Рішення № 90070169, 25.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1904/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гонтовий Ю.О.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - у судове засідання не з`явилася,

представник позивача: адвокат Гангур Михайло Іванович,

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – представник Заяць Романна Іванівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 25 червня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено протягом 26 червня 2020 року.

26 травня 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку пенсії за № 921060189700 від 06.03.2020 року; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити, ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 27.02.2020 року за №18 27-вих 2020, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 13.12.2019 року без обмежень граничного розміру пенсії та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсію за попередніх 12 місяців.

29 травня 2020 року, ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі та витребувано пенсійну справі позивача.

25 червня 2020 року, ухвалою суду відмовлено у задоволення клопотання про зупинення провадження у даній адміністративній справі.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач являється пенсіонером та одержує пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру». На момент призначення та перерахунку пенсії жодних обмежень у розмірі її виплати або перерахунку законодавством встановлено не було. 13 грудня 2019 року, рішенням КСУ, визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ та встановлено, що частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» підлягає застосуванню у первинній редакції. Таким чином відновлено порядок перерахунку раніше призначених пенсій. З метою реалізації права на перерахунок пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак 14 березня 2020 року, відповідачем незаконно відмовлено у проведенні такого перерахунку, оскільки свідомо проігнорував зазначені положення рішення Конституційного суду України з метою його невиконання. Крім того у відмові відповідач посилається на зміст Постанови № 1155, однак така стосується працівників окружних прокуратур, які на момент звернення за перерахунком пенсії створені не були, відповідно працівники місцевих прокуратур, у тому числі і керівники, отримували заробітну плату на підставі Постанови № 657.

16 червня 2020 року, відповідачем подано до суду відзив на позовну заявку, де проти задоволення позову заперечує та вказує, що після виходу позивачки на пенсію останній неодноразово проводились перерахунки. Проте з 01,06.2015 року перерахунки пенсії прокурорам не проводились у зв`язку з тим, що пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/довічне утримання призначаються відповідно до перелічених законів України, зокрема, Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ. Разом із цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-УІЩ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України, однак, не прийнято жодного нормативно-правового акту, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Отже, проаналізувавши Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції, чітко можна виокремити послідовність дій, з настанням яких виникає право на проведення у позивачки перерахунку пенсії. Враховуючи наведені норми діючого законодавства та зважаючи на прийняте Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 p., позивачка набула право на перерахунок раніше призначеної їй пенсії, у зв`язку з набранням чинності з 16.01.2020 Постановою Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 "Про умови оплати праці прокурорів" з 01.02.2020, так нк перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, а обставини настали 16.01.2020 року. Разом з тим, на час звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697 та Постанови №657 приписи нормативно-правових актів, якими затверджувалась форма такої довідки та визначався порядок її заповнення, втратили чинність, а іншого нормативно - правового акту, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм видачі відповідної довідки, немає.

24 червня 2020 року, позивачем подано до суду відповідь на відзив, де вказує, що розмір заробітної плати начальника відділу прокуратури області, посада якого прирівнюється до посади, з якої позивачу було призначено пенсію, у грудні 2020 року, тобто на момент виникнення права на перерахунок, було встановлено на підставі Постанови №657 підтверджується і відповіддю прокуратури області за № 19-93 вих-20 від 06.02.2020 на його інформаційний запит. Зі змісту Постанови № 1155 вбачається, що її положення застосовуються виключно до працівників новостворених прокуратур обласного рівня після проходження атестування їх працівниками. На час виникнення спірних правовідносин та на час надання цієї відповіді прокуратура Закарпатської області не є реформованою, отже її працівники отримують заробітну плату за Постановою №657. У відзиві відповідач наводить нові аргументи щодо неналежної форми поданої довідки та не згоден із включенням до цього документу таких складових заробітної плати як премії та матеріальної допомоги на оздоровлення. З цього приводу зазначає, що такі факти не є ані предметом, ані підставами позову, оскільки не зазначені у оскаржуваному рішенні про відмову в перерахунку пенсії, а отже виходять за межі позовних вимог та не можуть братися до уваги судом. Щодо поданої позивачем для перерахунку пенсії довідки, необхідно зазначити, що її форма розроблена Офісом Генерального прокурора України та погоджена Міністерством соціальної політики України, до складу якого входить і Пенсійний фонд України.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 03 грудня 2002 року, ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

03 березня 2003 року, відповідно до протоколу № 294, ОСОБА_1 , призначена пенсія за вислугу років з 03 грудня 2002 року.

Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” внесено зміни до постанови КМУ від 31 травня 2012 року № 505 та встановлено нові розміри посадови окладів працівникам прокуратури.

28 лютого 2020 року, позивач звернулася до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою № 1414 про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною надбавки.

До заяви надано заяву про перерахунок пенсії, паспорт та довідку 18 № 27-вих. 2020 від 27.02.20.

Відповідно до довідки, наданої прокуратурою Закарпатської області, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії 18 № 27-вих. 2020 від 27 лютого 2020 року, яка видана відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 та постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів Ук5раїни щодо оплати праці працівників прокуратури», розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу прокуратури Закарпатської області становить: посадовий оклад – 7 210,00 грн., класний чин – 2 400,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) – 2 884 грн., інші щомісячні надбавки (82%) – 10 245,08 грн., премія (60%) – 13 643,44 грн., матеріальна допомога (для оздоровлення) – 3 031,87 грн., матеріальна допомога (для вирішення соціально-побутових питань) – 3 031,87 грн., (а.с. 7-8).

06 березня 2020 року, рішенням № 921060189700 ГУ ПФУ у Закарпатській області, відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 27 лютого 2020 року, наданої до заяви про перерахунок пенсії № 1414.

Відмова мотивована тим, що постановою КМУ «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року № 1155, затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, п.7 Постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру», (а.с. 10).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно з положеннями частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались частиною 12статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

15 липня 2015 року, набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.

Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який б регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Відповідно до частин 1, 3 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 8 Основного Закону, в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип очікування суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13.12.2001 у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі, в разі необхідності, регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Згідно вимог пункту 4 рішення від 11 жовтня 2005 року у справі № 1-21/2005 Конституційний Суд України вказав, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров`я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що не проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення їй пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

При цьому, Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.

Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.

Більш того, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIIзі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIIзі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VIIпідлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність визначеного Кабінетом Міністрів України умов і порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

28 лютого 2020 року, позивач звернулася до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою № 1414 про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною надбавки.

До заяви надано, в тому числі, довідку 18 № 27-вих. 2020 від 27 лютого 2020, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії 18 № 27-вих. 2020 від 27 лютого 2020 року, яка видана відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 та постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”, розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06 вересня 2017 року, (а.с. 7)

Разом з тим, 06 березня 2020 року, рішенням № 921060189700 ГУ ПФУ у Закарпатській області, відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 27 лютого 2020 року, наданої до заяви про перерахунок пенсії № 1414.

Відмова мотивована тим, що постановою КМУ “Про умови оплати праці прокурорів” від 11 грудня 2019 року № 1155, затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, п.7 Постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України “Про прокуратуру”, (а.с. 10).

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Таким чином, дана постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року та довідка прокуратури Закарпатської області 18 № 27-вих. 2020 від 27 лютого 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивачу по даній справі з моменту появи відповідних обставин - а саме рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року.

Суд критично ставиться до посилання відповідача у рішенні від 06 березня 2020 року "Про відмову у перерахунку пенсії" на те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури на підставі Постанови КМУ від 11 грудня 2019 року № 1155, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України “Про прокуратуру”.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці прокурорів” від 11 грудня 2019року №1155 (далі - Постанова №1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 1155 установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Водночас, пунктом 6 Постанови № 1155 установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Враховуючи, що позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012року № 505, тому постанова № 1155 не застосовується до спірних правовідносин.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку пенсії за № 921060189700 від 06 березня 2020 року.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій від 27.02.2020 року за №18 27-вих 2020, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 13.12.2019 року без обмежень граничного розміру пенсії та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсію за попередніх 12 місяців, судом встановлено наступне.

18 лютого 2020 року, Офіс Генерального прокурора листом № 21-698вих20, звернувся до Міністерства соціальної політики України, в якому просить погодити порядок дій щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури, відповідно до рішення КСУ від 13 грудня 2019 року.

Відповідно до пунктів 2, 2.2, 3 Розділу 1, запропоновано перерахунок пенсії проводити за зверненнями пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України (незалежно від факту їх роботи) на підставі довідок про заробітну плату (Додаток), виданих органом прокуратури, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок (дата збільшення заробітної плати, в тому числі їх складових).

Для пенсіонерів, які не працюють, в довідці про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку г враховуються такі види оплати праці: посадовий оклад, оклад за військовим званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, чинних за відповідною посадою на час виникнення права на перерахунок; надбавка за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємної інформації враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міні України на момент виникнення права на перерахунок пенсії, якщо вона фактично встановлена особі на дату звільнення; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання „заслужений", доплата за науковий ступінь кандидата або доктора враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України момент виникнення права на перерахунок пенсії, якщо вони були факті встановлені особі з урахуванням положень пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо виключення слів „статті 81"; інші щомісячні надбавки, доплати та щомісячна премія враховуються у середніх розмірах, що фактично виплачені у місяці, у якому відбулося збільшення заробітної плати, за відповідною посадою (посадами) у тому органі прокуратури, з якого особа вийшла на пенсію, або його правонаступника; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань) у розмірі 1/12 середньомісячної заробітної плати (грошові забезпечення) за відповідною посадою (посадами) у тому органі прокуратурі якого особа вийшла на пенсію, або його правонаступника; премія з нагоди державних, професійних свят в середніх розмірах відповідною посадою, виплачені в місяці виникнення права на перерахуй пенсії. У разі відсутності або перейменування в органах прокуратури посади, якої особі було призначено (перераховано) пенсію, її посада визначається згідно з Додатком 2.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою змії розміру пенсії. Якщо пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії : минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

21 лютого 2020 року, Міністерство соціальної політики листом № 2690/0/2-20/54, погодило запропонованих порядок дій Офісом Генерального прокурора.

11 березня 2020 року, Пенсійний фонд України начальникам головних управлінь Пенсійного фонду України в областях та м. Києві, надіслав для врахування в роботі лист Офісу Генерального прокурора від 18 лютого 2020 року № 21-698вих20 та лист Міністерства соціальної політики України від 21 лютого 2020 року № 2690/0/2-20/54 щодо погодження порядку дій при перерахунку пенсій працівникам органів прокуратури, що надійшли з Міністерства соціальної політики України.

28 лютого 2020 року, позивач звернулася до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою № 1414 про перерахунок пенсії у зв`язку із зміною надбавки.

До заяви надано заяву про перерахунок пенсії, паспорт та довідку 18 № 27-вих. 2020 від 27.02.20.

Відповідно до довідки, наданої прокуратурою Закарпатської області, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії 18 № 27-вих. 2020 від 27 лютого 2020 року, яка видана відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 та постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”, розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу прокуратури Закарпатської області становить: посадовий оклад – 7 210,00 грн., класний чин – 2 400,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) – 2 884 грн., інші щомісячні надбавки (82%) – 10 245,08 грн., премія (60%) – 13 643,44 грн., матеріальна допомога (для оздоровлення) – 3 031,87 грн., матеріальна допомога (для вирішення соціально-побутових питань) – 3 031,87 грн., (а.с. 7-8).

Надана позивачем довідка прокуратури Закарпатської області відповідає зазначеному додатку 1, складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім`я та по-батькові особи, які видано таку довідку.

Відтак, вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.

Водночас, суд зазначає, що невідповідність форми наданої для перерахунку пенсії довідки не була підставою для відмови у такому перерахунку.

З огляду на встановлену під час розгляду справи протиправність рішення пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії позивача, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 27.02.2020 року за №18 27-вих 2020, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 28.02.2020 року та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсію.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо вимоги позивача про виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що згідно із статтею 2 частиною 1 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про прокуратуру, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про прокуратуру, не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам статті 58 частини 1 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

При цьому звертає увагу, що наведені вище положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Таким чином перерахунок пенсії повинен здійснюватися без будь-яких обмежень граничним розміром, а відтак перерахована пенсія також повинна виплачуватися без будь-яких обмежень граничним розміром.

Статтею 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірний характер рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., про, що свідчать квитанції від 26 травня 2020 року, (а.с.6).

З урахуванням часткового задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області сплаченого судового збору у сумі 420,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову в перерахунку пенсії за № 921060189700 від 06.03.2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) від 27.02.2020 року за №18 27-вих 2020, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, починаючи з 28.02.2020 року без обмежень граничного розміру пенсії та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсію.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень, 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяТ.В.Скраль