Ухвала суду № 90027749, 22.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2020 року м. Київ № 640/13697/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з скаргою ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця Клименка Романа Васильовича

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича в якій просить :

Визнати протиправними виконавчі дії приватного виконавця Клименко Р.В. по виконавчому провадженню № 61703832 щодо виконавчого напису № 247, виданого 13.02.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мажугою В.Ю.

Визнати протиправними та скасувати постанови, винесені приватним виконавцем Клименко Р.В. по виконавчому провадженню № 61703832 :

від 02.04.2020 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мажугі В.Ю. №247, виданого 13.02.2020;

від 02.04.2020 про стягнення з боржника основної винагороди;

від 02.04.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

від 02.04.2020 про арешт коштів боржника;

від 12.05.2020 про звернення стягнення на заробітну плату;

від 12.05.2020 про звернення стягнення на пенсію.

Зняти арешт з зарплатного і пенсійного рахунків в AT «Ощадбанк».

Зобов`язати приватного виконавця Клименко Р.В. повернути кошти, списані з цих рахунків в AT «Ощадбанк».

Повернути виконавчий напис приватного нотаріуса Мажуги В.Ю. стягувачу без виконання.

Стягнути з приватного виконавця Клименко Р.В. на мою користь відшкодування за завдання моральної шкоди у розмірі мінімальної заробітної плати 4723,00 гри.

Вивчивши скаргу, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

У даному ж випадку, суддя зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із скаргою, а не з позовною заявою, що є суттєвим недоліком.

Тобто, таким чином, суддею встановлено, що скаржниками не дотримано самої форми викладу позовної заяви, що, як наслідок, підлягає виправленню.

При цьому, суддя роз`яснює, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тобто особа, яка звертається до суду викладає обставини, за яких, на її думку, було порушено її права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які їй відомі і які можуть бути використані судом; за бажанням - дає свою правову оцінку цим обставинам, із посиланням на нормативно-правові акти; а потім - після слова «прошу» - конкретно формулює позовні вимоги з урахуванням частини п`ятої ст.160 та ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати суду належним чином оформлену позовну заяву (та примірники для усіх учасників справи) із врахуванням вищевказаних норм законодавства й з урахуванням наступного.

У відповідності до ч.1 ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Із вступної частини скарги вбачається, що ОСОБА_1 в якості «скаржника» вказано ОСОБА_1 , особа на рішення якої подається скарга - приватний виконавець Клименко РОман Васильович, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс".

У той же час, суддя звертає увагу скаржників, що за правилами ч.1 ст.46 КАС України сторонами у справі є «позивач» та «відповідач», а не «заявник/боржник» чи «скаржник» і «заінтересована особа».

У зв`язку із цим, суддя пропонує скаржнику визначити належний склад та статус сторін у справі.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як встановлено суддею, скаржниками у скарзі не зазначено ідентифікаційний код відповідача.

Згідно з частиною п`ятою статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України, ОСОБА_1 слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до скарги (ті, які є фотокопіями).

Згідно з положеннями п.11 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, письмового підтвердження ОСОБА_1 про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до матеріалів позовної заяви - не надано, скарга/позовна заява таких застережень не містить.

Приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, необхідним є роз`яснити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, ОСОБА_1 оскаржуються постанови, зокрема, постанови приватного виконавця від 02.04.2020 про стягнення з боржника основної винагороди; від 02.04.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; від 12.05.2020 про звернення стягнення на заробітну плату; від 12.05.2020 про звернення стягнення на пенсію, а тому з урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру.

Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102,00 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 заявлено 5 вимог немайнового характеру та 5 вимог майнового характеру.

Отже, загальна сума позову складає 8 408,00 грн.

Водночас, скаржником до скарги/позовної заяви не додано належного документа про сплату судового збору за звернення до суду за захистом порушених прав і законних інтересів на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.

Поряд з цим, до позовної заяви позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якої скаржник зазначив, що з вини приватного виконавця, дії якого він оскаржує, на усі доходи накладено арешт і через це скаржник перебуває у вкрой скрутному матеріального становищі.

Враховуючи викладене, скаржник просить суд, враховуючи його майновий стан, відстрочити сплату судового збору в частині відшкодування моральної шкоди до зняття арешту з рахунків.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Розглядаючи подані позивачем документи, суддя зазначає, що доказами незадовільного майнового стану позивача можуть слугувати, зокрема, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

За таких обставин, додані позивачем відомості щодо того, що стосовно нього відкрито виконавче провадження, в межах якого, приватним виконавцем накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 не може бути належним та самостійним доказом підтвердження незадовільного майнового стану заявника, оскільки з цих даних не вбачається відсутності інших джерел доходу заявника. Інших доказів на підтвердження свого незадовільного майнового стану (довідки з органів доходів і зборів, довідки органу Пенсійного фонду України тощо) заявник не надав.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом в ухвалі від 17.09.2018 у справі 815/4187/17.

Отже, судом не встановлено вищезазначених умов, які б слугували підставою для задоволення клопотання позивача про відстрочення позивачу сплати судового збору. За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даної позовної заяви, слід відмовити.

Відсутність відповідних документів про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання скаржниками вимог КАС України при зверненні до суду.

Таким чином, за подання до суду даного позову (скарги) майнового та немайнового характеру, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір 8 408 грн за наступними реквізитами:

Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA908999980313181206084026007

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В силу ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів скарги, спірні постанови приватним виконавцем винесені 02.04.2020 та 12.05.2020, однак до Окружного адміністративного суду міста Києва із цим позовом скаржник звернувся (здав на пошту для скерування в суд, що підтверджується копією конверта та відомостями сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошти) 15.06.2020 року, тобто із пропуском встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України десятиденного строку звернення до адміністративного суду.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску скаржником до матеріалів позовної заяви не додано.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, скаржникам/позивачам слід надати суду заяви щодо поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому скаргу ОСОБА_1 належить залишити без руху та встановити останнім строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Залишити без руху скаргу ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними дій та скасування постанов.

Надати ОСОБА_1 термін для усунення недоліків скарги, вказаних у мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу/скаржнику.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали скарга підлягає поверненню особі, який подав скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Р.О. Арсірій