частині зазначення боржником іншої особи.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ ).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 Закону 1404-VIII постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Вимоги до виконавчих документів встановлено ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII.

Частина 4 цієї статті містить перелік обставин, наявність яких зумовлює повернення виконавчого документа стягувачу.

Зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2).

Частинами 1 та 2 ст. 12 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч. ч. 4 - 6 ст. 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Системний аналіз наведених положень Закону 1404-VIII, дає підстави стверджувати, що державний виконавець при надходженні на примусове виконання виконавчого документа повинен перевірити такий на відповідність вимогам, передбаченим ст. 4 цього Закону, в тому числі з`ясувати чи не пропущено стягувачем встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за приписами Закону №1404-VIII є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувачу.

Оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження відкрита на підставі постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 0006 від 02.12.2019, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Виходячи із вимог ч. 2 ст. 12 Закону 1404-VIII, ст. 303 КУпАП, строк пред`явлення до виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 0006 від 02.12.2019 сплив 03.03.2020.

На підставі документів виконавчого провадження № 61585274 судом встановлено, що на виконання до Личаківського ВДВС постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 0006 від 02.12.2019 надійшла 17.03.2020, тобто з пропущенням встановленого ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази, що підтверджують наявність передбачених ч. 4 ст. 12 Закону №1404-VII підстав для переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дата заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про відкриття виконавчого провадження – 27.02.2020 не свідчить про звернення стягувача до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) цього ж числа.

Натомість матеріалами виконавчого провадження підтверджується надходження виконавчого документа до виконавчої служби 17.03.2020, тобто з пропущенням встановленого Законом №1404-VIII трьохмісячного строку звернення до виконання, що у силу п. 2 ч. ст. 4 Закону №1404-VIII, є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Вказане свідчить, що у відповідача не було передбачених законом підстав для прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також згідно з п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VII у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Боржником, згідно зі ст. 15 Закону №1404-VIII, є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як вбачається з постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 0006 від 02.12.2019, винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, визнано ОСОБА_1 , проте адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн накладено на іншу особу – ОСОБА_2 .

Вказане свідчить про невідповідність виконавчого документа вимогам п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VII в частині зазначення прізвища, імені та по батькові боржника.

У свою чергу, згідно з п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VII, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Таким чином, проаналізувавши зазначені норми Закону №1404-VIII у взаємозв`язку з обставинами даної справи, суд доходить переконання про протиправність оскаржуваної постанови.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність свого рішення не виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши приписи законодавства у взаємозв`язку з обставинами даної справи, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 139, 243-246, 255, 257, 271, 272, 287, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», підп. 15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про визнання протиправною та скасування постанови, – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Личаківського ВДВС Гармадій Ю.Т. від 19.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61585274 відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з Личаківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (70958, м. Львів, проспект Чорновола, 39; код ЄДРПОУ 35009358).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, (79034, м. Львів, вул. Угорська, 7-А; код ЄДРПОУ 4018003).

Суддя Сидор Н.Т.