Рішення № 9007098, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/34616.12.09 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей+»

простягнення 1609088,80 грн. СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Рубан С.М., пом. дир. з банк. безп., дов. №01/20-260 від 13.08.2008; від відповідача –Вайлов М.А., юрист, дов. б/н від 14.01.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей+»(далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1609088,80 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки нежиле приміщення –адміністративний корпус літ. А, загальною площею 558,30 кв.м., що знаходиться в м. Києві, о вул. Миколи Лебедєва, будинок 6, згідно з іпотечним договором від 28.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пінчук Н.Г. 28.11.2007 за реєстровим №1461.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором №1189 від 28.11.2007 (далі –Кредитний договір) щодо своєчасного повернення суми кредиту та нарахованих відсотків за користування останнім.

17.06.2009 до загального відділу від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог за вих. №03/12-3884 від 16.06.2009, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 1589642 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 74503,89 грн.,заборгованість за строковими відсотками в сумі 21195,23 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 77806,26 грн. (за період з 04.04.2009 до 16.06.2009) та пеня за несвоєчасне погашення відсотків 1457,24 грн. (за період з 01.05.2009 до 31.05.2009).

Примірник даної заяви був надісланий на адресу відповідача 16.06.2009, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №5572 від 16.06.2009 та опис вкладення у цінний лист від цієї ж дати.

14.12.2009 до загального відділу суду від позивача надійшли додаткові документи, відповідно до яких позивач зазначив, що станом на 11.12.2009 заборгованість відповідача перед позивачем становить 1038191,20 грн., в т.ч.:

976296,07 грн. (сума кредиту зменшене за рахунок погашення частини боргу поручителем Гейчук В.М., який одночасно є директором ТОВ Промислова група «Рей+»;

24530,86 грн. –прострочені відсотки, нараховані за період з 01.11.2009 до 30.11.2009;

13017,28 грн. –строкові відсотки, нараховані за період з 01.12.2009 до 16.12.2009;

24126,55 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

220,44 грн. –пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому послався на ст.ст.1, 7, 19 Закону України «Про іпотеку» та пояснив, що оскілки згідно з умовами Кредитного договору, без урахування змін та доповнень неустойка, інші штрафні санкції позивачем не нараховувались, розмір грошового зобов’язання відповідача за Кредитним договором, забезпеченого іпотекою, становить 3462000 грн.

Відповідач також просив врахувати, що здійснив розрахунки з позивачем за Кредитним договором на загальну суму 3166211,37 грн.

Відтак, на думку відповідача сума грошового зобов’язання, забезпеченого іпотекою, вимога щодо виконання якого може бути задоволена шляхом звернення стягнення на майно, станом на 12.10.2009 становить 295788,63 грн.

10.11.2009 до загального відділу суду від відповідача надійшли пояснення за вих. №29, відповідно до яких слідує, що останній здійснив погашення кредиту та нарахованих на нього відсотків на суму 3466212,04 грн. та просив, керуючись ч.1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку»та п.п.4.2.1 іпотечного договору від 28.11.2007 визнати іпотеку припиненою.

У судовому засідання 18.11.2009 судом оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення до 16.12.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007 між позивачем, як Банком та відповідачем як, Позичальником було укладено Кредитний договір за умовами якого, відповідно до положень та умов цього договору, Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 3000000 грн. строком до 26.11.2008.

Відповідно до п.п.3.3.1 п.3.1 Кредитного договору кредит надається у безготівковій формі. Платежі за кредитом здійснюються в гривні відповідно до умов укладених договорів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника №26006000600306 в Банку «Демарк», код 21605517, МФО 353575 з одночасним утворенням заборгованості за кредитом та його частиною на позичковому рахунку Позичальника.

Згідно з п.п.3.4.1 п.3.4 Позичальник зобов’язаний здійснювати погашення кредиту в сумах ат в строки згідно нижче наведеного графіку шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.3.8 цього договору. Кінцевий строк погашення кредиту до 26 листопада 2008 року. Строки, передбачені цим договором, є обов’язковими для Позичальника.

За умовами Кредитного договору, Позичальник зобов’язаний за користування кредитом сплачувати Банку відсотки у розмірі 22% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) у підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку не несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

У відповідності до п.8.2 Кредитного договору зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені тільки у письмовій формі та підписані повноваженими представниками Позичальника і Банку.

29.04.2008, 27.05.2008, 26.09.2008, 01.10.2008, 26.11.2008, 10.12.2008, 25.12.2008, 31.12.2008, 30.01.2008, 27.02.2009 між сторонами укладались договори №1-10 до Кредитного договору, якими вносились зміни до умов Кредитного договору.

16.03.2009 між сторонами укладено договір №11 до Кредитного договору, яким сторони погодили змінити п.3.1 та п.3.4.1 Кредитного договору та викласти їх у такій редакції: відповідно до положень та умов цього договору Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 1782000 грн., строком до 3 квітня 2009 року (п.3.1); Позичальник зобов’язаний погасити кредит у строк до 3 квітня 2009 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.3.8 цього договору. Строки, передбачені цим договором, є обов’язковими для Позичальника (п.3.4.1).

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 3000000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копію меморіального ордеру №1189 (#23027415) від 29.11.2007 на вказану суму.

В забезпечення виконання вимог Банку, 28.11.2007 між сторонами було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пінчук Н.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1461 (далі –Іпотечний договір).

Відповідно до п.1.1 Іпотечного договору, іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору (а також усіх додаткових угод до нього, які будуть укладені в майбутньому, інших договорів, які є невід’ємною частиною Кредитного договору, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, відповідно до якого Іпотекодержатель, при виконанні Іпотекодавцями певних його умов, надає Іпотекодавцю кредит у розмірі 3000000 грн. з кінцевим строком повернення до 26 листопада 2008 року, з оплатою 22 річних за користування кредитом згідно умов Кредитного договору (повернення позички, сплати відсотків за її користування, а також сплати неустойки у розмірах та випадках, передбачених вищезазначеним договором).

Пунктом 1.3 Договору іпотеки передбачено, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених в Кредитному договорі зобов’язань Іпотекодавця, а саме – нежиле приміщення –адміністративний корпус літ. А, загальною площею 558,30 кв.м., що знаходиться в місті Києві по вул. Лебедєва Миколи, будинок під №6, що належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виданого Головним управлінням з питань майна у м. Києві 9 жовтня 2001 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Київське міське БТІ 12.10.2001 в книзі №47п-31 за р. №3928-П.

Згідно Довідки –характеристики №1292321, виданої Комунальному підприємстві Київське міське БТІ 14.11.2007, загальна вартість становить 288811, 42 грн.

За домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору загальна вартість предмета іпотеки складає 5849415 грн.

Відповідно до укладеного між сторонами Кредитного договору, з урахуванням договору №11 від між сторонами була узгоджена сума боргу, яка становила 1782000 грн., і які Позичальник зобов’язаний повернути 3 квітня 2009 року.

Проте, станом на 03.04.2009 борг в повному обсязі погашений не був погашений.

За період з 06.04.2009 до 16.12.2009 відповідачем було погашено 805703,93 грн. боргу.

Нараховані відсотки за період з 21.11.2007 до 30.10.2009 відповідачем сплачені в повній сумі.

Враховуючи той факт, що відповідач сплатив 726413,42 грн. заборгованості за Кредитним договором, провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України припинено, про що 16.12.2009 винесено відповідну ухвалу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору своїх зобов’язань щодо своєчасного погашення суми кредиту та сплати нарахованих за кредитом процентів в повному обсязі не виконав.

Відтак, факт наявності у відповідача заборгованості за Кредитним договором у сумі 976296,07 за кредитом, 24530,86 грн. за простроченими відсотками, 13017,28 грн. за строковими відсотками Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 03.11.2009 до 16.12.2009 в сумі 24126,55 грн. та за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 220,44 грн. за період з 01.12.2009 до 16.12.2009.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.4 Кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту, Банк має право стягнути з Позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплат. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

У разі порушення строку сплати відсотків за кредитом, Банк має право стягнути з Позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплат. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках,у у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня (п.7.5 Кредитного договору).

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 24126,55 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 220,44 грн. пені по простроченим процентам визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 2.1.5 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель має право за рахунок предметів іпотеки задовольнити в повному обсязі вимог, що випливають з Кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, неустойку, пеню; витрати, пов’язані з пред’явленням вимоги за основним зобов’язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предметів іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов’язання чи умов цього договору.

У відповідності до п.5.1 Іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Кредитного договору та/або порушення обов’язків встановлених даним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання Іпотекодавцем, а в разі його невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п.5.5 Іпотечного договору реалізація предметів іпотеки у разі звернення на нього стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про іпотеку»під іпотекою розуміється вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У відповідності до ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

При цьому, представник відповідача «просив»визнати іпотеку припиненою, суд зазначає, що частиною 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Пунктом 4.2.1 Іпотечного договору передбачено, що іпотека припиняється у разі припинення зобов’язань, в тому числі дострокових, забезпечених іпотекою за цим договором.

Статтею 559 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи той факт, що основне зобов’язання відповідача, як Позичальника не припинено, суд визнає пояснення відповідача необґрунтованими.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник саме з його вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей+»(02094, м. Київ, вул. Лебедєва Миколи, буд. 6, літера А, ідентифікаційний код 21605517, з будь-якого рахунку виявленим державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, ідентифікаційний код 19357516, рахунок №290958007 в банку «Демарк», отримувач –Банк «Демарк», МФО 353575) заборгованість в сумі 1038191 (один мільйон тридцять вісім тисяч сто дев’яносто одну) грн. 20 коп., яка складається з:

976296 (дев’ятсот сімдесят шість тисяч двісті дев’яносто шість) грн. 07 коп. –заборгованості за простроченими кредитом;

24530 (двадцять чотири тисячі п’ятсот тридцять) грн. 86 коп. – заборгованість за простроченими відсотками нарахованими за період з 01.11.2009 до 30.11.2009;

13017 (тринадцять тисяч сімнадцять) грн. 28 коп. –заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 01.12.2009 до 16.12.2009;

24126 (двадцять чотири тисячі сто двадцять шість) грн. 55 коп. –пені за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованої за період з 03.11.2009 до 16.12.2009;

220 (двісті двадцять) грн. 44 коп. –пені за несвоєчасне погашення відсотків, нарахованої за період з 02.12.2009 до 16.12.2009, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та продажу його на прилюдних торгах, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Рей+»(02094, м. Київ, вул. Лебедєва Миколи, буд. 6, літера А, ідентифікаційний код 21605517) за кредитним договором №1189 від 28.11.2007, а саме: нежиле приміщення –адміністративний корпус літера А, загальною площею 558, 30 кв.м., що знаходиться в м. Києві, по вул. Миколи Лебедєва, будинок 6, згідно з іпотечним договором від 28.11.2007, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Пінчук Н.Г. 28.11.2007 за реєстровим №1461.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей+»(02094, м. Київ, вул. Лебедєва Миколи, буд. 6, літера А, ідентифікаційний код 21605517, з будь-якого рахунку виявленим державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, ідентифікаційний код 19357516, рахунок №290958007 в банку «Демарк», отримувач –Банк «Демарк», МФО 353575) 10381 (десять тисяч триста вісімдесят одну) грн. 91 коп. –витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.