Ухвала суду № 90027424, 25.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1648/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Варняк С.О., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508000/2020/000049/2 від 31.03.2020 року,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA508000/2020/000049/2 від 31.03.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положенням ч. 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості № UA508000/2020/000049/2 від 31.03.2020 року (майнова вимога).

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач додав до позову документ про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн., вважаючи, що позов містить вимогу немайнового характеру.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості за своєю природою є вимогою майнового характеру.

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивачем при ввезенні товару на митну територію України самостійно задекларовано митну вартість товару у розмірі 46836,88 EUR, однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 123451,20 EUR.

Суддя звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010). За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тобто, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суддя приходить до висновку, що позовна вимога про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогою майнового характеру.

Так, розмір майнових вимог становить різницю між розміром митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, та розміром митних платежів, обчислення згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом.

Отже, загальний розмір позовних вимог майнового характеру складає 474421,90 грн.

Враховуючи, що відповідачем скоригована вартість товару на 474421,90 грн., то позивачу належить доплатити судовий збір з розрахунку 1,5 % від ціни позову - суми митних платежів, належних до сплати за результатом коригування.

За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме: для подання до суду документу про сплату позивачем судового збору з розрахунку 1,5 % від ціни позову на суму 5014,33 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1648/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.О. Варняк