Рішення № 9004923, 21.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.09 р.                     Справа № 15/318                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Супермаш” м. Київ (код ЄДРПОУ 14295447)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.Н.А.” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 35237970)

про стягнення основного боргу в сумі 179428,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Петришина І.М. за довіреністю № 103 від 02.04.2008 р. (в останнє судове засідання не з’явився)

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Супермаш” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.Н.А.” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 179428,04 грн.

Ухвалою суду від 16.11.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/318, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 16.11.2009 р., 03.12.2009 р. відповідач в судові засідання 03.12.2009 р., 21.12.2009 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4–20/6309 від 14.12.2009 р. з якої вбачається, що ТОВ “Ю.Н.А.”, ідентифікаційний код 35237970, зареєстровано за адресою: 83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова, 32–А/50. В позовній заяві крім юридичної адреси відповідача додатково вказана його поштова адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Адигейська, 14. Саме за цими адресами суд направляв відповідачу ухвали у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 р. сторони уклали договір поставки б/н, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити узгодженими партіями покупцю вироблену ним парфюмерно–косметичну продукцію та товари побутової хімії, зазначені у видаткових накладних та рахунках на кожну партію товару, які є його невід’ємною частиною, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити вказані продукцію та товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки б/н від 31.12.2008 р. ним було передано відповідачу парфюмерно–косметичну продукцію та товари побутової хімії за видатковими накладними на загальну суму 936323,88 грн. Станом на день подачі позову до суду відповідач частково оплатив отриманий товар на загальну суму 756895,84 грн. (згідно банківських виписок, завірені копії яких містяться в матеріалах справи), тобто сума заборгованості станом на день подачі позову до суду склала 179428,04 грн., що підтверджується, на думку позивача, видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей, рахунками–фактурами, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач, як вказано в позовній заяві, вартість товару, отриманого за договором поставки б/н від 31.12.2008 р., в повному об’ємі не сплатив. Вважаючи, що він порушив п. 5.1 цього договору щодо здійснення оплати товару протягом 30 банківських днів з дати його поставки, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

03.12.2009 р. до суду надійшли письмові пояснення № 813 від 02.12.2009 р., в яких позивач посилається на наступні обставини:

Фактично відвантаження товару відбувалося на виконання раніше укладеного договору поставки № 1095 від 05.12.2007 р. Пунктом 3.5 цього договору передбачено, що в товарно–транспортних документах на кожну партію товару повинні бути вказані: номер договору, вантажовідправник, вантажоодержувач, кількість товару і його вартість. Тобто істотні умови такого договору щодо найменування, кількості, ціни на товар, визначення вантажовідправника та вантажоодержувача сторони могли погодити тільки під час підписання видаткових накладних. Такі видаткові накладні крім функції передатного акту фактично виконують функцію специфікацій до договору, тому є його невід’ємною частиною, у зв’язку з чим повинні містити конкретні вказівки на договір № 1095 від 05.12.2007 р. В спірних накладних підставою поставки зазначений саме договір № 1095 від 05.12.2007 р.

По договору поставки б/н від 31.12.2008 р. відвантаження спірного товару взагалі не проводилося.

Згідно п. 5.1 договору поставки № 1095 від 05.12.2007 р. розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем протягом 30 банківських днів з дня поставки.

Відповідач при проведенні розрахунків за товар в призначенні платежу посилався на договір № 99 від 01.12.2007 р., який на момент здійснення розрахунків вже втратив свою чинність. Тому позивач зараховував ці платежі як розрахунки за товар, що був відвантажений на підставі договору поставки № 1095 від 05.12.2007 р., який був чинний на момент проведення розрахунків та відповідно до якого здійснювалося відвантаження товару відповідачу.

Неоплаченим на момент звернення позивача до суду залишився товар на загальну суму 179428,04 грн., поставлений згідно договору № 1095 від 05.12.2007 р. за видатковими накладними: № СМ–0000455 від 05.08.2009 р. на суму 75561,92 грн., № СМ–0000456 від 05.08.2009 р. на суму 402,00 грн., № СМ–0000521 від 09.09.2009 р. на суму 103464,12 грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами уповноваженої особи та відбитками печатки ТОВ „Ю.Н.А.”, а також довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей № 398 від 07.08.2009 р., № 407 від 09.09.2009 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні 03.12.2009 р., що підтверджується протоколом судового засідання від 03.12.2009 р.

На підставі викладеного, письмові пояснення суд розцінює як заяву, якою позивач змінює підставу позову з договору поставки б/н від 31.12.2008 р. на договір поставки № 1095 від 05.12.2007 р., зазначений в спірних видаткових накладних як підстава здійснення поставки, та просить суд стягнути основний борг в сумі 179428,04 грн. До письмових пояснень позивач додав завірені копії договору поставки № 99 від 01.12.2007 р., договору поставки № 1095 від 05.12.2007 р.

Доказом направлення позивачем письмових пояснень як заяви про зміну підстави позовних вимог на адресу відповідача є фіскальний чек № 2655 від 04.12.2009 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Заяву про зміну підстави позову суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 1095 від 05.12.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Висновок стосовно того, що товар за спірними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 1095 від 05.12.2007 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки в спірних видаткових накладних та рахунках–фактурах вказаний саме договір № 1095 від 05.12.2007 р. Крім того, з пояснень позивача вбачається, що поставка товару за спірними видатковими накладними відбувалася згідно договору № 1095 від 05.12.2007 р. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 1095 від 05.12.2007 р. передбачили відстрочення здійснення оплати отриманого товару на 30 банківських днів з моменту здійснення поставки, тобто від дати підписання накладної.

Виходячи з того, що за останньою видатковою накладною № СМ–0000521 відповідач отримав товар від позивача 09.09.2009 р., строк оплати для нього наступив у період з 10.09.2009 р. по 21.10.2009 р. включно, а вже з 22.10.2009 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за цією партією товару. По іншим видатковим накладним строк оплати наступив раніше. Таким чином, строк оплати для відповідача по всім спірним видатковим накладним наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар в передбачений договором № 1095 від 05.12.2007 р. строк в сумі 179428,04 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ю.Н.А.” (юридична адреса: 83084, м. Донецьк, вул. Бірюзова, 32–А/50; поштова адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Адигейська, 14; код ЄДРПОУ 35237970; рахунок 260086321 в АБ „Українекмі Бізнес Банк”, МФО 334969) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Супермаш” (юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Трутенка, 2; код ЄДРПОУ 14295447; рахунок 2600500530243 в АКБ „Правекс–Банк” м. Київ, МФО 321983) основний борг на суму 179428,04 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 1794,28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В судовому засіданні 21.12.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя