Рішення № 90060395, 18.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.06.2020

Справа № 937/10503/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого – судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря – Панченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання (перепідготовки),

за участі: представника позивача – ОСОБА_2 , відповідача – ОСОБА_1 ,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Запорізького обласного центру зайнятості вартість навчання (перепідготовки) у сумі 26 800 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., посилаючись на те, що відповідно до договору про підготовку аспіранта № АФ/03/13 від 28.11.2013, укладеного між Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України, Запорізьким обласним центром зайнятості та ОСОБА_1 , відповідач повинен був навчатися в аспірантурі за кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в ІПК ДСЗУ за спеціальністю – «Економіка та управління національним господарством», за формою навчання без відриву від виробництва, протягом періоду з 28.11.2013 по 28.11.2017. За умовами договору ОСОБА_1 , зобов`язався після закінчення навчання в аспірантурі відпрацювати в державній службі зайнятості не менше трьох років, а у випадку відмови від роботи в системі державної служби чи звільнення з роботи без поважної причини до закінчення трирічного строку відшкодувати понесені Фонду витрати на його навчання. Наказом від 27.02.2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Бердянського міськрайонного центру зайнятості 04.03.2019 року за власним бажанням для догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку. Надання відповідачем заяви про звільнення з посади до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання свідчить про усвідомлення ним наслідків такого звільнення та виконання покладених на нього зобов`язань. Згідно повідомлення Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості, вартість навчання ОСОБА_1 за кошти Фонду становить 26 800 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

26.02.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 28.11.2013 року між відповідачем, Інститутом підготовки кадрів Державної служби зайнятості та Запорізьким обласним центром зайнятості було укладено договір про підготовку аспіратна № АФ/03/13. Так, відповідно до п.п. 5.2.3 п. 5.2 договору, ОСОБА_1 відшкодовує до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на рахунок ЦЗ вартість навчання та компенсує всі інші витрати, пов`язані з його навчанням у випадку звільнення з роботи за власним бажанням без поважних причин або з ініціативи адміністрації під час навчання або до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання. Так, на підставі заяви ОСОБА_1 його було звільнено відповідно до наказу № 101-к від 27.02.2019 року з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Бердянського міськрайонного центру зайнятості за власним бажанням для догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України відповідач вважає, що розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк з ініціативи працівника по догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку є поважною причиною звільнення. У заяві про звільнення останній зазначив, що не відмовляється від роботи в системі державної служби зайнятості. Крім того, під час звільнення відповідача з займаної посади останній не був попереджений про обов`язок відшкодування вартості навчання.

Також зазначив, що в платіжному дорученні про сплату позивачем судового збору при звернені до суду в призначенні платежу вказаний Господарський суд Запорізької області, тоді як провадження по справі відкрито у Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області. На підставі викладеного просив відмовити Запорізькому обласному центру зайнятості у задоволенні позову про стягнення вартості навчання (перепідготовки).

05.03.2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив суд відхилити відзив на позов та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з посиланням на те, що з умовами договору про підготовку аспіранта № АФ/03/13 від 28.11.2013 року та вартістю навчання відповідач був ознайомлений в повному обсязі, про що свідчить його особистий підпис у договорі. Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач відшкодовує Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на рахунок Запорізького обласного центру зайнятості вартість навчання та компенсує всі інші витрати, пов`язані з навчанням у разі відрахування з ІПК ДСЗУ за власним бажанням. До того ж, на адресу відповідача була направлена претензія від 19.11.2019 № 3420/01-22 та копія довідки ІПК ДСЗУ № 149/06/19 від 22.03.2019 «Щодо відшкодування вартості навчання ОСОБА_1 », яка до теперішнього часу не виконана. Щодо доводів відповідача стосовно невірного зазначення в платіжному дорученні в графі призначення платежу суду до якого позивач звернувся із вказаним позовом зазначено, що під час формування платежу про сплату судового збору фахівцем відділу бухгалтерського обліку Запорізького обласного центру зайнятості допущена помилка, а саме невірно вказано призначення платежу. При зверненні до суду із вказаним позовом позивачем разом із платіжним дорученням № 10115 від 12.12.2019 про сплату судового збору було надано лист від 20.12.2019 № 3770/01-20 щодо уточнення реквізитів платежу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі по викладеним у позові доводам та підставам, крім того підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву. Просив суд стягнути з відповідача на користь Запорізького обласного центру зайнятості вартість навчання (перепідготовки) у сумі 26 800 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву, зазначив, що причина відповідно до якої він був звільнений з займаної посади відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП є поважною, а тому вимоги про стягнення вартості навчання (перепідготовки) у сумі 26 800 грн. 00 коп., а також судових витрат є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що 28.11.2013 року між Інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України (далі - ІПК ДСЗУ), Запорізьким обласним центром зайнятості та ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку аспіранта №АФ/03/13 (а.с.8-10).

За умовами договору ІПК ДСЗУ зобов`язався надати відповідачу освітню послугу на рівні державних стандартів вищої освіти за кошти Фонду. Центр зайнятості зобов`язався створити належні умови для роботи над дисертаційним дослідженням особі, яка направляється на навчання. ОСОБА_1 зобов`язався після закінчення навчання в аспірантурі відпрацювати в державній службі зайнятості не менше трьох років. Відшкодувати Фонду вартість навчання та компенсувати всі інші витрати, пов`язані з навчанням у випадках, передбачених договором.

Відповідно до копії витягу з наказу № 361 від 28.11.2013, ОСОБА_1 з 28 листопада 2013 року був зарахований аспірантом першого року навчання без відриву від виробництва (за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) за спеціальністю 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством (а.с.11).

Як встановлено судом, по закінченню аспірантури на підставі наказу № 386/0/-17 від 27 листопада 2017 року ОСОБА_1 аспірант 2013 року набору, був відрахований з ІПК ДСЗУ у зв`язку з завершенням навчання (а.с.12).

26 лютого 2019 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням по догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Наказом Запорізького обласного центру зайнятості №101-к від 27 лютого 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади провідного фахівця з питань зайнятості відділу взаємодії з роботодавцями Бердянського міськрайонного центру зайнятості 4 березня 2019 року за власним бажанням, для догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку, ст. 38 КЗпП України (а.с.14).

Відповідно до довідки Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України від 22.03.2019 № 149/06/19 вартість навчання аспіранта ОСОБА_1 без відриву від виробництва становила 26 800 грн. 00 коп. (а.с.15).

За загальним правилом, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною першою ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.ч. 2,3 ст. 509 ЦК України).

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чино відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК.

Згідно пунктами 1, 4 частини першої ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, п.п. 5.2, 5.2.3. договору визначено, що аспірант відшкодовує до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на рахунок центру зайнятості вартість навчання та компенсує всі інші витрати, пов`язані із навчанням, у випадку, у тому числі, звільнення з роботи в системі державної служби зайнятості України за власним бажанням без поважних причин або з ініціативи адміністрації під час навчання або до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання.

За граматичним способом тлумачення розташування в тексті Договору розділового сполучника «або» є місцем синтаксичного розриву тексту, і тому, належить розглядати як окремі види обставин за якими настає відповідальність аспіранта.

Крім того, пунктами 5.4., 5.4.1., 5.4.2.. 5.4.З., 5.4.4. Договору визначені поважні причини, які звільняють відповідача від відшкодування вартості навчання та компенсації всіх інших витрат, що пов`язані з навчанням, а саме: звільнення з роботи за станом здоров`я, (через хворобу, обмежений стан здоров`я) за наявності довідки МСЕК або ЛКК, смерті жінки (чоловіка), якщо на вихованні направленої особи залишилася неповнолітня дитина або дитина інвалід, встановлення інвалідності І або II групи у дружини (чоловіка) направленої особи, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) направленої особи, якщо така особа має здійснювати догляд за ними, що підтверджується документально, смерті особи.

Доказів про потребу дитини відповідача у догляді до досягнення нею 14-річного віку або про наявність обставин, передбачених п.5.4.4 Договору, відповідач суду не надав.

Таким чином, при звільненні відповідача до закінчення трирічного строку з дня закінчення навчання настає відповідальність за невиконання зобов`язань п.4.6. Договору.

19 листопада 2019 року за № 3420/01-22 Запорізьким обласним центром зайнятості на ім`я відповідача була направлена претензія щодо відшкодування вартості проходження навчання в ІПК ДСЗУ, яка була особисто отримана ОСОБА_1 (а.с.16-17).

До теперішнього часу витрати на навчання відповідачем ОСОБА_1 не відшкодовані. Таким чином, вимога позивача ґрунтується на вимогах закону та договору, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості навчання (перепідготовки) підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Запорізького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання (перепідготовки) – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького обласного центру зайнятості вартість навчання (перепідготовки) у сумі 26800 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 грн, які перерахувати на р/р № UA858201720355479000003706337, ЄДРПОУ 03491412, МФО 899998, Банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ, одержувач: Запорізький обласний центр зайнятості, призначення платежу – витрати на навчання в ІПК ДСЗУ та судові витрати.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року.

Позивач: Запорізький обласний центр зайнятості, ЄДРПОУ 03491412, адреса: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 56-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: