Рішення № 90070385, 26.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2020 р. справа № 300/1113/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову у призначенні пенсії за віком, зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» і призначення пенсії за віком з 02.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом із заявою, позивачем надано відповідний пакет документів для призначення пенсії, в тому числі трудову книжку. Однак, відповідачем 29.01.2020 прийнято рішення №185, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з посиланням на обставину відсутності у позивача необхідного страхового стажу 25 років. До такого висновку прийшов орган пенсійного фонду, після проведення перевірки документів, долучених позивачем на підтвердження страхового стажу, відповідно до яких страховий стаж останнього на момент звернення із заявою про призначення пенсії складає лише 19 років і 2 місяці. Як зазначив позивач, під час встановлення трудового стажу, відповідачем не враховано періоди роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин», оскільки сплата внесків до Пенсійного фонду не підтверджена компетентними органами даної країни. На переконання позивача, дії Головного управління ПФУ в області з приводу відмови у призначенні пенсії за віком є неправомірними, так як вважає, що трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії, підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, яка є основним документом для підтвердження стажу роботи. Така обставина додатково засвідчується архівними довідками. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 29.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.06.2020 (а.с.54-61). Пенсійний орган не погоджується з доводами ОСОБА_1 викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Зокрема зазначено, що періоди роботи позивача на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» не підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки вказані періоди роботи не підтверджені документами про сплату страхових внесків на території Російської Федерації. У зв`язку з цим, орган пенсійного фонду направив запит до Пенсійного фонду Російської Федерації про підтвердження стажу та заробітної плати ОСОБА_1 , однак у відповіді управління Пенсійного фонду Російської Федерації від 10.02.2020 № 2545/02-10 не зазначена інформація про підтвердження сплати внесків до Пенсійного фонду. Окрім того, у листі управління Пенсійного фонду Російської Федерації від 18.02.2020 № 259/14 зазначено, що страхові внески за ОСОБА_1 за період роботи з січня 2004 по січень 2008 в ООО «Содружество – 3» - не сплачувались. За доводами відповідача пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, та членів їх сімей здійснюється за нормами законодавства держави, на території якої вони проживають. З 01.01.2004 прийнято Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, яким передбачено основну ознаку страхового стажу – сплату страхових внесків. Таким чином, з урахуванням відсутності у позивача необхідного страхового стажу на момент звернення із заявою про призначення пенсії, Головне управління ПФУ в області вважає правомірним винесення рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вивчивши доводи адміністративного позову та заяви про уточнення позовних вимог, відзиву на позовну заяву, дослідивши і оцінивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 №032652 від 17.10.2000 (а.с. 5).

Згідно записів трудової книжки БТ НОМЕР_2 ОСОБА_1 10.03.2000 прийнято помічником бурильника в ООО «Содружество-3»; 31.03.2002 ООО «Содружество-3» реорганізовано в ООО «Содружество- Радужный-2»; 05.01.2008 року - позивач звільнений з ООО «Содружество-Радужный-2» (а.с. 9-17).

Відповідно до архівних довідок від 22.10.2018 №№ 490-Л/05-03, 490-Л-01, 490-Л-02, 490-Л-03 архівного відділу Адміністрації міста Радужний Російської Федерації Ханти-Мансійського автономного округу-Югра, ОСОБА_1 з 10.03.200 по 05.01.2008 працював та отримував заробітну плату в ООО «Содружество-3» підтверджено стаж роботи та надано заробітну плату ОСОБА_1 за період його роботи в ООО «Содружество-3» (далі - ООО «Содружество-Радужный-2» (а.с. 24-28). Також вищезазначеними довідками повідомлено, що ООО «Содружество-3» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, як таке, що припинило свою діяльність. В 2010 році ООО «Содружество-Радужный-2» визнано неплатоспроможним (банкрутом).

Також відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , останній у період з 07.01.2008 по 30.06.2009 він працював бурильником в ООО СП «Капри-Нейборз» (а.с. 9-17).

Відповідно до архівних довідок від 06.06.2018 року № № Л-89, Л-90 архівного відділу адміністрації міста Нижнєвартовськ Російської Федерації Ханти-Мансійського автономного округу-Югра, позивач у період з січня 2008 року по червень 2009 року працював в ООО СП «Капри- Нейборз» (а.с. 31,36).

Згідно трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 працював бурильником в ООО «Недра» (а.с. 9-17).

Довідкою від 24.07.2018 № 220, виданою ООО «Недра» підтверджено період роботи ОСОБА_1 з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 року по 23.11.2011 в ООО «Недра» (а.с. 38-39).

Також довідкою від 24.07.2018 № 112, виданою ООО «Недра» відображено заробітну плату позивача за період його трудової діяльності в ООО «Недра» (а.с. 40).

Окрім цього, згідно записів трудової книжки позивача, такий з 27.06.2013 по 16.10.2015 працював бурильником в ЗАТ «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» м. Нижнєвартовськ Ханти-Мансійського автономного округу Югра Російської Федерації (а.с. 9-17).

Також довідками від 18.07.2018 № 2243 та від 20.07.2018 №563, виданими ЗАТ «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» підтверджено період роботи та отримання заробітної плати ОСОБА_1 у період з 27.06.2013 по 16.10.2015 у ЗАТ «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» (а.с. 21, 22).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням 55-річного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 8).

За результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та поданих останнім документів на підтвердження трудового стажу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в області 29.01.2020 прийнято рішення №185 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (а.с.18-19).

Як свідчить зміст даного рішення, органом пенсійного фонду обчислено страховий стаж позивача, який становить 19 років 2 місяці роки, не врахувавши при цьому період роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин», оскільки такі періоди не підтверджені документами про сплату страхових внесків на території Російської Федерації.

Управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Нижнєвартовськ Хантимансійського автономного округу - Югри за результатами розгляду запиту відповідача, надіслано останньому листа від 10.02.2020 №2545/02-10, відповідно до якого з 27.06.2013 по 15.10.2015 відомості по ОСОБА_1 про нарахування та сплату страхових внесків представлені у відповідності із законодавством Російської Федерації ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» (а.с. 35).

Також відповідно до відповіді управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Нижнєвартовськ Хантимансійського автономного округу - Югри від 18.02.2020 № 259/14 страхові внески за ОСОБА_1 за період роботи з січня 2004 по січень 2008 в ООО «Содружество – 3» не сплачувались (а.с. 30).

Не погоджуючись із відмовою Головного управління ПФУ в області у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також – Закон №1058-IV).

За змістом частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону № 1058-ІV.

Як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).

За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Такі вимоги визначені і в національному законодавстві Російської Федерації.

Суд зазначає, що єдиного підставою для неврахування до страхового стажу позивача період роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» та відмови у призначенні пенсії за віком слугувала обставина не підтвердження сплати страхових внесків за дані періоди роботи компетентними органами Російської Федерації.

Однак, суд критично оцінює такі доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та зазначає.

Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхувальником страховим внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також – Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також – Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема, довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (надалі по тексту також – Інструкція №58).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (пункт 1.1 Інструкції №58).

Як встановлено судом, у позивача є в наявності трудова книжка серії НОМЕР_3 , яка надана останнім відповідачу для розгляду питання про призначення пенсії за віком.

Вказана трудова книжка містить записи про роботу ОСОБА_1 у період з 10.03.2000 по 05.01.2008 в ООО «Содружество-3» (ООО «Содружество-Радужный-2»); з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО СП «Капри-Нейборз»; з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра» та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» (а.с. 9-17).

Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаного підприємства та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

Додатково спірні періоди роботи позивача підтверджуються архівними довідками.

Отже, відмова у зарахуванні стажу роботи позивача на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» у зв`язку із не підтвердженням компетентними органами даної країни сплати внесків до Пенсійного фонду, є неправомірною і не може бути підставою для відмови в зарахуванні наявного в трудовій книжці стажу роботи позивача та звужує його законне право на зарахування вказаного періоду до стажу роботи на вказаних підприємствах.

Слід відмітити, що не зарахування пенсійним органом стажу роботи позивача з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин» в подальшому слугувало підставою для відмови відповідачем у призначенні позивачу пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відтак, позивач серед заявлених позовних вимог просить призначити пенсію за віком з 02.11.2019 – з дня, що настає за днем досягнення позивачем 55-річного віку.

ОСОБА_1 01.11.2019 виповнилося 55 років, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія 1-3 сторінок паспорта громадянина України НОМЕР_4 , виданого Надвірнянським РВ УДМС в Івано-Франківській області (а.с.6).

Із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом трьох місяців з дня досягнення позивачем 55-річного віку.

Згідно вимог абзацу 6 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Наявність у позивача статусу учасника бойових дій підтверджується посвідченням серії АБ НОМЕР_5 032652 від 17.10.2000 (а.с. 5).

За змістом вимог пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З огляду на вказане та враховуючи висновок суду про наявність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин», суд зазначає про наявність у позивача необхідного страхового стажу (не менше 25 років) для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 02.11.2019 – з дня, що настає за днем досягнення 55-річного віку.

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та вказаних висновків суду, відповідач не надав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в цілому.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідач при зверненні до суду судовий збір не сплачувався на підставі частини 1 пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018) періоди роботи на території Російської Федерації з 01.01.2004 по 05.01.2008 в ООО «Содружество Радужный», з 07.01.2008 по 30.06.2009 в ООО «Капри- Нейборз», з 01.07.2009 по 10.05.2010 та з 01.02.2011 по 23.11.2011 в ООО «Недра», та з 27.06.2013 по 16.10.2015 в ЗАО «Ермаковское предприятие по ремонту скважин».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком з 02.11.2019 та виплатити недоотримані суми пенсії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Главач І.А.