Рішення № 9003985, 14.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.09р.Справа № 6/465-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОС", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ШАНС", м.Дніпропетровськ

про стягнення 120 323,95 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Бичков В.В., довіреність № 28 від 21.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОС", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ШАНС", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 93476,78 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 29/09-01 від 29.09.2008р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі 8.2 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 12423,54 грн. пені та за порушення виконання грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару на підставі ст.625 ЦК України –11808,55 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 2615,08 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1203,24 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача в частині основного боргу не заперечує, проти решти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що пеню, інфляційні та 3% річних позивач нарахував в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України.

29.10.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 19.11.2009р. для надання сторонам часу підготувати і надати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

19.11.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 03.12.2009р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився.

03.12.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 08.12.2009р.

08.12.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 29/09-01, відповідно до п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреності відповідача серії НБЛ № 972039 від 01.10.2008р. по видатковій накладній № 102 від 01.10.2008р. на суму 146160,00 грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 146160,00 грн., який відповідач отримав без жодних зауважень, але в порушення п.5.1 умов вищеназваного договору у визначений сторонами строк, а саме протягом 30 календарних днів з дати отримання товару, не оплатив отриманий від позивача товар та за згодою сторін, в рахунок оплати отриманого товару, 05.12.2008р. по видатковій накладній № РН -0000038 на суму 49183,22 грн., поставив позивачеві товару на суму 49183,22 грн. та 03.02.2009р. перерахував позивачеві 3500,00 грн. в рахунок оплати отриманого товару у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 93476,78 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання для огляду та у копіях залучених до матеріалів справи та визнається відповідачем у повному обсязі в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 20.06.2009р.

20.09.2009р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою у семиденний термін сплатити 93476,78 грн. основного боргу, 11808,55 грн. інфляційних, 2 615,08 грн. -3% річних, 7529,42 грн. пені та 7529,42 грн. штрафу, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивача просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 93476,78 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 29/09-01 від 29.09.2008р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі 8.2 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 12423,54 грн. пені та за порушення виконання грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару на підставі ст.625 ЦК України –11808,55 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 2615,08 грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1203,24 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 93476,78 грн. повністю підтверджується умовами вищеназваного договору, банківською випискою про часткову оплату, оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання для огляду та у копіях залучених до матеріалів справи та визнається відповідачем у повному обсязі в судовому засіданні та в акті звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін станом на 20.06.2009р., у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 93476,78 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі 8.2 умов вищеназваного договору 12423,54 грн. пені та за порушення виконання грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару на підставі ст.625 ЦК України –11808,55 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 2615,08 грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1203,24 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що пеню, інфляційні та 3% річних позивач нарахував в порушення умов вищеназваного договору та чинного законодавства України, суд не може прийняти до уваги оскільки:

- по-перше: відповідно до п.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом, або договором, що позивачем і було зроблено;

- по-друге: відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних та річних не відноситься до штрафних санкцій і нараховуються незалежне від того чи передбачено це умовами договору, або ні;

- по-третє: обмеження прав позивача на стягнення збитків, на що посилаються відповідач у відзиві на позов суперечить чинному законодавству України, а саме ст.6 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст.4,6,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ШАНС" (49069, м. Дніпропетровськ, пр-кт Кірова, буд. 102, кв. 60, код ЄДРПОУ 33248529, р/р 2600500101385 в ТОВ КБ "Земельний капітал", МФО 305880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОС" (49000, м. Дніпропетровськ, провулок Біологічний, 2а, р/р 26000108722001 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) 93476,78 грн. (дев`яносто три тисячі чотириста сімдесят шість гривень 78 коп.) - основного боргу, 11808,55 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісім гривень 55 коп.) - інфляційних, 2615,08 грн. (дві тисячі шістсот п'ятнадцять гривень 08 коп.) -3% річних, 12423,54 грн. (дванадцять тисяч чотириста двадцять три гривень 54 коп.) - пені, 1203,24 грн. (одна тисяча двісті три гривень 24 коп.) - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Рішення підписано 08.12.2009р.