Рішення № 90054400, 23.06.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1853/19

Провадження № 2/361/318/20

23.06.2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Мельниченко Я.І., з участю представника позивача Іонової О.Б ОСОБА_1 , представника відповідача Риженка А. ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Київгума” до ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ “Бровари –УМБР”, ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

Позивач у позові в первісній редакції просить суд стягнути з відповідача на його користь шкоду, заподіяну внаслідок ДТП 10.12.2018р. в місті Бровари, з участю належного позивачу транспортного засобу - тягача марки МАЗ 544008 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 , і з участю автомобіля - екскаватора марки «JCB», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , винуватого в даній ДТП, в сумі 53618,80грн.- витрати, понесені на виконання ремонтних робіт по відновленню напівпричепу до тягача МАЗ 544008, пошкодженого в даній ДТП, та 17662,33грн. – витрати з відновлення пошкодженого товару, який знаходився в даному напівпричепі. Шкоду просив стягнути з відповідача як власника і законного володільця транспортного засобу- джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоду в ДТП.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10.12.2018р. сталася ДТП за участю транспортного засобу - екскаватора марки «JCB», д.н.з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , власником якого є відповідач, та транспортного засобу - тягача марки «МАЗ» 544008, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «МАЗ» 975800, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 , власником якого є позивач. Винуватцем ДТП визнано водія транспортного засобу - екскаватора марки «JCB», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 . На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника (страхувальника) транспортного засобу - екскаватора марки «JCB», д.н.з. НОМЕР_2 , яким є ОСОБА_3 , була застрахована в ПАТ «HACK «ОРАНТА». 12.12.2018р. для врегулювання страхового випадку та з метою отримання страхового відшкодування, ТОВ «Київгума» було подано до HACK «Оранта» повідомлення про ДТП, заяву про здійснення страхового відшкодування та інші необхідні документи. 20.12.2018 р. оцінювачем ПАТ «HACK «ОРАНТА» ОСОБА_6 було проведено огляд пошкодженого внаслідок ДТП напівпричепу марки «МАЗ» 975800 державний номерний знак НОМЕР_3 , та складені Протокол (Акт) огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано всі виявлені пошкодження. Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, ТОВ «Київгума» звернулося до ТОВ «Аверс ЛТД» для термінового виконання ремонтних |робіт напівпричепа марки «МАЗ» н.з. НОМЕР_3 . ТОВ «Аверс ДТД» виконало ремонтні роботи в обсязі, що відповідає опису пошкоджень, зазначених в Протоколі огляду транспортного засобу від 20.12.2018р. За виконані ремонтні роботи ТОВ “Київгума” сплатило ТОВ «Аверс ДТД» 70854,00грн. 13.02.2019р. ПАТ «HACK «ОРАНТА» здійснило виплату ТОВ “Київгума” страхового відшкодування в розмірі 17235,20 грн., а 09.04.2019р. НАСК “Оранта” здійснило ще одну виплату страхового відшкодування ТОВ “Київгума” у розмірі 13276,01грн., всього НАСК “ОРАНТА” відшкодувала позивачу заподіяні в ДТП збитки (по ремонту напівпричепу) в сумі 30 511,21грн. Крім того, в результаті вищезазначеного ДТП, крім транспортного засобу значних пошкоджень зазнав вантаж, який знаходився в напівпричепі, власником якого є ТОВ «Київгума». За результатами виконаних робіт з відновлення пошкодженого товару, враховуючи вартість товару, який не підлягає відновленню, витрати ТОВ «Київгума» склали 17 662,33 грн.

21.05.2019р.., тобто до першого судового засідання, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, і просив стягнути з відповідача 40769,92грн.- витрати, понесені на виконання ремонтних робіт по відновленню напівпричепу (з урахуванням додатково отриманої виплати від страховика в сумі 13276,01грн. після подання позову) та 17662,33грн. – витрати з відновлення пошкодженого товару.

Відповідач подав відзив, в якому проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що ОСОБА_7 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки він не був володільцем транспортного засобу, яким скоєно ДТП; між ним та ТОВ «Бровари-УМБР» було укладено договір оренди транспортних засобів, згідно з яким відповідач передав належні йому транспортні засоби, у тому числі екскаватор «JCB», д.н.з НОМЕР_2 , в оренду ТОВ “Бровари-УМБР”; водій ОСОБА_4 , який вчинив ДТП, працював водієм екскаватора в ТОВ «Бровари-УМБР» і не був у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_8 . Вважає, що підстав для стягнення шкоди з відповідача нема. також не визнає позов з тих підстав, що страхова відповідальність водія була застрахована, і обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої в ДТП, визнаній страховим випадком, має виконати страховик в межах визначеної договором страхування страхової суми (в даному випадку ліміт відповідальності страховика в договорі визначений в 200000грн.), а вказаний позивачем розмір шкоди не перевищує цього ліміту. Крім того, вважає не доведеним позивачем розмір заподіяної шкоди та піддає сумніву надані докази таких витрат на ремонт, зокрема послався на те, що в акті огляду транспортного засобу і в акті виконаних робіт по ремонту напівпричепа є суттєві невідповідності, а саме в акті виконаних робіт вказані роботи і заміна деталей, які відсутні в акті огляду пошкодженого транспортного засобу, тобто не пов`язані з ДТП. Не визнає розміру шкоди внаслідок пошкодження товару, всі надані докази вважає недостовірними та сумнівними.

У відповіді на відзив позивач не погодився із зазначеними у відзиві доводами та запереченнями відповідача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, такими, що суперечать обставинам справи, а також наявним у справі доказам та чинному законодавству України.

На доведення підстав покладення відповідальності на відповідача позивач послався на таке: відповідач ОСОБА_8 є власником транспортного засобу і законним володільцем його як джерела підвищеної небезпеки; в Протоколі про адміністративне правопорушення, згідно з яким водієм екскаватора марки «JCB», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 порушено п.10.4. Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП Україн, - у графі «транспортний засіб», «номерний знак» та «належність» зазначено: «транспортний засіб - екскаватор марки «JCB», державний номерний знак НОМЕР_2 , належність - ОСОБА_3 », протокол підписано всіма учасниками ДТП без зауважень. Згідно зі Схемою місця ДТП, яка додається до Протоколу про адміністративне правопорушення транспортний засіб: марка (модель) екскаватор «JCB» -JS160W, н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , страховий поліс ОСЦПВ НОМЕР_4 . Відповідно до Довідки № НОМЕР_5 про дорожньо-транспортну пригоду, яку було видано Позивачеві Броварським Відділом поліції ГУНП в Київській області 21.12.2018, екскаватор марки «JCB», д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 .

Відповідач подав заперечення на відповідь, в якому не погодився з таким тлумаченням позивачем поняття законного володільця джерела підвищеної небезпеки як підстави для покладення обов`язку по відшкодуванню шкоди.

Подано позов 15.03.2019р.

Провадження відкрито 9.04.2019р., визначено розгляд справи у спрощеному провадженні (враховуючи ціну позову), призначено судове засідання для розгляду по суті на 22.05.2019р.

До судового засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Заява судом прийнята. В судовому засіданні 22.05.2019р. суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив. Позивач у встановлений строк подав відповідь на відзив, на позові наполягав.

У подальшому під час розгляду справи по суті позивач подавав клопотання про залучення співвідповідачів. Відповідної позовної заяви з вимогами до вказаних осіб не подав.

Ухвалою від 9.07.2019р. суд у клопотанні про залучення співвідповідачів та заміну відповідача на даній стадії судового розгляду відмовив у зв`язку з недотриманням позивачем порядку та строку подання такого клопотання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити та стягнути з відповідача як власника і відповідно законного володільця транспортного засобу, яким скоєно ДТП і завдано шкоду позивачу, суму 40769,92грн.- витрати, понесені на виконання ремонтних робіт по відновленню напівпричепу, і 17662,33грн. - витрати з відновлення пошкодженого товару, який був у напівпричепі. Представник послався на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що водій ОСОБА_9 керував транспортним засобом на будь-якій законній підставі, або що автомобіль вибув з володіння відповідача (власника) без його волі, або що водій ОСОБА_9 перебував у трудових стосунках з третьою особою; відповідач є власником і крім того саме він укладав договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності на даний транспортний засіб, тому вважає, що саме він є законним володільцем , який повинен відшкодувати шкоду, непокриту страховою виплатою.

14.01.2020 р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог , в якій просив не розглядати позовні вимоги в частині відшкодування 17662,33грн. - витрат з відновлення пошкодженого товару (з урахуванням того, що протягом розгляду справи звернувся до страховика і 03.01.2020р. отримав від НАСК “ОРАНТА” страхове відшкодування за товар 16662,33грн. за мінусом франшизи 1000грн.), просив надалі розглядати справу в частині шкоди, завданої пошкодженням напівпричепа, і стягнути з відповідача 40769,92грн.- витрати, понесені на виконання ремонтних робіт по відновленню напівпричепу.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, пославшись на ті самі, доводи, які викладені у відзиві і в запереченнях на відзив, зокрема на те, що відповідач є неналежним і не є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну водієм ОСОБА_10 ; водій не перебував з Головачем у трудових відносинах; належний йому на праві власності транспортний засіб, керований ОСОБА_10 станом на ДТП, був переданий в оренду. Крім того вважає, що розмір позовних вимог позивачем не доведений, розмір витрат на ремонт явно завищений. Також послався на те, що обов`язок по відшкодуванню шкоди несе страховик в межах страхової суми.

Треті особи ОСОБА_4 і ТОВ «Бровари УМБР» подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, письмових пояснень не надали.

З?ясувавши думку сторін, дослідивши надані докази, суд встановив такі обставини:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОБ №118956 від 10.12.2018р. водій екскаватора марки «JCB», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 порушено п.10.4. ПДР та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП України. Протокол підписано всіма учасниками ДТП без зауважень.

Згідно зі Схемою місця ДТП, яка додається до Протоколу про адміністративне правопорушення ОБ №118956, №3й транспортний засіб: марка (модель) екскаватор «JCB» -JS160W, н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 ....номер НОМЕР_4 полісу ОСЦПВ..»

З довідки про ДТП від 21.12.2018р. встановлено, що 10.12.2018р. о 17:45 сталася ДТП за участі вантажного МАЗ 544008 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ “КиївГума”, з вантажним НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_3 , що також належить ТОВ “Київгума”, під керуванням ОСОБА_5 та автонавантажувача JCB, JS16W, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_4 ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 п. 10.4. ПДР.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області у справі від 10.01.2019р. ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – за даним фактом ДТП – порушення п. 10.4 ПДР, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_7 про реєстрацію машини - екскаватор «JCB» -JS160W, н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3

Згідно полісу № АК НОМЕР_8 9560838 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ “НАСК “Оранта”, строк дії з 15.12.2017р. по 14.12.2018р., страхова сума – 200 000 грн., франшиза - 1000,00грн.

12.12.2018р. ТОВ “Київгума” звернулося до ПАТ “НАСК “Оранта” з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

20.12.2018р. ФОП ОСОБА_6 (оцінювач) проведено огляд транспортного засобу НОМЕР_9 975800, д.н.з. НОМЕР_3 , в присутності довіреної особи ТОВ “Київгума” ОСОБА_11 , зафіксовано пошкодження.

Згідно листа ПАТ “НАСК “Оранта” розрахунок страхового відшкодування від 03.04.2019 р. було здійснено на підставі Звіту №МК0014_19_НАСК «ОРАНТА»_1752 про оцінку МАЗ 9758 00, д.р.н. НОМЕР_3 , складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 , визначено, що матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу МАЗ 97580 д.р.н. НОМЕР_3 , в результаті пошкодження при ДТП, склав 31 511,21 грн.; згідно звіту вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 64 327,21 грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 31511,21 грн. Таким чином, 13.02.2019р. та 09.04.2019р. HACK “Оранта” перерахувала страхового відшкодування у загальному розмірі 30 511,21 грн., (1 000,00 грн. франшиза) на рахунок АТ «Райффайзен Банк Аваль” згідно страхових актів № ОЦВ-18-32-16915/1 та № ОЦВ-18-32-16915/2.

25.01.2019р. ТОВ “Київгума” звернулося до ПАТ “НАСК “Оранта” з заявою про виплату страхового відшкодування на підставі Акту № А-00000030 та рахунку-фактури № А-00000040 від 22.01.2019р.

05.02.2019р. ТОВ “Київгума” звернулося до ПАТ “НАСК “Оранта” із заявою про відшкодування витрат, що виникли у зв?язку з відновленням пошкодженого товару, враховуючи вартість товару, який не підлягає відновленню в розмірі 17662,33 грн.

Згідно рахунку-фактури № А-00000040 від 22.01.2019р. та акту № А-00000030 здачі-прийняття виконаних робіт від 25.01.2019р. ТОВ “Аверс ЛТД” за ремонт н/п НОМЕР_3 нарахувало ТОВ “Київгума” 70854,00грн., з них 59045,00грн. – загальна вартість робіт та використаних матеріалів (продукції) без ПДВ, ПДВ 20% - 11809,00грн.

Вказану суму ТОВ “Київгума” перерахувало на рахунок ТОВ “Аверс ЛТД”, що підтверджується платіжним дорученням № 378 від 28.01.2019р. на суму 35427,00грн. та платіжним дорученням № 639 від 11.02.2019р. на суму 35427,00грн; призначення платежу: попередня оплата за ремонт напівпричепа НОМЕР_3 , зг.рах. № А-00000040 від 22.01.19 в т.ч. ПДВ 20% - 5904,50грн.

Згідно страхового акту № ОЦВ 18-32-16915/1 НАСК “Оранта” та відповідно до поданої заяви страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування потерпілій стороні у розмірі 17235,20 грн. (18235,20-1000,00 грн. франшиза).

Згідно листа ПАТ “НАСК “Оранта” від 20.02.2019р. відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 11.02.2019р. матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу МАЗ 975800, д.р.н. НОМЕР_3 , в результаті пошкодження при ДТП склав 18 235,20 грн. (вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу складає 42051,34грн, а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 18 235,20 грн).

Згідно платіжного доручення № 8258 від 13.02.2019р. ПАТ “НАСК “Оранта” відшкодувало ТОВ “КиївГума” 17235,20грн. , призначення платежу: страхове відшкодування ТОВ “КиївГума” (35115248) по Дог. № АК-9560838 від 15.12.2017 без ПДВ.

Згідно платіжного доручення № 19521 від 09.04.2019р. ПАТ “НАСК “Оранта” відшкодувало ТОВ “Київгума” 13276,01грн. , призначення платежу: страхове відшкодування ТОВ “Київгума” (35115248) по Дог. № АК-9560838 від 15.12.2017 без ПДВ.

Згідно акту фіксації розвантаження товару, який перевозився і був пошкоджений внаслідок ДТП, що відбулося 10.12.2018р. у м Бровари, від 12.12.2018р., встановлено, що товар в загальній кількості 18 палет розвантажено та розміщено на складі готової продукції ТОВ “КиївГума”. При розвантаженні товару, присутніми здійснено візуальний огляд товару та встановлено зовнішнє пошкодження (палет, упаковки тощо) частини товару.

Згідно подорожнього листа вантажного автомобіля №6471215 від 10.12.2018, який було видано водієві ОСОБА_12 , міститься інформація в графі 18 «звідки взяти вантаж», зазначено УВК «Заммлер».

Відповідно до Акту прийому-передачі з відповідального зберігання ТМЦ згідно видаткової накладної №10/12/В від 10.12.18, ТОВ «Заммлер Склад» було передано ТОВ “Київгума” відповідний товар за артикулами, у відповідних одиницях, та за відповідною кількістю.

Згідно платіжного доручення № 643 від 03.01.2020р. ПАТ “НАСК “Оранта” відшкодувало ТОВ “Київгума” 16662,33грн., призначення платежу: страхове відшкодування ТОВ “Київгума” (35115248) по Дог. № АК-9560838 від 15.12.2017 без ПДВ.

Відповідач подав такі докази:

Договір оренди транспортних засобів № 12.07./2018-1 від 12.07.2018р., укладений між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ “Бровари-УМБР” (орендар). Згідно даного договору оренди орендодавець зобов?язується надати Орендарю в оренду транспортні засоби, для здійснення господарської діяльності, а Орендар зобов`язується повернути вказані транспортні засоби у строки і на умовах, вказаних у цьому Договорі.

Згідно п. 1.2 Договору перелік транспортних засобів, які передаються в оренду за цим Договором, їх вартість, вказуються в Додатках ко цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

Згідно додатку №1 до Договору оренди транспортних засобів та Акту №1 приймання-передачі транспортних засобів від 12.07.2018р. ТОВ “Бровари-УМБР” на підставі договору оренди транспортних засобів приймає в оренду належні ФОП ОСОБА_3 транспортні засоби, в тому числі екскаватор JCBJS160W, 2007 року випуску, держ.№ НОМЕР_10 .

За змістом п. 1.3 Договору оренди орендодавець свідчить, що транспортні засоби, які передаються в оренду за цим Договором, належать йому на праві власності, він не має обмежень щодо свого права розпорядження ними. На момент укладення цього Договору транспортні засоби нікому іншому не подаровані, не продані, не 'відчужені іншим способом, не передані в оренду чи безоплатне користування, не є предметом обтяження, в податковій заставі і під забороною (арештом) не перебувають, права третіх осіб щодо них відсутні. Питання права власності щодо них не є предметом судового розгляду, будь-які спори щодо цих транспортних засобів відсутні, вони не внесені до статутного капіталу юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 3.1.2, 3.1.3 Договору до обов?язків Орендодавця входить: за власний рахунок здійснювати капітальний ремонт Предмета оренди (за час проведення капітального ремонту орендна плата не стягується); до моменту передачі Орендарю Предмета оренди застрахувати останній на весь час дії Договору.

Згідно пп.3.3.4,3.3.5 в обов?язки орендодавця входить: підтримувати предмет оренди в технічно справному стані, за свій рахунок проводити його технічне обслуговування (у т.ч. заміну шин та акумулятора), ремонт (крім капітального) та нести витрати на його експлуатацію; усунути погіршення Предмета оренди, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення Предмета оренди відшкодувати завдані Орендодавцю збитки. Орендар не відповідає за погіршення Предмета оренди, якщо це сталося внаслідок нормального його зношення або упущень Орендодавця.

Згідно ст.1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.2 ст.1166 ЦК - особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України – джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та для інших осіб. Згідно ч.2 ст.1187 ЦКУ - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Згідно ч.5 ст.1187 ЦК особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 ЦК України врегульовано правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Згідно ч.1 ст.1188 шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: зокрема, 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Ч.3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Ч. 4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вищевказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого. Так, згідно ч .1. з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З аналізу даних норм закону, та з наданих доказів суд дійшов таких висновків:

Факт ДТП, яка визнана страховим випадком, встановлений належними доказами;

також встановлений факт заподіяння в ДТП шкоди майну позивача.

Таким чином, позивач має право вимагати повного відшкодування завданої шкоди.

Встановлено, що ДТП, в якій було пошкоджено майно позивача, сталась з вини водія ОСОБА_10 , який керував транспортним засобом. Вина і протиправність дій водія встановлена судовим рішенням і не підлягає додатковому доказуванню.

Таким чином, відповідальним за шкоду, заподіяну майну позивача в даній ДТП, за приписами ст.1166 та ст.1188 ЦК України є саме водій ОСОБА_9 як безпосередній заподіювач шкоди внаслідок його протиправних дій.

Дана особа залучена до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, ніяких доказів на підтвердження наявності обставин для звільнення від відповідальності за статтями ст.1166 та ст.1188 ЦК третя особа – водій суду не надав.

Встановлено, що відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу була застрахована власником транспортного засобу – позивачем - укладенням страхового полісу., страхова сума 200000грн.

Таким чином, обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої в ДТП, яка визнана страховим випадком, покладається за договором страхування на страховика, в межах, передбачених договором про обов`язкове страхування відповідальності і спеціальним законом, що регулює такі правовідносини.

Щодо покладення відповідальності на відповідача, визначеного позивачем ( ОСОБА_3 ) , то суд робить такі висновки:

За приписами ст.1188 ЦК, яка є спеціальною і регулює питання відшкодування шкоди у разі заподіяння шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, застосовною до даного випадку заподіяння шкоди, - шкода відшкодовується винною особою. Так само за загальним правилом, встановленим ст.1166 ЦК для деліктних зобов`язань – обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на особу, яка заподіяла шкоду протиправними діями.

Вина і протиправність є в діях водія ОСОБА_10 , який порушив ПДРУ і вчинив адміністративне правопорушення. Саме водій ОСОБА_9 у розумінні ст.1087 ЦК вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки, як особа, яка на відповідній законній підставі керувала транспортним засобом.

Існує прямий та безпосередній зв`язок між протиправною дією водія і наступившим наслідком - пошкодженням майна позивача.

Натомість не встановлено, що шкоду заподіяв відповідач ОСОБА_3 .

З наданих доказів можна дійти висновку про відсутність його вини, відсутність протиправності в його діях і про наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та завданням шкоди позивачу.

Таким чином, відсутня обов`язкова сукупність підстав для покладення на особу відповідальності за шкоду.

Сам той факт, що ОСОБА_3 є власником вказаного транспортного засобу, яким керував ОСОБА_9 , не перекладає на нього відповідальності, і не вказує на те, що він є володільцем джерела підвищеної небезпеки у даному випадку.

Позивачем помилково визначено власника автомобіля як законного володільця джерела підвищеної небезпеки у розумінні положень ст.1187 ЦК України, та помилково визначено, що саме він є відповідальним за заподіяну позивачу шкоду.

У п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки” від 01.03..2013р. роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди. Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Посилання позивача на те, що саме представник відповідача, який бере участь у справі, виїжджав на складення акту по фіксуванню шкоди, і це є доказом того, що відповідач визнавав себе відповідальним за шкоду, - є такими, що суперечать вимогам закону і не доводять наявності безпосередньо у відповідача обов`язку по відшкодуванню шкоди позивачу у даному випадку.

Також відсутні підстави і для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню шкоди, яка б була заподіяна його працівником при виконанні ним трудових обов`язків , - таких обставин не встановлено, відсутні договірні трудові відносини між відповідачем і водієм, який вчинив ДТП, і до того ж позивач на такі обставини не посилається. Тому відсутні підстави для застосування приписів ст. 1172 ЦК, згідно якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно ч..2 - особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Таким чином, відсутні підстави для покладення на відповідача ОСОБА_3 обов`язку по відшкодуванню шкоди позивачу, завданої в даній ДТП протиправними діями водія ОСОБА_10 . Тому позов до вказаного відповідача необгрунтований і задоволенню не підлягає.

Оскільки суд відмовляє у позові з причини відсутності підстав для покладення самого обов`язку на відповідача, до якого позов пред`явлено , то суд не вбачає необхідності в аналізі розміру шкоди, яка б підлягала стягненню з нього.

В межах даної справи також суд не аналізує розподіл зобов`язань між третіми особами (водієм і орендарем) та не з,ясовує характер правовідносин між ними, оскільки це виходить за межі розгляду даної справи, виходячи з заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 крім того, позов не заявлений з підстав, передбачених статтею 1172 ЦК України.

Щодо доводів відповідача про наявність обов`язку по відшкодуванню шкоди у страховика, - то при вирішенні даного питання слід виходити з того, що страховик є відповідальним в межах, передбачених договором страхування цивільно-правової відповідальності власників колісних транспортних засобів і відповідним спеціальним законом, відповідно до яких межі його відповідальності визначені страховою сумою (страховим лімітом) і також, зокрема, обов`язком відшкодувати шкоду з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу, а заподіювач шкоди є відповідальним в тій частині завданої шкоди, яка підлягає відшкодуванню, але яка не покрита страховою виплатою.

З урахуванням приписів ст.ст.11,12,13 ЦПК України, суд в межах розгляду даної справи не вирішує питання розподілу відповідальності між заподіювачем шкоди (водієм) і страховиком відповідальності водія, а розглядає справу - враховуючи принцип диспозитивності, який обмежує розгляд справи заявленими позовними вимогами і підставами, з яких вони заявлені позивачем.

Враховуючи, що суд у позові відмовляє, то судові витрати позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, ст. 14 ЦК України, ст.ст.11,12,13, 81, 141, ст.ст,259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Київгума” до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна в дорожньо-транспортній пригоді, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не буде вручене в день його складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом тридцяти днів з дня вручення копії повного рішення. обчислення строку оскарження здійснюється з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень ЦПК України. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Повне рішення виготовлене 26 червня 2020 року.

Суддя Т.В. Селезньова