Ухвала суду № 90026898, 23.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3946/20

УХВАЛА

23 червня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Данилюка А.Б.

представника відповідача не з`явився

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) питання про повторне витребування доказів,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289, місцезнаходження згідно з Реєстром: 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2) щодо прийняття рішення стосовно призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ), як переможця конкурсу на посаду слідчого другого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань на аналогічну посаду слідчого другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань;

зобов`язати Державне бюро розслідувань призначити ОСОБА_1 на посаду слідчого другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, як переможця конкурсу на аналогічну посаду слідчого другого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з Державного бюро розслідувань письмові докази по справі.

Ухвалу про відкриття провадження по справі, ухвалу про витребування доказів, позов та судову повістку Державне бюро розслідувань отримало засобами електронної пошти (info@dbr.gov.ua) 15.05.2020 року.

10.06.2020 року через канцелярію до суду за вхід. №22142/20 від представника Державного бюро розслідувань надійшло клопотання про продовження процесуального строку відповідачу для надання відзиву та витребуваних доказів, а також про відкладення судового засідання на дату після завершення карантину.

У вказаному клопотанні представник Державного бюро розслідувань посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, який набув чинності з 02.04.2020 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту:

« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).»

З урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року, якою з 12.03.2020 року введений карантин на всій тертої України, а також Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року, якою продовжено дію карантину до 22.06.2020 року, представник відповідача просить відкласти розгляд справи на іншу після встановленого карантину та продовжити строки.

Вирішуючи питання про витребування доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами внесеними постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 241 від 29.03.2020, № 242 від 20.03.2020, № 255 від 02.04.2020, № 262 від 08.04.2020, № 284 від 15.04.2020, № 291 від 22.04.202, № 313 від 29.04.2020, № 332 від 04.05.2020, № 343 від 04.05.2020, № 377 від 14.05.2020, № 392 від 20.05.2020) установлено з 12 березня до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.

Окрім того, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року №338-Р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації», з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

21 травня 2020 набрала чинності Постанова КМУ від 20.05. 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», відповідно до п. 1 якої, «установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"»

У регіонах, в яких встановлено карантин, застосовуються протиепідемічні заходи, визначені цією постановою, а також заходи, що додатково встановлені органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах компетенції;

Заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою КМУ № 211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 500 внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року та встановлено термін дії карантину до 31.07.2020 року.

Разом з тим, прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають автоматичне продовження процесуальних строків на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дана норма перешкоджає суду здійснювати провадження в будь-якій адміністративній справі, оскільки невчинення однією із сторін будь-якої процесуальної дії змушуватиме суд очікувати до закінчення карантину. Це призводить до зупинення розгляду адміністративних справ на час карантину, де хоча б одна сторона не проявляє активність. Автоматичне продовження строків небезпечне, адже припинення чи обмеження повноважень судів не допускається навіть в умовах надзвичайного стану.

Для вирішення вказаної проблеми, 18.06.2020 року Верховною Радою України прийнято в другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (№3383).

Вказаним Законом внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема:

Пункт 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 35-36, № 37, ст.446) викласти в такій редакції:

«« 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом».

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З метою повного, об`єктивного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне повторно витребувати від відповідача письмові докази.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно пунктів 6 -7 частини п`ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України).

Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Крім викладеного, суд вважає за необхідне витребувати у Державного бюро розслідувань інформацію про порядок роботи центрального апарату ДБР в умовах встановленого карантину з огляду на наступне.

Згідно статті 3 Закону України «Про національну безпеку України» державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина - їхніх життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства - його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого розвитку; держави - її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища - від надзвичайних ситуацій.

Основними принципами, що визначають порядок формування державної політики у сферах національної безпеки і оборони, є зокрема принцип верховенства права.

В свою чергу, відповідно до статті 129 Конституції України саме суд забезпечує дотримання принципу верховенства права, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист життя та гідності людини і громадянина, їх конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності.

Тим самим саме судом через судовий контроль забезпечується належна державна політика у сфері національної безпеки і оборони.

Крім того, складовим елементом національної безпеки України є демократичний цивільний контроль - комплекс здійснюваних відповідно до Конституції і законів України правових, організаційних, інформаційних, кадрових та інших заходів для забезпечення верховенства права, законності, підзвітності, прозорості органів сектору безпеки і оборони та інших органів, діяльність яких пов`язана з обмеженням у визначених законом випадках прав і свобод людини, сприяння їх ефективній діяльності й виконанню покладених на них функцій, зміцненню національної безпеки України.

Так, згідно частини першої статті 4 Закону України «Про національну безпеку України» у межах повноважень, наданих відповідно до Конституції України, сектор безпеки і оборони підлягає демократичному цивільному контролю.

Система цивільного контролю складається з контролю, що здійснюється Президентом України; контролю, що здійснюється Верховною Радою України; контролю, що здійснюється Радою національної безпеки і оборони України; контролю, що здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; судового контролю; громадського контролю.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про національну безпеку України» рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб можуть бути оскаржені в суді. Контроль за виконанням судових рішень здійснюють суди.

Отже, суди є частиною національної безпеки України.

На користь цього доводу також свідчить та обставина, що відповідно до статті 64 Конституції України, навіть в умовах воєнного та надзвичайного стану не може обмежуватися право особи на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Тобто, за будь-яких умов, суди, зокрема адміністративні, повинні здійснювати судовий контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, посадових і службових осіб, що є частиною системи національної безпеки України.

Викладене свідчить про наявність у суду обов`язку здійснювати правосуддя навіть в умовах запровадженого карантині, використовуючи систему «Електронний суд» та онлайн сервіс відеозв`язку «Easycon».

Керуючись ст.ст. 9, 72-80, 82, 94, 248, 243, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Повторно витребувати з Державного бюро розслідувань (адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 15, м. Київ, 01032, електронна адреса: info@dbr.gov.ua, телефон: +38 (044) 294 64 26) належним чином засвідчені копії документів:

власноручно написаної ОСОБА_1 згоди на проведення спеціальної перевірки, фактично поданої 13 вересня 2019 року разом з пакетом документів для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад у Державному бюро розслідувань;

власноручно написаної ОСОБА_1 згоди на проведення спеціальної перевірки, фактично поданої 23 грудня 2019 року після проходження психофізіологічного дослідження з застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань;

власноручно написаної ОСОБА_1 згоди на проведення спеціальної перевірки від 14 січня 2020 року;

посадової (службової) інструкції, та/або наказу про визначення завдань, повноважень, обов`язків, будь-яких інших документів, які закріплюють зміст трудової функції слідчого другого слідчого відділу Третього управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування військових злочинів) Державного бюро розслідувань;

посадової (службової) інструкції, та/або наказу про визначення завдань, повноважень, обов`язків, будь-яких інших документів, які закріплюють зміст трудової функції слідчого другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань;

Наказу від 27 лютого 2020 року №21 ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису центрального апарату ДБР на 2020 рік»;

Витягу з штатного розпису центрального апарату ДБР на 2020 рік, затвердженого Наказом від 27 лютого 2020 року №21 ДСК «Про затвердження та введення в дію штатного розпису Центрального апарату ДБР на 2020 рік» по управлінню з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління ДБР;

довідки від 02.04.2020 року, складеної за результатами проведення спеціальної перевірки стосовно ОСОБА_1 .

Витребувати з Державного бюро розслідувань (адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 15, м. Київ, 01032, електронна адреса: info@dbr.gov.ua, телефон: +38 ( 044) 294 64 26 ) належним чином засвідчену:

інформацію про порядок роботи центрального апарату ДБР в умовах встановленого карантину.

Встановити відповідачу строк для подання витребуваних доказів до 06.07.2020 року.

Разом з тим, Одеський окружний адміністративний суд просить підтвердити участь представника Державного бюро розслідувань України в підготовчому та судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку «Easycon».

У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

Покласти персональну відповідальність за невиконання ухвали суду на в.о. Директора Державного бюро розслідувань Соколова Олександра Володимировича попередивши про відповідальність, передбачену ст. 149 КАС України.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень статті 256 КАС України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.