Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
Справа № 13/41108.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Інвест"
про стягнення заборгованості - 11 789,84 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача – Кульчицький О.В. –дов. № 01/09/2009-01 від 01.09.09,
від відповідача –не з'явились,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
07.10.09 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача боргу 11 789,84грн.
Позов мотивований на неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором оперативного лізингу № 051/ОЛ від 09.01.08.
09.10.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/411, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 03.11.09.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.11.09 від 18.11.09 розгляд справи відкладався на 18.11.09 та 08.12.09, через неявку представника відповідача сторін, невиконання вимог ухвали про порушення провадження у справі
07.12.09 позивач уточнив позовні вимоги просив стягнути заборгованість з лізингових платежів та пеню за прострочення і зобов’язати відповідача повернути об’єкт лізингу.
08.12.09 позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві і заяві про уточнення позовних вимог.
Заява прийнята судом до розгляду як така, що відповідає вимогам ст.22 ГПК України
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребувані відзив, докази погашення заборгованості станом на час пред’явлення позову і розгляду справи не надав, контррозрахунок суми заявленої до стягнення не надав, поважних причин невиконання вимог ухвали суду не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу вказану у договорі , позовній заяві, витязі ЄДРПОУ: 03164,м. Київ, вул. Генерала Наумова,31-а, кв.1, повідомлення про вручення поштового відправлення №08685278 про час і місце розгляду справи повернуто суду з відміткою Укрпошти про вручення адресату.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
09.01.2008 між сторонами у справі був укладений договір оперативного лізингу (оренди) М 051/ОЛ (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач передав у користування Відповідача майно, а саме Комплект торгівельного обладнання у складі: холодильна вітрина W15SG (с агр. Красная); вітрина пониженої тепер тури W-15SGP MR NT (с агр. Желтая); шафа морозильна UFR370 SD; прилавок ДШ 1,6. (далі-майно), а відповідач в свою чергу зобов'язався здійснювати оплату за користування майном відповідно до „Розрахунку лізингових платежів", який викладено в Додатку № 2 до Договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 2 статті 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України “Про фінансовий лізинг”сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України “Про фінансовий лізинг”передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач повністю і вчасно виконав всі свої зобов'язання по Договору, що підтверджено замовленням №1 від 09.01.08 договором поставки обладнання №30460 від 09.01.08 (між позивачем та ТОВ «Торгкомплект») додатком до нього та актами приймання –передачі майна.
Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Як вбачається із банківських виписок позивача, відповідач систематично прострочував сплату лізингових платежів у терміни, що визначені Договором.
Звернення позивача № 14/10-01 від 14.10.08, № 06/11-01 від 06.11.08; № 05/12-04 від 05.12.08; № 17/02/09-03 від 17.02.09 та № 12/03/09-01 від 12.03.09 залишені відповідачем без належного реагування.
Станом на 17.02.09 у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем по Договору в розмірі З 271,44 грн., тобто більше трьох місяців, що є грубим порушенням умов Договору.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.
Отже, борг належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3271,44 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Положенням ч. 2. ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).
Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Листом № 17/02/09-03 від 17.02.09 позивач повідомив відповідача (вх. відповідача 23.02.09) про відмову від договору на підставі ч. 1 ст. 782 ЦК України.
Згідно до ч. 3 ст.7 Заокну України «Про фінансовий лізинг»відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
За таких обставин договір оперативного лізингу (оренди) № 051/ОЛ від 09.01.08 є розірваним з 24.02.09
За період з 10.02.09 по 23.02.09 позивачем було нараховано лізинговий платіж в сумі 516,00грн.) за формулою - розмір лізингового платежу / 28 днів * кількість днів)
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
сума інфляційного збільшення основного боргу за весь час прострочення
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на 04.12.09 сума інфляційних втрат від прострочення лізингових платежів складає 332, 30 грн.
Пунктом 11.2.1 Договору передбачено, що у випадку порушення термінів сплати лізингових платежів Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у сумі 0,1 % від непогашеної заборгованості за кожен день прострочення до повного розрахунку.
Відповідно до ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96, № 543/96-ВР, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової сішки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, сума пені нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Станом на 04.12.09 сума пені, нарахованої по Договору, складає 518, 79 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Станом на час вирішення спору відповідач порушив положення п. 12.1. Договору та ч.1 ст. 785 ЦК України, майно не повернув.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Згідно до п.10.1 договору позивач має право на дострокове повернення об’єкту лізингу у разі несплати відповідачем лізингових платежів протягом двох чергових строків.
Враховуючи, що матеріалами справи встановлене прострочення лізингових платежів як двох чергових платежів поспіль так і терміном більше 30 днів та позивач належним чином повідомив відповідача про розірвання договору лізингу і договір лізингу є розірваним тому вимога про повернення об’єкту лізингу є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.7.1,7.2 договору позивачем здійснено переоцінку об’єкту лізингу і визначено балансову вартість у сумі 10425,81 грн., що не суперечить умовам договору і положенням про бухгалтерський облік.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв’язку з неповною сплатою державного мита позивачем при уточненні позовних вимог і не оплатою майнової вимоги про повернення об’єкту лізингу вартістю 10425,81грн. державне мито підлягає стягненню до державного бюджету при прийнятті рішення у справі відповідно до вимог Декрету КМУ №7-93 та Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 за № 50
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Оскільки договір про надання адвокатських послуг №01/09-01 від 01.09.09, на підставі якого адвокат надавав послуги відповідачу, неоплачений, то у суду відсутні підстави покласти судові витрати на відповідача як не понесені.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ТОВ “Волинь-Інвест”(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 31-а, кв.1, р/р 26005060064318 в ФКВ “Приватбанк”в м. Києві, МФО 320649, код ЄДРПОУ 33549864 або з будь –якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь ТОВ “Лізингова компанія “Фаворит”(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 34349201) основний борг в сумі 3787,44грн., пеню в сумі 518,79 грн., інфляційні втрати в сумі 332,30 грн. державне мито в сумі 254,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
3. Зобов’язати ТОВ “Волинь-Інвест”(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 31-а, кв.1, р/р 26005060064318 в ФКВ “Приватбанк”в м. Києві, МФО 320649, код ЄДРПОУ 33549864 повернути ТОВ “Лізингова компанія “Фаворит”(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 34349201) Комплект торгівельного обладнання у складі: холодильна вітрина W15SG (с агр. Красная); вітрина пониженої температури W-15SGP MR NT (с агр. Желтая); шафа морозильна UFR370 SD; прилавок ДШ 1,6 балансовою вартість 10425,81грн.
4. Стягнути з ТОВ “Лізингова компанія “Фаворит”(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 34349201) з будь-якого виявленого рахунку державним виконавцем під час виконання рішення суду державне мито в сумі 104,26 грн. в дохід державного бюджету.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя І.Д. Курдельчук
Судове рішення № 9006980, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/411. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: