Рішення № 9004552, 17.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.09 р.                     Справа № 37/282пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 01125755

до Відповідача: Благодійного фонду „Будинок моряка”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 25335472

про: звільнення орендованого приміщення та передачу його у встановленому порядку балансоутримувачу,

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 23977045

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Кузьмішкін Д.В. (за довіреністю 301-10/991 від 30.12.2008р.);

від Відповідача – не з’явився;

від Третьої особи – не з’явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 25.11.2009р на 08.12.2009р., у судовому засіданні 08.12.2009р. суд оголосив перерву до 17.12.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Благодійного фонду „Будинок моряка”, м. Маріуполь (далі – Відповідач) про звільнення орендованого приміщення та передачу його у встановленому порядку балансоутримувачу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення дії договору оренди №31187/2004 від 01.07.2004р., внаслідок закінчення строку його дії і відмови орендодавця від продовження правовідносин на новий строк.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №31187/2004 від 01.07.2004р. з додатками, додаткову угоду №1 від 26.02.2007р., лист №5 від 27.01.2009р.; №27-14/78 від 09.02.2009р. з доказами отримання Відповідачем, №01-1-/274 від 26.06.2009р., акт відмови від підписання акту від 03.07.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст. 73 Закону України „Про державний бюджет України”, ст.ст. 629, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою №18/1185 від 02.12.2009р. (а.с.а.с. 137-138) та письмовими поясненнями №1/348 від 15.12.2009р. (а.с.143) Позивач уточнив підстави для задоволення позову, зазначаючи про захист розглядуваним позовом свого права повного господарського відання на спірне майно у відповідності до ст.ст. 74, 136 Господарського кодексу України та погоджуючись із позицією Третьої особи відносно незаконного займання приміщення Відповідачем з 08.09.2009р.

Позивачем надані додаткові документи на підтвердження своєї позиції для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 92 -113, 127-133).

Відповідач надав відзив на позов №51 від 03.11.2009р. (а.с.а.с.28-39), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: соціальну важливість здійснюваних ним функцій, усталену практику функціонування аналогічних центрів обслуговування моряків, вжиття заходів, спрямованих на укладання довгострокового договору оренди відносно спірного майна, та здійснення капітального ремонту орендованого приміщення.

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 40-85).

Ухвалою суду від 21.10.2009р. до участі у справи у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту, на стороні Позивача залучено Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі – Третя особа).

Третя особа надала пояснення по суті спору з додатками (а.с.а.с.122-125), в яких просило позовні вимоги задовольнити, пояснюючи при цьому, що договір оренди спірного приміщення із Відповідачем декілька разів продовжувався - остаточно до 08.09.2009р., після чого орендні правовідносини припинилися через наявність заперечень Орендодавця стосовно їх подальшого продовження.

Крім того, 05.11.2009р. звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою в межах означеної справи в порядку ст. 26 Господарського процесуального кодексу України до Благодійного фонду „Будинок моряка”, м. Маріуполь (далі – Відповідач) про примусове повернення орендованого майна за договором оренди № 1187/2004, стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 12549, 11грн., пені в сумі 1152, 46грн. та неустойку у розмірі 340грн.

Ухвалою суду від 05.11.2009р. позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Благодійний фонд „Будинок моряка”, м. Маріуполь про примусове повернення орендованого майна за договором оренди № 1187/2004 та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 12549, 11грн. та пені в сумі 1152, 46грн., неустойку у розмірі 340грн., з доданими документами повернена без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Представники учасників справи у судових засіданнях підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність у судовому засіданні 17.12.2009р. належним чином повідомлених представників Відповідача та Третьої особи з огляду на доведення до відома суду у письмовому вигляді їх позиції не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2004р. між Третьою особою (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №1187/2004 (а.с.а.с. 11-14), згідно п.п. 1.1, 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно – нежитлові приміщення, загальною площею 385,4 кв. м., розміщені за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 5, що знаходиться на балансі Маріупольського державного морського торгівельного порту (Балансоутримувач), з метою розміщення благодійного фонду „Будинок моряка” , строком до 31.12.2004р.

Приміщення, в якому знаходиться об’єкт оренди, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.93) належить державі та перебуває у господарському віданні Позивача.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - березень 2004р. – становить 172,83, що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, з розподілом між Державним бюджетом та Балансоутримувачем у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

02.02.2006р. відповідно до умов п. 2.1. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.16).

26.02.2007р. сторонами підписана додаткова угода № 1 до договору (а.с.15), якою сторони дійшли згоди про зміну розміру орендної плати, встановивши його виходячи із суми плати за базовий місяць – січень 2007р. – 1638,84 гривень.

Після закінчення визначеного договором строку його дії орендні правовідносин сторін вісім разів автоматично продовжувалися на той же строк і на тих же умовах за відсутністю заяв про зміну або припинення договору – до 08.09.2009р.

27.01.2009р. Відповідач направив Позивачу лист №5 (а.с.17), в якому просив продовжити строк дії договору строком на 2 роки. У відповіді №27-14/78 від 09.02.2009р. (а.с.18) на зазначений лист, Позивач відмовився від пролонгації договору оренди, у зв’язку з тим, що відповідачем з листопада 2008р. не виконуються графіки погашення заборгованості за мировою угодою від 25.07.2008р. (а.с.а.с.108-111) та угодою від 25.07.2008р. (а.с.112) та повідомив Відповідача про необхідність сплатити заборгованість в коротший термін.

Листом №01-10/274 від 26.06.2009р. (а.с.20) Позивач повідомив Відповідача про необхідність у 3-х денний строк сплатити наявну заборгованість та повернути орендоване приміщення, у зв’язку з закінченням строку дії договору та направив Відповідачу для підписання акт приймання передачі від 03.07.2009р. (а.с.21). 03.07.2009р. Позивачем був складений акт про відмову від підписання акту приймання-передачі приміщення та повернення орендованого майна (а.с.22).

Листом №11-06-04-10490 від 22.09.2009р. (а.с.69), наданим до матеріалів справи Відповідачем, Орендодавець повідомив Орендаря про закінчення 09.09.2009р. строку дії договору оренди та необхідністю термінового повернення орендованого майна балансоутримувачу, оскільки термін дії договору продовжуватися не буде.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень учасників у судових засіданнях, акт приймання-передачі об’єкту оренди не підписаний і в спірному приміщенні залишається майно Відповідача.

Враховуючи викладене Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на його задоволенні з урахуванням підстав, викладених у заяві №18/1185 від 02.12.2009р. (а.с.а.с. 137-138).

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №51 від 03.11.2009р. (а.с.а.с.28-39).

Третя особа позовні вимоги підтримала, виклавши свою позицію по суті спору у поясненнях від 24.11.2009р. (а.с.а.с.122-125 ).

Суд розглядає справу відносно заявлених позовних вимог з урахуванням їх додаткових підстав, викладених у заяві у заяві №18/1185 від 02.12.2009р. та поясненнях №1/348 від 15.12.2009р. (а.с.143), оскільки за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі позивач управнений змінювати підстави вимог, доповнюючи їх новими аргументами з приведенням відповідного нормативного обґрунтування.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення об’єкту оренди Балансоутримувачу у зв’язку із припиненням орендних правовідносин задля захисту права повного господарського відання останнього на це майно.

Враховуючи статус сторін та об’єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” і умовами договору оренди №31187/2004 від 01.07.2004р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту орендних правовідносин, визначених положеннями ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України, випливає, що внаслідок укладання договору оренди Орендар набуває право тимчасового правомірного володіння та користування майном, приналежним на відповідному речовому титулі іншій особі, у розглядуваному випадку – Позивачу на праві повного господарського відання.

В свою чергу, згідно положень ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України час реалізації Орендарем здобутого права відносно об’єкту оренди визначається строком дії відповідного договору, закінчення якого відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зумовлює припинення орендних правовідносин, а отже – і зникнення правової підстави для реалізації Орендарем права володіння та користування майном.

Як було встановлено судом, строк дії договору оренди №31187/2004 від 01.07.2004р. неодноразово автоматично продовжувався внаслідок продовження фактичного користування майном у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” – востаннє до 08.09.2009р. включно.

В свою чергу, отриманий Відповідачем лист Орендодавця №11-06-04-10490 від 22.09.2009р. із запереченнями відносно подальшого продовження орендних правовідносин, отриманий Відповідачем, у світлі згаданих вище норм зумовлює висновок суду про припинення з 09.09.2009р. існування правової підстави для подальшого орендного використання Відповідачем спірного майна.

При цьому суд зауважує, що Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано належних у розумінні ст. 34 вказаного Кодексу доказів існування інших правових підстав для володіння та користування нежитловими приміщеннями загальною площею 385,4 кв. м., розміщеними за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 5, що знаходиться на балансі Маріупольського державного морського торгівельного порту. Доводи, викладені Відповідачем у відзиві, судом відхиляються, оскільки соціальна значущість здійснюваних Орендарем функцій, усталена практика функціонування аналогічних центрів обслуговування моряків, безрезультатні спроби укласти довгостроковий договір та здійснення капітального ремонту орендованого приміщення не є підставами, з якими діюче законодавство пов’язує можливість правомірного використання в своєї діяльності майна, приналежного іншій особі за відсутністю відповідного діючого договору. Наразі, питання компенсації понесених Відповідачем витрат з ремонту/поліпшення об’єкту оренди може бути вирішення в межах окремого позовного провадження незалежно від встановленого судом факту відсутності підстав для подальшого орендного використання зазначених приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов’язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Однак, означені норми визначають обов’язок орендаря саме на користь іншої сторони договору – орендодавця, яким у розглядуваному випадку є Третя особа, а не Позивач.

Водночас, приналежність спірних приміщень Позивачу на праві повного господарського відання у світлі приписів ч.2 ст. 74, ч.ч. 1, 3 ст. 136 Господарського кодексу України зумовлює наявність у нього в межах означеного речового права повноважень з володіння, користування та розпорядження (з відповідними обмеженнями) таким майном, а також – гарантованого захисту свого права в порядку, визначеному для захисту права власності.

Таким чином, не передання Відповідачем по закінченню орендних правовідносин об’єкту оренди Балансоутримувачу розцінюється судом як протиправне обмеження повноважень останнього, визначених наявністю права повного господарського відання, що зумовлює як існування суб’єктивного права, яке підлягає захисту, так і факту порушення цього права – обов’язкових складових елементів за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України і ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України для застосування будь-якого способу судового захисту.

В свою чергу, оскільки заявлені вимоги про звільнення Відповідачем приміщень та їх передання Балансотримувачу є адекватними характеру порушень прав Позивача та відповідають способам захисту, передбаченим главою 29 Цивільного кодексу України, і узгоджуються із обов’язками Відповідача як Орендаря, визначеними п.2.4 договору оренди №31187/2004 від 01.07.2004р., остільки суд дійшов висновку про відповідність обраного способу захисту вимогам ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов’язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку – звільнити та повернути об’єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору №31187/2004 від 01.07.2004р. не визначений, суд, беручи до уваги тривіальність безпідставного використання об’єкту оренди, з одного боку, та необхідність надання достатнього часу для звільнення приміщень від власних речей Відповідача, з іншого боку, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 15 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані із сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 01125755) до Благодійного фонду „Будинок моряка”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 25335472) про звільнення орендованого приміщення та передачу його у встановленому порядку балансоутримувачу задовольнити у повному обсягу.

2. Зобов’язати Благодійного фонду „Будинок моряка”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 25335472) протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити нерухоме майно – нежитлові приміщення, загальною площею 385,4 кв. м., розміщені за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 5 та повернути вказані приміщення Державному підприємству „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 01125755).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Благодійного фонду „Будинок моряка”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 25335472) на користь Державного підприємства „Маріупольський морський торговельний порт”, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 01125755) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.12.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя