Рішення № 9007089, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/53311.11.09 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Інформаційні комп’ютерні системи»

доВідкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

простягнення 1367589,77 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Шимова А.З. (довіреність № 1807 від 03.03.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2009 року Закрите акціонерне товариство «Інформаційні комп’ютерні системи»(далі –Товариство або позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі –Банк або відповідач) заборгованості за договором № 0128-СКб, укладеним 01.02.2007 між Товариством та Банком (далі –Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання вказаного Договору та укладених до нього додаткових угод було поставлено Банку обладнання систем охоронної та пожежної сигналізації, а також виконані монтажно-налагоджувальні роботи по системам охоронної та пожежної сигналізації в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділах відповідача, разом з тим в установлені Договором та Додатковими угодами до нього строки прийняті Банком Роботи та Обладнання оплачені не були.

За клопотаннями відповідача ухвалами суду від 16.09.2009 та 21.10.2009 розгляд справи було відкладено на 21.10.2009 та 11.11.2009, відповідно.

У судове засідання призначене на 11.11.2009 представник відповідача втретє не з’явився, відзиву чи інших письмових заперечень проти позову не подав, як і не надав суду витребувані ухвалою документи. Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 між Банком (Замовник) та Товариством (Виконавець) було укладено Договір, відповідно до якого позивач, як Виконавець, зобов’язувався комплексно та систематично передавати у власність відповідачу, як Замовнику, обладнання систем охоронної та пожежної сигналізації (надалі –Обладнання) та виконувати монтажно-налагоджувальні роботи по системам охоронної та пожежної сигналізації (надалі –Роботи) в приміщеннях для розміщення відокремлених структурних підрозділів (філій, відділень) Замовника (надалі –Об'єкти), а Замовник зобов’язувався приймати та своєчасно оплачувати вартість обладнання та виконані роботи на умовах цього Договору та відповідних Додаткових угод до нього (пункт 1.1).

У вказаному Договорі сторонами було погоджено, що:

- відповідні Об'єкти, строки передачі обладнання та робіт, обсяги обладнання та види робіт, строк надання гарантійного обслуговування, відповідальні представники Сторін погоджуються у відповідних Додаткових угодах до Договору (пункт 1.2);

- номенклатура, асортимент, кількість обладнання вказуються у Специфікаціях (Додатках до відповідних Додаткових угод) (пункт 1.3);

- датою поставки обладнання є дата його прийняття Замовником за кількістю та якістю, що підтверджується Актом приймання-передачі по якості та кількості. У випадку, якщо Замовник виявить невідповідність виготовленого та поставленого обладнання положенням Специфікації, він направляє Виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту прийому-передачі по кількості та якості з зазначенням підстав відмови від підписання. Після усунення недоліків Виконавцем, Замовник зобов'язаний прийняти обладнання (пункт 1.5);

- якщо Замовник не підписав документи прийому-передачі обладнання та/або робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати передачі йому цих документів Виконавцем, або не надав письмову мотивовану відмову від підписання, то обладнання та/або роботи вважається прийнятим згідно з документами прийому-передачі обладнання та/або робіт, які підписані Виконавцем в односторонньому порядку (пункт 1.6);

- загальна вартість обладнання та робіт визначається Сторонами в Додаткових угодах до Договору, з урахуванням відповідної Специфікації (пункт 2.1);

- Замовник здійснює оплату по кожній з Додаткових угод до Договору наступним чином, якщо інше не зазначене у відповідній Додатковій угоді:

а) попередня оплата в розмірі 80% від загальної вартості обладнання та робіт по відповідній Додатковій угоді протягом 10 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідної Додаткової угоди до Договору.

б) остаточна оплата залишку в розмірі 20% від вартості обладнання та робіт по відповідній Додатковій угоді здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання Сторонами актів про прийом-передачу обладнання по кількості та якості та виконання робіт по відповідній Додатковій угоді (пункт 2.4);

- розрахунки за обладнання та роботи здійснюються Замовником в національній валюті шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Виконавця. У платіжних дорученнях повинно міститися посилання на номер Договору і відповідної Додаткової угоди до Договору (пункт 2.5).

Відповідно до умов Договору між позивачем і відповідачем були укладені наступні додаткові угоди з відповідними додатками, а саме:

- № 57 від 25.09.2007 із змінами, внесеними додатковими угодами № 57-1 від 13.02.2008, № 57-2 від 29.08.2008, № 57/1 від 31.03.2008 (далі –Додаткова угода № 57), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 210727,81 грн., крім того ПДВ (20%) 42145,56 грн., разом з урахуванням ПДВ 252873,37 грн. (пункт 3 у редакції додаткової угоди № 57/1 від 31.03.2008). Згідно з пунктом 2.4.1 Договору Замовник здійснює передплату в розмірі 155835,28 грн., крім того ПДВ (20%) 31167,06 грн., разом з урахуванням ПДВ 187002,34 грн. (пункт 4). Згідно з пунктом 2.4.2 Договору Замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі 54892,53 грн., крім того ПДВ (20%) 10978,5 грн., разом з урахуванням ПДВ 65871,03 грн. (пункт 5 у редакції додаткової угоди № 57/1 від 31.03.2008);

- № 58 від 01.10.2007 із змінами, внесеними додатковою угодою № 58/1 від 16.01.2009 (далі –Додаткова угода № 58), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 1642176,63 грн., крім того ПДВ (20%) 328435,33 грн., разом з урахуванням ПДВ 1970611,96 грн. (пункт 4 у редакції додаткової угоди № 58/1 від 16.01.2009). Згідно з пунктом 2.4.1 Договору Замовник здійснює передплату в розмірі 1326402,76 грн., крім того ПДВ (20%) 265280,55 грн., разом з урахуванням ПДВ 1591683,31 грн. (пункт 5). Згідно з пунктом 2.4.2 Договору Замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі 315773,87 грн., крім того ПДВ (20%) 63154,78 грн., разом з урахуванням ПДВ 378928,65 грн. (пункт 6 у редакції додаткової угоди № 58/1 від 16.01.2009);

- № 59 від 15.10.2007 із змінами, внесеними додатковою угодою № 59/1 від 15.01.2009 (далі –Додаткова угода № 59), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 1719061,38 грн., крім того ПДВ (20%) 343812,28 грн., разом з урахуванням ПДВ 2 062873,66 грн. (пункт 4 у редакції додаткової угоди № 59/1 від 15.01.2009). Згідно з пунктом 2.4.1 Договору Замовник здійснює передплату в розмірі 1326402,76 грн. крім того ПДВ (20%) 265280,55 грн., разом з урахуванням ПДВ 1591683,31 грн. (пункт 5). Згідно з пунктом 2.4.2 Договору Замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі 392658,63 грн., крім того ПДВ (20%) 78531,72 грн., разом з урахуванням ПДВ 471190,35 грн. (пункт 6 у редакції додаткової угоди № 59/1 від 15.01.2009);

- № 63 від 16.01.2008 із змінами, внесеними додатковою угодою № 63/1 від 22.01.2009 (далі –Додаткова угода № 63), відповідно до якої погодили, що загальна вартість Обладнання, Матеріалів та Робіт за цією Додатковою угодою відповідно до Специфікації № 1 становить 1657474,92 грн., крім того ПДВ (20%) 331494,98 грн., разом з урахуванням ПДВ 1988969,9 грн. (пункт 4 у редакції додаткової угоди № 63/1 від 22.01.2009). Згідно з пунктом 2.4.1 Договору Замовник здійснює передплату в розмірі 1281141,8 грн. крім того ПДВ (20%) 256228,36 грн., разом з урахуванням ПДВ 1537370,16 грн. (пункт 5). Згідно з пунктом 2.4.2 Договору Замовник здійснює остаточний розрахунок в розмірі 376333,12 грн., крім того ПДВ (20%) 75266,62 грн., разом з урахуванням ПДВ 451599,74 грн. (пункт 6 у редакції додаткової угоди № 63/1 від 22.01.2009).

На виконання умов Договору відповідач здійснив попередню оплату Обладнання, Матеріалів та Робіт згідно з вищевказаними Додатковими угодами № 57, № 58, № 59, №63 на загальну суму 4907739,12 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки та підтверджується представником позивача.

Позивач на виконання умов Договору та Додаткових угод № 57, № 58, № 59, № 63 поставив Банку Обладнання та виконав Роботи на загальну суму 6275328,89 грн., що підтверджується актами прийому-передачі Матеріалів, Обладнання та виконаних Робіт: до Додаткової угоди № 57 № 1-7 від 01.07.2009, всього на загальну суму 252873,37 грн.; до Додаткової угоди № 58 від 01.07.2009 на суму 1970611,96 грн.; до Додаткової угоди № 59 від 01.07.2009 на суму 2062873,66 грн.; до Додаткової угоди № 63 від 01.07.2009 на суму 1988969,9 грн. (копії яких містяться у матеріалах справи).

Вказані Акти прийому-передачі були передані відповідачу разом з супровідним листом позивача від 02.07.2009 за № 4800 «Щодо виконання умов договорів»2 липня 2007 року, про що свідчить відбиток штемпеля Банку на вказаному листі про прийняття кореспонденції (вх. № 31082). Однак ці Акти прийому-передачі з боку відповідача підписані не були.

Зважаючи на те, що Банк протягом 5-ти робочих днів з дати передачі йому позивачем вказаних Актів прийому-передачі останні не підписав та не надав письмову мотивовану відмову від їх підписання, то відповідно до положень пункту 1.6 Договору Обладнання вважається прийнятим згідно з зазначеними документами прийому-передачі обладнання, які підписані позивачем в односторонньому порядку. Відтак, обладнання вважається прийнятим 10.07.2009.

Банк остаточного розрахунку з позивачем у обумовлені у Договорі та Додаткових угодах строки не здійснив, а тому 20.07.2009 на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію про стягнення заборгованості від 17.07.2009 за № 5300 (сума претензії 1367589,77 грн.). Факт надіслання вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю (форма № 107) та фіскальним чеком № 9709.

Проте, Банк відповіді на зазначену претензію не надав та її не задовольнив.

Станом на момент розгляду спору прострочена заборгованість Банку перед позивачем за Договором та Додатковими угодами № 57, № 58, № 59, № 63 складає 1367589,77 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлений підпунктом 2.4.2 пункту 2.4 Договору строк (у спірному випадку до 24.07.2009) свого зобов’язання щодо остаточної оплати залишку вартості Обладнання за Додатковими угодами № 57, № 58, № 59, № 63 у сумі 1367589,77 грн. не виконав.

Факт наявності у Банку заборгованості за Договором та Додатковими угодами у сумі 1367589,77 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовна вимога визнається судом за законну та обґрунтовану, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України № 59 від 10.02.2009 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві комерційному банку «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 до 10.08.2009, а відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 за № 452 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов’язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Судом встановлено, що строк виконання тих зобов’язань, стягнення за якими є предметом даного спору, настав після призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію у Банку та до 06.08.2009. Отже, враховуючи вищезазначене та положення статті 610 ЦК України, вказані зобов’язання вважаються порушеними з боку Банку, а тому судом встановлений факт порушення прав позивача, пов'язаний з несвоєчасним погашенням відповідачем заборгованості за Договором.

Судом також враховано, що Законом України № 1617-VI від 24 липня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»було внесення зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вказаний закон набрав чинності 06.08.2009 (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»№ 141 за 6 серпня 2009 року).

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у Законі України «Про банки і банківську діяльність»у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм стало розумітися зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Водночас частиною 4 статті 85 цього Закону (у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI) передбачено, що мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомоги у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання, що виникають із Договору, пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності Банка.

Крім того, як вже зазначалось, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту шляхом присудження до виконання обов’язку відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань під час дії мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України), а також вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Оскільки Товариством сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 315 грн., тобто в сумі більшій, ніж встановлено Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258) у редакції розмірів ставок станом на момент подання позову (04.08.2009), то надмірно сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 197 грн. підлягають поверненню позивачу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, к\р № 32002180102 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і області, МФО 321024, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп’ютерні системи»(вул. Смоленська, 31-33, м. Київ, 03005, ідентифікаційний код 21670779, п/р № 260083010178 в АБ «Національні інвестиції»м. Київ, МФО 300498) 1367589 (один мільйон триста шістдесят сім тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 77 коп. боргу, а також 13 675 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп’ютерні системи»(вул. Смоленська, 31-33, м. Київ, 03005, ідентифікаційний код 21670779, п/р № 260083010178 в АБ «Національні інвестиції»м. Київ, МФО 300498) зайве сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 197 (сто дев’яносто сім) грн., перераховані платіжним дорученням № 106162 від 14 липня 2009 року, яке знаходиться у справі № 34/533.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 14.12.2009