Ухвала суду № 90043574, 23.06.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10968/13-ц

Провадження № 6/643/203/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020 року Московський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.

представника стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» - Фісатіді Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До Московського районного суду м. Харкова надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

В обґрунтування подання зазначено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. знаходиться виконавче провадження № 58897962 з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) № 643/10968/13-ц, виданого 04.04.2019 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффазен Банк Аваль» 352 483,68 доларів США, що по курсу НБУ станом на 05.09.2013 року складає 2 817 402,05 грн. 26 вересня 2017 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова було замінено стягувача, а саме ПАТ «Райффазен Банк Аваль» замінено його правонаступником – ТОВ «Фінансова компанія «Форінт». 15.04.2019 року було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника у межах суми боргу. Постанова про відкриття виконавчого провадження, надіслана боржнику та стягувачу. Приватним виконавцем були здійснені заходи щодо пошуку майна боржника. Право власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано. 16.04.2019 року накладено арешт на кошти боржника на рахунках в ПАТ «Мегабанк», ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Сбербанк», ПАТ «Альфа-банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Скай Банк», ПАТ «Банк Грант». 23.04.2019 року накладено арешт на кошти боржника на рахунках в АТ «Ощадбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Укрсоцбанк», ПАТ «МТБ Банк», АТ «Альтбанк». 20.11.2019 року накладено арешт на кошти боржника на рахунку в АТ «Універсал Банк». ПАТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» повідомили про наявність коштів на рахунках боржника, в зв`язку з чим приватним виконавцем невідкладно було виставлено платіжні вимоги. Відповідно до відповіді ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (нотаріус) і має дохід від неї. Відповідно до наданих відповідей установ, до яких вчинялися запити та направлялися вимоги про надання інформації, встановлено, що у боржника відсутні джерела доходу, окрім доходу від здійснення належної професійної діяльності, транспортних засобів за боржником не зареєстровано. Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . 18.10.2019року, 05.05.2020року приватним виконавцем здійснено виїзди за вказаною адресою. Доступу до квартири не надано, боржника за адресою не виявлено. На даний час, з врахування добровільних оплат та примусово стягнутих сум, всього борг за судовим рішенням, погашений лише в сумі 15 037,68грн. Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, боржник з 29.08.1992 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дружині боржника, ОСОБА_2 , належать об`єкти нерухомого майна: нежиле приміщення загальною площею 64,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкта в РПВН 10724106, право власності зареєстровано 22.08.2016 року; квартира в житловому будинку літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_3 , номер об`єкта в РПВН 34236099, право власності зареєстровано 13.03.2015 року. Таким чином, право власності набуто дружиною боржника у період шлюбу з ним, відповідно на підставі ст. 60 СК України вказані об`єкти нерухомого майна є спільною сумісною власністю боржника ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 . Враховуючи норму ч. 1 ст. 70 СК України, частки подружжя у зазначеному майні є рівними і невизначними. На підставі викладеного, просить суд визначити частку майна боржника ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_4 , та у нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , яким боржник володіє разом із дружиною ОСОБА_2 у розмірі Ѕ частини.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився. У заяві просить розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» - Фісатіді Г.Д. в судовому засіданні просила задовольнити заяву.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 443 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні.

Беручи до уваги встановлені ст. 443 ЦПК України строки для розгляду клопотання, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.

Суд, заслухавши представника стягувача, розглянувши заяву та матеріали додані до неї, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. перебуває виконавче провадження № 58897962 з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) № 643/10968/13-ц, виданого 04.04.2019 року Московським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффазен Банк Аваль» 352 483,68 доларів США, що по курсу НБУ станом на 05.09.2013 року складає 2 817 402,05 грн.

26 вересня 2017 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова було замінено стягувача, а саме ПАТ «Райффазен Банк Аваль» замінено його правонаступником – ТОВ «Фінансова компанія «Форінт».

15.04.2019 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника у межах суми боргу. Постанова про відкриття виконавчого провадження, надіслана боржнику та стягувачу.

Приватним виконавцем були здійснені заходи щодо пошуку майна боржника. Право власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано.

Також, приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Укосоцбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Сбербанк», ПАТ «Альфа-банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Скай Банк», ПАТ «Банк Грант», ПАТ «Мегабанк».

23.04.2019 року накладено арешт на кошти боржника на рахунках в АТ «Ощадбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «Укрсоцбанк», ПАТ «МТБ Банк», АТ «Альтбанк».

20.11.2019 року накладено арешт на кошти боржника на рахунку в АТ «Універсал Банк».

Відповідно до відповіді ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (нотаріус) і має дохід від неї.

Встановлено, що 20.11.2019 року боржник ОСОБА_1 надав декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи. Єдиним джерелом доходу вказав «незалежну професійну діяльність», а сума одержаного доходу складає 54 000,00 грн.

У боржника ОСОБА_1 відсутні джерела доходу, окрім доходу від здійснення належної професійної діяльності, транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 25.02.2020року, вбачається, що боржник ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 29.08.1992 року.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_2 належить: нежиле приміщення загальною площею 64,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано 22.08.2016 року, та квартира в житловому будинку літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_3 , право власності зареєстровано 13.03.2015 року.

Положеннями ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Положеннями ст. 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

За загальним правилом статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Разом з тим, у відповідності до статті 57 сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є серед іншого, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

В матеріалах справи міститься копія договору дарування квартири, яка розташована в житловому будинку літ. «А» АДРЕСА_5 . Тобто, ОСОБА_2 набула у власність дане майно за договором дарування, а отже квартиру необхідно вважати особистою приватною власністю дружини.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тому покладення на суд обов`язків ініціювати збір доказів для доказування суперечить принципам об`єктивності та неупередженості суду при розгляді справи та є неприпустимим.

Загальні вимоги до змісту судового рішення викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14. Згідно з п. п. 11 та 12 постанови у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так з долученої до матеріалів подання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 на праві приватної власності належить: нежиле приміщення загальною площею 64,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , номер об`єкта в РПВН 10724106, право власності зареєстровано 22.08.2016 року – на підставі розірвання договору дарування.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 12.05.2005 року Виконкомом Зміївської міської ради, власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 зазначено ОСОБА_2 . Форма власності: приватна. Підстава: рішення Виконкому Зміївської міської ради від 21.04.2005року.

Таким чином, право власності на вказане нежиле приміщення, набуте в шлюбі, а отже є спільним майном подружжя.

Доказів того, що на нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя та вони належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_2 , чи доказів того, що частка боржника становить менше 1/2, суду надано не було та матеріали справи не містять.

Вказане узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 03.03.2020 року у справі № 200/10973/15-ц

З огляду на викладене, суд вважає необхідним, з метою належного виконання за виконавчими провадженнями №58897962 з примусового виконання виконавчого листа № 643/10968/13-ц визначити частку майна нежилого приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться у спільній сумісній власності, за кожним з подружжя Ѕ частку нежитлового приміщення.

Керуючись ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 81, 258-261, 443 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визначити частку майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у спільній власності з ОСОБА_2 , а саме у нежилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 -як Ѕ частку.

В решті вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала суду складена 25.06.2020року.

Суддя Т.М.Довготько