Рішення № 90069596, 25.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 червня 2020 р. Справа № 120/2017/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 28.04.2020 вона звернулась до Виконавчого комітету Вінницької міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати їй інформацію про наявність на території м. Вінниця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і спору з місцями (орієнтирами) розташування. У відповідь на даний запит, відповідач листом від 06.05.2020 повідомив позивача про те, що у Виконавчого комітету відсутня інформація щодо вільних земельних ділянок на території міста Вінниця з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які можуть бути надані у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам згідно із статтею 121 ЗК України.

Разом із тим, позивач, вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність, яка полягає у не наданні запитуваної інформації, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 25.05.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку, визначеному ст. 263 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому він заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. Разом із тим, як вбачається з запиту на отримання інформації від 28.04.2020, позивач не зверталась до відповідача з запитом на отримання публічної інформації щодо земель державної та комунальної власності не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, в порядку визначеному ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 28.04.2020 позивач звернулась до Виконавчого комітету Вінницької міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати їй інформацію про наявність на території м. Вінниця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і спору з місцями (орієнтирами) розташування.

Листом від 06.05.2020 за №Б-01-29652/1-00-10 відповідач повідомив позивача про те, що для надання інформації щодо наявності вільних земельних ділянок, обов`язковим є проведення інвентаризації земель з метою встановлення обсягу вільних земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням, які можуть бути надані громадянам на виконання вимог Земельного Кодексу України. Проведення інвентаризації земель комунальної власності на території міста Вінниці - це довгостроковий та достатньо затратний процес. На даний час, рішень про проведення повної інвентаризації земель в межах міста Вінницькою міською радою не приймалось, як наслідок інвентаризації земель проведено не було.

З метою виконання положень ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких на виконавчий орган міської ради покладено обов`язок надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову, виконавчими органами міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області було направлено клопотання про надання інформації щодо вільних земельних ділянок на території міста Вінниці згідно статистичної звітності по формі 11-зем. За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, адміністративна звітність з кількісного обліку земель форми 11-зем, 12-зем, 15-зем, 16-зем знаходиться в стадії розробки.

Також відповідач зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом. Надання розпорядником інформації неіснуючої та нествореної інформації є порушенням чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, відповідач повідомив позивача про відсутність інформації щодо вільних земельних ділянок на території міста Вінниця з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які можуть бути надані у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам згідно із статтею 121 ЗК України.

Разом із тим, вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність, яка полягає у не наданні запитуваної інформації, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 статті 3 Закону №2939-VI).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

За приписами частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією;

2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міським радам надані виключні повноваження прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, земель яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Частиною 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Як уже було встановлено судом вище, 28.04.2020 позивач звернулась до Виконавчого комітету Вінницької міської ради із запитом про надання публічної інформації, в якому просила надати їй інформацію про наявність на території м. Вінниця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і спору з місцями (орієнтирами) розташування.

Листом від 06.05.2020 за №Б-01-29652/1-00-10 відповідач повідомив позивача про відсутність інформації щодо вільних земельних ділянок на території міста Вінниця з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які можуть бути надані у відповідності до норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам згідно із статтею 121 ЗК України.

Разом із тим, аналізуючи приписи статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", суд приходить до висновку, що саме відповідач згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Більше того, Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Аналогічних правових висновків також дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №127/28475/15-а) від 05 листопада 2019 року (справа №359/7966/16-а), від 07 лютого 2020 року (справа № 127/13810/17) та від 14.05.2020 (справа №127/5403/17).

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач не зверталась із запитом в порядку ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адже відповідні положення не передбачають будь-яку особливу процедуру отримання інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Вінницької міської ради, яка полягає у не надані інформації за запитом від 28.04.2020, та, як наслідок, наявність підстав для їх задоволення.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 245 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС).

Враховуючи наведені вище положення, а також фактичні обставини даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача надати позивачу повну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації від 28.04.2020.

В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання вчинення відповідачем стосовно ОСОБА_1 порушення ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на наступне.

Так, положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).

В даному ж випадку, обраний позивачем спосіб захисту її порушених прав, зокрема, шляхом визнання вчинення відповідачем стосовно ОСОБА_1 порушення ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не відповідає вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України.

В той же час, обґрунтовуючи необхідність застосування саме такого способу захисту її прав, позивач лише цитує висновки, викладені у постанові Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2014 по справі №127/13908/13-а та зазначає, що із такими висновками погодився Верховний Суд у постанові від 31.01.2018.

Як слідує зі змісту постанови Верховного суду від 31.01.2018 по справі №127/13908/13-а, посилаючись на положення ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд касаційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідачів під час надання відповіді на інформаційні запити, чим порушено право ОСОБА_1 на інформацію.

Однак, жодних висновків щодо обраного позивачем (у справі №127/13908/13-а) способу захисту її порушених прав, постанова Верховного суду від 31.01.2018 не містить.

При цьому, як слідує із змісту позовної заяви ОСОБА_1 , остання, окрім посилань на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2014 по справі №127/13908/13-а, не містить будь-яких інших обґрунтувань заявленої вимоги, які б дали змогу дійти до висновку про необхідність захисту її прав саме у визначений нею спосіб.

В даному ж випадку, враховуючи характер спірних правовідносин, що склались між позивачем та Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, зобов`язання відповідача надати повну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації від 28.04.2020, на думку суду, призведе до відновлення обсягу усіх прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України, що негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

При цьому, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Враховуючи наведені вище положення, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для звернення даного судового рішення до негайного виконання, у відповідності до положень ч. 1 ст. 371 КАС України.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для частково задоволення даного адміністративного позову.

В той же час, надаючи оцінку вимогам позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат пов`язаних із розглядом справ в сумі 17,00 грн., то суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відповідних коштів, адже матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про понесення позивачем таких витрат.

Керуючись ст.ст. 73, 74,75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Вінницької міської ради, яка полягає у ненадані ОСОБА_1 інформації за запитом від 28.04.2020.

Зобов`язати Виконавчий комітет Вінницької міської ради надати ОСОБА_1 інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації від 28.04.2020.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду в частині зобов`язання Виконавчого комітету Вінницької міської ради надати ОСОБА_1 інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації від 28.04.2020, - допустити до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Виконавчий комітет Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03084813).

Повний текст рішення складено 25.06.2020.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна