Ухвала суду № 90024194, 12.06.2020, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
12.06.2020
Номер справи
911/1540/18
Номер документу
90024194
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" червня 2020 р. Справа № 911/1540/18

За заявою б/н від 25.10.2018 Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) про визнання кредиторських вимог у справі №911/1540/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Аграрні технології", 02002, місто Київ, вулиця Ованеса Туманяна, будинок 15-А, офіс 641 літ. А

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні системні технології", 08666, Київська область, Васильківський район, село Соколівка, вулиця Урожайна, будинок 4, ідентифікаційний код 03568089

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників учасників справи:

представник АТ КБ "Приватбанк" (заявник): Ручко О.М. (посв. №48/10 від 12.04.2012, дов. №135 від 22.10.2019);

представник ТОВ "ФГ "Аграрні технології"(заявник): не з`явився;

представник ТОВ "Аграрні системні технології" (боржник): Марчук В.Б. (посв. №2207 від 19.05.2005, довіреність б/н від 10.01.2020);

Арбітражний керуючий: Демчан О.І. (посвідчення №1773 від 02.12.2015);

представник ТОВ "Акріс Агро": Лук`янчук С.М. (посв. №731 від 11.10.2010, дов. б/н 09.01.2020).

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2018 року до Господарського суду Київської області (далі - суд) на підставі статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ «Аграрні технології» (далі - ТОВ «ФГ «Аграрні технології») із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» (далі - боржник, ТОВ «АСТ») у зв`язку з нездатністю останнього оплатити відповідну заборгованість.

Ухвалою суду від 17.07.2018 зазначену заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання та вирішено інші процедурні питання по справі.

Ухвалою суду від 02.08.2018 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «АСТ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до статті 19 Закону про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів; призначено розпорядником майна ТОВ «АСТ» арбітражного керуючого Демчана О.І. (свідоцтво № 1732 від 11.11.2015) та відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про участь у даній справі.

З метою виявлення усіх кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника суд за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» 03.08.2018 здійснив офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «АСТ» на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 53305.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду арбітражний керуючий Кравченко Р.М. 14.08.2018 (вх. №741/18 від 14.08.2018) подав апеляційну скаргу, у зв`язку із чим ухвалою суду від 15.08.2018 зупинено провадження у справі №911/1540/18 до повернення матеріалів до суду.

01 листопада 2018 року до суду звернулось Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») із заявою від 25.10.2018 про визнання кредиторських вимог, в якій (з урахуванням уточнень та додаткових пояснень) просить суд визнати грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» у загальному розмірі 319 772 221,59грн, а саме: 319 772 197,59грн - як забезпечені вимоги, 24,00грн - вимоги шостої черги, та включити їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» у сумі 24,00грн - до шостої черги задоволеннявимог кредиторів, судовий збір 3 524,00грн - до першої черги задоволення, 319 772 197,59грн - окремо як забезпечені заставою майна боржника.

Заява з посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України обґрунтована тим, що зазначені вимоги виникли на підставі відповідного кредитного договору та договору застави, укладеного між Банком та боржником. Таким чином, вважає, що Банк є забезпеченим кредитором на всю суму грошових вимог. Разом з цим, зазначає що згідно договору застави термін його дії становить до повного виконання зобов`язань по кредитному договору. Ураховуючи те, що у порушення умов кредитного договору боржник не виконав свої зобов`язання, то застава не є припиненою, а договір застави є дійсним. Стверджує, що строк дії відповідних контрактів, майнові права за яким передані у заставу, не є терміном дії права у розумінні статті 28 Закону України «Про заставу», а є строком виконання зобов`язання, а отже термін дії права, що складає предмет застави, не є припиненим, оскільки невиконання умов договору не тягне за собою припинення терміну дії права. Крім того, вказує на те, що оскільки Банк є забезпеченим кредитором, то на нього не розповсюджується дія частини першої статті 23 Закону про банкрутство. Щодо вимог шостої черги - 24,00грн, то зазначає, що вказана заборгованість наявна у боржника за розрахунково-касове обслуговування, яке було здійснено Банком 28.12.2018 та 25.01.2019, та яку боржник станом на 15.02.2019 не погасив.

При цьому АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що у зв`язку із порушенням зобов`язань по Кредитному договору №№DNH1LON04722 від 27.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (позичальник) та договору №DNH1LON04722/1 від 12.02.2015 між ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (первісний боржник), ТОВ «АСТ» (новий боржник) та АТ КБ «Приватбанк» (кредитор) про заміну боржника у зобов`язанні за період з 26.10.2016 (дата порушення зобов`язань боржником) по 02.08.2018 (дата порушення провадження у справі про банкрутство) заборгованість ТОВ «АСТ» перед АТ КБ «Приватбанк» становить 11 334 175,67 доларів США - 319 772 197,59грн (за курсом НБУ - 28,213097 - станом на 25.10.2018 (дата подання АТ КБ «Приватбанк» заяви з вимогами до боржника), що складається з:

- 5 846 046,09 доларів США (за курсом НБУ на 25.10.2018 = 164 935 065,40грн) - прострочена заборгованість за тілом кредиту,

- 2 327 939,64 доларів США (за курсом НБУ на 25.10.2018 = 65 678 386,87грн) - заборгованість по відсотках,

- 3 160 189,94 доларів США (за курсом НБУ на 25.10.2018 = 89 158 745,32грн) - пеня.

Боржник заперечує проти внесення до реєстру вимог кредиторів ТОВ «АСТ» вимоги АТ КБ «Приватбанк» з підстав, викладених у запереченнях, та зазначає, що відповідно до умов договору застави ТОВ «АСТ» було передано АТ КБ «Приватбанк» майнові права на отримання грошових коштів за відповідними контрактами, що строк їх дії закінчився ще 31.03.2016 та 30.05.2017 та жодних поставок товарів та руху коштів по ним не відбулось. Стверджує, що відповідно до статей 28, 49 Закону України «Про заставу» строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору, може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії; застава припиняється при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави. Таким чином, у заставі перебуває неіснуюче майнове права, що є підставою для відмови у визнанні вимог Банку як таких, що забезпечені заставою.

Розпорядником майна було подано до суду письмові пояснення №02-01/54-53 від 10.05.2019 (вх. 9123/19 від 11.05.2019) щодо кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк», які є аналогічними викладеним боржником у своїх запереченнях. Додатково зазначив, що предмет застави за відповідним договором відсутній та ніколи не існував, оскільки ані поставка, ані оплата кукурудзи сторонами контрактів не здійснювалась, вважає що правові підстави для визнання Банку заставним кредитором відсутні, а вимоги останнього підлягаю включенню до реєстру вимог кредиторів як такі, що підлягають задоволенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі, оскільки банком пропущено 30-тиденний строк на пред`явлення вимог до боржника.

Господарським судом Київської області 03.06.2019 винесена ухвала за результатами розгляду кредиторських вимог ТОВ «Дейвест», АК КБ «Приватбанк».

Кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 319 772 197,59грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00грн. ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019, відхилено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23.12.2019) за результатами розгляду касаційної скарги АТ КБ «Приватбанк» на постанову апеляційного суду вуд 02.09.2019, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 03.06.2019 в частині відхилення кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк», зазначені ухвала та постанова скасовані, справа у скасованій частині передана на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Дійшовши висновку про необхідність скасування зазначених постанови та ухвали в частині розгляду вимог АТ КБ «Приватбанк» з передачею справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд вказав на необхідність при новому розгляді врахувати викладене у постанові касаційного суду, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, встановити процесуальний статус АТ КБ «Приватбанк» по відношенню до боржника, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін.

При цьому у мотивувальній частині постанови Верховний Суд вказав, що висноки судів попередніх інстанцій про припинення договору застави та застави за договором застакви у зв`язку із закінченням строку дії контрактів є передчасними, оскільки суди не надали належної правової оцінки умовам кредитного договору та договору іпотеки з огляду на норми статей 23, 24, 25 Закону про банкрутство щодо встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог; що висновки щодо припинення зобов`язань за договорами застави зроблені за відсутності дослідження первинних бухгалтерських документів без оцінки поведінки ані позивача, ані боржника щодо вчинення сторонами будь-яких дій за відповідними контрактами; що на підставі належних та допустимих доказів повинно бути встановлено, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог, перевірити суму основної заборгованості та розрахунок штрафних санкцій та інших платежів.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області ухвалою цього суду від 13.01.2020 розгляд заяви АТ КБ «Приватбанк» призначений на 10.02.2020, у подальшому розгляд заяви відкладався, у судових засіданнях оголошувались перерви.

Боржник, розпорядник майна та кредитор ТОВ «Акріс Агро» надали пояснення, в яких підтвердили свою позицію і заперечують проти кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк».

При новому розгляді АТ КБ «Приватбанк» 04.06.2020 з посиланням на частину другу статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства подав заяву б/н від 03.06.2020 про відмову від забезпечення, в якій просить визнати незабезпечені заставою грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» у загальному розмірі 319 772 221,59грн (з них: 319 772 197,59грн - вимоги четвертої черги, 24,00грн - вимоги шостої черги); включити грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» у сумі 24,00грн - до шостої черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір 3 524,00грн - до першої черги задоволення, 319 772 197,59грн - до четвертої черги.

Заявлені кредиторські вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ «АСТ» зобов`язань перед Банком по Кредитному договору №№DNH1LON04722 від 27.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (позичальник) та договору №DNH1LON04722/1 від 12.02.2015 між ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (первісний боржник), ТОВ «АСТ» (новий боржник) та АТ КБ «Приватбанк» (кредитор) про заміну боржника у зобов`язанні.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII (далі - КУзПБ), пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2019, залишеною без змін постановою Пвінічного апеляційного господарського суду від 19.02.2020, затверджена мирова угода та провадження у справі №911/1540/18 про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» (ідентифікаційний код 03568089) закрито.

Частиною першою статті 2 КУзПБ, як і частиною першою статті 2 Закону про банкрутство визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом/Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною четвертою статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Фактичні обставини, на які Банк посилається у заяві б/н від 03.06.2020 про відмову від забезпечення, а саме наявність Кредитного договору №№DNH1LON04722 від 27.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (позичальник) та договору №DNH1LON04722/1 від 12.02.2015 між ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (первісний боржник), ТОВ «АСТ» (новий боржник) та АТ КБ «Приватбанк» (кредитор) про заміну боржника у зобов`язанні та їх невиконання боржником, мали місце ще до звернення Банку 01.11.2018 до господарського суду із заявою від 25.10.2018 про визнання кредиторських вимог.

А тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви Банку б/н від 03.06.2020 про відмову від забезпечення.

При новому розгляді заяви АТ КБ «Приватбанк» про визнання кредиторських вимог у загальному розмірі 319 772 221,59грн, а саме: 319 772 197,59грн - як забезпечені вимоги, 24,00грн - вимоги шостої черги, та включити їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» у сумі 24,00грн - до шостої черги задоволеннявимог кредиторів, судовий збір 3 524,00грн - до першої черги задоволення, 319 772 197,59грн - окремо як забезпечені заставою майна боржника, суд встановив наступне.

Згідно статті 1 Закону про банкрутство, який діяв в період розгляду Господарським судом Київської області справи №911/1540/18 про банкрутство ТОВ «АСТ» та звернення АТ КБ «Приватбанк» 01.11.2018 із заявою про визнання його кредиторських вимог до боржника, кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів). Конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошовим зобов`язанням відповідно до вказаної норми є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, які виникають унаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені у грошових одиницях і заявлені до господарського суду у порядку, встановленому цією статтею.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Як зазначалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «АСТ» було здійснено 03.08.2018, тобто, строк на пред`явлення грошових вимог закінчувався 02.09.2018 (вихідний день).

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду 01.11.2018, тобто, після спливу строку, встановленого частиною першою статті 23 Закону про банкрутство.

Відповідно до частин четвертої, восьмої цієї статті особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються у шосту чергу в ліквідаційній процедурі, окрім вимог щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Таким чином, згідно приписів статті 23 Закону про банкрутство з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки протилежне матиме наслідком їх включення до реєстру як вимог шостої черги.

Частиною першою статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з аналізу положень статті 23 Закону про банкрутство та статті 45 КУзПБ обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство законодавцем покладено саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Разом з цим, статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Докази відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України повинні бути належними - на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; допустимими - підтверджують обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються; достовірними - на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми - які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглянувши заново заяву АТ КБ «Приватбанк» та додані до неї документи суд зазначає наступне.

27 грудня 2013 року між АТ КБ «Приватбанк» (банк) та ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (позичальник) укладено кредитний договір №DNH1LON04722, із відповідними змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит в формі згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього договору в обмін на зобов`язання позивальника з повернення кредиту, сплати процентів, винагороди обумовлені цим договором.

Згідно пунктів А.1, А.2 Кредитного договору вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; ліміт цього договору - 7 350 125,11дол. США.

Пунктом А.3 Кредитного договору встановлено термін повернення кредиту: згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до цього Договоу).

Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що він діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

12 лютого 2015 року між ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (первісний боржник), ТОВ «АСТ» (новий боржник) та АТ КБ «Приватбанк» (кредитор) укладено договір №DNH1LON04722/1 про заміну боржника у зобов`язанні, із відповідними змінами та доповненнями (далі - Договір про заміну боржника), відповідно до пункту1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника, як зобов`язану сторону у Кредитному договорі, укладеному між первісним боржником та кредитором.

За цим договором новий боржник стає зобов`язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов`язки: повернути кредит у сумі 6 899 999,91 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити проценти за користування кредитом у випадку порушення будь-якого з грошового зобов`язання, винагороди, неустойки (пені, штрафи), а також виконати всі інші обов`язки, які були покладено на первісного боржника за кредитним договором, додатками та договорами про внесення змін до нього (пункти 1.2, 1.3.1 Договору про заміну боржника).

Переведення боргу за цим договором здійснюється на наступних умовах, зокрема, забезпечення виконання зобов`язань нового боржника перед кредитором за Кредитним договором, а саме, договором застави №DNH1LON04722/DZ3 (майнових прав на отримання грошових коштів по господарському договору) від 12.02.2015 між кредитором та новим боржником (пп. 1.3.5 п. 1. 3 Договору про заміну боржника).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 05.02.2016, а по зобов`язаннях, не виконаних у зазначений строк, - до моменту повного виконання цих зобов`язань (п.п. 4.1-4.2 Договору про заміну боржника).

Керуючись умовами Договору про заміну боржника АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «АСТ» 12.02.2015 уклали договір про внесення змін №3 до Кредитного договору, яким Кредитний договір виклали в новій редакції, пунктом А.3 якого встановлено термін повернення кредиту: згідно Додатків №1 (графік зменшення поточного ліміту) та №2 (план поставок). У випадку порущення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим договором у термін, зазначенй у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Договором про внесення змін №5 від 25.04.2016 до Кредитного договору АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «АСТ» Додаток №1 виклали в новій редакції, відповідно до якої ліміт Кредитного договору визначений у 6 342 038,35 доларів США та визначений графік його зменшення (Додаток №1) щомісячними платежами з 25.10.2016, датою погашення кредиту визначено 25.02.2017.

Пунктом А.6 Кредитного договору (з урахуванням додаткових угод) встановлено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 12% річних.

Згідно пункту А.7 у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 24% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку, передбаченого пунктом А.3 цього договору, … проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця (пункт А.8 Кредитного договору).

Пунктом 4.3 Кредитного договору визначено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється у дату сплати процентів, зазначену у пункті А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюєится у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Згідно пункту 4.7 Кредитного договору у випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню; аякщо позичальник має відкриті в Банку поточні рахунки, позичальник має право в порядку та на умовах, передбачених пунктами2.4.3, 2.4.4 цього договору, здійснювати погашенняч кредиту та/або процентів за його користування у відповідний вихідний або святковий день.

Таким чином, виходячи із системного аналізу цих умов Кредитного договору передбачені цим договором проценти за користування кредитом можуть нараховуватись в межах строку кредитування - до 25.02.2017.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Пунктом 5.1 Кредитного договору (з урахуванням додаткових угод) встановлено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених пунктами 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбаченої пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цього договору , здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинне було бути виконане позичальником.

Дослідивши надані до матеріалів справи меморіальні ордери, платіжні доручення, банківські виписки суд встановив, що АТ КБ «Приватбанк» по Кредитному договору був наданий кредит ПрАТ «Технологічна аграрна компанія об`єднана» (далі - ПрАТ «ТАКО», заборгованість по якому у сумі 6 899 999,91 доларів США (тіло кредиту) по Договору про заміну боржника була переведена та ТОВ «АСТ»; в останній день визначеного Кредитним договором строку кредитування 25.02.2017 залишик заборгованості по тілу кредиту у сумі 6 039 999,91 доларів США та процентах за користування кредитом у сумі 281 651,95 доларів США, а також нарахована на них пеня у сумі 261 080,70 доларів США не були сплачені.

У подальшому 21.04.2017 були сплачені проценти у сумі 31 206,68 доларів США, а тому заборгованість по процентах станом на 02.08.2018 становить 250 445,27 доларів США, що за курсом НБУ - 28,118832 - станом на 01.11.2018 (дата звернення до суду) становить 7 042 228,47 грн.

Також боржником погашено кредит 31.05.2017 у сумі 15 000,00 доларів США, 25.07.2017 у сумі 30 000,00 доларів США, 15.02.2018 у сумі 119 214,06 доларів США, 03.03.2018 у сумі 29 739,76 доларів США, і станом на 02.08.2018 заборгованість по Кредитному договору по тілу кредиту становить 5 846 046,09 доларів США, що за курсом НБУ - 28,118832 - станом на 01.11.2018 (дата звернення до суду) становить 164 383 988,00 грн .

З урахуванням зазначеного наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок пені за період з 26.02.2017 по 02.08.2018 виконаний невірно, оскільки за цей період пеня нараховувалась і на проценти, які були нараховані Банком і після 25.02.2017.

За розрахунком суду пеня за період з з 26.02.2017 по 02.08.2018 становить 2 578 940,80 доларів США, що за курсом НБУ - 28,118832 - станом на 01.11.2018 (дата звернення до суду) становить 76 516 803,10грн, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення6321651.8626.02.2017 - 02.03.2017514.0000 %0.077 %*24247.436321651.8603.03.2017 - 13.04.20174214.0000 %0.077 %*203678.436321651.8614.04.2017 - 20.04.2017713.0000 %0.071 %*31521.666290445.1821.04.2017 - 25.05.20173513.0000 %0.071 %*156830.286290445.1826.05.2017 - 30.05.2017512.5000 %0.068 %*21542.626275445.1831.05.2017 - 06.07.20173712.5000 %0.068 %*159035.256275445.1807.07.2017 - 24.07.20171812.5000 %0.068 %*77368.50 6245445.1825.07.2017 - 03.08.20171012.5000 %0.068 %*42777.026245445.1804.08.2017 - 14.09.20174212.5000 %0.068 %*179663.496245445.1815.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*179663.496245445.1827.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*226376.006245445.1815.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*208409.656245445.1826.01.2018 - 14.02.20182016.0000 %0.088 %*109509.18 6126231.1215.02.2018 - 02.03.20181616.0000 %0.088 %*85935.08 6096491.3603.03.2018 - 12.04.20184117.0000 %0.093 %*232835.866096491.3613.04.2018 - 24.05.20184217.0000 %0.093 %*238514.796096491.3625.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*278267.256096491.3613.07.2018 - 02.08.20182117.5000 %0.096 %*122764.96

На виконання пп. 1.3.5 п. 1. 3 Договору про заміну боржника 12.02.2015 між ТОВ «АСТ» (заставодавець) та АТ КБ «Приватбанк» (заставодержатель) укладено договір застави №DNH1LON04722/DZ3 (майнових прав на отримання грошових коштів по господарському договору) (далі - Договір застави), відповідно до пункту 1 якого (із відповідними змінами та доповненнями) предметом цього договору є надання заставодавцем в заставу майнових прав на отримання грошових коштів в повному обсязі по: контракту №01122014 від 01.12.2014 на суму 20 000 000,00дол США з Noyex Business Inc., контракту №010615/Z від 01.06.2015 на суму 20 000 000,00дол США з Dalecity Industries Limited Гонконг, контракту №01L від 20.11.2015 на суму 26 000 000,00дол США з AST Global Export Limited, які укладені між застоводавцем та Noyex Business Inc., юридична адреса якого: Drake Chambers, Tortola, British Islands; Dalecity Industries Limited Гонконг, юридична адреса якого: Suite 2405, Progress Commercial Building, 9 Irving Street, Causeway Bay, Hong Cong; AST Global Export Limited, юридична адреса якого: 33 Porter Road, P.O. Box 3169 PMB 103. Road Town Tortola, British Islands, в забезпечення виконання зобов`язань заставодавця перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання заставодавцем зобов`язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання заставодавцем зобов`язань за цим договором одержати задоволення за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

За цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань заставодовцем, що випливають з Кредитного договору (пункт 2 Договору застави).

Відповідно до пункту 3 Договору застави максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає суму 19 026 115,05 доларів США.

Сторони у пункті 8 Договору застави визначили, що загальна вартість предмету застави складає 66 000 000,00дол США.

Згідно п.п. 13.1 пункту 13 Договору застави заставодержатель має право одержати задоволення за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця суму за господарським договором, зазначеним у п.п. 1.6 цього договору, списується з рахунку № НОМЕР_1 та зараховується в рахунок погашення заборгованості заставодавця за Кредитним договором згідно із черговістю, визначеною Кредитним договором.

Згідно пункту 22 Договору застави термін дії договору - до повного виконання заставодавцем та заставодержателем зобов`язань за Кредитним договором та всіх договорах про внесення змін до нього.

Застава за цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 25 Договору застави).

На виконання вказаного пункту Договору застави 02.03.2015, 02.02.2016 та 28.04.2016 банком було здійснено реєстрацію відповідно обтяження, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, станом на 21.01.2019.

Як зазначалось вище, ТОВ «АСТ» передало АТ КБ «Приватбанк» майнові права на отримання грошових коштів у повному обсязі по контракту №01122014 від 01.12.2014 (далі - Контракт-1), укладеному між ТОВ «АСТ» та Noyex Business Inc.; контракту №010615/Z від 01.06.2015 (далі - Контракт-2), укладеному між боржником та Dalecity Industries Limited Гонконг; контракту №01L від 20.11.2015, укладеному між ТОВ «АСТ» та AST Global Export Limited (далі - Контракт-3).

Товаром, що поставляється згідно вищевказаних Контрактів, є: зерно кукурудзи 3-го класу на кормові потреби, урожай 2015 року (за Контрактом-1); кукурудза, 3-го класу для кормових потреб, врожай 2015 року; соя, насипом, врожаю 2015 року (за Контрактом-2); кукурудза, 3-го класу для кормових потреб, врожай 2016 року (за Контрактом-3).

Пунктом 6.3 контрактів визначені строки поставки відповідного товару, а саме: за Контрактом-1, строк постачання товару є 15.10.2015-15.12.2015; за Контрактом-2, строк постачання товару є 15.10.2015-15.12.2015; за Контрактом-3, строк постачання є 01.11.2016-30.03.2017.

У пунктах 8.1 контрактів сторонами погоджено загальну суму зазначених контрактів, а саме: 20 000 000,00дол США +/- 5% на вибір продавця (за Контактом-1); 26 000 000,00дол США +/- 5% на вибір продавця (за Контрактом-3); 20 000 000,00дол США +/- 5% на вибір продавця (за Контактом-2).

У розділах 9 контрактів сторони домовились, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. При постачанні залізничним та/або автомобільним транспортом покупець сплачує 100% вартості відвантаженого/прийнятого терміналом товару протягом 60 банківських днів після надання продавцем документів, зазначених у п.9.3 та/або п.9.4 (за Контрактами-1, -2) та п.9.2 та/або п.9.3 (за Контактом-3).

У пунктах 11.1 контрактів сторони визначили строк їх дії, а саме: Контракт-1 діє до 31.03.2016 включно; Контракт-2 діє до 31.03.2016 включно; Контракт-3 діє до 30.05.2017 включно.

Пунктами 11.2 контрактів передбачено, що по закінченню цієї дати зобов`язання сторін по контракту, за винятком оплати поставленого товару і тих, що виникли у зв`язку з відповідальністю сторін за його порушення, припиняються.

Як зазначає боржник, жодних поставок та розрахунків по даним Контрактам не здійснювалось. Доказів протилежного учасниками справи надано не було.

У свою чергу, АТ КБ «Приватбанк» вказує, що зобов`язання сторін за відповідними контрактам не припились, у зв`язку із чим не є припиненою і сама застава, а тому заборгованість ТОВ «АСТ» перед АТ КБ «Приватбанк» за Кредитним договором у розмірі 319 772 197,59грн є такою, що забезпечена заставою.

Проте, із зазначеним висновком суд не може погодитися із наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, так і статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань, зокрема, статей 572, 575, 589 Цивільного кодексу України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку».

Господарські суди, визначаючи розмір забезпечених кредиторських вимог та включаючи їх окремо до реєстру, повинні застосовувати положення, зокрема, статті 19 Закону України «Про заставу» та встановити на підставі належних та допустимих доказів, які саме вимоги кредитора, зазначені в його заяві, забезпечені заставою майна, а також склад та розмір цих вимог (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 15.05.2018 у справі №902/492/17).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою статті 1 Закону України «Про заставу» у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (аналогічне положення міститься у статті 572 Цивільного кодексу України).

За Договором застави ТОВ «АСТ» було передано АТ КБ «Приватбанк» в заставу майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі по контактах. Сума за контрактами списується із рахунку №26009052625976 та зараховується в рахунок погашення заборгованості заставодавця за Кредитним договором (пункт 13.1). Отже, за зазначеним договором у заставу були передані майнові права, які виникатимуть у майбутньому.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про заставу» встановлено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.

У свою чергу, статтею 576 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому (стаття 573 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини пекршої статті 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов`язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Отже, чинним законодавством України передбачено право осіб передавати у заставу майнові права, які будуть отримані застоводавцем у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Разом з цим, строк та термін виконання зобов`язання можуть збігатися зі строком договору, а можуть бути відмінними від нього (аналогіна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верхоного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).

Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як зазначалось вище, сторонами у пунктах 11.1 контрактів погоджено, що строк дії останніх становить: до 31.03.2016 включно (за Контактами-1, -2) та до 30.05.2017 включно (за Контактом-3).

Проте, учасниками справи не було надано суду жодних доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження вчинення будь-яких дій, визначених у пунктах 9.3 та/або пунктах 9.4 за Контрактами-1, -2 та пункті 9.2 та/або пункті 9.3 за Контактом-3.

Водночас, із змісту пунктів 11.2 контрактів вбачається, що по закінченню цієї дати (визначеної у пункті 11.1 Контрактів) зобов`язання сторін по контракту, за винятком оплати поставленого товару і тих, що виникли у зв`язку з відповідальністю сторін за його порушення, припиняються.

Зважаючи на те, що учасниками справи не було надано суду доказів, які б у своїй сукупності дали змогу дійти висновку про вчинення сторонами будь-яких дій за відповідними контрактами, то ураховуючи положення частини першої статті 593 Цивільного кодексу України та пунктів 11.2 контрактів, зобов`язання за останніми є припиненими з моменту закінчення строку їх дії.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 49 Закону України «Про заставу» строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.

Відповідно до частини шостої статті 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється, зокрема, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

Як вставлено судом, зобов`язання за контрактами є припиненими, а відтак термін дії права, що складає предмет застави - право вимоги ТОВ «АСТ» на отримання грошових коштів за контрактами, закінчився, а відтак відповідна застава є припиненою.

Таким чином, твердження заявника-1 про те, що строк дії відповідних контрактів, майнові права за яким передані у заставу, не є терміном дії права у розумінні статті 28 Закону України «Про заставу», а є строком виконання зобов`язання, спростовується вищенаведеними обставинами.

Твердження АТ КБ «Приватбанк» про те, що Договір застави діє до повного виконання зобов`язань ТОВ «АСТ» за Кредитним договором, які боржник порушив, суд до уваги не приймає, оскільки застава є припиненою у зв`язку із закінченням терміну дії права, що складає предмет застави.

Як зазначає АТ КБ «Приватбанк» у своїй заяві, згідно довідки ТОВ «АСТ» від 22.01.2016 №743, боржником було відгружено AST Global Export Limited 13 255,11 тон кукурудзи та отримано оплату від останнього у розмірі 2 200 000,00грн за Контрактом-3.

Так, в матеріалах справи наявна відповідна довідка, із змісту якої вбачається, що боржником станом на 22.01.2016 реалізовано AST Global Export Limited вищевказану кількість кукурудзи та отримано 2 200 000,00грн. Проте, із змісту вказаної довідки неможливо встановити за яким саме договором було здійснено відповідні дії.

Ураховуючи зазначене, посилання Банку про те, що відповідна поставка була здійснена саме на виконання Контракту-3, є лише припущенням останнього та судом до уваги не береться.

Твердження заявника про те, що уваги потребує той факт, що у період з 01.11.2014 по 01.01.2018 ТОВ «АСТ» було здійснено оплату за послуги елеваторів, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини не мають значення для розгляду відповідної заяви.

Зважаючи на те, що і боржник, і Банк були в повній мірі обізнані з умовами Кредитного договору (зокрема щодо строку кредитування), Договору застави та контрактів щодо строку їх дії, а отже і виконання сторонами зобов`язань по контрактах, докази вчинення ними дій по виконанню договірних зобов`язань, по можливій заміні предмета застави відсутні.

Оскільки заявником не було подано суду доказів наявності предмета застави, що у свою чергу є обов`язковою умовою для визнання кредитора заставним, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 319 772 197,59грн, як таких, що забезпечені заставою.

Ураховуючи зазначене, відсутні і правові підстави для внесення до реєстру вимог кредиторів та відображення у ньому грошових вимог кредитора як таких, що є забезпеченими (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №902/1188/13).

АТ КБ «Приватбанк» у своїй заяві вказує, що у ТОВ «АСТ» наявна заборгованість за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 24,00грн, що зазначена заборгованість підлягає включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника. Зазначену заборгованість обґрунтовує тим, що 15.04.2014 ТОВ «АСТ» в особі директора Брух Н.П., підписано заяву, яка є частиною Договору банківського обслуговування, відповідно до якого боржник зобов`язаний сплачувати комісію та іншу плату, встановлені банком за його обслуговування згідно тарифів. Зазначає, що за комісійне обслуговування банком рахунку боржника, яке було проведено 28.12.2018 та 25.01.2019, у останнього наявна вищевказана заборгованість.

Ухвалою суду від 02.08.2018, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «АСТ».

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство, який діяв на момент звернення АТ КБ «Приватбанк» із заявою, так і відповідно до статті 1 КУзПБ, зокрема, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що у боржника наявна заборгованість у розмірі 24,00грн за розрахунково-касове обслуговування, яке було здійснено 28.12.2018 та 25.01.2019, отже після відкриття провадження у справі.

А тому ця вимога не є конкурсною, у зв`язку із чим має заявлятись як поточна вимога у порядку позовного провадження.

За таких обставин суд відхиляє вимогу АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 24,00грн.

Керуючись статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» у розмірі 319 772 197,59 грн, як такі що забезпечені заставою майна боржника, та 24,00 грн відхилити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною першою статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом десяти днів у порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 22.06.2020.

Часті запитання

Який тип судового документу № 90024194 ?

Документ № 90024194 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 90024194 ?

Дата ухвалення - 12.06.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 90024194 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 90024194 ?

В Господарський суд Київської області
Попередній документ : 90024193
Наступний документ : 90024195