Рішення № 90026640, 17.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.006045

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Курпіта П.І.,

за участю:

представник позивача Пащинська А.О.,

представник відповідача Щирба Р.П.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Продакшн" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Продакшн" (далі - позивач, ТОВ "Н-Продакшн") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2019 № 1452 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Продакшн".

Ухвалою від 19.11.2019 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.03.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач протиправно видав наказ від 25.10.2019 № 1452 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Продакшн". Контролюючий орган не дотримався процедури включення платника до плану-графіка у зв`язку з відсутністю чи неналежним оформленням передбачених документів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 10.12.2019 (вх. № 47118), у якому зазначає, що позивач не зазначає причини та не вказує норми чинного законодавства, щоб описати чому саме ТОВ «Н - Продакшн» не відповідає критеріям відбору. Це лише припущення позивача, які не мають правового підґрунтя, адже усі процедурні та матеріалі норми законодавства дотримані ГУ ДПС у Львівській області. Податковим кодексом врегульовано періодичність проведення перевірок, проте відсутні підстави для звільнення від перевірки платника податків взагалі. ТОВ «Н -Продакшн» включалося до плану - графіка проведення документальних планових перевірок не частіше, ніж раз на три календарних роки, про що свідчить витяг з плану - графіка проведення документальних планових перевірок.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що до предмета доказування у вказаній справі входить не лише дослідження наявності або відсутності плану-графіка на відповідний період і включення до нього конкретного платника податків, але й перевірка того, чи був відповідний план-графік складений з дотриманням визначених строків, наявність підстав включення позивача до плану-графіку та чи дотримано процедуру такого включення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Зідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Н - Продакшн» зареєстровано як юридична особа.

ГУ ДПС у Львівській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України та згідно із затвердженим ДФС України планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік прийняло наказ № 1452 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Н - Продакшн» (код ЄДРПОУ 41914880)". Цим наказом відповідач призначив проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Н - Продакшн» з 17.11.2019 тривалістю 10 робочих днів, за період діяльності з 06.02.2018 по 30.09.2019 щодо дотримання податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з повідомленням від 25.10.2019 № 97 перевірка Підприємства проводитиметься відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік та на підставі статті 77 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з винесеним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, як: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Підпунктом 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Порядок проведення документальних планових перевірок, врегульовано ст. 77 ПК України.

Відповідно до п.п. 77.1, 77.2 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Наказ Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Відповідно до розд. І Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного наказу) проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

При відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Кодексу необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Згідно розд. III Порядку до розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

До підрозділу А насамперед включаються платники податків, які мають не менше трьох критеріїв високого ступеня ризику та обсяги доходів або обсяги постачання для… інших ГУ ДФС - дорівнюють або більше 20 млн. грн. (у розрахунку на рік).

Критерії відбору платників податків - юридичних осіб наведені у п. 5 розд. ІІІ Порядку, відповідно до якого до платників податків, зокрема:1) з високим ступенем ризику відносяться ті платники, в яких: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн. грн. або перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн.; здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн. грн. або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.; наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності або стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з фіктивним підприємництвом; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов`язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн. грн.; декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність у органів ДФС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДФС дротовими або бездротовими каналами зв`язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці.

Аналіз норм Податкового кодексу України та Порядку № 524 свідчить про те, що процедура включення платника податків до плану-графіка може вважатися проведеною відповідно до вимог чинного законодавства, якщо територіальний орган при відборі платників своєчасно та належно сформував та направив до ДФС наступні документи:

1) проект річного плану-графіка;

2) інформаційно-аналітичну довідку щодо платників податків

3) обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.

Якщо вказаного порядку не було дотримано і контролюючий орган не може документально підтвердити повну послідовність проведеного відбору, є всі підстави вважати, що платник був включений до плану графіка документальних планових перевірок безпідставно.

Суд встановив, що підставою для включення позивача до плану графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік стало встановлення відповідачем ризиків, котрі відповідають критерію високого ступеню ризику, а саме: рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі (фактичне значення 0,66).

В якості підтвердження наявності високого ступеня ризику та обґрунтування правомірності оскарженого наказу, ГУ ДПС в Львівській області надано до суду інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності ТОВ "Н-Продакшн" та витяг з плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

Із змісту вказаної довідки вбачаються такі показники:

Розділ І: обсяг доходів за період, по якому здійснюється планування (9 місяців 2018 року) 0, податкова віддача за 9 місяців 2018 року - 0.00; перевіряємий період з 06.02.2018-30.09.2019.

Розділ ІІ. Ризики несплати податків: рівень сплати ПДВ нижче на 50 та більше відсотків рівня сплати податку по відповідній галузі – 0,66; інші операційні витрати більше інших операційних доходів – 1 578 300.

Разом з тим, вказана інформаційно-аналітична довідка не містить номеру та дати, не зазначено посадової особи, яка її склала та органу, який її прийняв. Із змісту вказаної довідки не можливо встановити, у який спосіб вираховувався ступінь ризику.

Окрім того, у матеріалах справи міститься лише витяг з плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, який оформлений неналежно, зокрема, не зазначено якою посадовою особою підписаний та якою установою складений (Державною фіскальною службою України або Головним управлінням ДФС у Львівській області).

При цьому, суд зазначає, що обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка є невід`ємною частиною паперового варіанту плану-графіка.

Оскільки в ході розгляду справи відповідач не надав вказані обґрунтування розрахунку показників рівня сплати ПДВ та порядку їх визначення, як і не надано до суду жодного документального підтвердження відповідних обрахунків, суд позбавлений можливості надати правову оцінку доводам контролюючого органу щодо підстав включення платника податків до плану-графіка.

Таким чином, неналежне оформлення плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік та аналітичної довідки, відсутність обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постанові від 06.06.2018 справа № 821/590/17, постанові від 28.01.2020 справа № 520/3161/19, постанові від 16.06.2018 справа № 821/590/17.

Окрім того, оцінивши наведені дані з точки зору їх допустимості та достатності, суд зазначає, що застосування таких даних без наведення джерела їх походження порушує принцип правової визначеності, адже позивач втрачає можливість скерувати свою поведінку та до певної міри передбачити наслідки такої поведінки.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Суд наголошує, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 03.06.2020, справа № 464/5990/16-а

Підсумувавши наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав включення ТОВ "Н-Продакшн" до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, що свідчить про недотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, що в свою чергу не може бути належною підставою для прийняття оскарженого наказу.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржене рішення відповідача не відповідає передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості та пропорційності індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, а тому таке рішення є протиправним та підлягаєть скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1921,00 грн підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 25.10.2019 № 1452 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Продакшн".

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Продакшн" (вул. Пасічна, 93, м. Львів, 79032, ЄДРПОУ 41914880) 1921,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 25.06.2020.

Суддя Кедик М.В.