Ухвала суду № 90071490, 23.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

23 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/880/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

секретар Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Авер`янової С.Б.,

представника відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу,

встановив:

02.04.2020 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі – відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2020 року № Ф-7691-51.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, позивач отримала податкову вимогу від 12.02.2020 року №Ф-7691-51, винесену Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, якою позивача зобов`язано сплатити штрафні санкції в розмірі 29293,44 грн. За текстом зазначеної вимоги вбачається, що нарахована відповідачем заборгованість (недоїмка) виникла зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Позивач зазначила, що не обліковується відповідачем як ФОП, відомості у ЄДРПОУ про неї відсутні. У період з 2001р. по 2013р. позивач працювала на різних підприємствах, якими за неї сплачувався ЄСВ у необхідному розмірі. Після звільнення з останнього підприємства у 2013 році, позивач виїхала до Російської Федерації, де проживає і працює станом на момент подання позову. Відомості про працевлаштування позивача після 2013 року матеріали справи не містять.

30.04.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що позивач з 15.01.2001 року по теперішній час перебуває на обліку як ФОП. Факт набуття означеного статусу підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (надано до суду). У період з 14.06.2001р. по 21.10.2003р. позивач була зареєстрована платником ПДВ. Відтак позивач у 2001 році набула статусу ФОП, проте запис у ЄДРПОУ про припинення підприємницької діяльності відсутній. Окрім того, зауважено, що позивачем надано відомості про працевлаштування на підприємствах у період з 2001р. по 2013р., які не мають значення, оскільки недоїмка з ЄСВ рахується за період з 01.01.2017р. по 20.01.2020р.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, у складі судді Гомельчука С.В. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання на 23.06.2020 року.

17.06.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив.

23.06.2020 року відповідачем до суду подано заяву про зупинення провадження у справі.

У судове засідання сторони з`явились.

Так, суд встановив, що у січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 за № Ф-3242-50, сформовану ГУ ДФС у Закарпатській області. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 позов задоволений. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Закарпатській області задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року в адміністративній справі №260/81/19 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.03.2020 у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.06.2019 у справі №405/7/17 (провадження № 61-33985св18) справа № 260/81/19 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

16.04.2020 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №260/81/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та призначила справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 20.05.2020.

В ухвалі від 16.04.2020 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке.

"... Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду посилався на те, що спірним питанням у цій справі є наявність у позивача статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що має наслідком обов`язок сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі у 2017-2018 роках за відсутності доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Отже, до предмета доказування в цій справі входить наявність у позивача статусу фізичної особи - підприємця у вказаний період.

Таке питання входить до предмета доказування і у справах за зверненнями органів державної служби зайнятості до фізичних осіб про стягнення отриманої ними допомоги по безробіттю з підстав їх належності до категорії самозайнятих осіб з огляду на їх реєстрацію як суб`єктів підприємницької діяльності, яка відбулась до 01 липня 2004 року, розгляд яких здійснюється Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду.

Так, у постанові від 27.06.2019 року у справі №405/7/17 (провадження №61-33985св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що з набранням чинності Законом № 755-IV пов`язана лише державна реєстрація включення відомостей про ФОП, зареєстровану до 01 липня 2004 року, до ЄДР (частина друга статті 18 Закону № 755-IV), у такому разі набуття фізичною особою статусу підприємця заново не реєструється.

У деяких інших справах, не досліджуючи правове питання можливості осіб, які набули статусу суб`єктів підприємницької діяльності до набрання чинності Законом № 755-IV, мати статус ФОП у разі неподання ними реєстраційної картки відповідно до цього Закону, колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виходили з факту неподання такими особами заяв про припинення господарської діяльності або їх подання вже після постановлення на облік як безробітних, а тому ухвалювали рішення про задоволення позовів органів державної служби зайнятості (справи №751/10809/16-ц, 755/7689/17-ц).

У справі № 757/17820/17-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду з посиланням на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні аналогічного позову відмовив з тих підстав, що відповідач на час звернення із заявою про надання статусу безробітного господарської діяльності фактично не здійснював, прибутків від такої діяльності не отримував. Згідно з відомостями з ЄДР відповідач зареєстрований як ФОП з 15 березня 2000 року, за 2000 рік він подав декларацію про доходи, отримані від підприємницької діяльності, за видом діяльності торгівля та посередницька діяльність, де сума доходу становить нуль грн. Згідно з витягом з ЄДР записів щодо відповідача не знайдено. Суд визнав обґрунтованими пояснення відповідача про те, що він вважав свою реєстрацію скасованою, оскільки з 2000 року не подавав звітності...".

Станом на 09.06.2020 ЄДРСР не містить рішення Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи.

Таким чином, судом встановлено, що правовідносини у справах №260/81/19 та 540/880/20 є подібними, оскільки у справі № 540/880/20 вирішальним є питання наявності у позивача статусу ФОП після запровадження ЄДРПОУ та за умов відсутності у ньому відповідних відомостей з підстав не здійснення підприємницької діяльності та не подання документів для здійснення відповідної реєстрації.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного суду у справі № 260/81/19.

Керуючись ст. 236, 243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Зупинити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу, до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №260/81/19.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122,162, 163,164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.В. Гомельчук