Ухвала суду № 90019085, 24.06.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12256/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань - Винник С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до Повного товариства «Ломбард «Перлина» Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Остап і компанія», ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив здійснити заміну сторони стягувача у вказаній справі на підставі укладеного заявником та ПАТ Банк «Контракт» договору № GL6N616864 від 27 березня 2020 року про відступлення прав вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, юридичних осіб, зазначених у додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, договорами фінансового лізингу, договорами про надання авалю, договорами факторингу з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстру у додатку № 1, додатку № 2, додатку № 3 до цього договору, серед яких і укладений 19 жовтня 2011 року ПАТ «КБ «Експобанк» та Повним товариством «Ломбард «Перлина» Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Остап і компанія» укладено договір кредитної лінії № 32/11 та укладені сторонами до нього додаткові угоди.

У судове засідання учасники розгляду не з`явилися, про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Згідно з частиною третьою ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За приписами частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням суду від 21 листопада 2019 року присуджено стягнути з Повного товариства «Ломбард Перлина» ТОВ «Золотий Остап і компанія» та ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь ПАТ Банк «Контракт» суму заборгованості за договором кредитної лінії № 32/11 від 19 жовтня 2011 року у сумі 11 556 352, 44 грн та судовий збір у розмірі по 62 344, 26 грн з кожного, яке набрало законної сили та є чинним /т. ІІІ а. с. 133-138/.

27 березня 2020 року між ПАТ Банк «КОНТРАКТ» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір № GL6N616864 про відступлення права вимоги, відповідно до якого банк відступив за плату новому кредитору - ТОВ «Консалт Солюшенс», а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, юридичних осіб, зазначених у додатках №№ 1; 2; 3 до зазначеного договору включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, іпотеки, застави, фінансового лізингу, про надання авалю, фінансового лізингу, з урахуванням усіх змін доповнень і додатків до них.

З поміж переліку боржників, зазначених у додатку № 1 до договору № GL6N616864, ПАТ Банк «Контракт» відступило ТОВ «Консалт Солюшенс» право вимоги за договором кредитної лінії № 32/11 від 19 жовтня 2011 року та його додатковими угодами, укладеними між ПАТ «КБ «Експобанк» та Повним товариством «Ломбард «Перлина» ТОВ «Золотий Остап і компанія», відповідно до якого останньому було надано кредитну лінії у сумі 3 000 000, 00 грн, а у подальшому збільшено кредитний ліміт до 8 000 000, 00 грн. Окрім того, зазначений договір кредитної лінії № 32/11 від 19 жовтня 2011 року являється забезпеченим договором поруки від 06 червня 2013 року, що був укладений між ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК» та ОСОБА_1 . Так, відповідно до умов договору поруки - поручитель взяв на себе обов`язок відповідати перед кредитором як солідарний боржник за виконання позичальником договору кредитної лінії.

Таким чином, ПАТ Банк «Контракт» відступило ТОВ «Консалт Солюшенс» права вимоги за договором кредитної лінії № 32/11 від 19 жовтня 2011 та договором поруки від 06 червня 2013 року, а отже вибуло із правовідносин за вказаними договорами. Відповідно, наразі, новий кредитор - ТОВ «Консалт Солюшенс» має право на стягнення грошових коштів, заборгованих за кредитом, солідарно з основного боржника - ПТ «Ломбард «Перлина» Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Остап і компанія» га поручителя за договором - ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст.ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в п. 5 ст. 8 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.

Керуючись ст.ст. 1-23, 352-355, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (код у Єдиному державному реєстрі підприємств в організацій України 19361746) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код у Єдиному державному реєстрі підприємств в організацій України 42251700) як на правонаступника за правом грошової вимоги у виконавчому провадженні на примусове виконання заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року про стягнення з Повного товариства «Ломбард Перлина» Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Остап і компанія» (адреса місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 21А, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 37243441) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у солідарному порядку суму заборгованості за договором кредитної лінії № 32/11 від 19 жовтня 2011 року у сумі 11 556 352, 44 грн та судовий збір у розмірі по 62 344, 26 грн з кожного.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова