Рішення № 9005265, 02.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.09 Справа № 21/154/09

Суддя

За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю “Елсім” (69091, м.Запоріжжя, б. Гвардійський, 134)

до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон”(69027, м.Запоріжжя, вул.Академіка Карпинського, 45; 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83-А; код за ЄДРПОУ 33869975)

про стягнення 17029 грн. 35 коп.

суддя Черкаський В.І.

за участю представників сторін:

від позивача –Давиденко О.В., дов. від 11.11.2009;

від відповідача - не з’явився;

                              СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою від 20.10.2009 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2009 року.

Заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 13598.65 грн. основного боргу, 1037,22 грн. пені, 1909.52 грн. збитків від інфляції, 483,96 грн. 3% річних за договором поставки № 07 від 11.06.2008 р., укладеного між сторонами.

У судове засідання 12.11.2009 року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 20.10.2009 року.

10.11.2009 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення засідання у зв’язку з перебуванням генерального директора та юрисконсульта відповідача з 12.11.2009 до 13.11.2009 включно у відрядженні.

На підставі ст.77 ГПК України ухвалою від 12.11.2009 року відкладено судове засідання на 02.12.2009 року.

01.12.2009 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення засідання у зв’язку з перебуванням генерального директора та юрисконсульта відповідача з 01.12.2009 до 02.12.2009 включно у відрядженні.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду, і направлення суду витребуваних матеріалів.

В судовому засіданні 02.12.2009 року судом залишене без задоволення клопотання відповідача № 436 від 01.12.2009 про відкладення судового засідання у зв’язку з тим, що знаходження у відрядженні окремих працівників ТОВ “Аквілон”, у т.ч. юрисконсульта та директора товариства, не є безумовною причиною для невиконання вимог суду та повторної неявки в судове засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 02.12.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши представника позивача у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2008 року між ТОВ «ЕЛСІМ»(надалі за текстом –“Позивач/постачальник”) та ТОВ «Промислово-будівельна компанія «Аквілон»(надалі за текстом –“Відповідач/покупець”) було укладено договір поставки № 07 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язався передати покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах та в строки, що передбачені договором.

Згідно п. 1.2. Договору найменування, асортимент, ціна, умови оплати строки та умови поставки товару визначається в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Специфікацію № 1 до Договору визначено, що загальна вартість товару становить 30063,82 грн. Сплата за товар виконується двома сумами: перша сума – попередня оплата в розмірі 50% відсотків від суми специфікації № 1, інші 50% відсотків сплачуються по факту поставки товару.

Постачальник здійснив поставку товару наступним чином:

- 18 червня 2008 р. видатковою накладною № РН-0000815 позивачем відпущено, а

відповідачем отримано товар на суму 29407,61 гривень;

- 07 липня 2008 р. видатковою накладною № РН-0000898 позивачем відпущено, а

відповідачем отримано товар на суму 656,21 гривень.

Тобто, відповідно до умов договору відповідач повинен повністю розрахуватися за отриманий товар до 8 липня 2008 р. включно.

Відповідач частково виконав зобов’язання з оплати, сплативши 16465,17 грн. платіжним дорученням № 1101 від 11.06.2008р.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору була надіслана відповідачу претензія № 01 від 25.06.09р. з вимогою сплатити заборгованість, однак, вона залишилась без задоволення та відповіді.

За станом на момент розгляду справи загальна заборгованість відповідача по сплаті за поставлений товар складає 13598,65 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів оплати, отриманого від позивача товару, на суму 13598,65 грн., тобто не виконав свій обов’язок, визначений договором.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором, яка виникла внаслідок неоплати товару становить 13598,65 грн., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Збитки від інфляції, завдані простроченням платежу за товар відповідачем за період липень 2008 р. –по вересень 2009 р. складають 2117.01 грн.

3% річних за період з 16.07.2008 року по 21.09.2009 року становить 483 грн. 45 коп.

За таких обставин, підлягають задоволенню частково вимоги позивача в частині стягнення заявленої суми 483.45 грн. 3% річних та повністю у розмірі 1909.52 грн. втрат від інфляції.

Позивачем заявлені вимоги із стягнення 1037.22 грн. пені за період з 22.09.2008 року по 15.01.2009 року.

Згідно з ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по сплаті товару, покупець сплачує пеню у розмірі 1% от суми простроченого платежу в день.

Враховуючи обмеження встановлені ст. 3 Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором становить за період з 22.09.2008 року по 15.01.2009 року 1034,76 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені слід задовольнити частково у розмірі 1034.76 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 170 грн. 29 коп. витрат на державне мито повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та суму 235 грн. 96 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-будівельна компанія “Аквілон”(69027, м.Запоріжжя, Академія Карпинського, 45; 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 83-А; код за ЕДРПОУ 33869975, п/р № 2600201753046 в Філії «Укрексімбанк»м. Запоріжжя МФО 313979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елсім” (69091, м.Запоріжжя, б. Гвардійський, 134, код за ЄДРПОУ 33528645, п/р 26005315472601 в ЗОФ АКБ СР «Укрсоцбанк» МФО 313010) суму 13598 грн. 65 коп. основного боргу, суму 483 грн. 45 коп. 3% річних, суму 1909 грн. 52 коп. збитків від інфляції, суму 1034 грн. 76 коп. пені, суму 170 грн. 29 коп. державного мита, суму 235 грн. 96 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –02.12.2009)