Рішення № 9007017, 10.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/48010.12.09 За позовомБлагодійної організації «Недержавний благодійний фонд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»

про стягнення 686312,09 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Турій А.І. (довіреність від 20.08.2009)

          від відповідача : Поляков О.Е. (довіреність № 119-ГО/09 від 20.05.2009)

В судовому засіданні 10 грудня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Благодійна організація «Недержавний благодійний фонд»(надалі - позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»(надалі – відповідач, Банк) про визнання недійсним договору банківського рахунку № 31829/01 від 13.08.2008, зобов’язання відповідача видати довідку про закриття поточного рахунку та стягнення 686312,09 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконана заява позивача про закриття рахунку та не перерахований залишок коштів на рахунку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 20.01.2009 № 19/БТ було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію.

Ухвалою від 12.10.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 10.11.2009. В судове засідання 10.11.2009 представник позивача не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 10.12.2009.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2008 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку № 31829/01 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок та здійснює його розрахунково –касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства України.

У відповідності до п. 9.1 Договору рахунок позивача закривається Банком за бажанням Клієнта на підставі його заяви про закриття рахунку. Згідно із п. 9.2 Договору за наявності коштів на рахунку Банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). При цьому датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

06 серпня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку № 14 від 05.08.2009, в якій зазначалося розпорядження щодо перерахування залишку коштів на рахунку. Направлення вказаної заяви відповідачу підтверджується поштовими квитанціями від 06.08.2009 та описами вкладення у цінний лист (копії в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, станом на 27.07.2009 вихідний залишок на рахунку позивача № 260000131829 у ТОВ «Укрпромбанк», МФО 380076 складав 686320,59 грн.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, останнім не був закритий поточний рахунок позивача та не здійснено перерахування залишку коштів на ньому за призначенням, зазначеним у заяві про закриття рахунку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов’язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження відповідача про закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів, які на ньому знаходяться в сумі 686230,59 грн., яке виразилося в поданій заяві про закриття рахунку від 05.08.2009.

Враховуючи факт закриття рахунку, а також той факт, що в порядку, визначеному законодавством, залишок грошових коштів на рахунку позивача в розмірі 686 320,59 грн. не був повернутий позивачу, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі суми залишку, а саме в сумі 686 320,59 грн.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою правління НБУ від 20.01.2009 № 19/БТ було призначено в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 21.01.2009 та уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем щодо закриття поточного рахунку та видачі залишку грошових коштів з нього виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме з урахуванням поштового обігу 06-09.08.2009 (за заявою від 05.08.2009), в той час, як адміністрація банку була введена з 21.01.2009.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні Постанова правління НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення 686230,59 грн. залишку на рахунку та зобов’язання відповідача видати довідку про закриття рахунку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання недійсним Договору банківського рахунку № 31829/01 від 13.08.2008 не підлягають задоволенню з врахуванням наступного.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частин 1, 2 вказаної статті до правочину встановлюються наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3);правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4);правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5);правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6). Таким чином, ЦК України чітко визначає підстави визнання договору недійсним, що визначені ст. 203.

У відповідності до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 28.04.78 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Позивачем не наведено підстав та жодного обґрунтування в частині визнання недійсним Договору банківського рахунку № 31829/01 від 13.08.2008, оскільки в межах цієї позовної вимоги позивач має довести наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує визнання цього договору недійсним і настання певних юридичних наслідків. Всупереч цьому позивачем не наведено жодної норми законодавства, якій би суперечив зміст спірного договору. Наслідком невиконання відповідачем умов договору є передбачені законодавством заходи відповідальності, однак факт такого невиконання не впливає на дійсність договору.

Зважаючи на вищевикладене, а також зважаючи на помилкове зазначенні позивачем більшого розміру заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 686230,59 грн. залишку на рахунку та зобов’язання відповідача видати довідку про закриття рахунку.

Судові витрати позивача у сумі 7217,00 грн. (6863,00 грн. державного мита та 354,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код: 19357325, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26) на користь Благодійної організації «Недержавний благодійний фонд»(ідентифікаційний код 36040053, адреса: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 23, кв. 39) 686230,59 грн. (шістсот вісімдесят шість тисяч двісті тридцять гривень 59 копійок) та судові витрати в розмірі 7217,00 (сім тисяч двісті сімнадцять гривень) грн. Видати наказ.

Зобов’язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код: 19357325, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26) закрити поточний рахунок Благодійної організації «Недержавний благодійний фонд»(ідентифікаційний код 36040053, адреса: 03056, м. Київ, вул. Виборзька, 23, кв. 39) № 260000131829 у ТОВ «Укрпромбанк», МФО 380076 та видати Благодійній організації «Недержавний благодійний фонд»довідку про закриття рахунку. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 17.12.2009р.