Ухвала суду № 90027878, 24.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 червня 2020 року м. Київ№ 640/9592/20Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі також - Уповноважена особа, відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у частині не включення до нього позивача;

зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) № 001-09509-200215 «Зростаючий» у доларах США від 20 лютого 2015 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно у встановлені чинним законодавством терміни після початку процедури ліквідації банку не було включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2020 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 04 травня 2020 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), а також залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, Фонд, третя особа) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Під час вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі № 640/9592/20 судом було встановлено, що пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду та оцінка наданому клопотанню про поновлення такого строку буде надана судом під час розгляду справи по суті.

Уповноваженою особою подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що 20 лютого 2015 року між позивачем (вкладником) та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) №001-09509-200215 «Зростаючий» у доларах США, відповідно до умов якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 7 500, 00 доларів США у тимчасове строкове користування та зобов`язується сплачувати проценти за його користування з розрахунку 5,5 % річних.

На виконання вказаного договору, на поточний рахунок, відкритий у ПАТ «Дельта Банк» позивачем було перераховано грошові кошти у сумі 7 500, 00 доларів США.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (далі також - АТ «Дельта Банк»).

Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/118-delta/1775-1127-u-pat-delta-bank-zaprovadgeno-tymchasovu-administraciyu)

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ «Дельта Банк», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 03 серпня 2015 року №147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» до 02 жовтня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02 жовтня 2015 року включно (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/118-delta/2117-1491-oholoshennya-pro-prodovgennya-tymchasovoi-administracii-v-at-delta-bank).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України 02 жовтня 2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно, строк здійснення процедури ліквідації та делегування повноважень ліквідатора Банку продовжено до 04 жовтня 2020 року на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 04 квітня 2019 року № 772 (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/118-delta/2479-oholoshennia-pro-pochatok-protsedury-likvidatsii-publichnoho-aktsionernoho-tovarystva-delta-bank-ta-delehuvannia-povnovazhen-likvidatora-banku, http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/118-delta/42185-prodovzheno-strok-zdiisnennia-protsedury-likvidatsii-at-delta-bank).

24 жовтня 2019 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 2705 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк», відповідно до якого уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» з 25 жовтня 2019 року призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Матвієнка Андрія Анатолійовича, якому делеговані всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/118-delta/45294-zmineno-upovnovazhenu-osobu-fondu-na-likvidatsiiu-at-delta-bank).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3340 від 24 грудня 2019 року змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк». Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» з 27 грудня 2019 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Кадирова Владислава Володимировича, якому делеговані всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі, з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/118-delta/46027-zmineno-upovnovazhenu-osobu-fondu-na-likvidatsiiu-at-delta-bank-2).

На офіційному сайті ФГВФО опубліковано оголошення про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам АТ «Дельта Банк» за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.

Відсутність позивача в переліку вкладників AT «Дельта Банк», за яким вона має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, у зв`язку із початком процедури ліквідації такого банку обумовила її звернення до суду із даним позовом.

Між тим, як зазначив відповідач, про порушення своїх прав та інтересів позивач дізналась ще в 2015 році, що підтверджується, зокрема, повідомленням про нікчемність правочину № 8821/1101 від 23 вересня 2015 року, яке було скеровано засобами поштового зв`язку 01 жовтня 2015 року відповідно до наявного в матеріалах справи списку згрупованих рекомендованих листів та чеку АТ «Укрпошта». Відтак, причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, зазначені позивачем у заяві, не є поважними, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 статті 240 КАС України.

За правилами статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 та ч. 4 статті 123 цього Кодексу (п. 8 ч. 1 статті 240 КАС України).

Вирішуючи клопотання відповідача, з урахуванням наданих на його обґрунтування доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, відсутність заяви про поновлення строку, а у разі подання заяви про поновлення строку - відсутність поважних причин його пропуску.

Щодо визначення, власне, поважності причин пропуску строку звернення до суду, необхідно звернути увагу, що законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів.

У своїй заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даних позовом представник позивача зазначив, що фактично ОСОБА_1 отримала повідомлення про нікчемність правочину 16 квітня 2020 року у відповідь на адвокатський запит. При цьому, у вказаному повідомленні відсутні посилання на повідомлення про неможливість включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк».

Суд не погоджується із такими твердженнями, з огляду на те, що порушення прав позивача, на які вона вказує в позові, нею обґрунтовано саме наявністю такого повідомлення. На думку суду, саме прийняте Уповноваженою особою рішення про нікчемність правочину впливає на правовідносин, а не їх обґрунтування.

Доводи представника позивача про те, що в межах спірних правовідносин порушення прав позивача носить триваючий характер, суд вважає безпідставними, оскільки, відповідно до ч.ч. 2, 5 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, законом визначені строки для формування Уповноваженою особою повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат.

Процесуальні норми не пов`язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб`єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію). В даному випадку, інформація про прийняті ФГВФО рішення, їх суть була опублікована та доведена до відома населення, відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відтак, про порушення своїх прав, позивач мала можливість дізнатися саме з дати розміщення такої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 826/281/16 (провадження № К/9901/16754/18) та в постанові від 28 березня 2019 року у справі № 826/123/17 (провадження № К/9901/52573/18).

Виходячи з системного аналізу вказаних процесуальних норм, суд дійшов висновку, що позивач повинен ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого ч. 1 статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Отже, наведені у заяві підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду є неповажними та необґрунтовані належними доками, оскільки не містять обставин, що перешкоджали позивачу звернутись до суду у 2015 році. Натомість, ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва у квітні 2020 року.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови».

У цій справі суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпритації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15 лютого 2018 року по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, підстав для поновлення позивачу такого строку не встановлено, тому наявні підстави для залишення даної позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення положення» цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк