Рішення № 90069597, 08.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

08 червня 2020 р. Справа № 120/1323/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію на пільгових умовах на підставі ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 22.10.2019 року, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на отримання пенсії, стаж роботи за період з 01.07.1985 р. по 15.07.1994 р., з 26.07.1994 р. по 12.09.2012 р., а також врахувати в стаж роботи службу в рядах Радянської Армії з 12.10.1982 року по 12.11.1984 рік, загальний стаж роботи 29 років 3 місяці 19 днів.

В обґрунтування заявленої позиції, позивач вказав, що в вересні 2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, рішенням комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.10.2019 року за № 13 йому відмовлено в підтверджені зазначених періодів роботи, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно п.2 ч.2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки первинними документами не підтверджується робота заявника за пільговою професією, відсутні дані про заробітну плату з 1985 року по грудень 1988 року, а також відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць 22.08.1992 року. Також, відмовлено у підтверджені періоду роботу з 28.07.1994 року по 12.09.2012 року, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки професія газоелектрозварювальник, і за якою працював позивач, не передбачена чинним на період роботи списками, відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць.

Не погоджуючись з вказаною позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 10.04.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити - залишено без руху.

16.04.2020 року недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в порядку визначеному ст. 263 КАС України.

22.05.2020 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача заперечує щодо заявленого позову та вказує, посилаючись на норми ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що визначення права на пільгове пенсійне забезпечення має здійснюватись у суворій відповідності зі Списками на підставі записів у трудовій книжці та уточнюючих довідок, виданих на підставі первинних документів підприємства. Зауважує, що пільговий стаж у позивача відсутній, оскільки ним не надано документів, що підтверджують пільговий характер виконуваних ним робіт.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , і на даний час йому виповнилося повних 55 років. 06.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком по Списку № 2 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.10.2019 року за № 13 позивачу відмовлено в підтверджені періоду роботи з 01.07.1985 року по 15.07.1994 року, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно п.2 ч.2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки первинними документами не підтверджується робота заявника за пільговою професією, відсутні дані про заробітну плату з 1985 року по грудень 1988 року, а також відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць 22.08.1992 року. Відповідачем відмовлено у підтверджені періоду роботу з 28.07.1994 року по 12.09.2012 року, як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки професія газоелектрозварювальник за якою працював заявник, не передбачена чинним на період роботи списками, відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць.

На підставі вищевказаного, Комісією Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області було винесено рішення № 024650001785 від 05.11.2019 року, згідно якого, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. а також на те, що в стаж не зараховано період проходження військової служби в рядах Радянської армії, а також те, що до страхового стажу не зараховано періоди моєї роботи, які зазначені в трудовій книжці за №165, оскільки в останній не відображений рік народження.

У матеріалах справи міститься довідка професійно технічного училища №14 від 15.03.2019 року за №141, яка підтверджує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчався в Вороновицькому СПТУ-14 з 30.08.1985 року (Наказ № 12-к від 30.08.1985 року) по 03.03.1986 року (Наказ № 5-к від 03.03.1986 року) та здобув професію ««Електрогазозварник», про що в поіменній книзі обліку учнів зроблено запис за номером №10232. Відповідно до наказу Управління освіти Вінницької облдержадміністрації №138 від 27.06.1989 року СПТУ-14 реорганізовано ПТУ № 14 смт Вороновиця. Довідка видана на підставі книг наказів за 1985-1986 роки та поіменній книзі учнів.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 та довідки Могилів - Подільського об`єднаного міського військового комісаріату Вінницької області №6 від 15.01.2020 року дійсно проходив військову службу у Радянській Армії: з 12 жовтня 1982 року по 12 листопада 1984 року.

Згідно посвідчення зварника №НОМЕР_3 ОСОБА_1 підтверджено кваліфікацію та допущено до газової зварки трубопроводів та систем газопостачання на підставі рішення атестаційної комісії протокол 05.04.2004 року №ВИЗ-04-04

Згідно записів трудової книжки №165 1985 року ОСОБА_1 :

- з1985-1990 роки працював електрозварювальником в колгоспі ім. Жданова с. Слобода - Яришівська;

- з 1991-1994 роки водієм, зварником у колгоспі «Поділля»;

- Звільнений з членів колгоспу «Поділля» за власним бажанням, підстава протокол. № 6 від 29.07.1994 р.

Також в трудовій книжці зазначені встановлений мінімум людино-днів. кількість відпрацьованих днів, заробітна плата щорічно.

З 26.07.1994 року заявник прийнятий газоелектрозварювальником 3-го розряду на "Могилів - Подільська СПМК-62" що підтверджено архівною довідкою від 09.01.2019 року №9-11/1. 12.09.2012 року - звільнений з роботи.

Вказуючи, що його загальний стаж роботи 29 років 3 місяці 19 днів, що є достатнім на призначення пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Також матеріали справи містять інформацію про реорганізацію підприємств на яких працював позивач, зокрема: 26.03.1997 року створене ВАТ «Могилів - Подільське СПМК-62» (наказ №2 від 26.03.1997 року).

06.04.2010 року перейменовано в ПАТ «Могилів-Подільська СПМК-62», що підтверджується архівною довідкою від 09.01.2019 року № 09-11/5.

Також у довідці вказано, що ТОВ «Могилів-Подільська СПМК-62» створено шляхом реорганізації ПрАТ «Могилів - Подільська СПМК-62» (протокол № 2 від 30.11.2012 року).

За рішенням ТОВ «Могилів - Подільська СПМК-62» вирішено припинити діяльність шляхом його ліквідації (протокол загальних зборів від 06.02.2018 року). Витягом з ЄДРПОУ підтверджено що державну реєстрацію ТОВ «Могилів - Подільська СПМК-62» припинено 09.10.2018 року за рішенням засновника.

Згідно архівної довідки комунальної установи «Могилів - Подільський районний трудовий архів» від 23.11.2018 року № 464 колгосп ім. Жданова, с. Слобода - Яришівська в 1989 році перейменовано в колгосп «Поділля» (протокол №1 від 31.01.1989 року). У 1992 році колгосп «Поділля» перейменовано в КСП «Поділля» (протокол №2 від 14.11.1992 року). Також у 1999 році утворено СТОВ "ЛАН" (протокол №1 від 04.11 999 року). Витягом з ЄДРПОУ підтверджено, що державну реєстрацію СТОВ «Лан» припинено 22.05.2008 року за судовим рішенням.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV); «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII); Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383); Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1); Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2); Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637); Постановою Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року № 301 (далі - Постанова № 301).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно п.б ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків КС у рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15), працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Так, позивачем зазначається, що страховий стаж позивача становить 29 роки 03 місяці 19 днів. Разом з тим, відповідач вказує, що позивачем не надано підтверджуючих документів наявності стажу визначеного законом.

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

У силу п.10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно з ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з абз.2 п.1, п.2 Порядку лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного Фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно із п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови затвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Крім того, підпунктом «з» «і» «к» ч. 1, ч.3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 року (далі - Положення №590) встановлено, що крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується період навчання (підпункт «з») та служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та по інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (п.п. «а» та «б» п. 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (п.п. «в» п. 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л» прирівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду. Період, вказаний в п.п. «з» (тобто період навчання), прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Довідкою професійно технічного училища №14 від 15.03.2019 року за №141, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчався в Вороновицькому СПТУ-14 з 30.08.1985 року (наказ № 12-к від 30.08.1985 року) по 03.03.1986 року (наказ № 5-к від 03.03.1986 року) та здобув професію «Електрогазозварник», про що в поіменній книзі обліку учнів зроблено запис за номером №10232.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 та довідки Могилів - Подільського об`єднаного міського військового комісаріату Вінницької області № 6 від 15.01.2020 року ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу у Радянській Армії: з 12 жовтня 1982 року по 12 листопада 1984 року.

Згідно посвідчення зварника №НОМЕР_3 ОСОБА_1 підтверджено кваліфікацію та допущено до газової зварки трубопроводів та систем газопостачання на підставі рішення атестаційної комісії протокол 05.04.2004 року №ВИЗ-04-04

Згідно записів трудової книжки № 165, від 1985 року ОСОБА_1 :

- з 1985-1990 роки включно працював електрозварювальником в колгоспі ім. Жданова с. Слобода - Яришівська;

- з 1991-1994 роки водієм, зварником у колгоспі «Поділля»;

- Звільнений з членів колгоспу «Поділля» за власним бажанням, підстава протокол № 6 від 29.07.1994 року;

- 26.07.1994 року ОСОБА_1 прийнятий газоелектрозварювальником ІІІ розряду на "Могилів - Подільській СПМК-62";

- 12.09.2012 року - звільнений з роботи.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Розділом XXXIII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

З огляду на вищезазначене, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх списках № 2.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17 та поставі від 27.03.2020 у справі № 607/1266/17.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем, проте він вважав недостатнім вказаних записів та вимагав від позивача підтверджуючих документів для підтвердження спеціального трудового стажу.

Проте, згідно з п.20 Порядку №367 такі довідки надаються лише у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У відповідності до пункту 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Тобто, в цьому випадку, відповідачу слід було б врахувати, що якщо поданих ОСОБА_1 документів про призначення пенсії було недостатньо або на момент розгляду відповідної заяви існує сумнів їх достовірності, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, чи вчинити інші дії задля забезпечення реалізації позивачем його права на соціальний захист.

За наведених вище обставин, суд вважає, що не зарахування відповідачем пільгового стажу позивача із тих мотивів, які викладені в оскаржуваному рішеннях від 15.10.2019 року №13 та від 05.11.2019 року № 024650001785, не можна вважати обґрунтованим.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у Рішенні "Суханов та Ільченко проти України" (Рішення від 26.09.2014 року) зауважив, що вимоги заявників щодо надбавки до пенсії безперечно підпадають під дію статті 1 Першого протоколу і що їх можна вважати "майном" у значенні цього положення. Питання полягає у тому, чи можуть вважатися майном у значенні цього положення твердження заявників про те, що вони мають право на певні суми виплат, і якщо так, чи є їх невиплата втручанням у право на мирне володіння майном (п. 34).

Суд нагадує, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (п. 35).

У справі "Трегубенко проти України" (Рішення від 02.11.2004 року, п. 53) Європейський суд з прав людини зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), яке згадувалося вище, параграф 78).

У відповідності до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що приймаючи рішення про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком, відповідач не надав належної правової оцінки тим доказам, які надані позивачем для підтвердження стажу, зокрема відомостям його трудової книжки, у зв`язку з чим зробив передчасний висновок про відсутність у позивача стажу, який дає право на пенсію за віком.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог у частині визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправними.

З приводу позовних вимог зобов`язального характеру (про зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача, призначення пенсії на пільгових умовах) суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, і дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Виходячи з наведених положень, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного Управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію на пільгових умовах на підставі ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 22.10.2019 року, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на отримання пенсії: стаж роботи за період з 01.07.1985 року по 15.07.1994 року, з 26.07.1994 року по 12.09.2012 року; стаж роботи службу в рядах Радянської армії з 12.10.1982 року по 12.11.1984 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд керується ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу, який дає право на отримання пенсії, ОСОБА_1 , стаж роботи за період з 01.07.1985 року по 15.07.1994 року, з 26.07.1994 року по 12.09.2012 року, а також службу в рядах Радянської армії з 12.10.1982 року по 12.11.1984 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, який дає право на отримання пенсії, а саме, стаж роботи за період з 01.07.1985 року по 15.07.1994 року включно; з 26.07.1994 року по 12.09.2012 року, а також врахувати в стаж роботи службу в рядах Радянської Армії з 12.10.1982 року по 12.11.1984 року включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію на пільгових умовах на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22.10.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе 7, м. Вінниця, 21100,кКод за ЄДРПОУ-13322403, тел. (0432) 66-02-95).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар