Рішення № 90070545, 16.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004561

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,71; код ЄДРПОУ 20812415), Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуриpи (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Борисоглібська,3, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 26080214 ) з вимогами:

скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 28/15 від 16.05.2019 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;

скасувати рішення Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII-03/2019 від 01.08.2019 про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області№ 28/15 від 16.05.2019.

зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Ухвалою суду від 10.09.2019 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої додати:

копії сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1 як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної правосуб`єктності та засвідчує оригінальність підпису;

оригінал квитанції на сплачену суму судового збору 768,40 грн.;

належний документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 1536,80 грн за ще дві вимоги немайнового характеру у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 позовну заяву було повернуто позивачу в порядку п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Позивач, не погодившись із даною ухвалою, оскаржив таку в апеляційному порядку.

Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі № 1.380.2019.004561 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 скасовано, а матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

02.01.2020 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

04.01.2020 ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний термін з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме належний документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 768,40 грн. за другу вимогу немайнового характеру у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

29.01.2020 суд ухвалою відкрив провадження та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивач одночасно з позовною заявою подав клопотання про витребування доказів по справі, а саме екзаменаційні завдання отримані ОСОБА_1 під час складання кваліфікаційного іспиту адвоката 08.05.2019.

12.02.2020 за вх. № 8070 разом з відзивом на позовну заяву відповідачем-2 подано клопотання про витребування доказів у відповідача-1, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів кваліфікаційної справи відносно ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні 17.03.2020 судом поставлено на вирішення клопотання позивача та представника відповідача-2 про витребування доказів у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,71; код ЄДРПОУ 20812415) у справі, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів кваліфікаційної справи відносно ОСОБА_1 .

16.03.2020 за вх. № 14430 від відповідача-1 надійшов відзив на позов. Позовні вимоги заперечує повністю, просить справу розглядати без участі відповідача 1.

17.03.2020 суд ухвалою витребував у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,71; код ЄДРПОУ 20812415): належним чином засвідчені копії матеріалів кваліфікаційної справи відносно ОСОБА_1 .

05.05.2020 за вх. № 22467 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог до відповідача-1, однак в підготовчому засідання 07.05.2020 просив розглядати вимоги викладені в позовній заяві.

05.05.2020 за вх. № 2271 позивачем подано відповідь на відзив

Позивач у підготовчому засіданні просив суд позов задоволити і витрибувати докази.

Відповідач-1 не забезпечив явку уповноважного представника, клопотань процесуального характеру не подав.

Відповідач -2 подав заяву 06.05.2020 за вх. № 3823 ел про розгляд адміністративної справи без його участі.

07.05.2020 суд ухвалою закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

02.06.2020 за вх. № 27737 позивач подав клопотання, в якому просить постановити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, посадовими особами відповідача-1 і відповідача-2 та надіслати прокурору або органу досудового розслідування для вжиття заходів встановлених статтею 214 Кримінально-процесуального кодексу України.

16.06.2020 позивач надав суду заяву з процесуальних питань. Просить суд постановити окрему ухвалу щодо виявленого порушення законодавства про відсутність реєстрації нормативно-правових актів органами адвокатського самоврядування, в частині виконання делегованих повноважень як суб`єкта владних управлінських рішень-суб`єкта нормотворення.

16.06.2020 відповідач-1 не забезпечив явку уповноважного представника, 15.06.2020 за вх. № 5396 ел. надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача-1.

Від відповідача -2 надійшла зава 16.06.2020 за вх. № 5488 ел про розгляд адміністративної справи без участі відповідача-2. Відповідачі заперечують позовні вимоги повністю, просять суд відмовити в задоволені позову повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржувані у даній справі рішення є незаконними, необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки фабули, які були надані мали неточності. Зазначив, що порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України , є таким, що не набрав чинності, не тягне за собою правових наслідків і не може бути підставою для регулювання відповідних правовідносин. Позивачем вказано, що письмовий іспит, який складався з трьох завдань з доданою до кожного питання фабулою, складений ним на рівні, що є достатнім для отримання необхідної кількості балів за письмовий іспит для успішного складання кваліфікаційного іспиту. Отже, на думку позивача, відповідачем-1 було занижено оцінки за виконану ним роботу, у зв`язку з чим вказане рішення порушує права позивача.

Відповідач-1 - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівської області позов заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві від 16.03.2020 за вх. № 14430. Зазначив, що порядок оцінювання письмового іспиту позивача здійснювався відповідно до порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні від 17.12.2013 № 270. Відповідач-1 просив у задоволенні позову відмовити повністю. Результат складання письмового іспиту ОСОБА_1 свідчить про низький рівень знань та недостатню підготовку в частині практичного застосування норм матеріального та процесуального права, за таких обставин позивач не був допущений до складання усного успиту та рішенням від 16.05.2019 за № 28/15 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. Відповідач-1 просить суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог. Зазначє в засіданні суду, що твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки перелік питань для складання іспиту висвітлений на сайті, є в загальному доступі і з цих питань формуються білети; отриманий білет за №6 при складанні іспиту позивачем і питання розміщені на сайті не змінні як і та копія білету, яка долучена до матеріалів справи. Окрім того, факт неналежного виконання завдань позивачем підтверджено і рішенням Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідач-2 - Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури позов заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві від 12.02.2020 за вх. № 8070. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішуючи скаргу по суті, дослідивши матеріали справи та перевіривши письмовий іспит ОСОБА_1 , прийшла до висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №28/15 від 16.05.2019 мотивоване, обґрунтоване та відповідає Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Звертає увагу на те, що рішення Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII— 003/2019 від 01.08.2019, прийняте шляхом голосування за результатами розгляду скарги скаржника на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області, винесене в межах власних дискреційних повноважень, покладених на Вищу Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в силу Закону, з дотриманням вимог діючого законодавства України та положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідач-2 просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 16.10.2018 звернувся до відповідача-1 із заявою щодо допущення його до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.

01.11.2018 на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області вирішено допустити ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.

В подальшому, 16 травня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області прийнято рішення № 28/15 про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, у якому зазначено, що за результатом складення письмового іспиту позивачем виконання письмового завдання (білет №6, фабула № І(9)) отримано 20 балів.

Зі змісту рішення № 28/15 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області вбачається, що письмова робота позивача оцінювалась членами кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ОСОБА_2 Сергієм ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При складанні письмового іспиту 08.05.2019 ОСОБА_1 відповів на три завдання з доданим до кожного питання додатку фабули, та письмового висновку по фабулі справи № І (9), а саме: перше завдання - позовна заява зі спору щодо забезпечення виконання зобов`язань, друге завдання - заява про перегляд рішення адміністративного суду за нововиявленими обставинами або заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України, третє завдання - клопотання під час судового розгляду про залучення експерта або про допит свідкі та фабула справи № І(9).

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії рішення №28/15 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області вбачається, що за перше, друге та третє завдання позивач отримав « 0» балів.

Стосовно відповіді на завдання вказано, що по першому завданню білету позивачу потрібно було скласти позовну заяву зі спору щодо забезпечення виконання зобов`язань, проте ОСОБА_1 не склав процесуального документу, відповідно, завдання не виконав. Робота по першому питанню оцінена двома членами кваліфікаційної палати в 0 балів.

По другому завданню білета № 6 потрібно було скласти заяву про перегляд рішення адміністративного суду за нововиявленими обставинами або заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України. Проте, ОСОБА_1 процесуальний документ не склав, лише зазначив про те, що відповідно до ст. 361 ч. 5 п. 3 КАС України, встановлення Європейським судом порушення Україною права ОСОБА_5 доступу до суду є підставою для перегляду його справи у зв`язку із виключними обставинами. Відповідно до ст. 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами повинні відповідати вимогам цього кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (ст. 160 КАС України), додаткові вимоги до такої заяви встановлені ч. 2, 3, 4 ст. 364 КАС України. Дана робота оцінена в 0 балів.

По третьому питанню потрібно було скласти клопотання під час судового розгляду про залучення експерта або про допит свідків, але процесуального документа складено не було, тому двома членами палати завдання було оцінено в 0 балів.

На четверте завдання: фабула справи № І(9) отримав 20 балів.

Отже, як вказано у рішенні, ОСОБА_1 отримав за результатами складення письмового іспиту - 20 балів, тоді як у відповідності до п.13.12 Розділу 4 Порядку передбачено, «що особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів) вважається акою, що успішно склала письмовий іспит». Таким чином, результат письмового іспиту ОСОБА_1 свідчить про низький рівень знань та недостатню підготовку заявника в частині практичного застосування норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, ОСОБА_1 не був допущений до складення усного іспиту. Даним рішенням Кваліфікаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області вирішила: відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

12 червня 2019 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_6 .С ОСОБА_7 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №28/15 від 16.05.2019 про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

01 серпня 2019 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №28/15 від 16.05.2019 прийняла Рішення №VIII-003/2019, яким вирішила скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №28/15 від 16.05.2019 про відмову у видачі свідоцтва про складанні кваліфікаційного іспиту - без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ч.1 ст.8 Закону № 5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону № 5076-VI визначено, що кваліфікаційний іспит - є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

Згідно із положеннями ч.5 ст.9 Закону №5076-VI особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом 30 днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів щодо неповного та нечіткого формулювання питань у фабулах, вказаних у обраному білеті, суд зазначає таке.

На виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270 затверджено «Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні» (далі - Порядок №270).

Відповідно до положень п.п. 1 та 2 розділу 1 Порядку №270 порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок) розроблено і затверджено Радою адвокатів України на виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Даний Порядок визначає перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Відповідно до п.1 розділу 4 Порядку №270 організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.

Згідно із п.2 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит проводиться не рідше ніж один раз на три місяці. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту та список осіб, які допущені до його складення (із зазначенням прізвища, ім`я, по - батькові таких осіб та дати подання ними заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту) на своєму сайті (або на сайті НААУ) та/або через засоби масової інформації (у інший загальнодоступний спосіб) не пізніше ніж за сім днів до проведення іспиту.

Відповідно до п.9 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

При цьому, положеннями п.10 розділу 4 Порядку №270 визначено, що Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішення КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети складення усного іспиту).

Згідно із положеннями п.13 розділу 4 Порядку №270 проведення письмового іспиту та оцінювання результатів його складення здійснюється у наступному порядку.

Письмовий іспит складається першим.

Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.

Для виконання трьох завдань із різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит, надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ із зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб`єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.

При складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється. Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок.

Судовим розглядом справи встановлено, що обраний позивачем під час складання письмового іспиту білет № 6 і фабули до нього за трьома різними галузями права розроблені і затверджені в установленому порядку КДКА Львівської області та фабули № І (9).

Вказаний порядок відповідає викладеному в п.п. 10 і 13.5 розділу 4 Порядку №270.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем-1 процедури проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів, суд зазначає.

Відповідно до п.12 розділу 4 Порядку №270 на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачу на складання письмового іспиту надано чотири години.

Суд зауважує, що наданий позивачу час для складання письмового іспиту перебуває в межах, встановлених п. 12 Порядку №270 та є цілком достатнім для складання чотирьох письмових завдань підготовленим за Програмою кваліфікаційного іспиту юристом.

Стосовно доводів позивача про не зазначення відповідачем у оскаржуваному рішенні підстав проставлення за виконані позивачем завдання низьких оцінок, суд зазначає таке.

Як передбачено п.1 розділу 5 Порядку №270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складання іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

При цьому, п.4 розділу 5 Порядку №270 передбачено, що рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім`я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Згідно із положеннями п.13 розділу 4 Порядку №270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати.

Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

На зауваження позивча стосовно Порядку №270 (Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні), а саме нормативно–правовий акт, який не зареєстрований в Міністерстві юстицій України та не набрав чинності та не має правових наслідків, суд звертає увагу на законодавче врегулювання питання затвердження Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту Радою адвокатів України (ч.1 ст.8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Суд зауважує, що Порядок № 270 станом на час склалання письмового іспиту позивачем був чинний та затверджений Радою адвокатів України. І твердження позивача, що Порядок № 270 повинен реєструватися в Міністерстві юстиції України є недоречним.

Судовим розглядом встановлено, що оцінка кожного з чотирьох письмових завдань, виконаних позивачем, здійснена членами кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складеного ОСОБА_1 письмового іспиту склав 20 балів, тобто не досяг мінімального встановленого - 80 балів, що відображено у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту.

Так, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області у рішенні від 16.05.2020 за № 28/15 зазначений перелік недоліків виконаних позивачем завдань по білету № 6 та фабулі № І (9), критеріїв їх оцінки і кількості виставлених балів, кожний з яких є або неоспорюваним фактом, або рекомендаціями, викладеними у відповідному розділі Порядку №270.

Суд, оглянувши матеріали витребуваної кваліфікаційної справи відносно ОСОБА_1 та екзаменаційні завдання при здачі кваліфікаційного іспиту адвоката 08.05.2019 відповіді на них, зазначає, що позивач повинен був згідно трьох завдань у білеті № 6 скласти процесуальні документи. Проте, ОСОБА_1 не склав процесуальних документів, відповідно, завдання не виконав. Робота по трьох питаннях оцінена двома членами кваліфікаційної палати в 0 балів.

Відповідно до положень ч.1 ст.50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

При цьому, як передбачено ч.5 ст.50 Закону №5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Положеннями ч.7 ст.50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зміст наведених норм у своїй сукупності свідчить про самостійне право КДКА на вирішення певного кола питань (у тому числі й оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом) в межах закону. Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою, вільним розсудом в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Таку позицію висловив і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.07.2019 у справі № 820/3167/18.

Згідно з Рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Суд прходить до переконання, що при оцінюванні рівня знань позивача за результатами кваліфікаційного іспиту відповідач-1 діяв у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на цей орган в силу Закону.

У контексті оцінки обґрунтованості Рішення від 16 травня 2019 року №28/15, суд робить висновок, що це рішення містить всі реквізити, передбачені пунктом четвертим розділу 5 Порядку № 270.

Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Щодо рішення Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII-03/2019 від 01.08.2019 про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 28/15 від 16.05.2019, то суд не вбачає підстав для його скасування з огляду на таке.

12 червня 2019 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №28/15 від 16.05.2019 про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до п.3.39 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі- Регламенту), Вища кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів із дня отримання скарги, що відповідає вимогам, які визначені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 року (з наступними змінами та доповненнями), витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.52 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.6.1. (1) Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, 19.06.2019 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулась з листом №1030 до Голови КДКА Львівської області, з проханням направити матеріали кваліфікаційної справи відносно ОСОБА_1 для розгляду зазначеної скарги.

Відповідно до другого речення п.3.39 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа Вищої кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури про витребування зазначених матеріалів направити їх до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

08 липня 2019 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури листом №314 від 04.07.2019 від КДКА Львівської області надійшли матеріали кваліфікаційної справи відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до п.3.40 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.

09 липня 2019 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, листом №1085 доручила члену Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Василевській Ользі Анатоліївні провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення КП КДКА Львівської області №28/15 від 16.05.2019 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Відповідно до п.3.2 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до п.3.2 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, листом №1159 від 16.07.2019 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури повідомила Потюка Михайла Степановича про те, що до порядку денного засідання ВКДКА включено розгляд його скарги на рішення КП КДКА Львівської області №28/15 від 16.05.2019 та про те, що засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відбудеться 01.08.2019 о 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, З, 2-й поверх.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Вища Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належним чином виконала свій обов`язок щодо повідомлення скаржника про дату і час проведення засідання, а також забезпечила його право на участь у засіданнях Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та надання своїх пояснень та доказів.

Вища Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в межах дискреційних повноважень прийняла рішення від 01.08.20219 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області за № 28/15 від 16.05.2019.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд проаналізувавшя заявлені вимоги позивача, оцінивши долучені до метеріалів справи докази прийшов до переконання, що на виконання норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Зміст наведених норм у своїй сукупності свідчить про самостійне право КДКА на вирішення певного кола питань (у тому числі й оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом) в межах закону. Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 від 11 березня 1980 року).

Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії щодо оцінювання рівня знань аплікантів.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2018 року по справі № 800/409/17 та Верховим Судом у постанові від 05 липня 2019 року у справ № 820/3167/18.

Отже, при оцінюванні рівня знань позивача за результатами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Львівіської області діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на цей орган в силу Закону.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Львівської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів, такі вимоги до задоволення не підлягають, оскільки суд залишив в силі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 28/15 від 16.05.2019 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту та рішення Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VIII-03/2019 від 01.08.2019 про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області№ 28/15 від 16.05.2019. Частиною 5 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено право повторного оцінювання у випадку скасування таких рішень. Згідно частини 4 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік. З огляду на викладене, суд прийшов до переконання, що в цій частині заявлених позовних вимог слід відмовити.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, діяли у межах повноважень, наданих їм законодавством та довели правомірність дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки,71; код ЄДРПОУ 20812415), Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Борисоглібська,3, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 26080214) про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2020 року