Вирок № 90062424, 26.06.2020, Старобільський районний суд Луганської області

Справа №409/765/18

Провадження №1-кп/431/40/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року м.Старобільськ Луганської області

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Кудрявцева І.В.

при секретарі Дубініній О.О.

кримінальне провадження №12017130440000348 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 11 листопада 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Білокуракине Луганської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участі: прокурора Зінченко Є.Ю.

потерпілої/цивільного позивача,

законного представника н\л

потерпілої/н\л цивільного позивача ОСОБА_2

захисника Носової Ю.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2017 року близько 16 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ-210930» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 43,7-50,4км/год на 49км.+850м. автодороги Т-13-07 сполученням «Сватово-Новопсков-Мілове» по вул.Коцюбинського смт.Білокуракине Луганської області, порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перебував на правій стороні проїзної частини автодороги по ходу руху автомобіля «ВАЗ-210930» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та знаходився в горизонтальному положенні повернутий правою боковою поверхнею тіла до рухаючогося автомобіля, на порушення п.4.14(ґ) Правил дорожнього руху України, згідно якого пішоходам забороняється затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов`язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у виді забійної рани чола з права, крововиливу в м`які покрови голови чолової області з права, крововиливу в м`язи грудини, розриву грудно-ключичного зчленування з права, перелому тіла грудини на рівні 3-х міжребер, відриву хрящової частини 2,3,4,5 ребер зліва по коло-грудневій ліній, перелому ребер: зліва 3,4,5,6,7 по передній-підпаховій лінії з пошкодженням пристіночної пліви, 2,3,4,5,6,7 по лопаточній лінії, з права - 3,4,5,6,7 по лопаточній лінії, 4,5,6,7 по передній-підпаховій з крововиливом в міжреберні м`язи, крововиливом в м`язу серця, численних розривів тканини лівої легені, крововиливу в тканину легень, численних розривів печінки, селезінки, крововиливу в біляниркову клітчатку лівої нирки, саден тильної поверхні 3,4,5 пальців лівої кисті в проекції міжфалангових суглобів і середніх флангів, відриву нігтьової пластини 5-го пальця лівої кисті, забійної рани долоневої поверхні лівої кисті в області підвищення 1-го, 5-го пальців, які утворилися незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів, мають ознаку тяжких тілесних пошкоджень стосовно живої особи і знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_3 є тупа узагальнена травма голови, грудної клітки, живота, кінцівок з множинним переломом ребер і пошкоджень внутрішніх органів супроводжуюче масивною внутрішньою кровотечею і розвитком травматичного шоку. Всі тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок ДТП, а саме внаслідок такого виду травми як перекочування колесами рухаючогося автомобіля через передню поверхню тіла. Пошкодження одягу і тілесні пошкодження встановлені при зовнішньому огляді трупа (забійна рана чола з права, крововилив в м`які покрови голови чоловій області з права, крововилив в м`язи грудини, садни тильної поверхні 3,4,5 пальців лівої кисті в проекції міжфалангових суглобів і середніх флангів, відрив нігтьової пластини 5-го пальця лівої кисті, забійна рана долоневої поверхні лівої кістки в області підвищення 1-го, 5-го пальців) утворилися від дії виступаючих частин днища автомобіля. Всі інші пошкодження утворилися внаслідок перекачування коліс. В даній дорожній ситуації водію автомобіля «ВАЗ-210930» держномер НОМЕР_1 обвинуваченому ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки слід було керуватися технічними вимогами п.12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху, згідно яких у темну пору доби та умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, як водій об`єктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-210930» держномер НОМЕР_1 обвинувачений ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду на пішохода з моменту можливого виявлення пішохода на проїзній частині. З технічної точки зору дії водія автомобіля «ВАЗ-210930» держномер НОМЕР_1 обвинуваченого ОСОБА_1 невідповідні технічним вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, знаходилися в причинному зв`язку зі створенням аварійної ситуації і наїздом.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та показав, що 11 листопада 2017 року приблизно о 16 годині 20 хвилин він їхав на автомобілі по дорозі Білокуракино-Сватово до батьків забрати дружину і дитину, рухався він зі швидкістю приблизно 50км/год., їхав він сам, були сутінки ще було не темно, він їхав з ввімкненим ближнім світлом фар, на вулиці Коцюбинського побачив що щось лежить на дорозі, побачив метрів за 5-10 оскільки видимість була не дуже добра і асфальт був мокрий, йому здалось що то дерево лежить, він почав пригальмовувати і об`їжджати з правої сторони, але не встиг і наїхав лівим переднім колесом і можливо заднім, одним або двома колесами. Він зупинився метрів за 10-20 і вибіг з машини, в той час по дорозі в зустрічному напрямку рухався автомобіль «Камаз», він побачив що то лежить людина, і злякався, хотів когось покликати на допомогу, побачив попереду світло фар автомобіля і сів у свій автомобіль і поїхав назустріч щоб покликати на допомогу, той автомобіль проїхав а він зупинив машину і побіг до них, зупинився він одразу за мостом метрів за 100 від місця пригоди, до місця події він повернувся пішки а його автомобіль залишився за мостом, з місця пригоди його автомобіль не було видно. Коли він повернувся до місця події, то біля тіла стояла машина з якої вийшли чоловік і жінка, і ще там була сусідка яка живе навпроти місця пригоди. Він не міг знайти свій телефон і люди викликали швидку, потім приїхала швидка і поліція. Лежало тіло поперек дороги, одягнений у камуфляжну форму, погода у той день йшла мряка цілий день. Він пояснював людям, що він не винен і що тіло лежало на дорозі. Він весь час там був, свій автомобіль він потім поставив на те місце, де зупинявся вперше. Його стан здоров`я дозволяв пересуватися, він не був у стані сп`яніння, у той же день близько 18 години його відвезли у лікарню на обстеження, а потім близько 22 години проводили слідчий експеримент за його участю. Він не міг побачити тіло, щоб зупинитися вчасно, він не знає лежав живий чоловік чи вже мертве тіло, чи були ще автомобілі чи пішоходи не пам`ятає.

Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджується сукупністю наступних доказів:

Показаннями н\л потерпілої ОСОБА_4 , яка показала у судовому засіданні, що 11 листопада 2017 року приблизно о 16-00 годині їм подзвонив ОСОБА_3 і сказав, що повертається з роботи, вона зі своєю матір`ю ОСОБА_2 пішли його зустрічати, але не дійшли до мосту і повернулись додому. Приблизно за півгодини їм подзвонили і повідомили, що ОСОБА_3 збили, вона з матір`ю побігли на місце події, дощу тоді не було, тільки почало темніти, асфальт не був мокрий, коли вони прибігли, то ОСОБА_3 лежав на дорозі, до нього не пускали, а потім сказали що він помер. ОСОБА_3 був їй не рідним батьком, у свідоцтві про народження вказано батьком іншого, ОСОБА_3 не удочеряв її, вона з трьохрічного віку живе з матір`ю і ним і ОСОБА_3 був їй за рідного батька, допомагав, жили однією сім`єю.

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка показала у судовому засіданні, що вона є матір`ю ОСОБА_3 і 11 листопада 2017 року приблизно о п`ятій годині вечора до них приїхав сусід і повідомив, що її сина ОСОБА_3 переїхала машина. Вони поїхали до місця події, ОСОБА_3 лежав вздовж дороги з правої сторони на асфальті з краю головою до мосту. Їх не пускали до нього, дорога була не мокра, мряки не було вдень. Вона з чоловіком жила окремо від сина, за життя ОСОБА_3 спиртне вживав лише по святам, у той день з ним не спілкувались, він працював трактористом і йшов з роботи, одягнений був у камуфляжні куртку і штани зелені і без шапки, вона бачила білу фарбу під нігтем у пакетику.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка показала у судовому засіданні, що вона є дружиною ОСОБА_3 і 11 листопада 2017 року приблизно о четвертій годині вечора подзвонив їй ОСОБА_3 і сказав що з роботи йде додому, він затримувався і вона з донькою вирішили вийти його зустріти, вони не дійшли до містка по вул. Коцюбинського і повернулись додому, оскільки вона вийшла в халаті і було прохолодно. Вона і донька повернулись додому і ще не зайшли в хату як приблизно о 16-20год. подзвонила сестра і сказала що ОСОБА_3 збили, їй повідомила ОСОБА_6 , навпроти двору якої він лежав. Вона побігла і приблизно за 50 метрів від містка побачила що ОСОБА_3 лежить на асфальті, його права рука лежала на ньому, а ліва рука на асфальті. Вона почала піднімати ОСОБА_3 , тіло ще було тепле і вона думала що він живий, стояла меддопомога і сказали що йому вже нічого не допоможеш, у нього біля руки лежав телефон і вона його забрала, у нього не було нігтів, була сильно розчавлена голова, крові було дуже багато, одягнений був у куфайку камуфльовану зеленого кольору, брюки камуфльовані, берци коричневі, лежав він вздовж на проїжджій частині на спині головою до містка в напрямку як додому йти як на ОСОБА_7 їхати. ОСОБА_3 випивав не часто, коли дзвонив їй то був нормальний, вона б одразу почула що він п`яний, її доньку ОСОБА_4 він не усиновляв. Автомобіль білого кольору стояв не там, де наїзд був а аж на містку, обвинуваченого ОСОБА_1 вона вперше побачила.

Показаннями свідка ОСОБА_8 , який показав у судовому засіданні, що 11 листопада 2017 року о 16 -00 годині він їхав на автомобілі ВАЗ-21011 з с.Дем`янівка у смт.Білокуракине, разом з ним в автомобілі були його дружина ОСОБА_9 та його зять ОСОБА_10 , на шляху ніяких машин не було ні попутних, ні зустрічних. Доїжджаючи до смт.Білокуракине перед мостом він висадив ОСОБА_10 і той пішов додому, а він разом з дружиною продовжив рук на автомобілі, переїхав через міст і зустрів автомобіль «дев`ятку», як у подальшому з`ясувалось це був обвинувачений ОСОБА_1 , проїхав близько 200 метрів і на вулиці Коцюбинського у смт.Білокуракине побачив що лежить щось незрозуміле, він подумав що то коробок, зупинився і побачив що то лежав чоловік на дорозі вздовж дороги, його дружина перевірила у нього пульс у нього і вже не було ознак життя, одразу він викликав поліцію а його дружина «швидку допомогу» і підійшов обвинувачений ОСОБА_1 і говорив що хотів подзвонити кудись, і одразу підійшла ОСОБА_11 , яка викликала дружину того, хто загинув. Видимість була смеркалось о четвертій годині вечора і вуличне освітлення ще не ввімкнули, він їхав з ввімкненим ближнім світлом фар, ОСОБА_10 висадили на відстані приблизно 300-350 метрів від тіла, яка була погода точно не пам`ятає, можливо трохи мжичка. Першою приїхала «швидка допомога», а потім поліція. Він їхав по правій стороні, а тіло лежало посередині лівої сторони на зустрічній смузі головою у напрямку до с.Дем`янівка звідки він їхав, тіло лежало на спині і руки розкинуті, не видно було що тіло переїхано і він подумав що можливо п`яний лежить. Сліди автомобіля біля тіла були збоку від чоловіка у кювет прям слід легкового автомобіля на праву сторону. Раніше ОСОБА_3 він не знав. Як знайшли тіло то буквально через пару хвилин підійшов обвинувачений ОСОБА_1 і казав що він наробив і щоб викликали «швидку», обвинувачений ОСОБА_1 був схвильований і начебто не п`яний. Автомобіль обвинуваченого ОСОБА_1 біла «дев`ятка» стояла далі біля мосту, а від мосту до аварії близько 200 метрів, вона там залишилась стояти розвернута була до аварії. З ОСОБА_6, з обвинуваченим ОСОБА_1 раніше не був знайомий, обвинувачений ОСОБА_1 ще до приїзду працівників поліції показував йому як він їхав і злетів в кювет і показував слід, говорив що його засліпив «Камаз», що він не міг переїхати і тільки через руку і що напевно його хтось збив а він їхав опісля. Загиблий був одягнений у камуфльовану форму наче як військова і верх і низ, що було на голові не пам`ятає. Як їхав то він побачив тіло здалеку метрів за 100 і думав що то коробок, а як під`їхав до нього то побачив що то чоловік лежить на зустрічній смузі, він зупинився бо зрозумів що то людина лежить. Слід легкового автомобіля в кювет був начебто як на руку наїхав, слід іде вздовж голови праворуч і злетів в кювет одним колесом, слід довжиною два-три метри, було два сліди і одне колесо права сторона пішла в кювет а потім далі виїхав, в кювет не злетів повністю, обвинуваченого ОСОБА_1 він зустрів і при ньому обвинувачений ОСОБА_1 не розвертався.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який показав у судовому засіданні, що 11 листопада 2017 року приблизно о шістнадцятій - сімнадцятій годині він їхав на автомобілі з с.Дем`янівка разом з ОСОБА_12 ОСОБА_13 , пора доби була сіріло, смеркло, похмура погода, прохолодно, вогко, спустились до смт.Білокуракине і на «п`ятачку» біля містка йому зупинили і він вийшов з машини і пішов додому, а ОСОБА_14 і ОСОБА_15 поїхали далі. Він пройшов 200-250 метрів і побачив що на «п`ятачку» де його висаджували зупинився якийсь легковий автомобіль, потім розвернувся і поїхав назад, який автомобіль він не бачив взагалі, а за звуком визначив що автомобіль легковий, він не надав цьому значення і пішов далі. Про ДТП він дізнався у той же день пізніше від ОСОБА_16 , який подзвонив йому і розповів, що на відстані 100-200 метрів від того місця де його висадили, сталась ДТП, що він їхав і побачив що на дорозі лежав чоловік. З с.Дем`янівка до смт.Білокуракине їхали приблизно півгодини, автомобілів не було ні зустрічних, ні таких що обганяли. Він був тверезий, на місце події він не ходив, обвинуваченого він не знає і не спілкувався.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка показала у судовому засіданні, що 11 листопада 2017 року близько 16-00 години вона їхала на автомобілі разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з с.Коноплянівка, заїжджали у с.Дем`янівка і їхали у смт.Білокуракине, пора доби була смеркалось, висадили ОСОБА_10 перед мостом і поїхали далі, за кермом був ОСОБА_8 , через деяку відстань побачили що щось лежить, під`їхали ближче і побачили що лежить людина, зупинились і підійшли до нього, вважали що п`яний, вона і ОСОБА_8 перевірили пульс і вже не було чути пульсу, вона і чоловік зі своїх телефонів викликали «швидку» і поліцію. До того як прихали «швидка» і поліція вийшла жінка, яка живе навпроти, яка говорила що це лежить ОСОБА_17 , пізніше хвилин через 10-15, точно вона не пам`ятає, під`їхав автомобіль і хлопець підійшов. Людина лежала на спині, ногами в напрямку смт.Білокуракине а головою у напрямку, звідки вони їхали, слідів вона не пам`ятає, погода начебто як туман і не мокро точно вона не пам`ятає. Вони їхали з ввімкненим світлом фар, машин не було нікого, коли висадили ОСОБА_10 перед мостом і поїхали далі то їм назустріч їхав легковий автомобіль, марку вона не розуміє, колір не роздивлялась. Коли підійшов хлопець то чи був він на машині не пам`ятає, він говорив що він наробив.

Показаннями свідка ОСОБА_18 , яка показала у судовому засіданні, що вона живе недалеко від місця події і у листопаді 2017 року надвечір вона вийшла з будинку і побачила що на дорозі стояв автомобіль і двоє людей і говорили що дивись людину збили, вона вийшла подивитись і побачила що начебто той хто загинув ОСОБА_19 і вона подзвонила сестрі ОСОБА_20 і повідомила що Світличного збили. Тіло лежало прямо на спині головою додому недалеко від узбіччя, крові вона не бачила, одягнений був у «ласкате», дощу і туману не було, погода була нормальна, пора доби темнувата. Тих людей що стояли вона не знає.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.11.2017р. зі схемою, додатком та фототаблицями до нього, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого місцем пригоди є вул.Коцюбинського смт.Білокуракине Луганської області, огляд проводився за погодних умов туман, без опадів температура повітря +3°С, напрямок проведення огляду від вул.Коцюбинського до вул.Коцюбинського, вид події - наїзд на пішохода, орієнтир для проведення вимірів: в поздовжній проекції 60,2, в поперечній проекції 6,40. Оглядом встановлено що обстановка на місці пригоди до початку огляду не змінювалась, місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано на вулиці, проїзна частина горизонтальна ділянка, покриття асфальтобетонне сухе забруднене, нерівності та пошкодження дорожнього покриття відсутні, дорожнє покриття загальною шириною 6,40м призначено для руху в двох напрямках, число смуг для руху відсутні, дорожня розмітка відсутня, до проїзної частини примикають узбіччя покриття ґрунт праворуч 3,0м, ліворуч 1,50м, далі за тротуаром - узбіччям розташовано праворуч кувет, ліворуч кувет, рух на ділянці не регулюється, дорожні знаки відсутні, пора доби темна, освітлення на момент огляду міське електроосвітлення, прилади відеоспостереження на місці ДТП відсутні, загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія установлено додатково слідчим експериментом, об`єкти що обмежують оглядовість з робочого місця водія відсутні, наявність слідів на схемі, оглянуто транспортний засіб ВАЗ 21093 номерний знак НОМЕР_1 , локалізація пошкоджень на транспортному засобі - кріплення захисту двигуна має пошкодження у вигляді розриву металевої конструкції, характерні для даного ДТП сліди на транспортному засобі відсутні, завантаження транспортного засобу на момент огляду - водій, гальмові системи - працездатна, рульове керування - справне, колеса і шини - «Кама 519» протектор у вигляді ялинки висота протектора 7мм, зовнішні світлові прилади, сигнал, склоочисники, склообмивачі, дзеркала заднього вигляду, наявність на склі предметів які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість - у робочому стані, локалізація пошкоджень та слідів контактної взаємодії, нашарувань, відшарувань речовин на ТЗ - відсутні, сліди шин на схемі, інші сліди на дорожньому покритті - див. схему, на асфальтній поверхні перед трупом ОСОБА_3 зі сторони вул.Центральна виявлено слід котіння продовгуватої форми довжиною 2,20м шириною 0,14м, слід протектора виражено слабо, з лівої сторони відображено малюнок у вигляді прямих продовжуваних ліній довжиною 0,006м які паралельні друг другу (див. додаток до протоколу), ознаки напрямку руху транспортного засобу - див. схему, наявність відокремлених від транспортного засобу частин, деталей і інших об`єктів - відсутні, наявність на місці ДТП слідів контактної взаємодії ТЗ з навколишніми об`єктами - див. схему, наявність слідів контактної взаємодії особи з навколишніми - див.схему, відомості про труп - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході огляду вилучено ніготь, автомобіль марки ВАЗ 21093.

(т.1 а.к.п. 8-24 )

Актом комісійного обстеження місця скоєння ДТП, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого обстеженням ділянки скоєння ДТП на км 49+850 автомобільної дороги Т1307 Сватове - Новопсков - Мілове встановлено ділянка автодороги в плані пряма, ширина проїзної частини 6,4м, ширина узбіч: ліва 3,30м, права 2,60м, профіль проїзної частини не вимірювався, висота насипу 0,5м, наявність штучних споруд - немає, наявність огороджень - немає, дорожня розмітка - немає, дорожні знаки - згідно дислокації, погодні умови - темний час доби, температура повітря +7°С, дорожні умови - а\бетонне покриття чисте, сухе, без деформацій.

(т.1 а.к.п.25)

Протоколом огляду транспортного засобу від 11.11.2017р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого у темний час доби, без опадів, при штучному освітленні, виконано огляд ВАЗ 21093, 2006р.в., реєстраційний номер НОМЕР_3 , кріплення захисту двигуна має пошкодження у вигляді розриву металевої конструкції, при огляді встановлено відсутність слідів на транспортному засобі, модель шин «Кama 519 » протектор у вигляді ялинки глибина 7мм пошкоджень не мають, передні колеса знаходяться рівно щодо транспортного засобу, характер вантажу - водій, стан рульового управління - справне, стан гальмівної системи: робочої: працездатна, стан освітлювальних, сигнальних приладів, вітрового і бокового скла автомобілів, дзеркал заднього огляду, ступінь їх забруднення, наявність та справність склоочисників - у робочому стані, показання спідометра 156056.

(т.1 а.к.п.29-30)

Протоколом огляду місця події від 11.11.2017р. дослідженим у судовому засіданні, згідно якого місцем огляду є асфальтована ділянка дороги вул.Коцюбинського смт.Білокуракине, яка пролягає біля стовпів ЛЕП а саме №37. На вказаній ділянці дороги напрямком смт.Білокуракине - с.Шовкунівка виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп розміщений на спині головою по напрямку с.Шовкунівка, ногами по напрямку смт.Білокуракине, на відстані 1,5м від правого боку дорожнього покриття. Права рука відведена від тулуба під кутом 45°. Ліва рука відведена від тулуба приблизно 45°, зігнута в ліктьовому суглобі під кутом близьким до прямого, кисть стикається з передньою стінкою живота зліва, ноги випрямлені та трохи розведені в боки. На трупі мається наступний одяг. Куртка камуфльована на замку типа «блискавка», який на момент огляду знаходиться в застебнутому положення до рівня середніх розрізів грудної клітини. правий рукав куртки при піднятий до рівня верхньої треті передпліччя, лівий рукав при піднятий до рівня середньої треті передпліччя. маються пошкодження тканини куртки лівого бокового шву у вигляді розрива від шва пройми рукаву, а також розрив тканини рукаву куртки передньої зовнішньої поверхні. В правому нагрудному кармані виявлено коробка цигарок «Столичні» червоного кольору. В лівому боковому кармані виявлено бумажник чоловічий чорного кольору в якому знаходились водійські права на ім`я ОСОБА_3 . В правому боковому кармані куртки виявлено дві будівельні перчатки. Під час огляду коробка цигарок, чоловічий бумажник, водійське посвідчення, будівельні перчатки поміщено до поліетиленового пакету синього кольору, горловина якого опечатана паперовою біркою, яка скріпила нитку коричневого кольору. На бірці маються підписи понятих та учасників огляду. Штани камуфльовані з коричневим армійським ременем на поясі, футболка сірого кольору, брюки спортивні камуфльовані, плавки сірого кольору, ботинки коричневого кольору зі шнурками чорного кольору. Труп на дотик теплий, трупні плями, трупне задубіння відсутнє. Кістки ззаду черепа на дотик цілі. При пальпації грудної клітини мається її неприродна рухливість, хруст кісткових відламів справа і зліва. Кістки суглобів верхні та нижніх кінцівок на дотик цілі. Очі привідкриті, роговиці прозорі, з`єднувальні оболочки без крововиливів, із отворів носа та полості роту при перевертанні трупу виділяється рідка кров. Рот привідкритий, язик знаходиться в полості роту за лінією зубів, на шиї пошкодження відсутні. Пошкодження в лобній області з права в проекції брові мається велика рана, дном якої є кістка черепу. В області підборіддя в центрі мається ділянка з накладенням речовини сіро-чорного кольору На тильній поверхні 3,4 пальця лівої руки маються рани, запавшою, мокрої, червоної поверхні. Нігтьова пластина 5 пальця лівої кисті відсутня з оголенням мокрих м`яких тканин червоного кольору На долонній поверхні лівої кисті, проекція піднесення 1 та 5 пальців, рана продовгуватої форми з заповнюваною, мокрою поверхнею. В області піднесення 5 пальця лівої кисті мається ділянка з накладенням речовини сіро-чорного кольору. Будь-яких інших пошкоджень зовнішнім оглядом трупу не виявлено. Від голови трупа по направленню до обочини мається патьок речовини бурого кольору з утворенням калюжі в діаметрі близько 25см, розміщена на відстані 90см від краю дорожнього покриття.

(т.1 а.к.п.31-33)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2017р. за участі ОСОБА_1 , дослідженим в судовому засіданні, в ході якого для встановлення конкретної видимості перешкоди з місця водія та загальної видимості слідчий, водій автомобіля ВАЗ 21093 держ№ НОМЕР_3 ОСОБА_1 та поняті прибули на вул.Коцюбинського смт.Білокуракине Луганської області. Після чого вказаний автомобіль було розміщено на ту ж смугу і в тому ж напрямку руху, в якому перебував автомобіль під час дорожньо-транспортної пригоди. Водієві ОСОБА_1 було включити ближнє світло фар і підтримувати обороти двигуна відповідно руху перед ДТП. Понятим було запропоновано визначити відстань, на якій з місця водія вони чітко розрізняють елементи дороги. Для цього від автомобіля ВАЗ 21093 держ.№ НОМЕР_1 вперед рухався демонстратор. Понятим було роз`яснено, що в момент, коли права межа проїжджої частини з узбіччям перестає відрізнятися їм слід подати команду для зупинки демонстратора. Відстань від передньої частини автомобіля ВАЗ 21093 держ№ НОМЕР_3 до зупинки демонстратора склала при ближньому світлі фар - 56,30м, при дальньому світлі фар - 85,0м. Для визначення конкретної видимості манекен, який імітує пішохода був поміщений на асфальтобетонне покриття на ту ж смугу і в тому ж напрямку руху, в який передувало дорожньо-транспортній пригоді. Автомобіль ВАЗ 21093 держ№ НОМЕР_3 був віддалений від вказаного місця на відстань 100 метрів. Шляхом наближення автомобіля до місця розміщення пішохода було встановлено, що конкретна видимість пішохода у горизонтальній поверхності (за характерними ознаками) в даних дорожніх умовах склала при ближньому світлі фар- 55м, при дальньому світлі фар - 76,70м. Для визначення видимості учасник слідчої дії, що імітує пішохода, одягнений а одяг, схожий на одяг в який був одягнений пішохід, був поміщений на ту ж смугу і в тому ж напрямку руху в який передувало дорожньо-транспортній пригоді. Автомобіль ВАЗ 21093 держ№ НОМЕР_3 був віддалений від вказаного місця на відстань 100 метрів. Шляхом наближення до місця розміщення пішохода було встановлено, що конкретна видимість пішохода (за характерними ознаками) в даних дорожніх умовах склала при ближньому світлі фар - 56м, при дальньому світлі фар - 76,70м.

(т.1 а.к.п.34-35)

Протоколом огляду місця події від 18.12.2017р. з фототаблицями до нього, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого місцем огляду є бокс №2 Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області, розташований за адресою: вул.Паркова, 25, с.Білокуракине. Під час огляду боксу на оглядовій ямі було оглянуто автомобіль ВАЗ 210930 держ№ НОМЕР_3 . Під час огляду днища в автомобілі було виявлено, що в автомобілі тріснута ліва сторона кронштейна лівої розтяжки ричага. Більш будь-яких пошкоджень виявлено не було. Також слідів біологічних речовин виявлено не було.

(т.2 а.к.п.82-85)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29.12.2017р. за участі статиста, дослідженим в судовому засіданні, в ході якого для визначення загальної і конкретної видимості слідчий разом з понятими а також статистом прибули на вул.Коцюбинського смт.Білокуракине Луганської області. Визначення загальної видимості. Для визначення загальної видимості з місця водія автомобіля ВАЗ 21093 держ№ НОМЕР_1 даний автомобіль був розміщений на ту ж смугу і в тому ж напрямку руху, яке передувало дорожньо-транспортній пригоді. Статисту ОСОБА_22 , було запропоновано включити світло фар і підтримувати обороти двигуна відповідні рухові автомобіля. Після цього статисту і понятим було запропоновано визначити відстань, на якій з місця водія вони чітко розрізняють елементи дороги. Для цього від стоячого автомобіля ВАЗ 21093 вперед по правому узбіччі рухався демонстратор, утримуючи у руці аркуш білого паперу, періодично повертаючи його торцевою стороною в бік спостерігача і понятих. Спостерігачеві і понятим було роз`яснено, що в момент, коли права межа проїзної частини з узбіччям перестає відрізнятися їм слід подати команду для зупинки демонстратору. Відстань від передньої частини автомобіля ВАЗ 21093 до зупиненого демонстратора склало при ближньому світлі фар - 72,8м, при дальньому світлі фар - 90,8м. і є загальною видимість з місця водія автомобіля ВАЗ 21093 в даній дорожній обстановці. Визначення конкретної видимості. Визначення конкретної видимості нерухомого об`єкта (перешкоди) при відсутності світла фар зустрічного транспортного засобу. Для визначення конкретної видимості манекен, який імітує лежачого пішохода,одягнений в одяг аналогічний одягу ОСОБА_3 , був поміщений на місце наїзду. Автомобіль ВАЗ 21093 був видалений на відстань 100 метрів. Шляхом наближення автомобіля до місця розміщення пішохода було встановлено, що конкретна видимість пішохода (за характерними ознаками) в даній дорожніх умовах становить при ближньому світлі фар - 55,2м, при дальньому світлі фар - 61,3м.

(т.2 а.к.п.98-99)

Висновком №168 від 11.11.2017р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , дослідженим у судовому засіданні, згідно якого судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_3 встановлено наступні тілесні ушкодження: забита рана лобної області праворуч, крововилив у м`які покрови голови в лобній області праворуч; крововилив у м`язи грудей, розрив грудино-ключичного зчленування праворуч, перелом тіла грудини на рівні 3-х міжреберій, відрив хрящової частини 2,3,4,5 ребер ліворуч по навкологрудинній лінії, переломи ребер: ліворуч: 3,4,5,6,7 по передньо-пахвовій лінії з пошкодженням пристіночної плеври, 2,3,4,5,6,7 по лопаточній лінії; праворуч - 3,4,5,6,7 по лопаточній лінії, 4,5,6,7 - по передньо-пахвовій лінії з крововиливами у міжреберні м`язи, крововилив у м`яз серця, численні розриви тканини лівої легені, крововиливи в тканину легень; численні розриви печінки, селезінки, крововилив в навколониркову клітковину лівої нирки; садна тильної поверхні 3,4,5 пальців лівої кисті в проекції міжфалангових суглобів і середніх фаланг, відрив нігтьової пластини 5-го пальця лівої кисті, забита рана долоневої поверхні лівої кисті в області підвищень 1-го і 5-го пальців. Усі встановлені тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, стосовно до живої особи і перебувають в причинному зв`язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_3 стала тупа поєднана травма голови, грудної клітини, живота, кінцівок з множинними переломами ребер і пошкодженнями внутрішніх органів, яка супроводжувалась масивною внутрішньою крововтратою та розвитком травматичного шоку. Смерть ОСОБА_3 настала приблизно за 4-6 годин до моменту дослідження трупа. Судово-токсикологічною експертизою сечі і крові трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий алкоголь в концентрації: у сечі - 4,29‰, у крові - 3,26‰, що відповідає тяжкому алкогольному отруєнню.

(т.1 а.к.п.51-53)

Висновком №168/1 від 18.12.2017р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , дослідженим у судовому засіданні, згідно якого судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_3 встановлено наступні тілесні ушкодження: забита рана лобної області праворуч, крововилив у м`які покрови голови в лобній області праворуч; крововилив у м`язи грудей, розрив грудино-ключичного зчленування праворуч, перелом тіла грудини на рівні 3-х міжреберій, відрив хрящової частини 2,3,4,5 ребер ліворуч по навкологрудинній лінії, переломи ребер: ліворуч: 3,4,5,6,7 по передньо-пахвовій лінії з пошкодженням пристіночної плеври, 2,3,4,5,6,7 по лопаточній лінії; праворуч - 3,4,5,6,7 по лопаточній лінії, 4,5,6,7 - по передньо-пахвовій лінії з крововиливами у міжреберні м`язи, крововилив у м`яз серця, численні розриви тканини лівої легені, крововиливи в тканину легень; численні розриви печінки, селезінки, крововилив в навколониркову клітковину лівої нирки; садна тильної поверхні 3,4,5 пальців лівої кисті в проекції міжфалангових суглобів і середніх фаланг, відрив нігтьової пластини 5-го пальця лівої кисті, забита рана долоневої поверхні лівої кисті в області підвищень 1-го і 5-го пальців. Усі встановлені тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, стосовно до живої особи і перебувають в причинному зв`язку з настанням смерті. Причиною смерті ОСОБА_3 стала тупа поєднана травма голови, грудної клітини, живота, кінцівок з множинними переломами ребер і пошкодженнями внутрішніх органів, яка супроводжувалась масивною внутрішньою крововтратою та розвитком травматичного шоку. Усі встановлені тілесні ушкодження могли виникнути в результаті ДТП, а саме в результаті такого виду автомобільної травми, як перекочування колесами рухаючогося легкового автомобіля (переїзду) через передню поверхню тіла. Пошкодження одягу і тілесні ушкодження, встановлені при зовнішньому дослідженні трупа (забита рана лобної області праворуч, крововилив в м`які покрови голови в лобній області праворуч, садна тильної поверхні 3,4,5 пальців лівої кисті в проекції між фалангових суглобів і середніх фаланг, відрив нігтьової пластини 5-го пальця лівої кисті, забійна рана долоневої поверхні лівої кисті в області підвищень 1-го і 5-го пальців) утворились від дії виступаючих частин днища автомобіля. Усі інші ушкодження утворились в результаті перекочування колес. В момент ДТП потерпілий знаходився у горизонтальному положенні, можливо повернений правою боковою поверхнею тіла до рухаючогося транспортного засобу. Відповідь на питання №11 даної постанови не входить до компетенції судово-медичного експерта.

(т.2 а.к.п.25-28)

Показаннями судово-медичного експерта Романчук Д.С. даними в судовому засіданні по уточненню змісту висновку №168 від 11.11.2017р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 та висновку №168/1 від 18.12.2017р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , який показав у судовому засіданні, що відсутність у висновку №168/1 підпису про попередження про кримінальну відповідальність є помилкою, щось відволікло і він недодивився і не додивились медичні реєстратори при видачі висновку, він особисто складав цей висновок, особисто його друкував і повністю підтверджує викладене у ньому. Безпосередньою причиною смерті є масивна крововтрата з розвитком травматичного шоку, який розвився в результаті тупої поєднаної травми голови, грудної клітини, живота, кінцівок з численними переламами ребер, пошкоджень внутрішніх органів, що супроводжувалось масивною крововтратою, внаслідок чого розвився травматичний шок. Голова не була пробита, головний мозок не було пошкоджено, ноги не було пошкоджено. Кисті рук мають пошкодження у виді саден, відриву нігтьової пластини, забитої рани, відокремлено ці тілесні ушкодження не є такими що призводять до смерті, але має місце поєднана травма яка призвела до розвитку травматичного шоку. В області голови малась забита рана лобної області праворуч, а також крововилив в м`які покрови голови в лобній ділянці справа в проекції даної рани. Дном рани є кістка черепа, вони не були пошкоджені. Усі пошкодження які є описані, є травма кисті, такого поняття як судово-медичний діагноз не існує. Травма є поєднаною, це травма супроводжується ушкодженнями в багатьох ділянках тіла у своїй сукупності призводить до наслідків, які мають за собою смертельний наслідок, усі встановлені тілесні ушкодження в даній ситуації мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і перебувають у причинному зв`язку з настанням смерті, оскільки усі ушкодження мають вид поєднаної травми, яка своїм плином привела до розвитку травматичного шоку, в даній ситуації розділити тілесні ушкодження неможливо, тому що вони були спричинені одночасно. Всі тілесні ушкодження в результаті одного виду травмуючої дії, має місце автомобільна травма внаслідок переїзду колесами, пальці і лоб - це виступаючими частинами автомобіля, усе інше це переїзд колесами. Можна сказати, що він лежав правим боком поперек дороги відносно транспортного засобу. Найвірогідніше, що переїздили два правих колеса автомобіля переднє і заднє. Одяг він описав в рамках своєї компетенції. Враховуючи характер ушкоджень можливо вважати що це було під прямими кутом відносно тулуба середньої умовної лінії. Враховуючи характер, локалізацію усіх ушкоджень у сукупності це дало підстави вважати, що ці ушкодження утворились в результаті виступаючих частин днища автомобіля. Днище автомобіля він не досліджував. Мав місце вплив тупими твердими предметами, не має ушкоджень колючого, ріжучого характеру, тупим твердим предметом який мав визначену поверхню мав грані які при своєму стиканні утворюють ребра, який не має інших характеристик, не рубає, неможливо різати. Встановлено наявність алкоголю на момент смерті, у мертвої людини цифри в сечі і крові не змінюються, можливо сказати що не рухався, це тяжке алкогольне отруєння, виведення йде через легені, сечу, цифри в сечі це вже виведення і до цього людина перебувала з цифрами у крові більш високими.

Висновком №197-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 , дослідженим у судовому засіданні, згідно якого на поверхні клаптя, в області країв пошкодження, на стінках країв і на підшкірно-жировій клітковині, маються рясні накладення часток речовини коричнювато-чорного кольору та прозорі частки речовини білого кольору і часток речовини чорного кольору.

(т.1 а.к.п.65-66)

Висновком №196-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 , дослідженим у судовому засіданні, згідно якого на клапті шкіри лобної області праворуч наявна наскрізну забита рана злегка хвилеподібної форми з поверхневим додатковим пошкодженням лінійної форми. Встановлене ушкодження утворилось від ударної дії тупим, твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею у вигляді вираженого ребра. При контактно-дифузному дослідженні, у місці контакту з зоною пошкодження, виявлено сліди заліза.

(т.1 а.к.п.78-81)

Висновком №198-м.к./17 від 13.12.2017р. судово-медичної експертизи одягу та взуття від трупа ОСОБА_3 , дослідженим у судовому засіданні, згідно якого на лівій полі куртки, у середній третині, мається наскрізний розрив №1 тканини верха куртки, лінійної форми, наскрізний розрив №2 Т-подібної форми, наскрізний розрив №5 кутоподібної форми, наскрізний розрив №8 тканини верху куртки лінійної форми. На задній правій половині брюк, у верхній третині мається наскрізний розрив тканини брюк №1 кутоподібної форми і наскрізний розрив тканини №2 дугоподібної форми, на задній лівій половині брюк, у верхній частині, мається наскрізний розрив №4 лінійної форми. Встановлені пошкодження утворились в результаті механічного впливу внаслідок перерозтягування тканини. На задній лівій половинці брюк, у верхній третині, мається поверхневе пошкодження №3 у виді потертості продовгуватої форми. Встановлене пошкодження у виді потертості, утворилось від дотикової, ковзаючої взаємодії з пласкою, шорсткою поверхнею. На підошвенних поверхнях протекторах підошв черевиків на праву та ліву ногу маються подряпини лінійної та злегка дугоподібної форми, орієнтованих безладно, перетинаючихся між собою. На поверхнях берців і носочних частин черевиків мається безліч поверхневих пошкоджень у виді подряпин, потертостей, розташованих і орієнтованих безладно.

(т.1 а.к.п.206-211)

Показаннями судово-медичного експерта-криміналіста Теленчи І.О. даними в судовому засіданні по уточненню змісту висновків №197-м.к./17 та №197-м.к./17 судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 та висновку №198-м.к./17 від 13.12.2017р. судово-медичної експертизи одягу та взуття від трупа ОСОБА_3 , який показав у судовому засіданні, що зазначення в описовій частині висновків №197-м.к./17 та №197-м.к./17 про клапоть шкіри з трупа ОСОБА_23 є технічними помилками. Під час дослідження було проведено контактно - дифузний метод і виявлено два точкових зафарбовування зеленого кольору, що характерно для слідів заліза. Прозорі часточки білого кольору означає що вони без зафарбування, як буває скло зеленого кольору і воно прозоре, а це речовина без зафарбовування, без кольору речовина, чи це скло він не визначав, це не входить у його компетенцію. Наскрізна рана це наскрізь підшкірно-жирову клітковину, тобто дном рани є кістка, чи була пробита кістка він не може сказати. Пошкодження на одязі визначено за характером пошкоджень, за станом країв пошкоджень, вільних кінців ниток, поперечно-крайових ниток, давність пошкоджень не встановлюється, вони могли утворитись за тиждень до ДТП, одяг був забруднений. Питання про відповідність пошкоджень одягу ушкодженням тіла у нього не було. Пошкодження утворились від механічного впливу внаслідок перерозтягування тканини і все, вони могли і від зачіпляння, на одяг діяла сила механічної дії, коли за часом не може сказати. Слідів фарби у рані не знайшов, візуально цього не було видно. Клапоть шкіри досліджено контактно - дифузний методом і на теперішній час неможливо встановлювати сліди фарби.

Висновком судової інженерно-технічної експертизи №19/113/9-1/278е від 24.11.2017р. з фототаблицями до нього, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого робоча гальмівна система наданого на дослідження автомобіля «ВАЗ 21093» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент експертного огляду знаходилась в працездатному стані, при якому несправностей не виявлено. Оскільки в робочій гальмівній системі наданого на дослідження автомобіля несправностей не виявлено, поставлене питання, щодо часу виникнення виявлених несправностей позбавлене логічного сенсу. Ходова частина наданого на дослідження автомобіля «ВАЗ 21093» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент експертного огляду знаходилась в працездатному стані, при якому несправностей не виявлено. Оскільки в ходовій частині наданого на дослідження автомобіля несправностей не виявлено, поставлене питання, щодо часу виникнення виявлених несправностей позбавлене логічного сенсу. Система рульового керування наданого на дослідження автомобіля «ВАЗ 21093» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент експертного огляду знаходилась в працездатному стані, при якому несправностей не виявлено. Оскільки в системі рульового керування наданого на дослідження автомобіля несправностей не виявлено, поставлене питання, щодо часу виникнення виявлених несправностей позбавлене логічного сенсу.

(т.1 а.к.п.96-103)

Показаннями експерта ОСОБА_24 даними в судовому засіданні по уточненню змісту висновку судової інженерно-технічної експертизи №19/113/9-1/278е від 24.11.2017р., який показав у судовому засіданні, що огляд автомобіля проводився один раз у Білокуракинському відділі поліції на вул.Парковій, а зазначення в описовій частині висновку про місце проведення м.Сєвєродонецьк і дату 24.10.2017р. є технічною помилкою, він виїжджав на огляд у смт.Білокуракине, через деякий час після аварії не пам`ятає, доступ до автомобіля було надано 17.11.2017р. Експертиза технічного стану, тобто систем які відповідають за безпеку руху це рульова система, ходова, частина, зовнішній світловий, а габарити автомобіля сюди не входять. автомобіль він оглядав особисто один раз в аспекті призначеної експертизи технічного стану, а не виявлення якихось слідів пошкоджень самого корпусу, було оглянуто тільки деталі пошкодження на яких могли б вплинути на безпеку руху. Знизу дуже багато виступаючих частин автомобіля. Висоту протектора шин він міряв штангенциркулем, який проходить повірку, і у висновку вказано так як насправді і є, на усіх колесах не може бути протектор однієї висоти.

Висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого в даній дорожній ситуації водію автомобіля ВАЗ-21093 слід було керуватися технічними вимогами пунктів 12.2, 12.3, 12.4, 12.9(б) Правил дорожнього руху. Аналіз дій пішохода не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, дії водія водій автомобіля ВАЗ-21093 рухаючегося зі швидкістю 60.0км\г та зі швидкістю 70.0км\г з дальнім світлом фар невідповідні технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, знаходилися в причинному зв`язку зі створенням аварійної ситуації і наїздом. З технічної точки зору, дії водія автомобіля ВАЗ-21093 рухаючегося зі швидкістю 70.0км\г з ближнім світлом фар невідповідні технічним вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху, знаходилися в причинному зв`язку зі створенням аварійної ситуації і наїздом. Аналіз дій пішохода не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-21093 рухаючись зі швидкістю 60.0км\г та зі швидкістю 70.0км\г з дальнім світлом фар мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду на пішохода з моменту можливого виявлення пішохода на проїжджої частині. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-21093 рухаючись зі швидкістю 70.0км\г з ближнім світлом фар не мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду на пішохода з моменту можливого виявлення пішохода на проїжджої частині.

(т.1 а.к.п.119-122)

Висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого в даній дорожній ситуації водію автомобіля ВАЗ-21093 з моменту виникнення небезпеки слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху. Аналіз дій пішохода не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, дії водія водій автомобіля ВАЗ-21093 невідповідні технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, знаходилися в причинному зв`язку зі створенням аварійної ситуації і наїздом. Аналіз дій пішохода не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-21093 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду на пішохода з моменту можливого виявлення пішохода на проїжджої частині.

(т.1 а.к.п.225-227)

Висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого в даній дорожній ситуації водію автомобіля ВАЗ-21093 з моменту виникнення небезпеки слід було керуватися технічними вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху. Аналіз дій пішохода не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, дії водія водій автомобіля ВАЗ-21093 невідповідні технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, знаходилися в причинному зв`язку зі створенням аварійної ситуації і наїздом. Аналіз дій пішохода не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-21093 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду на пішохода з моменту можливого виявлення пішохода на проїжджої частині.

(т.2 а.к.п.108-110)

Висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р., дослідженим у судовому засіданні, згідно якого в даній дорожній ситуації водію автомобіля ВАЗ-21093 р\н НОМЕР_1 ОСОБА_1 слід було керуватися технічними вимогами пунктів 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Аналіз дій пішохода ОСОБА_3 не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, дії водія водій автомобіля ВАЗ-21093 р\н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , невідповідні технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, знаходилися в причинному зв`язку зі створенням аварійної ситуації і наїздом на ОСОБА_3 . Аналіз дій пішохода ОСОБА_3 не вимагає спеціальних знань в області судової автотехнічної експертизи і може бути виконаний безпосередньо органами суду (слідства) відповідно до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ-21093 р\н НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3 шляхом застосування своєчасного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду з моменту можливого його виявлення на проїжджої частині, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Швидкість руху автомобіля ВАЗ-21093 р\н НОМЕР_1 до моменту початку гальмування, становила 43.7; 50.4км\год.

(т.2 а.к.п.152-155)

Вказані висновок №168 від 11.11.2017р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.51-53), висновок №168/1 від 18.12.2017р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.2 а.к.п.25-28), висновок №197-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.65-66), висновок №196-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.78-81), висновок №198-м.к./17 від 13.12.2017р. судово-медичної експертизи одягу та взуття від трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.206-211), висновок судової інженерно-технічної експертизи №19/113/9-1/278е від 24.11.2017р. з фототаблицями до нього (т.1 а.к.п.96-103), висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р. (т.1 а.к.п.119-122), висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р. (т.1 а.к.п.225-227), висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р. (т.2 а.к.п.108-110), висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р. (т.2 а.к.п.152-155) сумнівів у суду не викликають.

Речовими доказами - курткою, футболкою, штанами, рукавицями, ременем, фрагментом нігтя, дослідженими у судовому засіданні.

Крім того, згідно висновку №9/26 від 30.03.2020р. комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 , дослідженим у судовому засіданні, згідно якого з урахуванням опису патоморфологічних змін, встановлених лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_25 в ході проведення судово-медичних експертиз №168 від 11.11.2017р., №168/1 від 15.12.2017р., а також даних судово-гістологічної експертизи №633 (5460-68) від 23.11.2017р., комісійною судово-медичною експертизою встановлено, що на трупі ОСОБА_3 встановлено наступні ушкодження: забійна рана з крововиливом в лобній області справа; сім саден на тильній поверхні 3-4-5 фаланг пальців кисті зліва; травматична ампутація нігтьової пластини 5 пальця кисті зліва; забійна рана на долонній поверхні кисті зліва; розрив грудино-ключичного зчленування з крововиливом в м`які тканини справа; прямий перелом грудини на рівні 3-го міжребер`я з крововиливами в м`які тканини; відрив хрящової частини 2-3-4-5 ребер зліва по близько грудній лінії; прямі переломи 3-4-5-6-7 ребер зліва по передньо-пахвовій лінії з пошкодженням пристінкової плеври; непрямі, конструкційні переломи 2-3-4-5-6-7 ребер зліва по лінії лопатки; непрямі, конструкційні переломи 3-4-5-6-7 ребер справа по лінії лопатки; непрямі прямі переломи 4-5-6-7 по передньо-пахвовій лінії справа; в черевній порожнині біля 1 літру крові, в плевральних порожнинах біля 1л.; розрив тканини легені справа; розрив діафрагмальної поверхні тканини печінки; розтрощення селезінки; крововилив в жирову клітковину нирки зліва; Встановлений комплекс тілесних ушкоджень має ознаки прижиттєвості, утворився внаслідок взаємодії з тупими твердими предметами в достатньо короткий проміжок часу, незадовго до настання смерті та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Характер, локалізація, механізм утворення ушкоджень на тілі потерпілого та пошкоджень на його одязі, дають можливість вважати, що під час зіткнення рухомого автомобіля з тілом потерпілого останній знаходився у горизонтальному положенні. Повний поперечний переїзд колесами одного рухомого автомобіля відбувся на рівні грудної клітини. З огляду на встановлений комплекс ушкоджень на тілі трупа ОСОБА_3 заподіяння ушкоджень власною рукою потерпілого представляється маловірогідним. Встановлені ушкодження на тілі потерпілого співпадають з пошкодженнями на його одязі за локалізацією, механізмом утворення та могли утворитися за обставин викладених в ухвалі про призначення експертизи. При експертизі трупа ОСОБА_3 захворювань, що могли вплинути на настання смерті потерпілого експертною комісією не встановлено. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок сполученої тупої травми: голови з забійною раною; лівої верхньої кінцівки з саднами, забійною раною, травматичною ампутацією нігтьової пластини 5 пальця; тулубу з переломами ребер, грудини, розривом грудино-ключичного зчленування справа, крововиливами та розривами внутрішніх органів, яка ускладнилась травматичним шоком. Ступень вираженості трупних явищ дозволяє вважати, що смерть настала за 4-6 годин до моменту дослідження трупа в морзі. Згідно даних судово-медичної експертизи трупа, протоколу огляду місця події, після отримання комплексу тілесних ушкоджень, які ускладнились травматичним шоком, ОСОБА_3 жив незначний проміжок часу у зв`язку з чим представляється маловірогідною його здатність до активних дій (бігати, ходити, повзати). Ознак переміщення тіла потерпілого після заподіяння йому ушкоджень, ознак зміни розташування трупа та його пози експертною комісією не встановлено. Встановлені на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупих твердих предметів, індивідуальні конструктивні властивості яких не відобразились на тілі потерпілого та його одязі. Забійна рана з крововиливом в лобній області справа утворилась від дії тупого твердого, металевого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею з вираженим ребром, яким може бути виступаюча частина днища рухомого автомобіля. При судово-токсикологічному дослідженні біологічних рідин від трупа ОСОБА_3 встановлено етиловий алкоголь в концентрації: в крові 3,26 проміле, в сечі 4,29 проміле, що відповідає тяжкому отруєнню алкоголем щодо живої особи в стадії елімінації тобто виведенню алкоголю з організму.

(т.5 а.к.п.12-29)

Вказаний висновок №9/26 від 30.03.2020р. комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.5 а.к.п.12-29) не суперечить висновку №168 від 11.11.2017р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.51-53) та висновку №168/1 від 18.12.2017р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.2 а.к.п.25-28).

Крім того, свідок ОСОБА_26 показав у судовому засіданні, що у листопаді 2017 року приблизно о третій годині дня він зі своєю дружиною їхали на автомобілі з с.Коноплянівка у смт.Білокуракине, заїжджали у селище по вулиці Коцюбинського, по дорозі не зустрічали машин, попутного транспорту не зустрічали, ніхто не обганяв, погодні умови були нормальні, як вони їхали то вже були сутінки, ніяких пригод на вулиці не бачили. Вони у с.Коноплянівка були разом з Чорнухами, але поїхали раніше за них, а Чорнухи ще залишалися в селі. Ввечері о дев`ятій годині йому подзвонила ОСОБА_27 і сказала, що було ДТП що на Коцюбинського чоловіка збили. Перед смт.Білокуракине на шляху найближчий населений пункт за 15 кілометрів, з с.Коноплянівка до смт.Білокуракине 18-20км., у смт.Білокуракине вони були вже о третій годині, дорога нормальна, є спуск і підйом. Події він не бачив.

Крім того, свідок ОСОБА_28 показав у судовому засіданні, що 11 листопада минулого року у після обідній час він йшов по вул.Коцюбинського і назустріч щось їхало, після того він почув глухий стук, бачив аварійка включилась, бачив що стояв автомобіль «одинадцята» з лівої сторони і «дев`ятку» бачив, лежала людина посеред проїжджої частини праворуч відносно смуги майже посередині трохи правіше, стояла поліція і їхала «швидка», він пройшов далі. Погода була темно і похмуро, дощу начебто не було, вогко як восени, дощ можливо був за день, чи був дощ того дня не пам`ятає.

Крім того, свідок ОСОБА_29 показав у судовому засіданні, що він як заступник голови СТОВ «Зоря» надавав працівникам поліції і обвинуваченому ОСОБА_1 відеозапис з камер спостереження, розташованих на приміщеннях СТОВ у с.Шовкунівка Білокуракинського району, направлених на дорогу сполученням Білокуракине-Сватово. На відеокамерах було виставлено неправильний час, через відключення електроенергії відеозапис може збиватись хвилин на 15-20, а також на камерах відсутній автоматичний перехід на літньо-зимовий час і не було переведення часу наприкінці жовтня. Відстань з с.Шовкунівка до смт.Білокуракине складає одинадцять кілометрів.

Відеозаписи ділянки дороги сполученням Білокуракине-Сватове з камер відеоспостереження розташованих у с.Шовкунівка Білокуракинського району Луганської області (т.1 а.к.п.170, т.4 а.к.п.168-169) є неналежним доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки ці відеозаписи містять зображення руху автомобілів у с.Шовкунівка, що розташоване на відстані десять кілометрів від місця вчинення кримінального правопорушення на вул.Коцюбинського у смт.Білокуракине, про що у судовому засіданні показав свідок ОСОБА_29 та підтвердив у судовому засіданні 11.09.2019р. обвинувачений ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вказані відеозаписи ніяким чином не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, а також ніяким чином не підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Протокол про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії віл 12.03.2018р. з диском до нього (т.2 а.к.п. 136-143) є неналежним доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки цей протокол та запис до нього містять зміст розмов обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що стосовно нього провадиться досудове розслідування і не містять ніяких відомостей що б підтверджували чи спростовували час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, розмір процесуальних витрат, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, виключають кримінальну відповідальність, є підставою для закриття кримінального провадження чи для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також ніяким чином не підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Довідка Луганського ЦГМ від 28.02.2018р. про погодні умови (т.2 а.к.п.184) є неналежним доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки ця довідка не містить відомостей про погодні умови за місцем вчинення кримінального правопорушення на вул.Коцюбинського у смт.Білокуракине Луганської області.

Протокол проведення слідчого експерименту від 11.11.2017р. за участі ОСОБА_1 (т.1 а.к.п.34-35) не є недопустимим доказом, оскільки у судовому засіданні не встановлено істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У судовому засіданні не було встановлено даних, які б давали підстави вважати, що на дату проведення слідчого експерименту 11.11.2017р. існували достатні підстави вважати, що надалі ОСОБА_1 буде визнано підозрюваним, натомість у судовому засіданні встановлено, що тільки після проведення відповідних експертиз щодо наявності порушення ПДР України та встановлення причинно-наслідкового зв`язку між порушеннями і настанням ДТП, ОСОБА_1 було оголошено про підозру. У зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що при проведенні цього слідчого експерименту були порушені права чи свободи ОСОБА_1 . Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду України вказаному у постанові від 09.06.2016р. №5-360кс15, постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.05.2019р. №51-7998км18, від 06.06.2019р. №51-8155кс18 і не суперечить постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2018р. №586/1121/16.

Протокол слідчого експерименту є документом відповідно до п.3 ч.2 ст.99 КПК та процесуальним джерелом доказів згідно ч.2 ст.84 КПК України і немає підстав вважати його недопустимим доказом у розумінні положень ст.95 КПК України, про що зазначено у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2018р. №51-211км18, від 30.05.2019р. №51-7970км18, від 23.01.2020р. №51-9357км18.

Суд не вважає недопустимим доказом акт комісійного обстеження місця скоєння ДТП (т.1 а.к.п.25), оскільки його копія засвідчена слідчим і такий документ відповідає вимогам ч.4 ст.99 КПК України.

Відсутність підпису експерта у висновку №168/1 від 18.12.2017р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 про попередження його про кримінальну відповідальність (т.2 а.к.п. 25-28) не є таким порушенням істотних прав та інтересів обвинуваченого, яке може потягти за собою визнання цього висновку недопустимим доказом, оскільки судово-медичний експерт ОСОБА_25 показав у судовому засіданні, що відсутність у висновку №168/1 підпису про попередження про кримінальну відповідальність є помилкою, щось відволікло і він недодивився і не додивились медичні реєстратори при видачі висновку, що він особисто складав цей висновок, особисто його друкував і повністю підтвердив у судовому засіданні викладене у ньому. Суд вважає, що якість змісту документу не є підставою для визнання доказу недопустимим. Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2018р. №51-629км17.

Висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р. (т.1 а.к.п.119-122), висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р. (т.1 а.к.п.225-227), висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р. (т.2 а.к.п.108-110), висновок судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р. (т.2 а.к.п.152-155) суд не вважає недопустимими доказами, оскільки у судовому засіданні не було встановлено, що ці докази отримані внаслідок істотних порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких дана ВР України. У судовому засіданні було достовірно встановлено, що вихідні дані щодо умов видимості, пори доби та стану дорожнього покриття, які зазначені в описовій частині вказаних висновків судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р. (т.1 а.к.п.119-122) та судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р. (т.1 а.к.п.225-227) повністю відповідають вихідним даним щодо умов видимості, пори доби та стану дорожнього покриття вказаним у протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2017р. за участі ОСОБА_1 (т.1 а.к.п.34-35), а вихідні дані щодо умов видимості, пори доби та стану дорожнього покриття, які зазначені в описовій частині вказаних висновків судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р. (т.2 а.к.п.108-110) та судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р. (т.2 а.к.п.152-155) повністю відповідають вихідним даним щодо умов видимості вказаних у протоколі проведення слідчого експерименту від 29.12.2017р. за участі статиста (т.2 а.к.п.98-99), а також дані щодо пори доби та стану дорожнього покриття, вказані у зазначених висновках експертиз дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р. (т.1 а.к.п.119-122), №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р. (т.1 а.к.п.225-227), №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р. (т.2 а.к.п.108-110) та №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р. (т.2 а.к.п.152-155) та у протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2017р. за участі ОСОБА_1 (т.1 а.к.п.34-35) повністю відповідають даним щодо пори доби та стану дорожнього покриття, які зазначені в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.11.2017р. (т.1 а.к.п.8-24) та акті комісійного обстеження місця скоєння ДТП (т.1 а.к.п.25), а якість змісту вказаних висновків експертиз, як документів, не є підставою для визнання їх як доказів недопустимими. Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2018р. №51-629км17.

Зазначення у вказаних протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.11.2017р. (т.1 а.к.п.8-24), акті комісійного обстеження місця скоєння ДТП (т.1 а.к.п.25), протоколі проведення слідчого експерименту від 11.11.2017р. за участі ОСОБА_1 (т.1 а.к.п.34-35) та висновках експертиз дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р. (т.1 а.к.п.119-122), №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р. (т.1 а.к.п.225-227), №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р. (т.2 а.к.п.108-110) та №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р. (т.2 а.к.п.152-155) відомостей про темну пору доби та сухе дорожнє покриття узгоджується з даними у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , які показали у судовому засіданні про пору доби як смеркло і про те що вони їхали із ввімкненим світлом фар, а також з показаннями свідка ОСОБА_8 про погодні умови можливо трохи мжички, показаннями свідка ОСОБА_10 про похмуру прохолодну вогку погоду, показаннями свідка ОСОБА_9 про погоду начебто як туман і не мокро, оскільки наявність вологи у повітрі не означає її наявності на дорожньому покритті, а також узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що дощу і туману не було, погода була нормальна, пора доби темнувата.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.11.2017р. зі схемою додатком та фототаблицями до нього (т.1 а.к.п.8-24), протокол огляду місця події від 11.11.2017р. (т.1 а.к.п.31-33), протокол огляду транспортного засобу від 11.11.2017р. (т.1 а.к.п.29-30), протокол проведення слідчого експерименту від 29.12.2017р. за участі статиста (т.2 а.к.п.98-99), висновок №168 від 11.11.2017р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.51-53), висновок №168/1 від 18.12.2017р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.2 а.к.п.25-28), висновок судової інженерно-технічної експертизи №19/113/9-1/278е від 24.11.2017р. з фототаблицями до нього (т.1 а.к.п.96-103), висновок №197-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.65-66), висновок №196-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.78-81), висновок №198-м.к./17 від 13.12.2017р. судово-медичної експертизи одягу та взуття від трупа ОСОБА_3 , досліджені у судовому засіданні (т.1 а.к.п.206-211) суд не вважає недопустимими доказами, оскільки у судовому засіданні не було встановлено, що ці докази отримані внаслідок істотних порушень прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких дана ВР України.

До часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та його показань про те, що він не міг побачити тіло щоб зупинитися вчасно, що асфальт був мокрий і що він не знає лежав живий чоловік чи вже мертве тіло, суд відноситься критично у зв`язку з бажанням обвинуваченого ОСОБА_1 ухилитися від відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, а також у зв`язку з тим, що таке часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини і такі показання обвинуваченого ОСОБА_1 спростовуються даними у судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , а також спростовуються дослідженими у судовому засіданні протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.11.2017р. зі схемою додатком та фототаблицями до нього (т.1 а.к.п.8-24), протоколом огляду місця події від 11.11.2017р. (т.1 а.к.п.31-33), актом комісійного обстеження місця скоєння ДТП (т.1 а.к.п.25), протоколом огляду транспортного засобу від 11.11.2017р. (т.1 а.к.п.29-30), протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2017р. за участі ОСОБА_1 (т.1 а.к.п.34-35), протоколом проведення слідчого експерименту від 29.12.2017р. за участі статиста (т.2 а.к.п.98-99), висновком №168 від 11.11.2017р. судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.51-53), висновком №168/1 від 18.12.2017р. додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (т.2 а.к.п.25-28), висновком судової інженерно-технічної експертизи №19/113/9-1/278е від 24.11.2017р. з фототаблицями до нього (т.1 а.к.п.96-103), висновком №197-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.65-66), висновком №196-м.к./17 від 12.12.2017р. судово-медичної експертизи клаптя шкіри лобної ділянки праворуч від трупа ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.78-81), висновком №198-м.к./17 від 13.12.2017р. судово-медичної експертизи одягу та взуття від трупа ОСОБА_3 , висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р. (т.1 а.к.п.119-122), висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р. (т.1 а.к.п.225-227), висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р. (т.2 а.к.п.108-110), висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р. (т.2 а.к.п.152-155), які сумнівів у суду не викликають.

Суд вірить показанням свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 і не вірити їм у суду немає підстав, оскільки їх показання є логічні, стабільні, не суперечливі, дані не зацікавленими особами, ніким не опорочені та підтверджені взаємно.

Касаційним кримінальним судом Верховного Суду у постанові від 19.05.2020р. №51-6116км19 зазначено про те, що причина через яку створена небезпека для руху не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість вчасно її виявити. Основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження обставина наявності у обвинуваченого ОСОБА_1 , як водія автомобіля, технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3 , що підтверджується дослідженими у судовому засіданні протоколом огляду транспортного засобу від 11.11.2017р. (т.1 а.к.п.29-30), висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е від 24.11.2017р. (т.1 а.к.п.119-122), висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/307е від 12.12.2017р. (т.1 а.к.п.225-227), висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/13е від 11.01.2018р. (т.2 а.к.п.108-110), висновком судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/41е від 15.02.2018р. (т.2 а.к.п.152-155).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання та застосування практики рішень Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях («Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року п.161, «Кобець проти України» від 14.02.2008 року пункт 43, «Бочаров проти України» від 04.06.2011 року пункт 45, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, пункт 65), Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою висновків.

Постановою Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.07.2018р. №51-597км17 дано визначення стандарту доведення поза розумним сумнівом, що означає щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, потерпілих, свідків, експертів, дослідивши матеріали кримінального провадження, речові докази доходить висновку, що вся сукупність вищевказаних установлених у суді фактів є тією версією подій, яка дає підстави для визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винним за пред`явленим обвинуваченням і вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_3 доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Підстав, передбачених ст.44 КК України для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у судовому засіданні не встановлено, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд не вбачає.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ч.2 ст.66 КК України суд відносить наявність на його утриманні малолітньої дитини.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами внесеними згідно Постановами Пленуму Верховного Суду України №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року та №11 від 06.11.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року заява №10249\03 у пункті 108 зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65 КК України, керуючись пунктами 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами внесеними згідно Постановами Пленуму Верховного Суду України №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року та №11 від 06.11.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим ОСОБА_1 скоєно одне кримінальне правопорушення, яке є тяжким злочином згідно ст.12 КК України, та згідно ст.25 КК України є злочином, вчиненим з необережності.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно.

З врахуванням тяжкості скоєного кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , з врахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції ч.2 ст.286 КК України. Призначення такого покарання суд вважає необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , попередження скоєння нових злочинів, та буде співрозмірним для його кари, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета, та невідворотність покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає.

Відсутність підстав застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.ст.69,75 КК України суд мотивує тим, що у судовому засіданні не встановлено кілька обставин (дві і більше), що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з врахуванням особи винного та обставин справи суд не знаходить підстав для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст.128 КПК України, ст.23, п.1 ч.2 ст.1167, ч.2 ст.1168, ст.ст.1193, 1194 ЦК України, враховуючи, що у зв`язку з вчиненим обвинуваченим ОСОБА_1 порушенням правил безпеки дорожнього руху яке спричинило смерть ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_3 , н\л потерпілій ОСОБА_4 , яка проживала зі ОСОБА_3 однією сім`єю як донька та перебувала на його утриманні, потерпілій ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , завдано душевних страждань з приводу безповоротної втрати близької людини, що потягло за собою порушення їх нормальних життєвих зв`язків та необхідність докладання потерпілими додаткових зусиль для організації свого життя, суд виходячи з глибини та тривалості моральних страждань потерпілих і виходячи з принципів розумності, зваженості і справедливості вважає що цивільний позов позивачів \ потерпілих ОСОБА_2 , н\л ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у сумі по 40 400 гривень кожній, н\л ОСОБА_4 у сумі 50 000 гривень підлягає задоволенню у повному обсязі, та приймаючи до уваги, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус» (т.1 а.к.п.42) та що відповідно до п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами, та оскільки ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у 2017 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень, а отже загальний розмір такого страхового відшкодування становитиме 38 400 гривень (3 200грн. х 12 = 38 400грн), у зв`язку з чим цивільний позов позивачів \ потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до ТДВ «СТДВ «Глобус» про відшкодування моральної шкоди у сумі по 9 600 гривень кожній підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.128 КПК України, ст.22, ч.3 ст.1166, ч.2 ст.1186 , ст.1201 ЦК України, п.27.4 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільний позов заявлений цивільним позивачем/потерпілою ОСОБА_2 до ТДВ «СТДВ «Глобус» про відшкодування витрат на поховання ОСОБА_3 у сумі 7 046 гривень підлягає частковому задоволенню у сумі 2 046,09 гривень, оскільки цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус» (т.1 а.к.п.42) і понесення таких витрат у сумі 2 046,09грн. підтверджується дослідженими матеріалами справи (т.3 а.к.п.117), а на підтвердження понесення витрат на поховання у сумі 4 999,91грн. потерпілою \ цивільним позивачем ОСОБА_2 не надано жодного доказу.

Відповідно до ст.128 КПК України, ст.22, ч.3 ст.1166, ст.1200 ЦК України, п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільний позов заявлений цивільним позивачем/потерпілою н\л ОСОБА_4 до ТДВ «СТДВ «Глобус» про відшкодування шкоди завданою смертю потерпілого ОСОБА_3 у сумі 115 200 гривень підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки н\л потерпіла ОСОБА_4 проживала зі ОСОБА_3 однією сім`єю як донька та перебувала на його утриманні, цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус» (т.1 а.к.п.42) та відповідно до п.27.2 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами, загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, та оскільки ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у 2017 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень, а отже загальний розмір такого страхового відшкодування становитиме 115 200 гривень (3 200грн. х 36 = 115 200грн).

При вирішенні цивільного позову судом враховано висновок Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17.07.2018р. у справі №1552/6877/16-к про відсутність обов`язку у потерпілої окремо підтверджувати факт її перебування на утриманні особи, яка померла внаслідок вчинення злочину, в іншому провадженні для встановлення певних фактів, висновок Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.09.2018р. у справі №570/5123/16-к про покладення у кримінальному провадженні цивільної відповідальності за відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, на обвинуваченого, який її завдав та страховика, висновок Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №757/15735/15-ц про покладання відповідальності передбаченої ст.1187 ЦК України за завдання шкоди на особу, яка під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, висновок Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц про межі суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, висновок Верховного Суду України від 26.10.2016р. у справі №6-945цс16 про вільний вибір потерпілим способу здійснення права вимоги в зобов`язаннях.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави витрати на проведення судової інженерно-технічної експертизи №19/113/9-1/278е у сумі 1 186,44 гривні, судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/279е у сумі 1 186,44грн., судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/307е у сумі 1 186,44грн., судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/13е у сумі 1 716грн., судової експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події №19/113/9-1/41е у сумі 1 716грн., судової трасологічної експертизи №19/113/6-2/94е у сумі 1 430грн., судової автотоварознавчої експертизи №19/113/10-2/81е у сумі 715грн., а всього у сумі 9 136 гривень 32 копійки.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Строк дії ухвали про обрання у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту сплив 28.07.2018р., у судовому засіданні прокурором не заявлялось клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.368,370,371,374,376 КПК України,суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Початок строку покарання обраховувати з дня затримання ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_20 моральну шкоду у розмірі 40 400 (сорок тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 40 400 (сорок тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_20 моральну шкоду у розмірі 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_20 витрати на поховання у розмірі 2 046 (дві тисячі сорок шість) гривень 09 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_4 шкоду завдану смертю потерпілого у розмірі 115 200 (сто п`ятнадцять тисяч двісті) гривень .

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_20 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення витрат на поховання у сумі 4 999,91грн. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у загальній сумі 9 136 (дев`ять тисяч сто тридцять шість) гривень 32 копійки.

Речові докази: фрагмент нігтя, речі з трупа ОСОБА_3 - дві будівельні рукавиці, записник, водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_3 , пачка цигарок «Столичні», куртку камуфльовану, штани камуфльовані, коричневий армійський ремінь, футболку сірого кольору, брюки спортивні камуфльовані, плавки сірого кольору, черевики сірого кольору, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області, знищити після набрання вироком законної сили; DVD-диск, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; автомобіль «ВАЗ-21093» держ№ НОМЕР_1 , належний ОСОБА_30 , який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Білокуракинського ВП ГУНП в Луганській області - повернути власнику ОСОБА_30 після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасоване, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя І.В. Кудрявцев