Рішення № 90069800, 23.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Справа № 160/12421/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» (вул. Героїв Чорнобиля, 23, корп. А, м. Нікополь, 53200, код ЄДРПОУ 42683368) до відповідача-1: Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ 39292197); відповідача-2: Державної податкової служби України головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856), відповідач 3: головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (проспект Соборний, 166, Запоріжжя, Запорізька область, 69107 про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Державної податкової служби України; відповідача-2: Державної податкової служби України головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідач 3: головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 20.11.2019 року №1334038/42683368.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» податкову накладну № 4 від 16.10.2019 р. датою її фактичного подання.

В обґрунтування адміністративного зазначено, що податковому органу для реєстрації податкової накладної №4 від 16.10.2019р. були надані усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по спірній податковій накладній та всі ці документи складені у відповідності до чинного законодавства України. Також було надіслано повідомлення з поясненнями щодо проведених господарських операцій та додано первинні документи. Первинні документи подані ним не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.198, ст. 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що також підтверджує відсутність зауважень зі сторони ДФС. Проте, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної. Позивач зазначив, що ним направлені контролюючому органу всі документи по взаємовідносинам із контрагентами, що є достатніми для встановлення правомірності складання означеної податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправне та таке що підлягає скасуванню.

Від відповідача-1 (ДФС України) до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято на регіональному рівні. Також зазначає, що зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних підприємством податкових накладних - задоволенню не підлягають, оскільки вчинення дій по реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями ДФС України, в які не допускається будь-яке втручання, оскільки є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Від відповідача-2 (ГУ ДФС у Дніпропетровській області) до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реємтраціїї податкової накладної/розрахунку коригування є ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження –фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Відсутні документи складського обліку (інвентарні описи). Вказав, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято не ним, а ГУ ДФС у Запорізькій області та підписано посадовою особою останнього, тому ГУ ДФС у Дніпропетровській області не може бути відповідачем у даній справі.

Від відповідача-3 (ГУ ДФС у Запорізькій області) до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що саме комісією ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято оскаржуване рішення, яке є правомірним, оскільки надані платником податку копії документів, складені з порушенням законодавства. Підстави для зупинення реєстрації в ЄРПН, а також порядок та умови для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН визначені Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010р. та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. Як зазначає Відповідач-3, підставою для прийняття оскаржуваних рішень було не підтверджено обґрунтованість оформлення ПН даними бухгалтерського обліку (відсутні кошторис, акти прийому передачі, використання та повернення матеріалів необхідних для виконання робіт, без надання пояснень щодо змісту проведеної операції та ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки. Крім того, контролюючий орган у відзиві зазначає, що ТОВ «Енергоспецмонтаж ЛТД» за рішення Комісії віднесено до переліку ризикових платників податку (Протокол №57 від 28.11.2019р.). Оскаржуване рішення прийнято у відповідності до Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року відкрито провадження у справі № 160/12421/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25 лютого 2020 року о 13:30 год.

В подальшому розгляд справи перенесено на 12.03.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 160/12421/19 на 30 днів, підготовче засідання призначено на 09 квітня 2020 року об 11 год. 30 хв.

В подальшому розгляд справи перенесено на 07.05.2020 року, 04.06.2020 року, 23.06.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 160/12421/19 та розпочато розгляд справи по суті на 23.06.2020 року.

Представником позивача подано до суду клопотання пор розгляд справи в письмовому провадження.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 1, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоспецмонтаж ЛТД» зареєстровано у встановленому порядку як юридична особа 10.02.2018р., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.12.2018р.

18.09.2019 року між ТОВ «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» та приватним підприємством «ПРО ІН БУД» (код ЄДРПОУ 37707549) було укладено договір субпідряду №1/09 щодо монтажу трубопроводу з`єднувальних систем густого змазування на ділянці чистових клітей (тиск 20 МПа) на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча» за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1.

За умовами договору субпідряду №1/09 від 18.09.2019 року (п. 6.2) Приватне підприємством «ПРО ІН БУД» (код ЄДРПОУ 37707549) здійснює попередню оплату за робіти з монтажу трубопроводу з`єднувальних систем у розмірі 50000,00 грн.

На виконання умов договору, приватним підприємством «ПРО ІН БУД» (код ЄДРПОУ 37707549) у жовтні 2019 року було здійснено передплату у сумі - 50000.00 грн. на підставі наступних документів:

- платіжне дорученням від 01.10.2019 року №5677 на суму - 30000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. (сплата за роботи по монтажу трубопроводів по договору №1/09 від 18.09.2019 року);

- платіжне дорученням від 10.10.2019 року №56768 на суму - 20000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. (сплата за роботи по монтажу трубопроводів по договору №1/09 від 18.09.2019 року).

На підставі отриманої передплати ТОВ «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» було складено та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі наступні податкові накладні:

- податкова накладна № 1 від 01.10.2019 року, на загальну суму - 30000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. опис товару/ робіт послуг - монтаж трубопроводу з`єднувальних систем густого змазування на ділянці шстових клітей (тиск 20 МПа);

- податкова накладна № 2 від 10.10.2019 року, на загальну суму - 20000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. опис товару/ робіт послуг - монтаж трубопроводу з`єднувальних систем густого змазування на ділянці шстових клітей (тиск 20 МПа);

Відповідно умовам договору №1/09 від 18.09.2019 року ТОВ «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» у жовтні 2019 року було виконано робіти з монтажу трубопроводу на загальну суму - 198860,00 грн.

16.10.2019 року, ТОВ «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» по вартості виконаних робіт було складено акт № 1 виконаних робіт у жовтні 2019 року на загальну суму - 198860,00 грн.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата прибуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного, кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, на виконання вимог ст.187 ПК України ТОВ «ЕНЕРГОСПЕЦМОНТАЖ ЛТД» повинно було скласти та направити на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну по першій із подій, або після іиконання робіт з монтажу трубопроводу і складання акту виконаних робіт, або після отримання передплати а роботи з монтажу трубопроводу .

На виконання вимог ст. 187 ПК України товариством у жовтні 2019 року по відповідній господарській операції було складено три податкові накладні:

- накладна № 1 від 01.10.2019 року, на загальну суму - 30000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн. при отриманні передплати згідно умовам п.6.2 договору підряду №1/09 від 18.09.2019р.);

- накладна № 2 від 10.10.2019 року, на загальну суму - 20000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн. при отриманні передплати згідно умовам п.6.2 договору підряду №1/09 від 18.09.2019р.);

- податкова накладна від 16.10.2019 року на загальну суму - 148860,00 грн. у т.ч. ПДВ - 24810,00 грн. (монтаж ту з`єднувальних систем густого змазування на ділянці чистових клітей (тиск 20 МПа) з урахуванням отриманої передплати у сумі -50000,00 грн.

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Енергоспецмонтаж ЛТД» 12 листопада 2019 року було складено оскаржувану податкову накладну №4 від 16.10.2019 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана податкова накладна була надіслана позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку до Єдиного реєстру податкових накладних, проте згідно з квитанцією від 12.11.2019 року реєстрацію ПН №4 від 16.10.2019 року було зупинено, що підтверджується копією вказаної квитанції.

Причина зупинення реєстрації, зазначена в квитанції: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 16.10.2019 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 33.20 перевищує величину залишку придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податків». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК».

Позивачем направлено контролюючому органу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування та копії документів, необхідних для проведення реєстрації ПН №4 від 16.10.2019 року, що підтверджується копією зазначеного повідомлення та квитанції №2 про його прийняття.

20.11.2019 року комісією головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області було прийнято рішення №1334038/42683368 про відмову у реєстрації ПН №4 від 16.10.2019 року в ЄРПН з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Додаткова інформація: відсутні документи складського обліку (інвентаризаційні описи).

Не погодившись з рішеннями комісії №1334038/42683368 від 20.11.2019 року товариством, 21.11.2019 року, була подана скарга у порядку ст. 56 ПК України, яка зареєстрована за №33882241 від 21.11.2019 року (квитанція №2 від 21.11.2019 р.).

Рішенням комісії з питань розгляду скарг №42399/426833/2 від 26.11.2019 р вищезазначену скаргу залишено без задоволення, а рішення регіональної комісії ДФС без змін.

У вказаному рішенні комісії з питань розгляду скарг №42399/426833/2 від 26.11.2019р. зазначено, що скаргу залишено без задоволення на підставі - ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки фактура/інвойси, акти прийому передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010р. (далі Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117).

Згідно з пунктом 3 Порядку №117, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналізуючи вказані вище норми, можна зробити висновок про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Разом з тим, як свідчить зміст копій квитанцій про реєстрацію податкової накладної, причина зупинення реєстрації, зазначена в квитанції: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 16.10.2019 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 33.20 перевищує величину залишку придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості платника податків». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК»..

Пунктом 10 Порядку №117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Разом з тим, необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117.

З огляду на відсутність державної реєстрації, вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

При розгляді справи суд враховує також висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, зокрема, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкової накладної №4 від 16.10.2019 року у ЄРПН є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам вищенаведеного податкового законодавства, суперечить вказаним нормам з урахуванням того, що, зупиняючи реєстрацію вказаної податкової накладної, контролюючий орган не зазначив обов`язкових конкретних відомостей, визначених п.13 Порядку №117.

Відповідно до п.14 Порядку №117 встановлено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

У відповідності до п.18, п.19, п.20, п.21 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 23 Порядку №117 встановлено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Так, позивачем на виконання п.56.23 ст.56 16 жовтня 2019 року було направлено на адресу податкового органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК, копії договору та додатку до нього, рахунків на оплату, акту виконаних робіт, Таблиці даних платника податку та інше. Отже, було надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по зазначеній вище податковій накладній.

Рішенням комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1334038/42683368 від 20.111.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 16.10.2019 року.

При цьому, підстави відмови у реєстрації ПН передбачають, що документи, які не надано мають бути підкресленими, проте такі документи не підкреслено.

Вивчивши зміст вказаного оспорюваного рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і копії документів наданих позивачем, що підтверджують виконання господарських операцій, оформлених позивачем за спірною податковою накладною, а також проаналізувавши і зміст Порядку №117, який був підставою для прийняття вказаних вище рішень, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення не відповідає вимогам вказаного Порядку №117, є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку, що на момент прийняття оспорюваного рішення було встановлено, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПНПН/РК контролюючий орган у відповідному рішенні повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, зокрема, які саме документи не надані платником податків для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що вказане рішення контролюючого органу є необґрунтованим та не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття такого рішення про відмову контролюючого органу ДФС зареєструвати спірні податкові накладні у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів, які підтверджують реальність господарських операцій за вищевказаною податковою накладною, оскільки вказане рішення не містять доводів та обґрунтувань відносно того, які саме документи не були надані позивачем з урахуванням того, що форма рішення передбачає конкретне визначення контролюючим органом, які саме документи не надані платником податків та не зазначено з яких підстав подані позивачем пояснення та додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозахисний характер.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року по справі №140/2160/18.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні наявна графа «документи, які не надано підкреслити», проте, жодних документів не підкреслено.

Спірне рішення комісії не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття та чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд критично ставиться до тверджень ГУ ДФС у Запорізькій області про внесення ТОВ «Енергоспецмонтаж ЛТД» до переліку ризикових, оскільки жодних доказів, на підтвердження вказаних обставин відповідачем до суду не надано.

Відтак, суд зробив висновок, що рішення комісії головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.11.2019 року № 1334038/42683368, прийнято без врахування всіх обставин у справі та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «Енергоспецмонтаж ЛТД» податкову накладну № 4 від 16.10.2019 р., суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

В свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20 травня 2013р., суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України- кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи пункту 28 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України, Порядку № 1246, Порядку № 117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, слід зазначити, що за приписами ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладку.

З огляду на викладене, оскільки належним та ефективним способом захисту порушених прав є саме обов`язок зареєструвати податкові накладні, суд зобов`язує Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну № 4 від 16.10.2019 р. датою її фактичного подання.

Таким чином, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецмонтаж ЛТД» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 3842, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 112 від 04.12.2019 року підлягають стягненню на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецмонтаж ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецмонтаж ЛТД» (53200, м. Нікополь вул. Героїв Чорнобиля 23 корп. А, ЄДРПОУ 42683368) до відповідача-1: Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ 39292197); відповідача-2: Державної податкової служби України головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856), відповідач 3: головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (проспект Соборний, 166, Запоріжжя, Запорізька область, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Запорізькій області області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.11.2019 року № 1334038/42683368.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «Енергоспецмонтаж ЛТД» податкову накладну № 4 від 16.10.2019 р. датою її фактичного подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецмонтаж ЛТД» (53200, м. Нікополь вул. Героїв Чорнобиля 23 корп. А, ЄДРПОУ 42683368) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (проспект Соборний, 166, Запоріжжя, Запорізька область, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842, 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук