Рішення № 9005462, 16.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.09 Справа № 17/173/09

Суддя

за позовною заявою: Запорізького комунального підприємства міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, 2

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запоріжкокс”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, б. 4

про стягнення збитків в розмірі 1 441, 65 грн.

суддя Корсун В.Л.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Балковий Р.Л. довіреність від 28.01.09 № 3/1-193

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

24.04.09 до господарського суду Запорізької області звернулось Запорізьке комунальне підприємство міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс” (надалі - Запорізьке КП МЕТ “Запоріжелектротранс”) з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Запоріжкокс” (далі - ВАТ “Запоріжкокс”) про стягнення з відповідача 1 441,65 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою від 24.04.09 судом порушено провадження у справі № 17/173/09, судове засідання призначено на 15.06.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 15.06.09 судом продовжено строк вирішення спору на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін, розгляд справи № 17/173/09 відкладено до 06.07.09.

В судовому засіданні 06.07.09 було оголошено перерву до 30.07.09, про що сторони повідомлені належним чином.

У засіданні суду 30.07.09 позивач підтримав позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.09 не з’явився, на адресу суду надійшло клопотання ВАТ “Запоріжкокс” за вих. від 14.07.09 № 19/220, відповідно до якого відповідач просить суд притягнути ЗАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (03186, м. Київ, вул. Антонова, 5) в якості співвідповідача у справі. Клопотання обґрунтовує тим, що між ВАТ “Запоріжкокс” та ЗАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Представник позивача розгляд заявленого клопотання надав на розсуд суду.

Розглядаючи вказане клопотання суд виходив з того, що відповідно до вимог ст. 23 ГПК України, позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно. Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною 2 вказаного кодексу визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, ін. об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, і як встановлено постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя про адміністративне правопорушення від 27.01.09 у справі № 3-98/09, пошкодження транспортного засобу Запорізького КП МЕТ “Запоріжелектротранс” мало місце внаслідок неправомірних дій Притули В.О., який працює водієм у ВАТ “Запоріжкокс”. Оскільки завдана шкода повинна відшкодовуватись в повному обсязі особою, яка її завдала, ухвалою від 30.07.09 у справі № 17/173/09 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача через його необґрунтованість. Крім того, цією ж ухвалою розгляд справи було відкладено на 13.08.09.

Ухвалою від 13.08.09 розгляд справи відкладено на 23.09.09.

В судових засіданнях судом оголошувалась перерва до 14.10.09, до 26.10.09, до 05.11.09 та до 16.12.09 про що сторони повідомлені належним чином.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 16.12.09, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення в повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 12.01.09 гр-н Притула В.О., який працює на ВАТ “Запоріжкокс”, керуючи автомобілем марки ЗІЛ 431410 державний номер 1883 ЗПС, по вул. Діагональна, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з трамваєм з бортовим номером 790 під керуванням водія Яцун Н.А. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби пошкоджено. Згідно постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя по справі № 3/98/09 від 27.01.09 Притулу В.О. визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення. Вартість матеріального збитку, завданого власнику трамвая згідно розрахунку планово-економічного відділу та дефектної відомості складає 585,50 грн. Крім того, як зазначав позивач, підприємство понесло додаткові витрати пов’язані з простоєм у зв’язку з ДТП, яких не повинно було понести. Згідно розрахунків планово-економічного відділу підприємства “Запоріжелектротранс” збитки від простою складають 856,15 грн., з яких 421,66 грн. - заробітна плата кондукторам та водіям трамваїв, 434,49 грн. - не отриманий прибуток від перевезень пасажирів. Таким чином, загальна сума збитків, понесених позивачем, складає 1 441,65 грн. На підставі вище викладеного, відповідно до ст. ст. 22, 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, ст. 113 КЗпП України, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. Автомобіль ЗІЛ 431410 державний номер 1883 ЗПС застраховано договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем були вжиті всі заходи для повідомлення страховика ЗАТ “УАСК “АСКА” про настання ДТП. На місце ДТП прибув страховий комісар для визначення причин страхового випадку та розміру збитків. Позивача було проінформовано, щодо відомостей про відповідача та відомостей стосовно страховика та страхового полісу на автомобіль ЗІЛ 431410. Також, відповідачем на адресу позивача була надіслана відповідь на претензію в якій було зазначено, що згідно зі ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. Проте, на момент подання позову до суду будь-яких звернень та заяв щодо виплати страхового відшкодування з передбаченими у статті 35 вказаного Закону України документами позивач не подав. Відтак, строк виплати ЗАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” страхового відшкодування на момент порушення провадження у справі не настав, а тому заявлені позовні вимоги є незаконними і необґрунтованими. Також, відповідач вказує, що вартість матеріального збитку, завданого власнику трамвая, повинна бути відшкодована в межах суми, яка відшкодовується страховою компанією.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.09 о 08 год. 05 хв. громадянин Притула В.О., який працює на ВАТ “Запоріжкокс”, керуючи автомобілем марки ЗІЛ 431410 державний номер 1883 ЗПС, по вул. Діагональна, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з трамваєм, бортовий номер 790, що належить Запорізькому КП МЕТ “Запоріжелектротранс” під керуванням водія Яцун Н.А. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби пошкоджено. При цьому, зроблено висновок, що ДТП сталось з вини водія автомобіля ЗІЛ 431410 державний номер 1883 ЗПС Притули В.О., про що зазначено в протоколі огляду міста ДТП від 12.01.09, який долучено до матеріалів справи.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.09 по справі № 3-98/09 судом визнано Притулу В.О. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. Крім того, Притула В.О. притягнено до відповідальності та назначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. в доход держави. З зазначеної постанови вбачається, що Притула В.О. є працівником ВАТ “Запоріжкокс”.

Позивачем надано суду розрахунок заподіяної йому, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шкоди, розмір якої складається з:

585,50 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику трамвая згідно розрахунку планово-економічного відділу та дефектної відомості.

856,15 грн. - збитки від простою, з яких 421,66 грн. - заробітна плата кондукторам та водіям трамваїв, 434,49 грн. - неотриманий прибуток від перевезень пасажирів.

Таким чином, загальна сума матеріальних збитків, за розрахунком позивача, складає 1 441,65 грн.

Проаналізувавши надані до суду документи в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, що встановлена вказаною нормою, можлива лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною дією та шкодою.

У відповідності із чинним законодавством, у т.ч. зазначеним вище, вказані збитки повинна відшкодовувати особа, працівником якої було заподіяно шкоду під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

У даному випадку такою особою є ВАТ “Запоріжкокс”.

Як було зазначено вище, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено трамвай, бортовий номер 790. Власником зазначеного транспортного засобу є позивач.

Згідно з протоколом огляду міста ДТП від 12.01.09, копія якого долучена до матеріалів справи, у рухомого складу міського електротранспорту було пошкоджено права частина передньої панелі кузова (фальшборт), розбита права фара та вітрове скло трамваю.

З матеріалів справи вбачається, що витрати по відновленню пошкодженого трамвайного вагону № 790 складають 585,50 грн., що підтверджується дефектною відомістю на випадковий ремонт вагону № 790.

Згідно із ст. 113 КЗпП України, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

У відповідності із довідкою планово-економічного відділу позивача, яка долучена до матеріалів справи, від простою трамвайних вагонів на лінії з 8 год. 05 хв. до 9 год. 10 хв. 12.01.09 та пошкодження трамвайного вагону № 790 (5-го маршруту) підприємством “Запоріжелектротранс” понесено збитки. При цьому, збитки від такого простою, згідно довідки служби експлуатації позивача, склали 421,66 грн., включаючи заробітну плату водіїв і кондукторів, обов’язкові відрахування, цехові витрати, загальногосподарські витрати, ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України “Про міський електричний транспорт”, перевізник має право вимагати відшкодування втрат за тимчасове закриття або перешкоджання рухові, крім випадків, передбачених статтею 19 цього Закону.

Судом встановлено, що вимушений простій трамваїв, а саме: маршруту № 5 становить 7 годин 30 хв., маршруту № 16 - 3 години 18 хв.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, втрати за час простою згідно із довідкою служби експлуатації становлять 434,49 грн.

До розрахунку Запорізьким комунальним підприємством міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс” додано аналіз доходів за маршрутами від абонементних талонів за один вагоночас руху за грудень 2008 р. Таким чином, зазначені втрати за час простою слід вважати збитками у вигляді неотриманий прибутку (упущеної вигоди) позивача.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Тобто, загальна сума збитків, понесених позивачем внаслідок пошкодження в результаті ДТП транспортного засобу - трамваю (бортовий номер 790) становить 1441,65 грн., з них: 585,50 грн. - вартість матеріального збитку, завданого власнику трамвая згідно розрахунку планово-економічного відділу та дефектної відомості, 421,66 грн. - заробітна плата кондукторам та водіям трамваїв, 434,49 грн. - неотриманий прибуток від перевезень пасажирів.

У відповідності із чинним законодавством вказані збитки повинна відшкодовувати особа, працівником якої було заподіяно шкоду під час виконання ним своїх трудових обов’язків. В даному випадку такою особою є ВАТ “Запоріжкокс”.

Проте, відповідачем не погашено завдані позивачеві збитки.

Приймаючи до уваги те, що відповідач має заборгованість в сумі 1441,65 грн. зі сплати збитків, доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди в такому розмірі суд визнає обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовується вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запоріжкокс” (69600, м. Запоріжжя, МСП-681, код ЄДРПОУ 00191224, р/р 26003005410004 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Запорізького комунального підприємства міського електричного транспорту “Запоріжелектротранс” (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2, код ЄДРПОУ 03328379, р/р 26007010000568 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) - 1441 (одну тисячу чотириста сорок одну) грн. 65 коп. матеріальної шкоди, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя В.Л. Корсун