Ухвала суду № 90040512, 25.06.2020, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 459/3134/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2020 року м. Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Котормус Т. І.

суддів Бакай І.А., Костюк У.І.,

секретар судового засідання Карпа Г.М.,

за участю:

прокурора Лозінський О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Тимчук С.І.,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувального акта в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2015 за № 32015000000000034 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

У провадженні Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2015 за № 32015000000000034 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

У підготовчому засіданні захисник обвинуваченого Тимчук С.І. заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений Верхоляк В.Ф ОСОБА_2 , про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки такий не відповідає вимогам п.п. 4, 5, 7, 9 ч. 2, 4 ст. 291 КПК України.

Так, сторона захисту вважає надуманими та такими, що спотворюють дійсні обставини справи, викладені в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення на аркушах справи 9, 12, 21. Зокрема вказує, що в обвинувальному акті неодноразово вказується про те, що з 01.01.2012 по 31.12.2012 ОСОБА_1 не був посадовою особою і не займався господарською діяльність, а тому інкриміноване йому обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України є надуманим. В обвинувальному акті не міститься конкретних підстав для формулювання обвинувачення підозрюваному у скоєнні ним службових злочинів, оскільки ОСОБА_1 не є службовою особою. Окрім цього, відсутні відомості щодо заподіяння неправомірними діями службової особи ОСОБА_1 конкретних збитків державі.

Також захисник вважає підставою для повернення обвинувального акта прокурору те, що обвинувачення містить посилання на висновки бухгалтерської експертизи, що до початку судового розгляду свідчить про порушення принципів неупередженості суду і безпосередності дослідження доказів.

В порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, на думку захисника, формулювання обвинувачення не містить обставин, які характеризують об`єктивну та суб`єктивну сторону інкримінованих кримінальних правопорушень, не вказано способу вчинення злочинів, ознак спрямованості умислу, мотиву дій та мети. Водночас вважає, що за змістом викладеного обвинувачення за ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України за такі дії по своїй суті передбачена відповідальність за ст. 190, 192 КК України.

Окрім цього захисник вказує, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про закінчення досудового розслідування, даних та реквізитів всіх процесуальний дій та рішень, прийнятих в ході розслідування, дані про забезпечення доступу до ознайомлення з матеріалами справи, забезпечення права на захист обвинуваченому. Також зазначає, що в додатках до обвинувального акта відсутні відомості про судимість обвинуваченого і відповідні судові рішення щодо цього. Водночас, в обвинувальному акті не вказано конкретне місце його затвердження.

З урахуванням викладеного захисник стверджує, що всі вказані ним порушення вимог КПК України є істотними, що є підставою для повернення обвинувального акта прокурору. Просив клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив клопотання задовольнити.

Прокурор Лозінський О.В. заперечив проти клопотання захисника, так як вважає його безпідставним, зокрема вказав, що обставини на які вказує захисник можуть бути доведені під час розгляду справи по суті і не можуть бути оцінені під час підготовчого судового слухання.

Заслухавши обвинуваченого, його захисника, думку прокурора, перевіривши обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 32015000000000034 від 31.01.2015 на відповідність вимогам КПК України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення зокрема обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відтак, обов`язок перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК покладається на суд у підготовчому судовому засіданні.

На думку захисника в обвинувальному акті в кримінальному провадженні № 32015000000000034 від 31.01.2015 надуманим є обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України як службової особи, тоді, як він не є службовою особою. Також відсутні відомості щодо заподіяння неправомірними діями службової особи ОСОБА_1 конкретних збитків державі. При цьому, формулювання обвинувачення не містить обставин, які характеризують об`єктивну та суб`єктивну сторону інкримінованих кримінальних правопорушень, не вказано способу вчинення злочинів, ознак спрямованості умислу, мотиву дій та мети, за змістом викладеного обвинувачення така кваліфікація дій є невірною і за такі дії по своїй суті передбачена відповідальність за ст. 190, 192 КК України.

На думку захисника такі обставини свідчать про порушення вимог п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Не думку колегії суддів доводи захисника в цій частині не знайшли свого підтвердження, так як пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення є конкретним за змістом, зокрема містить данні про злочини, у вчиненні яких він обвинувачується, час, місце та інші обставини його вчинення, в обсязі який встановлено слідчим у ході досудового розслідування і які прокурор вважає встановленими.

Ці обставини, на які вказує захисник, підлягають доказуванню на підставі ст. 91 КПК України під час судового провадження, а у підготовчому судовому засіданні перевіряється обвинувальний акт лише на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, які в даному випадку відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України дотримані.

Щодо того, що обвинувальний акт містить посилання на висновки бухгалтерської експертизи, що на думку захисника до початку судового розгляду свідчить про порушення принципів неупередженості суду і безпосередності дослідження доказів, то такі доводи колегія суддів вважає неспроможними, оскільки лише згадування про такі висновки в обвинувальному акті, не може мати правового значення для подальшого судового розгляду справи. Дослідження вказаних документів як доказів відбувається в ході судового розгляду, який здійснюється на засадах кримінального провадження, зокрема безпосередності дослідження доказів.

Безпідставними та недоведеними на думку колегії суддів є і доводи захисника щодо невідповідності обвинувального акта вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України, а саме додатку до нього - реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки такий складений та містить усі необхідні відомості відповідно до вимог ст. 109 КПК України, зокрема щодо номеру та найменування процесуальних дій, які проведені під час досудового розслідування, час їх проведення , реквізити процесуальних рішень з даними про суб`єктів їх прийняття.

Щодо посилань захисника про те, що прокурором не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про закінчення досудового розслідування суд відхиляє, так як за приписами ч. 3 ст. 283 КПК відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором саме до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а не до обвинувального акта чи реєстру матеріалів досудового розслідування. Відтак, вказана обставина також не може бути підставою повернення обвинувального акта прокурору.

Щодо відсутності в додатках до обвинувального акта відомостей (довідок, судових рішень) про судимість обвинуваченого, про що вказує захисник, як на одну з підстав для повернення обвинувального акта, то такі доводи колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України надання таких документів (відомостей) не передбачено. Більше того, надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Також колегія суддів вважає безпідставними покликання сторони захисту на те, що в обвинувальному акті не вказано конкретне місце його затвердження.

З обвинувального акта видно, що місцем затвердження є м. Київ, що є достатнім та відповідає вимогам КПК.

Відтак, обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК, у ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, сформована офіційна версія досудового розслідування про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а також зазначено дату та місце його складання

Інші зауваження щодо обвинувального акту не дають суду достатніх підстав для висновку про невідповідність його вимогам ст. 291 КПК України, а тому таке клопотання захисника є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору.

Керуючись ст. 109, 291, 314 КПК України, колегія суддів

ухвалив:

У задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Тимчука С.І. про повернення обвинувального акта прокурору – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Котормус

Судді І.А. Бакай

У.І. Костюк