Постанова № 90047943, 22.06.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55507/18-а

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Бортницька В.В.,

при секретарі судових засідань Бондаренко О. В.,

з участю представника позивача Бутко Д.Г.,

представника відповідача Васіної І.О.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 05.10.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, МЮУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Клименко Роман Васильовича (далі - третя особа, ОСОБА_2 ), в якій просить скасувати постанову від 05 жовтня 2018 року про накладення адміністративного стягнення, винесеної заступником директора Департаменту-начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименком Романом Васильовичем щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700,00 грн., у справі про адміністративне правопорушення, розпочатої на підставі Протоколу № 5 від 24.09.2018 у виконавчому провадженні № 55583162.

Підставами для скасування постанови зазначає, що постанова винесена відносно позивача, який не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) та статті 188-13 КУпАП. Також зазначена постанова винесена з порушенням встановленого строку, передбаченого ч. 1 ст. 38 КУпАП, а також з порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та п. 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція).

У відзиві до позовної заяви представник Міністерства юстиції України зазначив, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 55583162 з виконання виконавчого листа № 759/16206/14-ц виданого 28.12.2017 Святошинським районним судом м. Києві. 22.01.2018 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом та постанову про відкриття провадження направлено сторонам. Боржником у зазначеному провадженні є Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз». Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником підприємства - боржника є ОСОБА_1 . 31.08.2018 боржником було отримано вимогу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 30.08.2018 № 55583162/20.1-4/23, якою ПрАТ «Компанія «Райз», зобов`язано протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги подати державному виконавцю декларацію про доходи та майно, а також про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб. Керівником ПрАТ «Компанія «Райз» проігноровано вимоги державного виконавця, інформація та документи державному виконавцю надано не було. При розгляді протоколу № 5 від 24.09.2018 було встановлено обставини справи та перевірено докази повідомлення керівника ПрАТ «Компанія «Райз» про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Після встановлення обставин справи було постановлено притягнути ОСОБА_1 , який є керівником ПрАТ «Компанія «Райз» до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 1 700,00 грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 76 Закону та ст. 188-13 КУпАП. За цих підстав просить у задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі, з підстав, що викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник Міністерства юстиції України в судовому засіданні проти вимог позову заперечувала, зазначивши, що постанова прийнята обґрунтовано та підстав для її скасування не вбачається.

Третя особа про день, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Причини неявки суду не відомі. В силу положень ст. 205 КАС України зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи.

Суд заслухавши представника позивача та відповідача, надавши оцінку доводам сторін, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.01.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. на підставі виконавчого листа № 759/16206/14-ц, виданого 28.12.2017, відкрито виконавче провадження. Боржником у зазначеному виконавчому провадженні є Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз».

30.08.2018 за № 55583162/20.1-4/23 в межах вказаного виконавчого провадження на адресу Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз» направлено вимогу державного виконавця, в якій старший державний виконавець вимагав протягом трьох робочих днів з дня одержання даної вимоги подати державному виконавцю декларацію про доходи та майно боржника - приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз», зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

24.09.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. складено протокол № 5 щодо порушення ОСОБА_1 вимог ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» за не виконання вимоги державного виконавця від 30.08.2018.

Постановою заступника директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 1 700,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця

Системний аналіз зазначених статей дає підстави стверджувати, що до адміністративної відповідальності притягуються фізичні особи, тобто обов`язковою складовою у справах про адміністративні правопорушення є встановлення фізичної особи, яка вчинила протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається з вимоги державного виконавця від 30.08.2018 за № 55583162/20.1-4/23 вона правлена на адресу Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз». Будь-яких відомостей, що ця вимога адресована саме ОСОБА_1 зазначена вимога чи інші матеріали виконавчого провадження не містять.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, суд приходить до висновку, що, оскільки вимога державного виконавця від 30.08.2018 адресована ПрАТ «Компанія «Райз», будь-яких відомостей, які б стверджували, що ця вимога адресована ОСОБА_1 не встановлено, тому стверджувати про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» та підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 188-13 КУпАП не вбачається.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова від 05.10.2018 прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу пропорційності, оскільки не дотримано балансу між несприятливими наслідками для інтересів позивача і цілями, на досягнення який спрямована оскаржувана постанова.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Постанову заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Клименка Р.В. від 05.10.2018 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 188-13 КпАП України - скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бортницька В.В.